Постанова № 27537188, 09.11.2012, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 листопада 2012 р. № 2а-7476/12/1370

Львівський окружний адміністративний суд, у складі:

головуючого -судді: Костецького Н.В.

за участю секретаря судового засідання: Куч Ю.

представника позивача Кравчука Р.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерно-комерційний банк «Львів»до Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень, -

в с т а н о в и в :

Публічне акціонерне товариство Акціонерно-комерційний банк «Львів»(далі -ПАТ АКБ «Львів») звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби (далі -ДПІ у Галицькому районі м. Львова Львівської області ДПС), в якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення №0000222200 від 25.07.2012 року, яким визначено суму завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток.

Позивач в обґрунтування позову зазначає, що за результатами проведеної виїзної планової перевірки позивача, висновки якої оформлені актом перевірки від 02.02.2012 року, відповідачем було прийнято п'ять податкових повідомлень-рішень, які були виконані ПАТ АКБ «Львів»у повному обсязі. Однак, всупереч визначених ч.86.8 ст.86 Податкового кодексу України строків, в межах яких може прийматися податкове повідомлення-рішення, незважаючи на те, що акт перевірки було вручено позивачу 02.02.2012 року, відповідачем 30.07.2012 року було винесене оскаржуване податкове повідомлення-рішення. Крім того, позивач вказує на невірність визначення суми завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 1 квартал 2011 року в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні, оскільки в акті перевірки зазначена сума 802 798, 00 грн. як відхилення між даними перевірки та даними платника за період 1 квартал 2011 року, а в повідомленні-рішенні зазначено суму у розмірі 2 083 389,00 грн., що не відповідає жодному розрахунку, який міститься в акті перевірки. Позивач щодо суми завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2-3 квартали 2011 року в розмірі 512 514,00 грн. також зазначає, що така сума була самостійно врахована банком у зменшенні витрат у податковій декларації за 2-4 квартал 2011 року. Відтак, оскаржуване податкове повідомлення-рішення є неправомірним та, на думку позивача, підлягає скасуванню.

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, пославшись на обставини, викладені у позовній заяві, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з'явилася, хоча належним чином була повідомлена про дату, час та місце його проведення, про причини неявки суд не повідомила. У попередньому судовому засіданні позовні вимоги заперечувала у повному обсязі, з підстав викладених у поданих суду письмових запереченнях, в яких зазначила, що до складу другого кварталу 2011 року включається виключно від'ємне значення об'єкта оподаткування, отримане суб'єктами господарювання за результатами здійсненої господарської діяльності за перший квартал 2011 року без врахування від'ємного значення, що увійшло до складу першого кварталу 2011 року з 2010 року. Підтвердженням вказаного також слугує абзац другий п. 3 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України, яким визначено, що розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку саме за перший квартал 2011 року без врахування будь-яких інших звітних періодів. З урахуванням вищенаведеного, представник відповідача просила суд в задоволенні позову відмовити.

Розглянувши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про задоволення позову виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи (акт перевірки), ПАТ АКБ «Львів»зареєстрований Національним банком України 01.10.1993 року в державному реєстрі банків за реєстраційним номером № 28. Свідоцтво про державну реєстрацію (перереєстрацію) ПАТ АКБ «Львів»від 23.09.2009 року № 1 415 105 0002 020675.

Згідно акту перевірки, ПАТ АКБ «Львів»взято на податковий облік 23.01.1998 року в ДПІ у Галицькому районі м. Львова за № 5316, перереєстровано 01.01.2009 року в ДПІ у м. Львові за № 02-140.

У періоді, за який проводилася перевірка, суб'єкт господарювання був платником податку на додану вартість відповідно до свідоцтва про реєстрацію банківської установи як платника податку на додану вартість від 10.10.2009 року №100247641, індивідуальний податковий номер 098015413042.

Судом встановлено, що посадовими особами Державної податкової служби у Львівській області проведено планову виїзну документальну перевірку фінансово-господарської діяльності з питань дотримання ПАТ АКБ «Львів»(код за ЄДРПОУ 09801546, МФО 325268) вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2009 року по 30.09.2011 року.

За результатами перевірки складено акт від 02.02.2012 року №3/22-1/09801546 (далі - Акт перевірки), в якому зафіксовано порушення позивачем вимог податкового законодавства (а.с.91-92), та на підставі якого у лютому 2012 року Державною податковою інспекцією у Галицькому районі м. Львова було винесено податкове повідомлення-рішення №0000131721 від 10.02.2012 року за платежем податок з доходів найманих працівників в розмірі 261 846, 93 грн., в т.ч. основний платіж 209 089, 14 грн. та штрафні (фінансові) санкції 52 757, 79 грн.; податкове повідомлення-рішення №0000012200 від 13.02.2012 року за платежем податок на додану вартість в розмірі 5 784, 00 грн., в т.ч. основний платіж 4 720, 00 грн. та штрафні (фінансові) санкції 1 064, 00 грн.; податкове повідомлення-рішення №0000022200 від 13.02.2012 року за платежем податок на прибуток іноземних юридичних осіб в розмірі 95 501, 00 грн., в т.ч. основний платіж 76 401, 00 грн. та штрафні (фінансові) санкції 19 100, 00 грн.; податкове повідомлення-рішення №0000032200 від 13.02.2012 року на суму штрафних (фінансових) санкцій 9 513, 30 грн. за порушення п.3.1, п.3.2, п.7.41 «Положення про проведення касових операцій у національній валюті в Україні».

Вищезазначені податкові повідомлення-рішення були виконанні позивачем у повному обсязі, що не заперечувалося сторонами у судовому засіданні.

Крім того як вбачається з Акта перевірки від 02.02.2012 року №3/22-1/09801546, відповідачем було встановлено порушення позивачем п.4.1 ст.4, пп.5.3.3 п.5.3 ст.5, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5, пп.12.2.1, пп.12.2.2 п.12.2 ст.12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в редакції від 22.05.1997 року №283/97 -ВР, із змінами та доповненнями, п. 145.1, пп.145.1.4 ст.145, п.146.1 ст.146, пункту 3 підрозділу 4 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI, в результаті чого завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування по податку на прибуток на загальну суму 39 188 013, 25 грн. в т.ч.(наростаючим підсумком): за 2009 рік на 865 746, 64 грн., за 1 кв. 2010 року на 271 500, 00 грн., за Півріччя 2010 року на 553 782, 26 грн., за 3 квартал 2010 року на 819 900, 26 грн., за 2010 рік на 1 101 501, 49 грн., за 1 квартал 2011 року на 802 798, 00 грн., за 2 квартал 2011 року на 36 175 163, 06 грн., за 2-3 квартал 2011 року 512 514, 12 грн.

На підставі цього висновку, ДПІ у Галицькому районі м. Львова було винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 25.07.2012 року №0000222200, згідно якого ПАТ АКБ «Львів»зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в сумі 2 595 903, 00 грн., в тому числі за 1 квартал 2011 року у розмірі 2 083 389, 00 грн., та за 2 -3 квартали 2011 року у розмірі 512 514, 00 грн.

Як вбачається з Акта перевірки від 02.02.2012 року №3/22-1/09801546, перевіркою ПАТ «АКБ «Львів»встановлено порушення пункту 3 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України, п. 150.1 ст. 150 ПКУ, в результаті чого завищено витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування за 2 квартал 2011 року на суму 35 905 453 грн. (а.с.70).

Надалі відповідач в Акті перевірки зазначає, що у зв'язку із набранням 01.04.2011 року чинності розділом III ПКУ та відсутністю у ньому посилання на врахування у другому кварталі 2011 року від'ємного значення об'єкта оподаткування, окрім того, що виник за результатами діяльності у першому кварталі 2011 року, від'ємне значення об'єкта оподаткування 2010 року, що увійшло до першого кварталу 2011 року відповідно до п. 22.4 ст. 22 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 року № 334/94-ВР до складу від'ємного значення другого кварталу 2011 року не включається.

Банком у 1 кварталі 2011 року задекларовано скоригований валовий дохід у сумі 25704640 грн., скориговані валові витрати у сумі 68161313 грн., в т.ч. від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року у сумі 35905453 грн., суму амортизаційних відрахувань 809791 грн. Відповідно, сума збитків за 1 квартал 2011 року складає 7361011 грн. = 25704640 - (68161313 - 35905453)- 809791. Згідно з поясненнями Головного бухгалтера, саме ця сума і була задекларована у 2-3 кварталах 2011 року як від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду (а.с.71).

Отже, висновок податкового органу про допущене позивачем порушення вимог пункту 3 підрозділу 4 розділу ХХ Податкового кодексу України базується на тому, що підприємство під час формування податкової декларації з податку на прибуток за ІІ квартал 2011 року не мало права включати до рядку 06.6 «від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду» загальну суму від'ємного значення І кварталу 2011 року, а зобов'язано було включати лише витрати, що виникли виключно у І кварталі 2011 року, без врахування раніше понесених збитків.

Розглядаючи правомірність винесеного відповідачем спірного податкового повідомлення-рішення, суд виходить з наступного.

Спірні правовідносини у даній справі охоплюють період, упродовж якого законодавче регулювання правил оподаткування зазнавало змін.

Порядок обліку, звітування та внесення до бюджету податку на прибуток підприємств до 01.04.2011 року визначався Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 року № 334/94-ВР (далі - Закон України № 334/94-ВР).

Пунктом 6.1 статті 6 Закону України № 334/94-ВР передбачено, що у разі, якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

При цьому, у 2010 році норми цього пункту діють з урахуванням особливостей, встановлених пунктом 22.4 статті 22 цього Закону.

Абзацом 1 пункту 22.4 статті 22 «Прикінцеві положення»Закону України № 334/94-ВР (у редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 20.05.2010 року № 2275-VI), який набрав чинності з 01.07.2010 року, встановлено, що у 2010 році у складі валових витрат платника податку враховується 20 відсотків суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося станом на 1 січня 2010 року.

У 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом.

З 1 січня 2011 року відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються Податковим кодексом України, який, зокрема, визначає порядок адміністрування податку на прибуток підприємств, права та обов'язки платників податку, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

При цьому, відповідно до приписів пункту 1 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення»Податкового кодексу України, розділ III цього Кодексу, який визначає порядок справляння податку на прибуток підприємств, застосовується під час розрахунків з бюджетом починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 року, якщо інше не встановлено цим підрозділом.

Так, пунктом 2 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення»Податкового кодексу України визначено, що з дати набрання чинності розділом III цього Кодексу платники податку на прибуток підприємств складають наростаючим підсумком та подають декларацію з податку на прибуток за такі звітні податкові періоди: другий квартал, другий і третій квартали та другий - четвертий квартали 2011 року.

Відповідно до пункту 150.1 статті 150 розділу III Податкового кодексу України, якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

При цьому, пунктом 3 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення»Податкового кодексу України передбачено, що пункт 150.1 статті 150 Кодексу застосовується у 2011 році з урахуванням того, що у разі, якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Крім того, Комітет Верховної ради України з питань фінансів, банківської діяльності, податкової та митної політики листом від 10 листопада 2011 року № 04-39/10-1160 зазначив, що пункт підрозділу 4 Розділу XX «Перехідні положення»Податкового кодексу України не містить заборони на врахування у 2011 та 2012 роках збитків, які виникли до 1 січня 2011 року, а отже збитки повинні враховуватись у складі витрат поточних податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення від'ємного значення.

Суд звертає увагу, що вказана правова позиція викладена також в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 17.07.2012 року у справі № 2а-14625/11/0170/1 (К/9991/32014/12).

Отже, згідно наведених законодавчих положень та в контексті фактичних обставин даної справи розрахунок об'єкта оподаткування податком на прибуток за І квартал 2011 року в обов'язковому порядку здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування, що виникло в 2010 році, включеного в склад валових витрат в І кварталі 2011 року, у розмірі, що не був врахований у складі валових витрат 2010 року. У разі наявності від'ємного значення об'єкта оподаткування у І кварталі 2011 року, сума такого від'ємного значення в повному обсязі підлягає включенню платником до витрат ІІ кварталу 2011 року та враховується ним в результатах наступних податкових періодів 2011 року (ІІ, ІІ і ІІІ квартали, ІІ-IV квартали) у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Судом з матеріалів справи встановлено, що позивачем відповідно до п. 6.1 ст. 6 та п.22.4 ст.22 Закону України № 334/94-ВР включено до витрат за І квартал 2011 року від'ємне значення об'єкта оподаткування за 2010 рік (рядок 04.10 декларації за І квартал 2011 року) у розмірі -35 905 453, 00 грн., і вказана сума (з врахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування за 1 квартал 2011 року в розмірі 43 266 464, 00 грн.) відображена позивачем у декларації з податку на прибуток банку за 2-й квартал 2011 року в рядку 07 (а.с. 99, 100).

Згідно Акта перевірки від'ємне значення об'єкта оподаткування у ІІ кварталі 2011 року повинно становити 7 361 011, 00 грн. Відхилення зазначених показників, згідно даних наведених у таблиці №21.1 Акта перевірки складає 35 905 453, 00 грн. (а.с.70).

При цьому суд звертає увагу на те, що позивачем сума від'ємного значення об'єкта оподаткування згідно поданої декларації з податку на прибуток банку за ІІ -ІІІ квартали 2011 року в рядку 07 зазначена саме 7 361 011, 00 грн.(а.с.101). Відповідачем жодного відхилення зазначених показників за ІІ -ІІІ квартал 2011 року в Акті перевірки встановлено не було.

Водночас, суд також звертає увагу на відсутність відповідного обґрунтування в Акті перевірки, щодо визначення відповідачем суми завищення ПАТ АКБ «Львів»від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток саме у розмірі 2 083 389, 00 грн. за І квартал 2011 року та 512 5 14, 00 грн. за ІІ-ІІІ квартали 2011 року.

Під час розгляду справи представником відповідача не було надано суду доказів, які б свідчили про порушення позивачем вимог податкового законодавства. Також слід зазначити, що представник відповідача не зміг під час розгляду справи обґрунтувати суми зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в сумі 2 595 903, 00 грн., що були нараховані відповідачем у оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні.

Крім того, під час розгляду справи відповідачем не доведено правомірності винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 25.07.2012 року №0000222200 після спливу строків встановлених ч.86.8 ст.86 Податкового кодексу України, відповідно до якої податкове повідомлення-рішення приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Тому, відповідач прийняв рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування і вийшов за межі своєї компетенції, встановленої законом.

Таким чином, враховуючи приписи наведених правових норм, суд дійшов висновку, що зменшення ДПІ у Галицькому районі м. Львова Львівської області ДПС від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в сумі 2 595 903, 00 грн., в тому числі за 1 квартал 2011 року у розмірі 2 083 389, 00 грн., та за 2 -3 квартали 2011 року у розмірі 512 514, 00 грн. здійснено з порушенням вимог чинного законодавства України, що є підставою для визнання протиправним та скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до положень, закріплених ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам, відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірності прийнятого ним податкового повідомлення-рішення від 25.07.2012 року №0000222200.

При зазначених обставинах, суд вважає вимоги позивача правомірними та такими, що ґрунтуються на положеннях діючого законодавства, належним чином обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України понесені позивачем судові витрати (судовий збір) відшкодовуються йому за рахунок Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 7-14, 17, 18, 49, 51, 158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби від 25.07.2012 року №0000222200.

3. Стягнути з Державного бюджету України в користь Публічного акціонерного товариства Акціонерно-комерційний банк «Львів» 2146 (дві тисячі сто сорок шість) грн. 00 коп. судового збору.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку передбаченому ст. 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 13 листопада 2012 року

Суддя Костецький Н.В.