Постанова № 27537175, 04.04.2012, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 квітня 2012 р. № 2а-14451/11/1370

Львівський окружний адміністративний суд у складі :

головуючого -судді Костецького Н.В.

за участю секретаря судового засідання Голоднікова О.В.

представника позивача Новосядло В.Р.

представника відповідача Палій М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кроно-Україна»до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Львові про скасування податкових повідомлень-рішень, -

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Кроно-Україна»звернулось до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Львові, в якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення №0000430801/0/14575 від 21.07.2011р. та №0000440801/0/14577 від 21.07.2011р. Позовні вимоги мотивовані тим, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є незаконними та необґрунтованими та прийняті з порушенням вимог чинного законодавства.

В судовому засіданні представник позивача вимоги підтримала повністю , просила позов задовольнити.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечила з підстав, зазначених у письмовому запереченні, просила суд відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Львові проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТзОВ «Кроно-Україна»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на доданку вартість на рахунок платника у банку за квітень 2011р., за результатами якої складено акт 828/08-01/31147999 від 15.07.2011р.

За наслідками перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0000430801/14575 від 21.07.2011р., яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 604880,67 грн. та застосовано штрафну санкцію в розмірі 1 грн., а також податкове повідомлення-рішення №0000440801/14577 від 21.07.2011р., яким зменшено розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 24133,81 грн. та застосовано штрафну санкцію в розмірі 1 грн.

Як вбачається з акту перевірки, відповідачем встановлено, що ТзОВ «Кроно-Україна»порушило п. 14.1.18 п. 14.1.181 ст.14, п. 192.2, 198.3, 198.6 ст.198, ст. 200, п.201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, результаті чого підприємством завищено податковий кредит за квітень 2011р. на суму ПДВ 24133,81 грн., що призвело до завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання і сумою податкового кредиту за квітень на 24133,841 грн., а також завищено суму податкового кредиту за березень 2011р. на суму ПДВ 33688,77 грн., що призвело до завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання і сумою податкового кредиту на 33688,77 грн. та завищено суму бюджетного відшкодування ПДВ у квітні 2011р. на 604880,67 грн. (з врахування акту перевірки №621/08-01/31147999 від 07.06.2011р.).

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем визнано, що сума в 50778,94 грн., що включена до податкового повідомлення-рішення №0000430801/0/14575 від 21.07.2011р. з врахуванням акту перевірки №621/08-01/31147999 від 07.06.2011р., по взаєморозрахунках з ВМД, ТзОВ «Техно-полісервіс», ТзОВ «Технополіс», ОСОБА_3 та ПП «Ардея-тех», а також сума в 20775,66 грн. -по взаєморозрахунках з ОСОБА_4 помилково включені до податкового кредиту. Таким чином, позивач не погоджується із твердженням відповідача щодо відсутності правових підстав для декларування суми бюджетного відшкодування податкового кредиту в розмірі 554101,97 грн., що включена до податкового повідомлення рішення №0000430801/0/14575 від 21.07.2011р., а також не погоджується із твердженням відповідача про завищення податкового кредиту в сумі 3358,15 грн., що включена до податкового повідомлення рішення №0000440801/0/14577 від 21.07.2011р.

Підставою для такого висновків відповідача, викладених в акті перевірки, є те, що в результаті проведеної перевірки (акт перевірки від 15.07.2011р. №828/08-01/31147999) встановлено нікчемність господарських операцій між ТзОВ «Кроно-Україна»та ТзОВ «Базальт плюс», ТзОВ «ТПК Агроленд», ТзОВ «Техно-Полісервіс», оскільки по вказаним підприємствам встановлено відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, відсутність персоналу, основних фондів, виробничих активів, що свідчить про неможливість самостійно здійснювати фінансово-господарську діяльність, а також ведення вказаними підприємствами господарської діяльності із підприємствами, що віднесені до групи ризику, які не виконують свої податкової зобов'язання.

Крім того, як вбачається із акту перевірки від 07.06.2011р. №621/08-01/31147999, відповідачем встановлено нікчемність господарських операцій, зокрема, між ТзОВ «Кроно-Україна»та ПП «Дицемус», ТзОВ «Бітімпекс-Енерджи Груп», ПП «Пірует», ТзОВ «Етрейд-Профі», ПП «В2 Сервіс», оскільки до перевірки позивачем не представлено належним чиеном оформлених документів на фактичність здійснення господарських операцій між вказаними підприємствами, крім того, встановлено відсутність необхідних умов для здійснення господарської та економічної діяльності, відсутність персоналу, основних фондів, виробничих активів і транспортних засобів, а також ведення господарської діяльності через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем оскаржено податкові повідомлення-рішення №0000430801/0/14575 та №0000440801/0/14577 від 21.07.2011р. в адміністративному порядку до Державної податкової служби України. За результатами розгляду скарги позивача, ДПС України прийнято рішення від 08.12.2011р. №7045/6/10-245, яким податкові повідомлення-рішення СДПІ ВПП у м. Львові залишено без змін, а скаргу позивача -без задоволення.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

До адміністративних судів згідно з ч.2 цієї ж статті можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Закріплений у ч.1 ст. 11 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 138 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

За правилами, встановленими ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи, між ТзОВ «Кроно-Україна»(покупець) та ТзОВ «Агроленд»(Постачальник) укладено Договори поставки товару №9, №10, №11, №12, №13, №14, №15 від 27.01.2011р.

Згідно із зазначеними договорами постачальник зобов'язується поставити покупцю товар (Автозапчастини), а покупець зобов'язується прийняти цей товар та своєчасно здійснити його оплату.

Виконання вказаних договорів підтверджується наявними в матеріалах справи прихідними накладними, податковими накладними, видатковими накладними, рахунками-фактурами, сертифікатом якості на товар. Суму ПДВ в розмірі 3358,15 грн. позивачем включено по податкового кредиту за квітень 2011р.

Господарські відносини між ТзОВ «Кроно-Україна»(Покупець) та ТзОВ «Базальт плюс»(постачальник) підтверджені Договорами поставки товару №030305 та №030306 від 03.03.2011р.

Згідно вказаних договорів постачальник зобов'язується поставити покупцю товар а покупець зобов'язується прийняти цей товар та своєчасно здійснити його оплату. Предмета вказаних договір є Гідроциліндри підйому платформи причепи та Стартер24В КамАЗ відповідно.

Виконання вказаних договорів підтверджується наявними в матеріалах справи прихідними накладними, видатковими накладними, податковими накладними, дебетовим повідомленням. Суму ПДВ в розмірі 1675,78 грн. позивачем включено по податкового кредиту за березень 2011р.

Господарські відносини між ТзОВ «Кроно-Україна»(Покупець) та ТзОВ «Техно-Полісервіс»(постачальник) підтверджені Договором купівлі-продажу №03 від 04.01.2011р., відповідно до якого постачальник зобов'язується поставити і передати у власність покупцю товар, а покупець зобов'язується прийняти цей товар та своєчасно здійснювати його оплату. Найменування, одиниця виміру, загальна кількість товару зазначаються в рахунках-фактурах.

Виконання вказаного договору підтверджується наявними в матеріалах справи прихідними накладними, видатковими накладними, податковими накладними, дебетовими повідомленнями, платіжним дорученням, реєстром отриманих та виданих податкових накладних. Суму ПДВ в розмірі 32012,99 грн. позивачем включено по податкового кредиту за березень 2011р.

ТзОВ «Кроно-Україна»(замовник) укладено з ПП «Пірует»(продавець) Договір №23/2011-ТР-КБ від 25.01.2011р. з додатком №1, про надання послуг по завантаженню і перевезенню лісоматеріалів, відповідно до якого замовник зобов'язується приймати, а перевізник надавати послуги по завантаженню і перевезенню лісоматеріалів.

Виконання вказаного договору підтверджується наявними в матеріалах справи податковими накладними, платіжними дорученнями, дебетовими повідомленнями, актами виконаних робіт, реєстрами товарно-транспортних накладних, товарно-транспортними накладними. Суму ПДВ в розмірі 159054,92 грн. позивачем включено по податкового кредиту.

Також, між ТзОВ «Кроно-Україна»(покупець) та ТзОВ «Бітімпекс-Енерджи Груп»(постачальник) укладено Договір №11 від 11.01.2011р. на постачання природного газу, відповідно до якого постачальник зобов'язується постачати покупцю протягом 2011р. природний газ, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити газ а також додаткову угоду №2 до вказаного договору.

Виконання вказаного договору підтверджується наявними в матеріалах справи актами прийому-передачі природного газу, податковими накладними, дебетовими повідомленнями, актами звірки взаєморозрахунків, актом про виконання наданих послуг з транспортування природного газу. Крім цього в матеріалах справи міститься копія ліцензії виданої ТзОВ «Бітімпекс-Енерджи Груп»серії АВ №527253 Національної комісії регулювання електроенергетики України за постачання природного газу за нерегульованим тарифом. Суму ПДВ в розмірі 222683,53 грн. позивачем включено по податкового кредиту за березень 2011р.

ТзОВ «Кроно-Україна»укладено з ПП «Децимус»Договір №30/01/2011-ТР-Б від 03.01.2011р. про надання послуг по завантаженню і перевезенню лісоматеріалів. Відповідно до вказаного Договору замовник зобов'язується приймати, а перевізник надавати послуги по завантаженню і перевезенню лісоматеріалів.

Виконання вказаного договору підтверджується наявними в матеріалах справи податковою накладною, дебетовими повідомленнями, платіжними дорученнями,рахунками, реєстрами накладних, актами прийому передачі послуг, товарно-транспортними накладними. Суму ПДВ в розмірі 44880,23 грн. позивачем включено по податкового кредиту за березень 2011р.

Згідно Договору поставки товару №0912 від 09.12.2010р., та додатку №1 до вказаного договору, укладеного між ТзОВ «Кроно-Україна»( покупець) та ТзОВ «Етрейд-профі»(постачальник), постачальник зобов'язується поставити покупцю товар а покупець зобов'язується прийняти цей товар та своєчасно здійснити його оплату. Найменування, одиниця виміру, загальна кількість товару зазначаються в рахунках-фактурах.

Виконання вказаного договору підтверджується наявними в матеріалах справи прихідними накладними, видатковими накладними, дебетовими повідомленнями, податковими накладними, рахунками-фактурами. Суму ПДВ в розмірі 30775,77 грн. позивачем включено по податкового кредиту за березень 2011р.

Господарські відносини між ТзОВ «Кроно-Україна»(замовник) та ПП «В2 Сервіс»(перевізник) стверджуються Договором №33/01/2011-ТР-Б від 03.01.2011р., відповідно до якого замовник зобов'язується приймати, а перевізник надавати послуги по завантаженню і перевезенню лісоматеріалів.

Виконання вказаного договору підтверджується наявними в матеріалах справи податковими накладними, дебетовими повідомленнями, платіжними дорученнями, рахунками, актами прийому-передачі послуг,т товарно-транспортними накладними. Суму ПДВ в розмірі 63018,77 грн. позивачем включено по податкового кредиту за березень 2011р.

В п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п.198.2 ст.198 цього ж Кодексу, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 ст.198 вказаного Кодексу передбачено, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п.198.6 ст.198 вищенаведного Кодексу, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Як передбачено п. 201. 10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинним документом визнається документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Згідно з статтею 9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарської операції є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Документами, які містять відомості про господарські операції та підтверджують їх здійснення є податкові накладні та акти виконаних робіт, оригінали яких були представленні на вимогу перевіряючих, які містять весь перелік відомостей та реквізити, передбачені статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Усі первинні документи по операціях ТзОВ «Кроно-Україна»були належним чином оформлені у відповідності до вимог ст.9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

ТзОВ «Кроно-Україна»сформувало податковий кредит на підставі належно оформлених розрахункових, платіжних та інших документів, обов'язковість ведення і збереження яких передбачена правилами податкового обліку.

В судовому засіданні представник позивача зазначила, що сума в 50778,94 грн. включена до податкового кредиту помилково, а саме по взаєморозрахунках з ВМД -16797,01 грн., ТзОВ «Техно-полісервіс»- 10800 грн., ТзОВ «Технополіс»- 764,77 грн., ОСОБА_3. -10079,01 грн. та ПП «Ардея-тех»- 12337,93 грн, а також сума в 20775,66 грн. по взаєморозрахунках з ОСОБА_4

Відповідно до п.7 підрозділу 10 Перехідних положень Податкового кодексу України штрафні санкції за порушення податкового законодавства в період з 1 січня по 30 червня 2011р. застосовуються в розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення.

Відтак, суд приходить до переконання про правомірність застосування відповідачем штрафних санкцій згідно податкових повідомлень-рішень №0000430801/0/14575 та №0000440801/0/14577 від 21.07.2011р.

Також, як вбачається з матеріалів справи, відповідачем уже приймалось податкове повідомлення-рішення №0000300801/0/11427 від 08.06.2011р. на підставі акту перевірки від 07.06.2011р. №621/08-01/31147999, яке позивачем оскаржено в судовому порядку.

Крім того в акті перевірки зазначено про порушення позивачем ч.5 ст.203, ч.1.2 ст.215. ст.216 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах при придбанні та продажу товарів, робіт, послуг. Товар, послуги по вказаних правочинах не був переданий в порушення статей 662, 655 та 656 ЦК України. Крім того, як вбачається зі змісту згаданого акту також встановлено і факт нікчемності таких правочинів з посиланням на ст.228 ЦК України.

Суд звертає увагу відповідача, що відповідно до листа ДПА України «Щодо підстав для визнання договорів нікчемними»від 29.09.2010 року №20289/7/16-1617, дані, наведені в декларації, повинні відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника, отже, аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. Наявність же розбіжностей між сумами податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів не є самостійною підставою для визнання правочинів нікчемними.

Згідно висновків Постанови Верховного Суду України від 31.01.2011 року, якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Відповідно до ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

Стаття 203 ч.5 ЦК України передбачає, що правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Таким чином, в системному аналізі цих норм для визнання правочину нікчемним повинні бути наступні умови: 1. Наявність самого правочину. 2. Відсутність у сторони (сторін) в момент вчинення правочину спрямування на реальне настання правових наслідків, що ним обумовлені. 3. Наявність умислу на вчинення такого правочину.

Перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 ЦК України, згідно якої правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Такими є правочини що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини. спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності: правочини спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження, об'єктами права власності українського народу -землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна: правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

Така правова позиція викладена у Постанові Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсний».

А, оскільки, відповідач при встановленні факту нікчемності правочину в акті перевірки покликався саме на ст.228 ЦК України, наведені обставини враховуються судом при прийнятті судового рішення.

Під час перевірки податковий орган не встановив обставин, які б свідчили про умисел ТзОВ «Кроно-Україна»на укладення договорів без наміру створити наслідки, які передбачені цими договорами. Не надано цих доказів і під час судового розгляду справи. Навпаки, документально доведено виконання зобов'язання щодо виконання договорів. Відтак, протиправного умислу сторін, зокрема ТзОВ «Кроно-Україна», на укладення фіктивних правочинів не встановлено, що виключає його кваліфікацію як недійсного. З огляду на відсутність доказів умислу сторін, вищезгадані правочини не можуть вважатися нікчемними як такі, що порушують публічний порядок за ст. 228 ЦК України.

Окрім цього, з 01 січня 2011 року набули чинності зміни, внесені до ЦК України, зокрема, було викладено частину першу статті 203 у новій редакції та доповнено статтю 228 частиною третьою. На підставі частини 3 статті 228 ЦК України чи статті 207 Господарського кодексу України (далі ГК України) доводити недійсність правочинів (господарських зобов'язань) органи державної податкової служби зобов'язані виключно у судовому порядку.

Статтею 61 Конституції України встановлено, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Тому несплата Контрагентами до бюджету податків чи наявність інших їхніх порушень не може впливати на результати діяльності Товариства.

Згідно з ч. 2 ст. 218 ГК України учасник господарських відносин відповідає за порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

При вирішенні даної справи судом враховано аналогічні висновки викладені у Постановах Верховного Суду України від 26.09.2006 року, від 21.11.2006 року, від 09.09.2008 року № 21-500во08, від 01.06.2010 року № 21-573во10 та від 31.01.2010 року.

Додатково суд звертає увагу на те, що в акті перевірки позивача та під час розгляду справи відповідач не навів жодних обставин та доказів, які б свідчили про невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності позивача, незвичності цієї операції для учасників операції, збитковості спірної операції, або інших обставин, які б окремо або в сукупності могли свідчити про фіктивність вчинених операцій, а також про те, шо вчинення зазначених операдій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру), а дії позивача та його контрагентів були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди.

Таким чином, сукупність вищенаведених встановлених обставин підтверджено документально, що дає суду підстави визнати позовні вимоги обґрунтованими, доведеними матеріалами справи, і такими, що підлягають частковому задоволенню.

Судові витрати у вигляді судового збору (2146,0 грн.), відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, слід стягнути з Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 7-14, 50, 71, 86, 143, 158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в :

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі великими платниками податків у м. Львові від 21.07.2011р. №0000430801/0/14575 в частині зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 554101,97 грн. та 21.07.2011р. №0000440801/0/14577 в частині зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 3358,15 грн.

3. В решті позовних вимог відмовити.

4. Зобов'язати орган Державної казначейської служби України стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кроно-Україна" судові витрати у розмірі 2 146 (дві тисячі сто сорок шість) гривень 00 коп. з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунка Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі великими платниками податків у м. Львові.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку передбаченому ст. 254 КАС України.

Повний текст постанови складено та підписано 04.04.2012р.

Суддя Костецький Н.В.