Постанова № 27536320, 09.11.2012, Закарпатський окружний адміністративний суд

справа № 2a-0770/2718/12

рядок статзвіту –10.1

код - 08

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2012 року м. Ужгород

Закарпатський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді Іванчулинця Д.В.

при секретарі судового засідання - Корчинській В.А.

за участю:

сторони у судове засідання не з’явилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Закарпатського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовною заявою Управління Пенсійного фонду України у Тячівському районі до Державного підприємства Тячівський завод "Зеніт" про про стягнення заборгованості у сумі 22193,19 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Управління Пенсійного фонду України у Тячівському районі звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державного підприємства Тячівський завод "Зеніт" про стягнення з відповідача на користь управління Пенсійного фонду України у Тячівському районі Закарпатської області заборгованість у сумі 22 193,19 грн., мотивуючи тим, що останній не сплатчує самостійно нарахових страхових внесків, фінансових санкцій та пені за звітній період з лютого 2010 року по січень 2011 року на загальну суму 22 193,19 грн. Ненадходження вказаної суми до бюджету Пенсійного фонду перешкоджає забезпеченню зберання та акумулювання коштів, призначених, для повного та своєчасного фінансування виплати пенсій. Отже, позивач був змушений звернутися до суду для захисту прав та законних інтересів держави та примусового стягнення з відповідача вищезазначеної суми заборгованості.

У судовому засіданні представник позивача не з’явився, проте на адресу суду надійшла від нього заява про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі з мотивів наведених у позовній заяві, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача, будучи належним чином повідомленими про день, час та місце проведення судового розгляду у засідання не з’явився повторно та не повідомив суд про причини неявки, заперечень проти позовних вимог не подав.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Як встановлено в судовому засіданні та підтверджено матеріалами справи, Державне підприємтво Тячівський завод "Зеніт" являється платником страхових внесків відповідно до ст. 15 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування".

У відповідності до ст. 4 п. 1 вищевказаного Закону, для платкників збору, а саме суб’єктів підприємницької діяльності незалежно від форм властності, юридичних чи фізичних осіб, які використовують працю найманих праційників, встановлюються ставки збору в розмірі 32 % з 01.01.2004 р. до 31.03.2005 р., 32,3 % з 01.04.2005 р. до 31.12.2005 р., 31,8 % з 01.01.2006 р. по 31.12.2006 р., а 33,2 % з 01.01.2007 р. від об’єкта оподаткування визначеного п.1 ст. 2 цього Закону - суми фактичних витрат на оплату праці (грошового забезпечення) працівників, що включають витрати на виплату основної і додаткової заробіної плати та інших заохочувальних та компенсаційних витрат, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України "Про оплату праці", виплати винагород фізичним особам, виконання робіт (послуг) за угодами цивільно-правового характеру, що підлягають обкладенню податком з доходів фізичних осіб, а також суми сплати перших п’яти днів тимчасової непрацездаткості, яка здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю.

У відповідності до вимог п. 1 ст. 14 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" роботодавці - юридичні та фізичні особи - суб’єкти підприємницької діяльності, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру - являються страхувальниками, тому, відповідно до ст. 15 вищевказаного Закону вони є платниками страхових внесків до солідарної системи Пенсійного фонду України та зобов’язані сплачувати внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.

Згідно п.п. 1 п. 8 Прикінцевих положеннь даного нормативно-правового акту передбачено, що страхові внески, що перераховуються до солідарної системи, сплачуються страхувальниками та застрахованими особами на умовах та в порядку визначених цим Законом та в розмірах передбчених Законом України "Про збір на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування".

Як встановлено судом, за період з лютого 2010 року по січень 2011 року підприємство самостійно нарахувало та задекларувало в щомісячних розрахунках нарахування та виплату заробітної плати в загальній сумі 21 954,78 грн.

У відповідності до ч. 6 ст. 20 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", якщо підприємство не сплатило самостійно нараховані страхові внески за відповідний базовий звітний період, то не пізніше як через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду та у відповідності до п.2 ст.106 вони вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (недоїмкою).Страхові внески є цільовим загальнообов’язковим платежем, який справляється на всій території України у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно з п. 2 ч. 9 ст. 106 вищевказаного Закону, за несплату (неперерахування) або несвоєвчасну сплату (несвоєвчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф незалежно від строку затримки платежу у розмірі:

- 10 % своєчасно не сплачених сум зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк до 30 календарних днів включно;

- 20 % своєчасно не сплачених сум зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк до 90 календарних днів включно;

- 50 % своєчасно не сплачених сум зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк більше 90 календарних включно.

Одночасно на суми своєчасно не сплачених (неперерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня у розмірі 0,1 % зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.

Пунктом 9.3.2 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України за № 21-1 від 19.12.2003 року, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 року за № 64/8663, передбачено, що розрахунок фінансових санкцій та пені здійснюється на підставі облікових даних картки особового рахунку підприємтсва, яка формується за даними звітів плтаника розрахованих та поданих самостійно.

У відповідності до п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", до відповідача було застосовано фінансову санкцію на загальну суму 36,45 грн. та нараховано пеню у сумі 201,96 грн. про що винесено рішення за № 54 від 05.02.2010 року (а.с.43).

Згідно особової картки платника та розрахунку, відповідча має заборгованість у сумі 22 193 (двадцять дві тисячі сто дев’яносто три) гривні 19 (дев’ятнадцять) копійок, у тому числі 21 954 (двадцять одна тисяча дев’ятсот чотири) гривні 78 (сімдесят вісім) копійок - страхові внески, 36 (тридцять шість) гривень 45 (сорок п’ять) копійок - фінансові санкції та 201 (двісті одна) гривня 96 (дев’яносто шість) копійок - пеня (а.с. 5,6).

У відповідності до вимог п. 15 ст. 106 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" строк позовної давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.

Згідно ч. 6 ст. 19 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" страхові внески нараховуються незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також незалежно від того, чи були зазначені суми фактично виплачені після їх нарахування до сплати.

Відповідно до ч. 12 ст. 20 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

У відповідності до ч. 3 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися судом, якщо проти цього не заперечують сторони та в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Ч. 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до преамбули Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року № 1058 (з наступними змінами та доповненнями, в редакції Закону станом на час виникнення спірних правовідносин) - цей Закон визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Згідно ст. 5 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, та дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

На підставі вищенаведеного, суд дійшов висновку про наявність в даному випадку правових підстав для задоволення позовних вимог.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов управління Пенсійного фонду України у Тячівському районі Закарпатської області до Державного підприємтсва Тячівський завод "Зеніт" про стягення заборгованості у сумі 22 193,19 грн. - задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємтсва Тячівський завод "Зеніт" (вул. Комсомольська, буд.6а, м. Тячів, Тячівський район, Закарпатська область, 90500, р/р 26009053913200, МФО 312378, Мукачісська філія КБ "Приватбанк" в м.Тячів Закарпатської області, код ЄДРПОУ 14307908) на користь управління Пенсійного фонду України у Тячівському районі Закарпатської області заборгованість у сумі 22 193 (двадцять дві тисячі сто дев’яносто три) гривні 19 (дев’ятнадцять) копійок.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Іванчулинець Д.В.