Рішення № 27527663, 16.11.2012, Самарський районний суд м. Дніпропетровська

Справа 436/7303/12

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

"16" листопада 2012 р. Самарський районний суд міста Дніпропетровська у складі:

головуючого судді: Кушнірчука Р.О.,

при секретарі: Шаповал Є.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпропетровськ цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Технік Енерджі»про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати,

в с т а н о в и в:

5 жовтня 2012 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом, який обґрунтував тим, що 8 вересня 2011 року він був прийнятий на посаду директора представництва ТОВ «Технік Енерджі»в м. Дніпропетровськ, про що було укладено трудовий договір та видано наказ № 61-к про прийняття його на вказану посаду з 8.09.2011. В письмовій формі укладати договір він не наполягав, але в порядку п. 5 ст. 24 КЗпПУ, трудовий договір був укладений, так як він був допущений до роботи. Згідно договору щомісячна заробітна плата після обов'язкових врахувань повинна була складати 6000 гривень, а також було оговорено про нарахування щоквартального бонусу в розмірі 1 відсотка від суми укладених угод і додаткового бонусу в розмірі 0,5 відсотка від обороту представництва. Зазначені нарахування повинні зараховуватися на зарплатну картку. У період з 08.09.2011 по 08.03.2012 він вчасно отримував заробітну плату та нарахування, проте починаючи з 08.03.2012 без повідомлення причин відповідач почав затримувати виплату заробітної плати, посилаючись на незалежні від нього обставини. 10.07.2012 року він звернувся із заявою до Генерального директора ТОВ «Технік Енерджі»ОСОБА_2 з обґрунтуванням розміру заборгованості та проханням роз'яснити ситуацію, уточнити суму боргу і повідомити коли заборгованість буде погашено, однак відповіді не отримав. 31.07.2012 року він відвідав ТОВ «Технік Енерджі» та написав заяву про звільнення з роботи в порядку п. 1 ст. 36 КЗпП України за згодою сторін і був звільнений, про що зроблено відповідний запис в його трудовій книжці, яку він отримав на руки. Проте, в порушення вимог п. 1 ст. 47 КЗпП України, відповідач не розрахувався з ним, що і стало причиною звернення до суду з вказаним позовом, в якому він, з урахуванням останніх уточнень, просить суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість по заробітній платі з урахуванням компенсації та індексації, а також відповідальності за порушення грошових зобов'язань в сумі 43563,31 гривень та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 12579,60 гривень.

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду даної цивільної справи повідомлялася судом неодноразово. Про поважні причини неявки до суду відповідач не повідомив, а отже відповідно до ч. 4 ст. 169 ЦПК України суд вирішує справу у його відсутність та на підставі ст. 224 ЦПК України вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Суд встановив, що на підставі наказу № 61-к від 08.09.2011 року, позивач був прийнятий на посаду директора представництва ТОВ «Технік Енерджі»в м. Дніпропетровськ.

31 липня 2012 року позивач звільнився за угодою сторін, згідно наказу № 35-к від 31.07.2012 року.

Вказані обставини підтверджуються копією трудової книжки (а.с.6).

У період з 08.09.2011 по 08.03.2012 позивачу вчасно виплачувалася заробітна плата, проте починаючи з 08.03.2012 без повідомлення причин відповідач почав затримувати виплату заробітної плати, посилаючись на незалежні від нього обставини.

10 липня 2012 року позивач звернувся із заявою до Генерального директора ТОВ «Технік Енерджі»ОСОБА_2 з обґрунтуванням розміру заборгованості та проханням роз'яснити ситуацію, уточнити суму боргу і повідомити коли заборгованість буде погашено, однак відповіді не отримав (а.с.7-8).

Згідно довідки про доходи позивача, за час його роботи була нарахована заробітна плата у 2012 році : в січні 3908 грн. (до виплати 3125,50 грн.), в лютому 4885 грн. (до виплати 4002,77 грн.); в березні - 4885 грн. (до виплати 4002,77 грн.); в квітні - 4885 грн. (до виплати 4002,77 грн.); в травні - 4885 грн. (до виплати 4002,77 грн.), в червні - 4885 грн. (до виплати 4002,77 грн.), а всього нараховано 28333 грн., до виплати 23139,35 грн. (а.с.14).

У відповідності до ст. 116 КЗпП, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану нею суму.

В судовому засіданні позивач пояснив, що з 8.03.2012 року відповідача припинив виплачувати йому заробітну плату та звільнившись з роботи за угодою сторін 31.07.2012 року, відповідач з ним розрахунку не провів.

Таким чином відповідачем не виплачено позивачу заробітну плату в сумі за період з 09.03.2012 року по 31.07.2012 року в сумі 19060,68, виходячи з наступного розрахунку :

- За березень нарахована зарплата 4885 гривень (до сплати 4002,77 гривень).

4002,77 гривень : 21 (робочих днів у березні місяці) = 190,60 гривень заробітна плата за 1 день.

190,60 гривень х 16 фактично відпрацьованих позивачем днів у березні (з 09.03.2012 по 31.03.2012) = 3049,60 гривень.

- За квітень 4002,77 грн., травень 4002,77, червень 4002,77 та липень 4002,77 = 4002,77 х 4 (місяці) = 16011,08 гривень.

16011,08 + 3049,60 = 19060,68 гривень.

В порушення вимог ст. 116 КЗпП України відповідач повернув позивачу трудову книжку, але не провів повний розрахунок з позивачем в день звільнення.

Заборгованість по заробітній платі в сумі 19060,68 гривень залишається не виплаченою на день розгляду справи судом, тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 КЗпП України, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

За змістом п. 8 розділу 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100 «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати»нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного заробітку на число робочих днів, які мають бути оплачені середнім заробітком.

Як було встановлено в судовому засіданні, зокрема з довідки про доходи, середня заробітна плата позивача за останні 2 повних робочих місяці (червень, липень) склала (4002,77 + 4002,77) = 8005,54 грн. Середньоденний заробіток складає (8005,54 :42 робочих дня) = 190,60 грн.

Таким чином, за період з 01.08.2012 року по 05.10.2012 року (дата звернення до суду з позовом) підлягає стягненню з відповідача середній заробіток за 47 робочих дні в сумі (190,60 х 47) = 8958,20 гривень.

У задоволенні позовних вимог частині стягнення нарахованого щоквартального бонусу в розмірі 1 відсотка від суми укладених угод і додаткового бонусу в розмірі 0,5 відсотка від обороту представництва, слід відмовити з огляду на те, що наявність домовленості та таких умов оплати праці, позивачем не була підтверджена належними доказами в розумінні ст.ст. 57-60 ЦПК України.

Також не підлягають задоволенню позовні вимоги в частині стягнення 3% річних, оскільки застосування такої відповідальності за невиплату заробітної плати не передбачено трудовим законодавством.

Враховуючи зміст наведених вище норм права та встановлених в судовому засіданні фактичних обставини справи, суд приходить висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню у заявлений позивачем спосіб.

Керуючись ст. ст. 4 8, 10, 11, 18, 57 60, 79, 81, 88, 169, 208, 209, 212 215, 218, 224-225 Цивільного процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Технік Енерджі»(код ЄДРПОУ 35076670) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) заборгованість по заробітній платі в розмірі 19060,68 гривень, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 8958,20 гривень.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Технік Енерджі»(код ЄДРПОУ 35076670) на користь держави судовий збір в сумі 280,18 гривень.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою вiдповiдача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене вiдповiдачем в апеляційному порядку.

Головуючий суддя:Р.О. Кушнірчук