Рішення № 27527660, 12.11.2012, Самарський районний суд м. Дніпропетровська

Справа 436/6699/12

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

"12" листопада 2012 р. Самарський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

Головуючого судді - Поштаренко О.В.,

при секретарі - Трубановій В.Г. , розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк»до ОСОБА_1 про звернення стягнення, -

В С Т А Н О В И В :

У вересні 2012 року представник Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк»звернувся до Самарського районного суду м. Дніпропетровська з позовом до ОСОБА_1 про звернення стягнення на квартиру загальною площею 30,30 кв.м., яка розташована за адресою АДРЕСА_1.В обґрунтування позовних вимог посилався на обставини викладені у позовній заяві де зазначав, що 03.07.2008 року між Публічним акціонерним товариством комерційний банк «Приватбанк»та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № DNІ0GА00000198. На виконання умов якого відповідач отримав кредит у розмірі 37628,53 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 15,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 03.07.2018 року.У порушення умов договору відповідач зобовязання не виконав. Що дало змогу заявнику достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.В судове засідання, позивач не зявився надіслав до суду клопотання, в якому просить розглядати справу без участі його представника, позовні вимоги підтримує в повному обсязі. При цьому зазначає, що не заперечує проти заочного рішення по справі.Відповідач в судові засідання, які відбулися: 18.09.2012, 08.10.2012, 29.10.2012, 12.11.2012 не зявився. Про час і місце засідання суду повідомлений належним чином.З огляду на викладене та згідно правил ч. 1 ст. 76 ЦПК України. Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.03.07.2008 року між Публічним акціонерним товариством комерційний банк «Приватбанк»та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № DNІ0GА00000198. На виконання умов якого відповідач отримав кредит у розмірі 37628,53 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 15,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 03.07.2018 року.У порушення умов договору відповідач зобовязання не виконав, у звязку з чим, станом на 30.07.2012 року виникла заборгованість у розмірі 88006,18 доларів США, що за курсом НБУ складає 703 433 грн. 38 коп., яка складається з: заборгованості за кредитом 34105,10 доларів США; заборгованості по процентам за користування кредитом 17072,65 доларів США; заборгованості по комісії за користування кредитом 4495,82 доларів США; пені, за несвоєчасність виконання зобовязань за договором - 28112,05 доларів США; штрафу (фіксована частина) 31,28 доларів США; штрафу (процентна складова) 4189,28 доларів США. В забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором ПАТ КБ «Приватбанк»і відповідач 03.07.2008 року уклали договір іпотеки № DNI0GA00000198, відповідно до якого відповідач надав в іпотеку нерухоме майно 1-кімнатну квартиру загальною площею 30.30кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.11). Оскільки відповідач не виконував взяті на себе зобовязання, 13.06.2012 року відповідачу надсилався лист з вимогою погашення заборгованості по кредитному договору (а.с. 14). Так, відповідно до ст.ст. 15, 16 ЦК України, ст. 3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.Відповідно до норм ст.ст. 11, 525, 629 ЦК України, підставами для виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договір, який є обов'язковим для виконання сторонами, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Різновидом договору є кредитний договір, який обов'язково укладається в письмові формі (ст. 1054, 1055 ЦК України), а також іпотечний договір, який має бути нотаріально посвідченим (ст.ст. 3, 18 Закону України «Про іпотеку»).Нормою ст. 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти, розмір яких визначається в договорі (ст. 1056-1 ЦК України).Відповідно до норми ст. 1050 ЦК України, в контексті положення ст. 1054 ч. 2 ЦК України, якщо кредитним договором встановлений обов'язок позичальника повернути кредит частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини кредитор має право вимагати дострокового повернення частини кредиту, що залишилась зі сплатою процентів. Відповідний обов'язок боржника щодо повернення кредитору на його вимогу суми боргу зі сплатою процентів встановлений ст. 625 ч. 2 ЦК України.При цьому відповідно до норми ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.Згідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Частиною 1 ст. 527 ЦК України передбачено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання. Частиною 1 ст. 530 ЦК Українипередбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).Відповідно до ст.ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки. Пенею, відповідно до ст.549 ЦК України, є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. При цьому право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання (ст. 550 ЦК України), а також така пеня підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків (ст. 624 ЦК України).Нормою ст. 625 ч. 1 ЦК України передбачено, що боржник не звільняться від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.Відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин,які мають істотне значення.Згідно ст. 16 ЦК України, однією із форм судового захисту цивільних прав та інтересів є примусове виконання обов'язку в натурі.Відповідно до ст. 1 ЗУ «Про іпотеку», іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.Нормою ст.3 вказаного закону передбачено, що іпотека виникає на підставі договору. Взаємні права і обов'язки іпотекодавця та іпотекодержателя за іпотечним договором виникають з моменту його нотаріального посвідчення.Згідно ст. 33 ЗУ «Про іпотеку», у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.Положеннями ст. 35 ЗУ «Про іпотеку»передбачено, що у разі порушення основного зобов'язання іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Положення частини першої цієї статті не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому законом порядку.Окремо слід зазначити, що згідно ч. 1 ст. 40 ЗУ «Про іпотеку», звернення стягнення на переданий в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, за винятком наймачів та членів їх сімей. Виселення проводиться у порядку, встановленому законом.Згідно із ч. 2 ст. 39 ЗУ «Про іпотеку», одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки сум за заявою іпотекодержателя вправі винести рішення про виселення мешканців, якщо предметом іпотеки є житловий будинок або житлове приміщення.Згідно умов кредитного договору, договору іпотеки та норм чинного законодавства позивачем була направлена письмова вимога до відповідача (вих. № 30.1.0.0/2- від 13.06.2012 року) в якій позивач запропонував, у разі невиконання зобовязання в тридцяти денний строк з дня отримання відповідачем вимоги, добровільно звільнити домоволодіння відповідачу та всім іншим членам його сімї та мешканцям за адресою: АДРЕСА_3 (а.с.14), але вимога так і не була виконана. Враховуючи викладене, приймаючи до уваги, що відповідач ОСОБА_1 не виконує умови кредитного договору, який забезпечується іпотекою нерухомого майна, а саме, домоволодіння розташоване за адресою: АДРЕСА_4, суд вважає можливим звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом продажу вказаного предмету іпотеку виселити осіб, які зареєстровані (проживають) у вищезазначеному житловому будинку.

Відповідно до довідки № 2518 від 21.09.2012 року виданої КВ ЖРЕП Самарського району, за адресою: АДРЕСА_3 зареєстровані: ОСОБА_1, 1986р.н. та ОСОБА_2, 1931р.н. Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача необхідно стягнути понесені позивачем судові витрати.Таким чином, позовні вимоги представника Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 є такими, що підлягають задоволенню. Керуючись ст. ст. 11, 16, 22, 253, 256, 509, 526, 536, 549, 550, ч. 3 ст. 551, ст. ст. 1048, 1050, 1054 Цивільного кодексу України, ст. ст. 1, 17, 33, 38 - 39 Закону України «Про іпотеку», ст. ст. 88, 210, 212-215, 224-226 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк»до ОСОБА_1 про звернення стягнення - задовольнити.

Звернути стягнення на предмет застави квартиру загальною площею 30,30 кв.м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_3, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки (на підставі договору іпотеки № DNI0GA00000198 від 03.07.2008 року) Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Приватбанк»(49094, м.Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570) з укладенням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення ПАТ КБ «Приватбанк»всіх передбачених нормативно-правовими актами держави дій, необхідних для продажу предмету іпотеки.Виселити ОСОБА_1 та інших осіб, які зареєстровані та/або проживають у житловому будинку розташованому за адресою: АДРЕСА_4 зі зняттям з реєстраційного обліку у органах МВС України.Стягнути з ОСОБА_1, 02.09.1986р.н., ІПН НОМЕР_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк»судові витрат зі сплати судового збору у розмірі 3219грн.Позивач має право оскаржити заочне рішення у загальному апеляційному порядку.Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії . У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Суддя: О.В. Поштаренко