Постанова № 27505952, 14.11.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

14 листопада 2012 року № 2а-19257/10/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Патратій О.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю «Рентал Груп»до Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва Державної податкової службипровизнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0002562330 від 15 липня 2010 року,-ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Рентал Груп»(далі -Позивач, Товариство) з позовом до Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва (далі -Відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0002562330 від 15 липня 2010 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 січня 2011 року було відкрито провадження у даній справі та призначено справу до судового розгляду.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що оскаржуваним рішенням відповідачем було безпідставно застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 459 000,00 грн. за не роздрукування Z-звітів у кількості 1350 штук, оскільки таксомотори позивача у дні, за які відсутні Z-звіти, не працювали. Крім того, позивач зазначав, що на даний час діяльність підприємства з надання послуг таксі не є основною та більше спрямована на перевезення пасажирів на замовлення (код КВЕД 60.23.0), що відповідно до п. 12 ст. 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»не потребує застосування реєстраторів розрахункових операцій, оскільки розрахунки здійснюються на підставі відповідного договору шляхом безготівкового перерахунку грошових коштів.

Позивач також посилався на порушення відповідачем порядку проведення перевірки, оскільки на порушення ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу»позивачу не було направлено повідомлення про проведення планової перевірки за десять днів до її початку.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю та просив позов задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач проти позову заперечував та просив відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що під час перевірки було встановлено незабезпечення зберігання позивачем в книгах обліку розрахункових операцій № 2657007195, № 2657007194, № 2657007193, № 2657007191, № 2657007189, № 2657007190, № 2657009863, № 2657009861 та № 2657009862 фіскальних звітних чеків в кількості 1350 штук, що є порушенням п. 9 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». З огляду на виявлене порушення до позивача була застосована штрафна (фінансова) санкція у сумі 459 000,00 грн. (340,00 х 1350) на підставі п. 4 ст. 17 зазначеного закону, що становить двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне порушення.

З огляду на вищевикладене, відповідач вважає позовні вимоги необґрунтованими та просить суд відмовити у їх задоволенні в повному обсязі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 08 квітня 2011 року у справі було призначено судово-економічну експертизу та зупинено провадження у даній справі на час проведення експертизи.

18 вересня 2012 року провадження у справі поновлено, у зв'язку із надходженням до Окружного адміністративного суду м. Києва матеріалів справи з Київського науково-дослідного інституту судових експертиз разом із висновком судово-економічної експертизи.

Враховуючи вибуття первинного відповідача у справі зі спірних правовідносин судом відповідно до статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України протокольною ухвалою здійснено заміну відповідача на його правонаступника - Державну податкову інспекцію у Святошинському районі міста Києва Державної податкової служби.

В судове засідання 25 жовтня 2012 року представник відповідача не з'явився, про день, час і місце судового розгляду був повідомлений належним чином.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи неприбуття представника відповідача та відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд прийняв рішення про розгляд справи у письмовому провадженні, при цьому запропонувавши особам, які беруть участь у справі, протягом 5-ти днів надати додаткові пояснення, документи та матеріали через канцелярію Окружного адміністративного суду міста Києва.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, що мають значення для вирішення справи, суд встановив наступне.

Позивач -Товариство з обмеженою відповідальністю «Рентал Груп»(далі -ТОВ «Рентал Груп») зареєстроване Святошинською районною у м. Києві державною адміністрацією 18.07.2007 р., що засвідчується свідоцтвом серії А00 № 075925, та здійснює діяльність з надання послуг з внутрішнього перевезення пасажирів на таксі, внутрішнього перевезення пасажирів легковими автомобілями на замовлення (ліцензія Мінтрансу серії АВ № 484625 терміном дії з 17.10.2007 р. по 16.10.2012 р.) - том І а.с.126.

05 липня 2010 року ДПІ у Святошинському районі м. Києва було проведено перевірку дотримання позивачем порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій господарської одиниці позивача, розташованій за адресою: м. Київ, вул. Івана Лепсе, 4.

За результатами перевірки було складено акт № 0534/26/57/23/35081565 від 05.07.2010 року (далі по тексту - Акт перевірки, Акт).

15 липня 2010 року ДПІ у Святошинському районі м. Києва прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0002562330, яким до позивача, на підставі вказаного акту перевірки було застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 495 000,00 грн. згідно з п. 4 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»за порушення п. 9 ст. 3 вказаного Закону.

За результатами оскарження прийнятого рішення в адміністративному порядку рішеннями ДПА у м. Києві від 08.10.2010 р. № 5368/10/25-214 та ДПА України від 09.12.2010 р. № 13369/6 скарги позивача залишені без задоволення, а рішення відповідача, яке є предметом оскарження у даній справі, залишено без змін.

В акті перевірки зазначено про порушення позивачем п. 9 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», яке полягало у нероздрукуванні щоденних фіскальних звітних чеків, а саме - Z-звітів у загальній кількості 1 350 штук. Вказані звіти, за висновками Акту перевірки, відсутні в книгах обліку розрахункових операцій № 2657007195, № 2657007194, № 2657007193, № 2657007191, № 2657007189, № 2657007190, № 2657009863, № 2657009861 та № 2657009862.

Стосовно посилання позивача на порушення порядку проведення перевірки суд зазначає наступне.

Як встановлено судом, підставою прийняття оскаржуваного рішення став Акт перевірки від 05.07.2010 року господарської одиниці Товариства щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб'єктами підприємницької діяльності, яка проводилась посадовими особами органа податкової служби на підставі пред'явлених посвідчень та направлення на перевірку № 384/23-30П від 30.06.2010 року.

З Актом перевірки від господарюючого суб'єкту ознайомлена головний бухгалтер Кухарська В.В., та, як вбачається з матеріалів справи, зокрема, заперечення Товариства на акт перевірки від 09.07.2010 р., Акт перевірки був отриманий позивачем 06.07.2010 р.

Позивач зазначає, що порушення органом податкової служби приписів ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»(в редакції на момент існування спірних правовідносин), яким встановлено, що право на проведення планової виїзної перевірки платника податків надається лише у тому випадку, коли йому не пізніше, ніж за десять днів до дня проведення зазначеної перевірки надіслано письмове повідомлення із зазначенням дати початку та дати закінчення її проведення, є підставою для визнання недійним винесеного за результатами такої перевірки рішення про застосування штрафних санкцій.

Повноваження органів державної податкової служби України визначені Законом України «Про державну податкову службу в Україні»від 04.12.1990 № 509-ХІІ (тут і далі -у редакції, чинній на момент спірних правовідносин).

До прав податківців належить і право у випадках, межах компетенції та порядку, що встановлені законами України, здійснювати контроль за дотриманням порядку проведення готівкових розрахунків (п. 2 ст. 11 Закону № 509-ХІІ).

Відповідно до ч. 1 ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 № 509-ХІІ у редакції, чинній на момент спірних правовідносин, плановою виїзною перевіркою вважається перевірка платника податків щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати ним податків та зборів (обов'язкових платежів), яка передбачена у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за місцезнаходженням такого платника податків чи за місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така планова виїзна перевірка.

Як передбачено ч. 6 ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», позаплановою виїзною перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена в планах роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності однієї з підстав, передбачених п.п. 1-9 частини 6 цієї статті.

У відповідності з ч. 7 ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу»позаплановими перевірками вважаються також перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених Законами України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», а в інших випадках -за рішенням суду.

Також, згідно з Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»від 06.07.1995 р. № 265/95-ВР, зокрема, згідно зі ст.ст. 15, 16 цього закону, контролюючі органи мають право відповідно до законодавства здійснювати планові або позапланові перевірки осіб, які підпадають під дію цього Закону; планові або позапланові перевірки осіб, що використовують реєстратори розрахункових операцій, розрахункові книжки або книги обліку розрахункових операцій, здійснюються у порядку передбаченому законодавством України.

У питаннях застосування РРО Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»є спеціальним (п. 3 Прикінцевих положень цього Закону). Отже, інші акти законодавства, у тому числі й Закон № 509-ХІІ, застосовуються до вказаних правовідносин тільки в частині, не врегульованій Законом про РРО.

На підставі системного аналізу норм Закону № 265/95-ВР та Закону № 509-ХІІ можна дійти висновку про те, що з метою контролю за порядком дотримання розрахунків органи державної податкової служби (у межах повноважень, визначених ст. 15 України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг») можуть проводити як планові, так та позапланові перевірки застосування РРО. Стосовно планових перевірок РРО, слід зауважити, що згідно з п. 2.6 додатка 2 до наказу ДПА від 11.05.2005 № 441 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо порядку складання плану-графіка перевірок суб'єктів господарювання та взаємодії між структурними підрозділами при їх проведенні» такі перевірки проводяться за окремими щомісячними планами податкових органів.

При цьому і планові, і позапланові перевірки РРО, що проводяться податковими органами, для цілей Закону № 509-ХІІ вважаються позаплановими (про що прямо зазначено в ч. 7 ст. 11-1 Закону № 509-ХІІ), що у свою чергу, означає, що на такі (як планові, так і позапланові) перевірки поширюються "процедурні" правила проведення позапланових перевірок, передбачені ст. 11 Закону № 509-ХІІ.

Отже, до перевірок РРО застосовуються всі правила, що діють для позапланових перевірок, а тому такі перевірки відповідно до п. 9 ст. 11-1 проводяться за рішенням керівника податкового органу, яке оформляється наказом, а також до цих перевірок застосовуються правила, що стосуються допущення посадових осіб до проведення позапланових перевірок, визначені ст. 11-2 Закону № 509-ХІІ.

При цьому, вимога ч. 4 ст. 11-1 Закону № 509-ХІІ щодо виникнення у податкового органу права на проведення планової виїзної перевірки лише у випадку, коли платнику податків не пізніше ніж за десять днів до дня проведення зазначеної перевірки надіслано письмове повідомлення, стосується лише процедури (порядку) проведення планової перевірки.

В даному випадку проводилась перевірка застосування РРО, яка, як зазначалось вище, проводиться за правилами проведення позапланових перевірок, якими не вимагається попереднього направлення суб'єкту господарювання повідомлення про проведення перевірки.

Враховуючи специфічний характер діяльності, пов'язаної з проведенням готівкових розрахунків, завчасне попередження суб'єкта господарювання про проведення перевірки щодо дотримання ним порядку використанням РРО повністю виключало б можливість виявлення податковим органом реального стану використання РРО, що суперечило б меті проведення такої перевірки.

Відповідно ст. 11-2 Закону України «Про державну податкову службу»посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення планової або позапланової перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України, та за умови надання платнику податків під розписку: направлення на перевірку, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу державної податкової служби, мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та дата закінчення перевірки, посади, звання та копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки, в якому зазначаються підстави проведення позапланової виїзної перевірки, дата її початку та дата закінчення.

Ненадання цих документів платнику податків або їх надання з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, є підставою для недопущення посадових осіб органу державної податкової служби до проведення планової або позапланової виїзної перевірки.

З аналізу ст. 11-2 Закону України «Про державну податкову службу»вбачається, що відсутність передбачених законом підстав для проведення перевірки або ненадання відповідного документу (направлення на перевірку, копії наказу керівника податкового органу), є підставою про недопущення посадових осіб податкового органу до проведення перевірки, а не для визнання недійсним рішення, прийнятого за результатами проведення такої перевірки.

Однак, як встановлено судом, позивач допустив представників відповідача до перевірки, результати якої викладені у Акті перевірки.

Відтак, посилання позивача на порушення відповідачем порядку проведення перевірки, як на підставу для скасування оскаржуваного рішення, не приймається судом до уваги.

Стосовно виявлених під час перевірки фактів порушень судом встановлено наступне.

У ході перевірки встановлено порушення вимог пункту 9 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме позивачем не забезпечено виконання щоденного друку фіскальних чеків (нероздруковано фіскальні чеки (Z-звіти), які відсутні в Книгах обліку розрахункових операцій № 2657007195, № 2657007194, № 2657007193, № 2657007191, № 2657007189, № 2657007190, № 2657009863, № 2657009861 та № 2657009862.

Як вбачається з розрахунку фінансових санкцій, до позивача застосовано штрафні санкції за 1 350 фактів не роздрукування Z-звітів (том ІІ, а.с. 235).

Даних про кількість не роздрукованих фіскальних звітів та дати, за які не роздруковані звіти, в розрізі окремих РРО в акті перевірки не містяться, у зв'язку з чим судом було призначено у справі судово-економічну експертизу, на вирішення якої поставлено в тому числі питання про кількість не роздрукованих Z-звітів та конкретні випадки такого нероздрукування.

Згідно висновку судово-економічної експертизи № 3709/7804/12-45 в від 30 серпня 2012 року за результатами дослідження наявних у матеріалах справи Книг ОРО (копій) встановлено не роздрукування Z-звітів в загальній кількості 1 646 штук за період з вересня 2009 року по липень 2010 року.

Досліджуючи обставини не роздрукування позивачем денних Z-звітів суд встановив таке.

Як вбачається з наявних у справі документів, ТОВ «Рентал Груп»провадить діяльність з надання послуг по внутрішньому перевезенню пасажирів на таксі, внутрішнього перевезення пасажирів на таксі, внутрішнього перевезення пасажирів легковими автомобілями на замовлення на підставі ліцензії серії АВ № 484625, виданої Міністерством транспорту та зв'язку строком дії з 17.10.2007 р. по 16.10.2012 р.

Згідно пункту 4.2.1. Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, затверджених Наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва, Міністерства транспорту та зв'язку України від 01.02.2008 N 9/119 (чинного у період виникнення спірних правовідносин), легкові автомобілі, які будуть використовуватись як таксі, повинні мати відповідне обладнання, а саме: розпізнавальний ліхтар оранжевого кольору, який встановлюється на даху автомобіля, діючий таксометр, сигнальний ліхтар із зеленим та червоним світлом, розташований у верхньому правому кутку лобового скла, і нанесені композиції з квадратів, розташованих у шаховому порядку на дверцятах автомобіля з лівого та правого боків.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Рентал Груп»на підставі договору фінансового лізингу № 288 від 22.05.2007 р., укладеного з ТОВ «Євро Лізинг», отримано від останнього в платне користування транспортні засоби у відповідності з замовленням (том ІІІ а.с.107-119). Так, позивачем отримано в користування наступні автомобілі: Audi A6, Lexus LS 460 (2 шт.), Audi A6 quattro 3,2 FSI Tiptronic, Volkswagen Polo 1,4 GP MT (3 шт.), Mercedes-Benz S350, Mercedes-Benz E220 CDI W212 (2 шт.), про що свідчать відповідні акти прийому-передачі (том ІІІ а.с. 120, 121, 124, 125, 128, 132, 133, 135, 137, 140, 143, 145, 147). Вказані автомобілі використовувались у господарській діяльності позивача для надання послуг з перевезення пасажирів автомобільним транспортом як таксі.

На виконання наведених вище вимог Ліцензійних умов вказані автомобілі були обладнані електронними таксометрами Євро Такс EL, Екселіо, які зареєстровані в ДПІ у Святошинському районі м. Києва за номерами: № 2657007189 (на автомобіль АА 3679ЕЕ), № 2657007190 (на автомобіль АА7788ЕТ), № 2657007191 (на автомобіль АА9010ЕН), № 2657007192 (на автомобіль АА0509ІК), № 2657007193 (на автомобіль АА1328СТ), № 2657007194 (на автомобіль АА2178ЕВ), № 2657007195 на автомобіль АА2190ЕВ), № 2657009861 (на автомобіль АА5572ІО), № 2657009862 (на автомобіль АА8212ІТ) та № 2657009863 (на автомобіль АА3968ІТ).

Вказані легкові автомобілі використовувались позивачем при наданні послуг з перевезення пасажирів на замовлення, а також при наданні послуг з перевезення пасажирів та їх багажу у режимі таксі.

Законом України «Про автомобільний транспорт»5 квітня 2001 року N 2344-III та Правилами надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 1997 р. N 176 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2007 р. N 1184, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) розмежовано порядок надання послуг з перевезення пасажирів на замовлення та надання таких послуг у режимі таксі.

Як визначено у статті 1 Закону України «Про автомобільний транспорт», таксі - легковий автомобіль, обладнаний розпізнавальним ліхтарем оранжевого кольору, який встановлюється на даху автомобіля, діючим таксометром, сигнальним ліхтарем із зеленим та червоним світлом, розташованим у верхньому правому кутку лобового скла, і який має нанесені композиції з квадратів, розташованих у шаховому порядку на дверцятах автомобіля з лівого та правого боків, призначений для надання послуг з перевезення пасажирів та їхнього багажу в індивідуальному порядку. Перевезення пасажирів легковим автомобілем на замовлення - перевезення пасажирів легковим автомобілем загального призначення, замовленим юридичною або фізичною особою з укладанням письмового договору на кожну послугу чи на обумовлений термін обслуговування, у якому визначають умови обслуговування, вартість послуги, термін її виконання та інші положення за домовленістю сторін

Згідно п. 108 Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 1997 р. N 176, під час надання послуг з перевезення на замовлення не дозволяється його облаштування (повністю або частково) з відтворенням будь-яких ознак таксі.

Згідно визначення, наведеного в Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 01 грудня 2000 року № 614, господарська одиниця - стаціонарний або пересувний об'єкт, у т.ч. транспортний засіб, де реалізуються товари чи надаються послуги та здійснюються розрахункові операції.

Отже, у розумінні названого Порядку легкові автомобілі, що використовуються позивачем як таксі при наданні послуг з перевезення пасажирів, вважаються окремими господарськими одиницями.

При цьому, матеріали справи містять Z-звіти, роздруковані на реєстраторах розрахункових операцій фіскальні номери № 2657007189, № 2657007190, АА7788ЕТ, № 2657007191, № 2657007192, № 2657007193, № 2657007194, № 2657007195, № 2657009861, № 2657009862, № 2657009863, № 2657004310 та № 2657003814 (том І, а.с. 118-250, том ІІ, а.с. 1-170), у яких зазначено податковий номер ТОВ «Рентал Груп», код ЄДРПОУ ТОВ «Рентал Груп»та фіскальні номери реєстраторів розрахункових операцій - унікальні номери реєстраторів розрахункових операцій, які надаються органом державної податкової служби при реєстрації реєстратора розрахункових операцій, за якими можна ідентифікувати суб'єкта господарювання та відповідний засіб обліку розрахункових операцій.

Як пояснив суду представник позивача, денні Z-звіти роздруковувались підприємством у ті дні, коли транспортні засоби використовувались як таксі.

Також, у певні дні ті ж транспортні засоби використовувались позивачем при наданні послуг з перевезення пасажирів на замовлення, у зв'язку з чим з них на виконання п. 108 Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту було знято відповідне обладнання, яке встановлюється на таксі, в тому числі таксометр.

Так, між позивачем (Виконавець) та ЗАТ «Нові інжинірингові технології»(Замовник) укладено договір від 01.06.2009 р., відповідно до якого Виконавець надає відвідувачам/гостям замовника послуги з перевезення їх транспортними засобами з водієм, а саме, трансфери (послуги з перевезення гостей) з аеропортів «Бориспіль»та «Київ»до готелю та у зворотному напрямку, лімузин-сервіс (послуги на автомобілях товариства з водієм) по Києву та за межами Києва, та автомобілі для управлінського апарату Замовника без водія (том І а.с. 45-51).

Відповідно до умов п. 2 договору виконавець бере на себе зобов'язання надавати послуги клієнтам замовника з 01 липня 2009 року 24 години на добу та 7 днів на тиждень.

У відповідності до п. 3.2. договору оплата послуг виконавцю повинна здійснюватись замовником двічі на місяць у безготівковій формі на банківський рахунок виконавця.

Додатком № 5 від 01.06.2009 р. до Договору про надання послуг затверджено план постачання автомобілів: на липень 2009 р. -8 авто, листопад 2009 р. -8 авто (том ІІ а.с.185).

На виконання умов договору ТОВ «Рентал-Груп»у період з 01.09.2009 року по 31.07.2010 року було надано послуги з внутрішнього перевезення пасажирів, про що представниками сторін складено та підписано акти виконаних робіт: № ЕЛ-2427 від 15.09.2009 р., № ЕЛ-2656 від 30.09.2009 р., № ЕЛ-2779 від 15.10.2009 р., № ЕЛ-2940 від 27.10.2009 р., № ЕЛ-2939 від 30.10.2009 р., № ЕЛ-3066 від 15.11.2009 р., № ЕЛ-3165 від 30.11.2009 р., № 3272 від 15.12.2009 р., № 3377 від 31.12.2009 р., № ЕЛ-98 від 15.01.2010 р., № ЕЛ-247 від 31.01.2010 р., № ЕЛ-333 від 15.02.2010 р., № ЕЛ-451 від 28.02.2010 р., № ЕЛ-577 від 15.03.2010 р., № 716 від 31.03.2010 р., № ЕЛ-841 від 15.04.2010 р., № ЕЛ-997 від 30.04.2010 р., № ЕЛ-1183 від 15.05.2010 р., № ЕЛ-1409 від 31.05.2010 р., № ЕЛ-1617 від 15.06.2010 р., № ЕЛ-1898 від 30.06.2010 р., № ЕЛ-1897 від 30.06.2010 р., № ЕЛ-2311 від 12.07.2010 р., № ЕЛ-2090 від 15.07.2010 р., ЕЛ-2401 від 31.07.2010 р. (том ІІ а.с.186-210).

Оплата наданих послуг здійснена Замовником шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок Виконавця, про що свідчить наявна в матеріалах справи довідка Печерської філії ПАТ КБ ПриватБанк (том ІІ а.с.179-184).

Як свідчать матеріали справи, з метою виконання договору, укладеного з ЗАТ «Нові інжинірингові технології», позивачем наказами від 10.09.2009 року № 39/2-РТГ, від 18.03.2010 року № 9/6-РТГ, від 17.06.2010 р. № 26/3-РТГ було припинено діяльність по наданню послуг на ряді господарських одиниць - автомобілях д/н АА 0509 ІК, д/н АА 9010 ЕН, д/н АА 7788 ЕТ, д/н АА 3679 ЕЕ, д/н АА 4533 НІ, д/н АА 1328 СТ, д/н АА 2178 ЕВ, д/н АА 2190 ЕВ, д/н АА 6755 ІР, д/н АА 6756 ІР, д/н АА 5721 ІР, д/н АА 8212 ІТ, д/н АА 3968 ІТ, д/н АА 5572 ІО (том І а.с.52, 63, 67).

У зв'язку з використанням вказаних автомобілів для надання послуг з перевезення пасажирів на замовлення, які оплачувались шляхом безготівкового розрахунку, дані авто було виведено з парку автомобілів таксі - таксомоторів.

На час надання зазначеними автомобілями послуг за договором від 01.06.2009 р., таксометри, встановлені на них, було знято та передано на зберігання головному бухгалтеру підприємства, що підтверджується накладними на внутрішнє переміщення (том І а.с.53-60).

В подальшому, у зв'язку із відновленням діяльності надання послуг по перевезенню пасажирів як таксі, зазначені автомобілі введені в експлуатацію наказами позивача, копії яких наявні у матеріалах справи (том І а.с. 61, 71).

Також наказами по підприємству № 61/2/1-РТГ від 21.09.2009р., № 62/1/2-РТГ від 22.12.2009р., у зв'язку із поверненням ряду автомобілів лізингодавцю згідно відповідних актів (том І, а.с. 76-77, 83-84), було припинено діяльність таксі на окремих господарських одиницях - автомобілі Lexus, д.н. АА 7788 ЕТ, автомобілі Audi, д.н. АА 0509ІК.

Під час розгляду справи судом встановлено, що на ТОВ «Рентал Груп»запроваджено змінний режим роботи та сумарний облік робочого часу, що підтверджується наказом № 29/1-К від 22.07.2009 року та графіками змінності. Вказані графіки затверджені заступником директора підприємства та встановлюють робочі та неробочі дні для водіїв певних автомобілів (том ІІ а.с. 211-228). Так, зокрема, згідно з цими графіками, для автомобілів таксопарку визначено наступні вихідні, у зв'язку із залученням до проекту «готель Хайатт»:

- автомобіль д/н АА 7788 ЕТ - по 30 днів у вересні та листопаді, 31 день у жовтні та 21 день у грудні 2009 р.;

- автомобіль д/н АА 5721 ІР -вересень 2009 -лютий 2010 р. повністю, 14 днів у березні, по 30 днів у квітні та червні 2010 р., 31 день у травні 2010 р.;

- автомобіль д/н АА 3679 ЕЕ -вересень 2009 -червень 2010 р. повністю, 4 дні у липні 2010 р.;

- автомобіль д/н АА 0509 ІК -вересень-листопад 2009 р. повністю, 20 днів у грудні 2009 р.;

- автомобіль д/н АА 6755 ІР вересень 2009 -лютий 2010 р. повністю, 14 днів у березні 2010 р., по 30 днів у квітні та червні 2010 р., 31 день у травні 2010 р.;

- автомобіль д/н АА 9010 ЕН -вересень 2009 -червень 2010 р. повністю, 4 дні у липні 2010 р.;

- автомобіль д/н АА 2190 ЕВ -вересень-листопад 2009 р. повністю, 25 днів у грудні 2009 р., 9 днів у січні 2010 р., 1 день у лютому 2010 р., 2 дні у березні 2010 р., 4 дні у квітні 2010 р., 8 днів у травні 2010 р., 13 днів у червні 2010 р., 1 день у липні 2010р.;

- автомобіль д/н АА 1328 СТ -вересень -грудень 2009 р. повністю, 14 днів у січні 2010 р., 2 дні у травні 2010 р., 7 днів у червні 2010 р.;

- автомобіль д/н АА 2178 ЕВ -вересень-листопад 2009 р. повністю, 28 днів у грудні 2009 р., 4 дні у січні 2010 р., 6 днів у березні 2010 р., 2 дні у квітні 2010 р., по 1 дні у червні та липні 2010 р.;

- автомобіль д/н АА 5572 ІО, д/н 9212 ІТ, д/н АА 3968 ІТ -по 14 днів у червні 2010 р. та 4 дні у липні 2010 р.

Як зазначено у висновку судово-економічної експертизи № 3709/7804/12-45 від 30 серпня 2012 року, за результатами дослідження графіків про встановлення для окремих транспортних засобів неробочих днів та їх співставлення з даними Книг обліку розрахункових операцій ТОВ «Рентал Груп»встановлено, що для автомобілів таксі на час надання послуг на замовлення за графіком встановлено неробочі дні та саме за такі дні не були роздруковані Z-звіти.

З урахуванням того, що після повернення лізингодавцю автомобіля Audi, д.н. АА 0509ІК згідно акту № 288/208 від 24.12.2009, автомобіля Lexus, д.н. АА 7788 ЕТ, згідно акту № 288/211 від 25.12.2009р., до дати перереєстрації РРО на інші автомобілі, будь-яка діяльність зазначеними одиницями не проводилась протягом 165 днів (отже такі дні не значаться в графіках змінності автомобілів) загальна кількість не роздрукованих Z-звітів за неробочі дні складає 1 481 штук.

За результатами співставлення графіків змінності для окремих транспортних засобів з даними Книг обліку розрахункових операцій ТОВ «Рентал Груп»встановлено, що Z-звіти не роздруковано в загальній кількості 1 481 шт. у дні, коли транспортні засоби використовувались у операціях, що оплачувались в безготівковому порядку (з урахуванням того, що після повернення лізингодавцю автомобіля Audi, д.н. АА 0509ІК згідно акту № 288/208 від 24.12.2009, автомобіля Lexus, д.н. АА 7788 ЕТ, згідно акту № 288/211 від 25.12.2009р., до дати перереєстрації РРО на інші автомобілі, будь-яка діяльність зазначеними одиницями не проводилась протягом 165 днів і такі дні не значаться в графіках змінності автомобілів).

З матеріалів справи вбачається, що у такі дні зазначені автомобілі не здійснювали перевезення пасажирів та вантажу як таксі, відтак, щоденні фіскальні звітні чеки у ці дні не роздруковувались та до книги ОРО не підклеювались.

Відповідачем за незабезпечення щоденного друку фіскальних звітних чеків до позивача застосовано штрафні санкції.

Вирішуючи питання про правомірність застосування штрафних санкцій Окружний адміністративний суд м. Києва звертає увагу на таке.

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначаються Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»від 06.07.1995 року № 265/95-ВР (тут і далі -у редакції Закону України від 25 березня 2005 року, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Так, згідно із нормою статті 1 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»реєстратори розрахункових операцій застосовуються суб'єктами господарювання, які здійснюють операції з розрахунків в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Згідно з п. 1 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Разом з тим, стаття 9 (пункт 1) Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»надає право суб'єкту господарювання не застосовувати реєстратор розрахункових операцій при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва та наданні послуг підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку.

Аналіз правових норм в контексті предмету судового розгляду, вказує на те, що жодною нормою вказаного Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»або іншого нормативного акта підприємствам, які мають право не застосовувати РРО, не заборонено одночасне застосування розрахунків як з використанням РРО так і у касі підприємства з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій.

В даному випадку, як підтверджується матеріалами справи, розрахунок за надані позивачем послуги з перевезення пасажирів на замовлення ЗАТ «Нові інжинірингові технології»відбувались в безготівковій формі.

У відповідності до ч. 1 ст. 198 Господарського кодексу України платежі за грошовими зобов'язаннями, що виникають у господарських відносинах, здійснюються у безготівковій формі або готівкою через установи банків, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до статті 1088 Цивільного кодексу України, яка має назву «види безготівкових розрахунків», при здійсненні безготівкових розрахунків допускаються розрахунки із застосуванням платіжних доручень, акредитивів, розрахункових чеків (чеків), розрахунки за інкасо, а також інші розрахунки, передбачені законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту. Сторони в договорі мають право обрати будь-який вид безготівкових розрахунків на свій розсуд.

Отже, видами безготівкових розрахунків є розрахунки із застосуванням платіжних доручень, акредитивів, розрахункових чеків (чеків), розрахунки за інкасо, а також інші розрахунки, передбачені законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту.

Згідно з п. 1.4 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29 березня 2004 р. за № 377/8976, безготівкові розрахунки -перерахування певної суми коштів з рахунків платників на рахунки отримувачів коштів, а також перерахування банками за дорученням підприємств і фізичних осіб коштів, унесених ними готівкою в касу банку, на рахунки отримувачів коштів.

Згідно п. 1.8 наведеної Інструкції платники та стягувачі оформляють доручення/розпорядження про списання коштів з рахунків на відповідних бланках розрахункових документів, форма та порядок оформлення яких визначаються цією Інструкцією.

В свою чергу, розрахункова операція у розумінні статті 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»являє собою приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видачу готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Отже, з огляду на наведені вище норми, Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»пов'язує обов'язок суб'єкта господарювання застосовувати РРО саме зі здійсненням розрахункових операцій при продажу товарів та/або надання послуг у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг з прийманням від покупця готівкових коштів, а також платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо.

Тобто реєстратори розрахункових операцій мають забезпечувати облік кількості проданих товарів, наданих послуг, розрахунок за які здійснюється саме під час їх реалізації.

На безготівкові розрахунки, які здійснюються на підставі письмового доручення платника обслуговуючому банку про списання зі свого рахунка певної суми коштів та її перерахування на рахунок отримувача, норми вказаного Закону не поширюються.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що оскільки розрахунки за послуги за договором від 01.06.2009 р., що надавались позивачем ЗАТ «Нові інжинірингові технології» у період з 01.09.2009 року по 31.07.2010 року, відбувалися в безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів з рахунку замовника (ЗАТ «Нові інжинірингові технології») на рахунок позивача, вимоги Закону N 265/95-ВР щодо застосування РРО на дані операції не розповсюджувались.

Водночас штрафні (фінансові) санкції згідно з п. 1 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»застосовуються за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги).

Оскільки на час надання послуг за договором від 01.06.2009 р., а також після поверненням автомобілів лізингодавцю, розрахункові операції із застосуванням таксометрів на перерахованих вище автомобілях не проводились, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, то необхідності у друкуванні щоденних звітних чеків також не було.

Суд зауважує, що норми діючого законодавства (з урахуванням змісту вимог до реалізації фіскальних функцій в реєстраторах розрахункових операцій) вимагають лише обов'язкового друку фіскального звітного чеку за результатами робочої зміни РРО, однак не передбачають обов'язку щодо вчинення дій по щоденному вмиканню всіх встановлених в окремих господарських одиницях реєстраторів розрахункових операцій.

Так, у відповідності до ст. 1 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», фіскальний звітний чек - документ встановленої форми, надрукований реєстратором розрахункових операцій, що містить дані денного звіту, під час друкування якого інформація про обсяг виконаних розрахункових операцій заноситься до фіскальної пам'яті.

Відповідно до ч. 11 п.2 Вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №199 від 18.02.2002 року (надалі - Вимоги), Z-звіт - це денний звіт з обнулінням інформації в оперативній пам'яті та занесенням її до фіскальної пам'яті реєстратора.

Відповідно до п.17 зазначених Вимог, всі підсумки та суми у Z-звіті обчислюються за зміну.

Під поняттям зміни, в розумінні ч.15 п.2 Вимог, розуміють період роботи реєстратора від реєстрації першої розрахункової операції після виконання Z - звіту до виконання наступного Z - звіту. Максимальна тривалість зміни РРО не повинна перевищувати 24 години. При цілодобовій роботі підприємства Z - звіт необхідно виконувати не пізніше 24 години з моменту реєстрації першої розрахункової операції, виконаної після попереднього Z - звіту. Відлік тривалості зміни РРО починається з моменту реєстрації першої розрахункової операції після виконання попереднього Z - звіту, а не спочатку робочого дня, на чому зокрема наполягає відповідач.

Отже, друкуванню Z - звіту за певну зміну роботи таксометра має передувати розрахункова операція, тобто, власне надання послуг з перевезення з проведенням розрахунку за такі послуги на місці, а відлік тривалості зміни РРО починається з моменту реєстрації першої розрахункової операції після виконання попереднього Z - звіту, а не з початку робочого дня. Відтак, якщо у певні дні автомобілі не працювали як таксі, Z - звіт об'єктивно не міг бути роздрукований.

Як встановлено судом, вказані відповідачем дні, коли господарськими одиницями позивача (таксомоторами) не були роздруковані Z-звіти на реєстраторах розрахункових операцій, на вказаних відповідачем РРО не було зареєстровано жодної розрахункової операції. Вказані реєстратори взагалі не вмикалися. Таким чином, виходячи зі змісту вказаних положень Вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування, затверджених Постановою КМ України №199 від 18.02.2002 року, зміна роботи РРО не розпочалася, оскільки Z-звіт передбачає перенесення інформації щодо здійснених розрахункових операцій за робочу зміну, а відтак необхідність або ж обов'язок друку фіскального звітного чеку виключається.

Втім, під час перевірки позивачем не враховано цей факт і не прийнято до уваги змінність роботи підприємства, та, відповідно, графік роботи певних автомобілів у режимі таксі, на яких встановлено таксометри.

Вказане підтверджується і висновком № 3709/7804/12-45 судово-економічної експертизи в адміністративній справі № 2а-19257/10/2670 від 30 серпня 2012 року (том ІІІ а.с.56-63).

Так, відповідно до експертного висновку, приписи Національного стандарту України «Таксометри електронні»ДСТУ ЕN 50148-2001, затверджені наказом Держстандарту України від 28.12.2011 р. № 659 (далі -Стандарт), поширюються на електронні таксометри, які має бути встановлено на громадських найманих транспортних засобах, і які за допомогою електронних пристроїв підраховують та показують суму грошей, яку має сплатити пасажир таксі. Пунктом 6 Стандарту, який містить вимоги щодо конструкції та технічних характеристик таксометрів, визначено, що номінальна робоча постійна напруга становить 12 В. Таксометр повинен правильно працювати в діапазоні постійної напруги від 9 до 16 В. Якщо під час роботи напруга живлення падає нижче 9 В, таксометр повинен або й далі працювати правильно, або зупинитися та відновити своє правильне функціонування у разі відновлення живлення.

Тобто, при відсутності джерела живлення з відповідною напругою користування таксометром в режимі реєстрації і роздрукування звітів є неможливим (том ІІІ а.с. 56-63).

Таким чином, на думку суду, норми діючого законодавства вимагають обов'язкового друку фіскального звітного чеку лише за результатами робочої зміни РРО, однак не передбачають обов'язку щодо вчинення дій по щоденному друку таких звітів на тих реєстраторах розрахункових операцій, які не вмикалися або на яких не було зареєстровано жодної розрахункової операції.

Враховуючи викладене вище, Окружний адміністративний суд м. Києва погоджується з доводами позивача щодо того, що ним правомірно не роздруковувалися Z-звіти у дні, коли певні господарські одиниці (таксомотори) не використовувались у режимі таксі і розрахункові операції на них не здійснювались.

Згідно з висновком експерта, порушення ТОВ «Рентал Груп»п.9 ст.3 Закону № 265, що полягає у не роздрукуванні Z-звітів за час припинення діяльності з надання послуг перевезення пасажирів на таксі і, як наслідок, відсутності проведення розрахункових операцій, нормативно не підтверджується (том ІІІ а.с. 63).

У відповідності до приписів статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач як суб'єкт владних повноважень правомірності прийнятого ним спірного рішення щодо застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 459 000,00 грн. не довів, доказів, які б спростували доводи позивача, суду не надав.

У зв'язку з викладеним позовні вимоги ТОВ «Рентал Груп»підлягають задоволенню.

Оскільки позивачем документально підтверджено сплату судового збору (держмита) в сумі 3,40 грн., такі судові витрати відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, слід стягнути з Державного бюджету України.

Керуючись вимогами ст. ст. 69-71, 128, 158-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва від 15 липня 2010 року № 0002562330.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Рентал Груп»3,40 гривень (три грн. 40 коп.) судового збору.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя О.В.Патратій