Ухвала суду № 27494651, 13.11.2012, Апеляційний суд Рівненської області

Апеляційний суд Рівненської області

____________

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2012 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Апеляційного суду Рівненської області в складі :

Головуючого - судді Збитковської Т.І.

Суддів -Баглика С.П, Іващука В.Я.

За участю прокурора -Салайчука Т.І.

Засудженого -ОСОБА_2

Захисника - адвоката ОСОБА_3

Представника потерпілого -адвоката ОСОБА_4

розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією представника потерпілого ОСОБА_5 -адвоката ОСОБА_4 на вирок Млинівського районного суду від 1 червня 2012 року.

Цим вироком ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець і мешканець АДРЕСА_1, громадянин України, неодружений, студент Кременецького коледжу КОГПІ ім. Т.Шевченка, раніше не судимий, -

засуджений за ч. 1 ст. 122 КК України на два роки позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням -іспитовим строком в один рік з покладенням обов"язків повідомляти кримінально - виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Постановлено стягнути з засудженого на користь Управління охорони здоров"я Рівненської міської Ради 1960 грн. 50 коп. та на користь потерпілого ОСОБА_5 5000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Як визнав доведеним суд, 2 січня 2012 року близько 18 год. неповнолітній ОСОБА_2, знаходячись на вул. Л.Українки в с. Бокійма Млинівського району Рівненської області, на грунті раптово виниклих неприязних відносин, умисно наніс один удар рукою в обличчя ОСОБА_5, а після його падіння на землю -два удари ногою в голову, заподіявши середньої тяжкості тілесні ушкодження за критерієм довготривалого розладу здоров"я.

У поданій на вирок апеляції представник потерпілого -адвокат ОСОБА_4, не оспорюючи правильності кваліфікації дій ОСОБА_2 та призначеного покарання, доводить, що суд безпідставно зменшив суму морального відшкодування та відмовив у стягненні витрат, понесених за надання юридичної допомоги і невідшкодованої в добровільному порядку матеріальної шкоди, у з"язку з чим просить змінити вирок, стягнувши із засудженого на користь ОСОБА_5 1971 грн. 16 коп. матеріальної шкоди, 1500 грн. за надання правової допомоги та збільшити розмір морального відшкодування до 10 000 грн.

Іншими учасниками судового розгляду вирок в апеляційному порядку не оскаржено.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апелянта на підтримання поданої апеляції, думку засудженого ОСОБА_2, його захисника -адвоката ОСОБА_3 та прокурора щодо законності постановленого вироку, перевіривши матеріали справи й обговоривши викладене в апеляції представника потерпілого, колегія суддів вважає, що апеляція підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Винність ОСОБА_2 у скоєнні злочину, за який його засуджено, підтверджена сукупністю зібраних у справі доказів, яким судом першої інстанції дана правильна юридична оцінка, що не заперечується і в поданій апеляції.

При призначенні покарання засудженому суд, як видно з вироку, врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу ОСОБА_2, який вперше притягується до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується, обставини, що пом"якшують покарання -щире каяття, з'явлення із зізнанням, сприяння в розкритті злочину та вчинення злочину неповнолітнім, і за відсутності у справі обтяжуючих покарання обставин призначив ОСОБА_2 покарання в межах закону, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням, належним чином вмотивувавши прийняте рішення.

Правомірно, беручи до уваги ступінь заподіяних тілесних ушкоджень ОСОБА_5, його перебування на стаціонарному лікуванні, перенесені моральні страждання і фізичний біль, а також порушення нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного способу життя, суд першої інстанції стягнув на користь потерпілого 5000 грн. в рахунок морального відшкодування, суму якого не можна вважати явно заниженою.

Поряд з цим, у поданій апеляції вірно наголошується про те, що суд безпідставно відмовив у стягненні на користь потерпілого 1500 грн. за надання юридичної допомоги ( т. 2 а. с. 16), оскільки, згідно даних у справі, представник потерпілого приймав участь, як на досудовому слідстві, так і під час судового розгляду справи, а викладене у мотивувальній частині вироку твердження суду щодо надання правової допомоги обопільно обом учасникам судового розгляду, як потерпілому, так і підсудному, не може слугувати законною підставою для відмови у стягненні таких витрат.

Також матеріали справи містять ряд наданих потерпілим, як цивільним позивачем, чеків на підтвердження витрат, понесених на відшкодування майнової шкоди, частина яких, зокрема, придбання цигарок та маршрутних перевезень, не відповідають витратам на лікування, а тому, на думку колегії суддів, слід вважати такими, що підтверджені належним чином, докази на суму 764 грн.

За таких обставин вирок суду в частині вирішення цивільного позову ОСОБА_5 підлягає зміні, відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 373 КПК України, що не впливає на обсяг обвинувачення і кваліфікацію злочину.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляцію представника потерпілого ОСОБА_5 -адвоката ОСОБА_4 задовольнити частково.

Вирок Млинівського районного суду від 1 червня 2012 року стосовно ОСОБА_2 в частині вирішення цивільного позову змінити.

Стягнути з засудженого ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 764 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди та 1500 грн. за надання юридичної допомоги.

В решті вирок залишити без зміни.

С У Д Д І :

Т.І. Збитковська С.П. Баглик В.Я. Іващук

.