Вирок № 27494504, 15.11.2012, Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

Провадження № 1/205/244/2012 р.

Справа № 205/3274/2012 р.

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15.11.2012 р.м. Жмеринка

Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Заярного А.М.

за участі: секретаря Буга Р.М.,

прокурора Багрія Є.А.,

потерпілого: ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Жмеринка в залі суду кримінальну справу по обвинуваченню: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Красноперекопськ АР Крим, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, неодруженого, непрацюючого, військовозобов'язаного, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 раніше не судимого - у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 289 КК України,

В С Т А Н О В И В:

14 лютого 2012 року у вечірній час в м. Вінниця, підсудний ОСОБА_2 вжив спиртні напої та у нього виник умисел на вчинення протиправних дій. З цією метою, ОСОБА_2 знаходячись на вул. Бучми в місті Вінниці, зупинив автомобіль таксі марки «Ореl Vectra А» д.н НОМЕР_2 який рухався по проїжджій частині та яким керував потерпілий ОСОБА_1, власник даного автомобіля. Сівши в автомобіль, ОСОБА_2 запропонував водію таксі ОСОБА_1 завезти його в місто Жмеринку Вінницької області. На дану пропозицію ОСОБА_1 погодився та на власному автомобілі повіз ОСОБА_2 до міста Жмеринки Вінницької області. На відрізку автодороги сполученням село Сімаки - село Рів Жмеринецького району Вінницької області підсудний ОСОБА_2 запропонував водію - потерпілому ОСОБА_1 змінити маршрут, розвернутись та завести його в місто Бар Вінницької області. На дану пропозицію перпілий ОСОБА_1 погодився та проїжджаючи поблизу села Рів, ще на прохання підсудного ОСОБА_2 заїхав на АЗС, де останній придбав та розпив пляшку пива. Після того, підсудний ОСОБА_2 пересів з заднього сидіння автомобіля на переднє пасажирське і вони продовжили їхати в місто Бар. Проїхавши населений пункт, село Іванівці Барського району Вінницької області, підсудний ОСОБА_2 перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, маючи на меті умисел на незаконне заволодіння транспортним засобом, тобто на протиправне вилучення будь-яким способом транспортного засобу у власника всупереч його волі, усвідомлюючи, що діє протизаконно та бажаючи діяти саме таким чином, не маючи права на користування даним транспортним засобом, витягнув з рукава своєї куртки ніж, направивши його в сторону водія - потерпілого ОСОБА_1, почав вимагати від нього, щоб той зупинив автомобіль. Потерпілий ОСОБА_1., зрозумівши, що дії підсудного ОСОБА_2 можуть бути небезпечними для його життя чи здоров'я, навмисно збільшив швидкість, для того щоб швидше доїхати в місто Бар. Підсудний ОСОБА_2, продовжуючи погрожувати ножем наполегливо вимагав у потерпілго ОСОБА_1, щоб той зупинив автомобіль. Під'їхавши до території АЗС «Авіас», що розташована поблизу міста Бар Вінницької області, потерпілий ОСОБА_1 намагався заїхати на територію, щоб повідомити про противоправні дії підсудного ОСОБА_2 в міліцію. Коли потерпілий ОСОБА_1 намагався здійснити маневр повороту, то в цей час підсудний ОСОБА_2 умисно наніс один удар ножем по ОСОБА_1, але останній захищаючись від удару, підставив свої руки, в наслідок чого порізав долоню лівої руки. Тоді підсудний ОСОБА_2 почав вимагати від потерпілого ОСОБА_1, щоб той не зупиняв автомобіль, а продовжив рух прямо, на що останній почав пояснювати підсудному ОСОБА_2, що в автомобілі закінчується пальне і їм необхідно буде заправитись; також він пообіцяв ОСОБА_2, що в правоохоронні органи звертатись не буде і тоді останній погодився, щоб той заїхав на територію АЗС «Окко», що знаходиться в м. Бар. Заїхавши на територію АЗС «Окко», потерпілий ОСОБА_1 заглушив двигун автомобіля, вийняв ключі з замка запалювання та вийшов із автомобіля для того щоб за допомогою оператора заправки повідомити про вчинений відносно нього злочин. В цей час підсудній ОСОБА_2, продовжуючи свій злочинний умисел на незаконне заволодіння транспортним засобом, тобто на протиправне вилучення будь-яким способом транспортного засобу у користувача всупереч його волі, усвідомлюючи, що діє протизаконно та бажаючи діяти саме таким чином, не маючи права на користування даним транспортним засобом, пересів за кермо автомобіля, за допомогою ножа, намагався запустити двигун автомобіля і з місця вчинення злочину зникнути. Проїхавши близько 50 метрів на зазначеному автомобілі, але з причин які не залежали від його волі, запустити двигун не зміг і в цей час був затриманий працівниками міліції.

Відповідно до висновку експерта №59 від 06.03.2012 року - у ОСОБА_1 мала місце різана рана лівої кисті, яка виникла від однократної дії предмету, що мав ріжучі власнитовісті та за ступнем тяжкості належить до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я або незначну втрату загальної працездатності.

Відповідно до висновку експерта №35 від 12.04.2012 року - ринкова вартість аналогічного повного комплектного технічно справного автомобіля «VECTRA» 1,8, 1995 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 з ПДВ складає 38352 грн.

Дії підсудного органом досудового слідства кваліфіковано за ч. 3 ст. 289 КК України.

На досудовому слідстві потерпілим та цивільним позивачем ОСОБА_1 був заявлений цивільний позов в рахунок відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 1500 грн..

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_2 винним себе у вчиненні вказаного злочину визнав повністю. Пояснив, що тимчасово проживав в м. Вінниці винаймаючи квартиру, працював час-від-часу на будівництві різноробочим. Зароблених коштів на прожиття йому не вистачало. Так, 14.02.2012 року в нього був поганий настрій, роботи не було, а кошти на прожиття закінчились, тому він вирішив вчинити якийсь злочин. Вживши 0,5 літрів горілки підсудний ОСОБА_4 взяв з собою кухонного ножа та пішов по місту Вінниця. Проходячи по вул. Бучми в м. Вінниці він зупинив легковий автомобіль таксі, попросивши водія відвести його в м. Жмеринку Вінницької області, розраховуватись з «таксистом» він наміру не мав. Водій, яки виявився потерпілий ОСОБА_1 на його прохання погодився. Їдучи по дорозі, підсудний ОСОБА_2 розповів ОСОБА_1., що начебто в м. Жмеринці йому на залізничному вокзалі потрібно зустріти свою дівчину, яка приїжджає з м. Полтави. Проїжджаючи між населеними пунктами села Сімаки та с. Рів Жмеринецького району, підсудний ОСОБА_2 зімітував, що начебто до нього зателефонувала його дівчина та повідомила, що вона вже приїхала та на даний час знаходиться в м. Бар Вінницької області. Не доїхавши до села Рів, підсудний ОСОБА_2 попросив «таксиста» завести його в місто Бар, на що останній погодився. По дорозі до міста Бар підсудній випивши пляшку пив, проїхавши якесь село в напрямку м. Бар, дістав з рукава своєї куртки ніж і, утримуючи його в правій руці направив в сторону водія - потерпілого ОСОБА_1 та почав вимагати від нього, щоб той зупинив автомобіль. Потерпілий ОСОБА_1 збільшив швидкість автомобіля та не зупинився, пояснюючи, що в автомобіля закінчується пальне. Під'їхавши до якоїсь АЗС по дорозі до м. Бар, потерпілий ОСОБА_1 намагався заїхати на її територію, пороте при спробі зробити маневр, підсудний ОСОБА_2 наніс йому удар ножем, проте попав в долюню руки, яку потерпілий ОСОБА_1 підстав, захищаючись від удару. Тоді підсудний ОСОБА_2 почав вимагати від потерпілого ОСОБА_1, щоб той не зупиняв автомобіль, а продовжив рух прямо, на що останній знову почав пояснювати підсудному, що в автомобілі закінчується пальне. Тоді останній погодився, щоб той заїхав на територію АЗС «Окко», що знаходиться в м. Бар. Заїхавши на територію АЗС «Окко», потерпілий ОСОБА_1 заглушив двигун автомобіля та вийшов з автомобіля. Підсудний ОСОБА_2 бачив як потерпілий почав розмовляти з оператором АЗС, зрозумівши, що потерпілий намагається викликати працівників міліції, пересів за кермо автомобіля, використовуючи ножа намагався його завести, але у нього нічого не виходило. Оскільки автомобіль таксі стояв дещо на схилі, він в цей час покотився вперед, однак при спробі підсудного, знову не заводився. Автомобіль прокотившись декілька метрів вперся переднім колесом в бордюр і зупинився. Потім він був затриманий працівниками міліції.

Вину свою у вчиненні ним злочину він визнав повністю. У вчиненому розкаявся. Просив суд обмжитись мінімальним строком позбавлення волі. Цивільний позов визнав повністю.

Крім визнання вини підсудним, його вина у вчиненні злочину повністю підтверджується матеріалами кримінальної справи.

Суд, враховуючи повне визнання вини підсудним та розміри цивільного позову, при визначені обсягу доказів, що підлягали дослідженню при розгляді справи в судовому засіданні, за згодою підсудного та потерпілого, на підставі ч. 3 ст. 299 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються і обмежився допитом підсудного, потерпілого та дослідженням матеріалів, які характеризують особу підсудного.

Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_1 пояснив, що 14.02.2012 року у нічний час він проїжджав на власному автомобілі «Ореl Vectra А», обладнаному під таксі, по вулиці Бучми в місті Вінниці. Його зупинив підсудний ОСОБА_2 та попросив завести в місто Жмеринку Вінницької області. На дану пропозицію він погодився. Їдучи по дорозі підсудний пояснив, що в м. Жмеринці йому необхідно зустріти дівчину, яка їде з міста Полтави. Проїжджаючи між селами Сімаки та Рів Жмеринського району Вінницької області до підсудного ОСОБА_2 на мобільний телефон хтось зателефонував, і як він пояснив, це була його дівчина яка вже знаходиться в м. Бар Вінницької області. Не доїхавши до села Рів, за проханням підсудного ОСОБА_2 він розвернув свій автомобіль та повіз його до м. Бар Вінницької області. По дорозі, проїхавши с. Іванівці Барського району підсудний ОСОБА_2 дістав ніж і утримуючи його в правій руці, направивши його на нього, почав вимагати зупинити автомобіль. Проте потерпілий ОСОБА_1 збільшив швидкість, щоб швидше доїхати в м. Бар. Коли він доїжджав до м. Бар, то намагався заїхати на територію АЗС «Авіас», щоб звідти зателефонувати до міліції. В цей час підсудний ОСОБА_2, який знаходився на передньому пасажирському сидінні, намагався нанести йому - ОСОБА_1. удар ножем в область шиї, проте йому це не вдалось, так як він встиг підкласти свою ліву руку та відштовхнути його від себе. Під час удару підсудним ОСОБА_2 потерпілого ОСОБА_1 ножем, останньому було розрізано його ліву долоню. Після того підсудний ОСОБА_2 вимагав від потерпілого, щоб той не зупиняв автомобіль і рухався прямо, на що потерпілий ОСОБА_1 пояснював, що в автомобілі закінчується газ і необхідно заїхати на АЗС. Заїхавши на територію АЗС «Окко» він зупинив автомобіль, витяг ключі з замка запалювання, виключив тумблер подачі палива, та вийшов з автомобіля. На заправці з допомогою оператора заправки він викликав працівників міліції. Після цього він побачив, що підсудний намагався запустити двигун його автомобіля. Підсудний ОСОБА_1 проїхавши на автомобілі 50 метрів вперся в бордюр і став. Після цього підсудний був затриманий працівниками міліції. Коли підсудний ОСОБА_2 був затриманий працівниками міліції, він побачив, що замок запалювання був пошкоджений ножем, за допомогою якого підсудний намагався завести автомобіль. Також пояснив, що не дивлячись на перекритий тумблер подачі палива, в системі подачі палива залишилась певна частина газу, якого вистачило б на запуск двигуна автомобіля та його рух протягом певного часу. Підсудний був п'яний. Заявлений цивільний позов підтримав повністю. Просив підсудного суворо не карати.

Даючи оцінку зібраним в справі доказам, суд приходить до висновку, що дії підсудного ОСОБА_2 слід кваліфікувати за ч. 3 ст.289 КК України, оскільки він вчинив незаконне заволодіння транспортним засобом, кваліфікуючою ознакою якого є ті самі дії поєднанні з насильством, небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, або з погрозою застосування такого насильства.

При призначенні міри покарання та виду покарання суд приймає до уваги ступінь тяжкості вчиненого злочину та ступінь небезпечності вчиненого злочину, характеристику особи підсудного, обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Згідно характеристики з місця проживання ОСОБА_2 підсудний зарекомендував себе з хорошої сторони, однак ніде не працює (а.с.66) - суд цю характеристику розцінює як позитивну; відповідно до характеристики з місяця навчання в Говорському професійному аграрному ліцеї, підсудний ОСОБА_2 характеризується з позитивної сторони (а.с.65); у лікаря психіатра та нарколога на обліку не перебуває (а.с.63, 64, 67); вперше притягається до кримінальної відповідальності та є раніше не судимим (а.с.58, 59, 60, 289); у вчиненому злочині щиро розкаявся, на досудовому слідстві та суді давав правдиві показання і тим самим активно сприяв розкриттю злочину, а тому ці обставини суд відносить до таких, що пом'якшують покарання підсудного.

До обставин, що обтяжують покарання підсудного суд відносить вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.

Враховуючи те, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення підсудного, а також те, що потерпілий просив підсудного суворо не карати, суд вважає можливим обрати підсудному ОСОБА_2 покарання, яке буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів - у виді позбавлення волі без конфіскації майна.

Заявлений цивільний позов потерпілого ОСОБА_1 на суму 1500 грн. спричинених йому злочином матеріальних збитків слід задовольнити повністю, виходячи з того, що відповідно до ч.1 ст.28 КПК України особа, яка зазнала матеріальної шкоди від злочину, вправі при провадженні в кримінальній справі пред'явити до обвинуваченого або до осіб, що несуть матеріальну відповідальність за дії обвинуваченого, цивільний позов, який розглядається судом разом з кримінальною справою. За загальними правилами ст. 1166 ЦК України майнова шкода відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Підсудним (цивільним відповідачем) цивільний позов визнаний повністю, і це визнання не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (ч. 4 ст.174 ЦПК України), а також на підставі ст. 61 ЦПК України, в якій зазначено, що обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

Судові витрати слід стягнути з підсудного, ураховуючи ступінь вини та його майновий стан, а речові докази залишити у розпорядженні потерпілого.

Керуючись ст.ст.323,324 КПК України, суд

В И Р І Ш И В :

ОСОБА_2 визнати винним і призначити покарання за ч. 3 ст. 289 КК України у виді семи років позбавлення волі.

Цивільний позов ОСОБА_1 задовольнити повністю, стягнути з засудженого (цивільного відповідача) ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1500 (одна тисяча п'ятсот) грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди.

Речові докази по справі: автомобіль НОМЕР_2, 1995 року випуску, який був повернутий потерпілому ОСОБА_1 - залишити в його розпорядженні (а.с.117, 118).

Стягнути з засудженого ОСОБА_2 судові витрати за проведення авто товарознавчої експертизи в сумі 294 (двісті дев'яносто чотири) грн. 24 копійки (одержувач платежу: НДЕКЦ при УМВС України у Вінницькій області, код 24525055, рахунок 31250272210172, бак ГУДКУ у Вінницькій області, МФО 802015); (призначення платежу: за проведення судово-автотоварознавчої експертизи, в т.ч. ПДВ 49,04 грн. НДЕКЦ, індивідуальний податковий №245250502286, свідоцтво платника ПДВ №100271072) (а.с.139).

Попереднє ув'язнення засудженого ОСОБА_2 зарахувати в строк покарання. Строк покарання відраховувати з моменту затримання ОСОБА_2 в порядку за ст. 115 КПК України з 15 лютого 2012 року (а.с.29).

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили залишити засудженому ОСОБА_2 тримання під вартою.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Вінницької області на протязі 15 діб з моменту його проголошення, а засудженим ОСОБА_2 в той же строк з моменту вручення копії вироку, через Жмеринський міськрайонний суд.

Суддя Жмеринського

міськрайонного суду А.М. Заярний