Рішення № 27494283, 08.08.2012, Автозаводський районний суд м. Кременчука

Справа № 1601/7158/2012

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.08.2012 року. Автозаводський районний суд м. Кременчука Полтавської області у складі: головуючого судді Зємцова В.В.

при секретарі Гетьманець О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременчуці справу за позовом ПАТ «Ерсте Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по кредитному договору,

В С Т А Н О В И В:

У травні 2012 р. до суду звернувся ПАТ «Ерсте Банк» з вказаним позовом до ОСОБА_1

У судове засідання представник позивача не зявився. Подав до суду заяву з проханням розглядати справу без його участі. Позовні вимоги підтримав в повному обсязі. Просив суд достроково стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором з фізичною особою № 014/6211/5/21342 від 11.08.2008 року,яка станом на 24.04.2012 року складає 18 541,03 долара США, а також стягнути з нього судові витрати в сумі 1481,00 грн.

Належним чином повідомлений відповідачу судове засідання не зявився. Про причини неявки, суд не сповістив.

Суд, вивчивши матеріали справи, встановив наступне:

11.08.2008 року між ВАТ «Ерсте Банк», яке відповідно до Статуту перейменовано на ПАТ «Ерсте Банк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 014/6211/5/21342, відповідно до якого позивач надав позичальнику кредит у сумі 9 773,93 дол. США зі строком користування кредитними коштами до 10.08.2015 року, зі сплатою 13 % річних.

Відповідно до п. 5.2. Кредитного договору ОСОБА_1 взяла на себе зобовязання щодо своєчасного повернення кредиту та сплати відсотків за його користування, у встановлені кредитним договором терміни.

Відповідно до ст. ст. 526, 527, 530 ЦК України зобовязання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

ОСОБА_1 починаючи з 2008 року належним чином не виконує взяті на себе зобовязання за кредитним договором; щомісячних платежів не здійснює, чим порушує права позивача.

Згідно ч. 1 ст. 543 Цивільного Кодексу України у разі солідарного обовязку боржників кредитор має право вимагати виконання обовяжу частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і будь-кого з них окремо.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

У звязку з виникненням простроченої заборгованості за кредитним договором позивач направив відповідачам вимогу від 05.09.2011 року про дострокове повернення кредитних коштів, сплату ними відсотків за користування кредитними коштами з нарахуванням пені, на яку вони не відреагували, свої зобовязання за кредитним договором не виконали.

Станом на 24.04.2012 року ОСОБА_1 має заборгованість перед ПАТ «Ерсте Банк» в розмірі 18 541 дол. США 03 центів, з яких:

- заборгованість за кредитом 9 047 дол. США 65 центів;

- заборгованість по сплаті відсотків за фактичне користування кредитом 905 дол. США 52 центів;

- пеня нарахована за порушення строків повернення кредиту 7 089 дол. США 39 центів;

- пеня нарахована за порушення строків сплати відсотків 1 381 дол. США 18 центів;

- штраф за порушення строків повернення кредиту та сплати відсотків 117 дол. США 29 центи.

Статтею 99 Конституції України встановлено, що грошовою одиницею України є гривня. При цьому Основний закон не встановлює обмежень щодо можливості використання в Україні грошових одиниць іноземних держав.

Відповідно до ст. 192 Цивільного кодексу України іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом. Тобто відповідно до законодавства гривня має статус універсального платіжного засобу, який без обмежень приймається на всій території України, однак обіг іноземної валюти обумовлений вимогами спеціального законодавства України.

Основним законодавчим актом, який регулює правовідносини у сфері валютного регулювання та валютного контролю є Декрет Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» (далі Декрет КМУ).

Статтею 1054 Цивільного кодексу України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

При цьому ст. 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» установлено, що кошти це гроші у національній або іноземній валюті чи їх еквівалент. Статті 47 та 49 цього Закону визначають операції банків із розміщення залучення коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик як кредитні операції незалежно від виду валюти, як використовується. Вказані операції здійснюються на підставі банківської ліцензії.

Відповідно до ст. 5 Декрету Кабінету Міністрів України операції з валютними цінностями здійснюються на підставі генеральних та індивідуальних ліцензій НБУ. Операції з валютними цінностями банки мають право здійснювати на підставі письмового дозволу (генеральна ліцензія) на здійснення операцій з валютними цінностями відповідно до п.2 ст.5 цього ж Декрету.

Аналізуючи наведені норми матеріального права, суд приходить до висновку, що уповноважені банки на підставі банківської ліцензії на здійснення операцій з валютними цінностями мають право здійснювати операції з надання кредитів в іноземній валюті.

Щодо вимог п.п. «в» п.4 ст. 5 Декрету Кабінету Міністрів України, який передбачає наявність індивідуальної ліцензії на надання і одержання резидентами кредитів в іноземній валюті, якщо терміни і суми таких кредитів перевищують встановлені законодавством межі, то на даний час законодавством не встановлено межі термінів і сум надання або одержання кредитів в іноземній валюті. Ця обставина не дозволяє стверджувати, що режим індивідуального ліцензування поширюється на валютні операції, повязані з наданням резидентами (банками та іншими фінансовими установами) кредитів в іноземній валюті іншим резидентам.

Відповідно до п.1.5 Положення про порядок видачі НБУ індивідуальних ліцензій на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу, затвердженого постановою Правління НБУ від 14 жовтня 2004 року №483, використання іноземної валюти як засобу платежу на території України без індивідуальної ліцензії дозволяється, якщо ініціатором або отримувачем за валютною операцією є уповноважений банк (ця норма стосується лише операцій уповноваженого банку, на здійснення яких НБУ видав йому банківську ліцензію та письмовий дозвіл на здійснення операцій з валютними цінностями).

Таким чином, за відсутності нормативних умов для застосування режиму індивідуального ліцензування щодо вказаних операцій єдиною правовою підставою для здійснення банком кредитування в іноземній валюті згідно з вимогами ст. 5 Декрету Кабінету Міністрів України є наявність у банку генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій, отриманої в установленому порядку.

У разі наявності в банку відповідної генеральної ліцензії або дозволу НБУ здійснення кредитних операцій у валюті не суперечить вимогам чинного законодавства України.

ПАТ «Ерсте Банк» отримав дозвіл НБУ на право здійснювати банківські операції визначені частиною першою та пунктами 5-11 частини другої статті 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність» 28 жовтня 1991 року № 57 на здійснення певних валютних операцій, який є генеральною ліцензією.

Враховуючи наведені обставини, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 526, 530, 533, 550, 1049, 1054 ЦК України, ст. ст. 14, 57 59, 208, 209, 212 215, 218, 224 - 228, 233 ЦПК України,-

В И Р І Ш И В:

Позов ПАТ «Ерсте банк»- задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Ерсте банк» заборгованість за кредитним договором № 014/6211/5/21342 від 11.08.2008 року в сумі 18 541 дол. США 03 центи.

Також стягнути з ОСОБА_1, судовий збір у розмірі 1481,00 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Апеляційна скарга подається до Апеляційного суду Полтавської області через Автозаводський районний суд м. Кременчука Полтавської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: