Постанова № 27491738, 09.11.2012, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" листопада 2012 р. Справа№ 21/38

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Михальської Ю.Б.

суддів: Отрюха Б.В.

Тищенко А.І.

За участю представників сторін:

від ПАТ «Банк Форум» Христич О.В.- за дов.

від ТОВ «Лоджистік Сервіс» Перунова Т.Г. - за дов.

від ВАТ «Тернопільське об'єднання «Текстерно» Перунова Т.Г. - за дов.

від ФДМУ Анохін В.О. - за дов.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Лоджистік Сервіс»

на рішення господарського суду міста Києва від 12.06.2012

у справі № 21/38 (головуючий суддя Шевченко Е.О., судді: Нечай О.В., Сташків Р.Б.)

за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк Форум»

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю «Лоджистік Сервіс»,

2) Відкритого акціонерного товариства «Тернопільське об'єднання «Текстерно»

про стягнення 83 691 722,51 грн.

за зустрічним позовом Відкритого акціонерного товариства «Тернопільське об'єднання

«Текстерно»

до Публічного акціонерного товариства «Банк Форум»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача

Фонд державного майна України

про визнання недійсним іпотечного договору

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Банк Форум» звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лоджистік Сервіс» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Тернопільське об'єднання «Текстерно» про стягнення з відповідча-1 заборгованості за Генеральним кредитним договором № 63/06/00-KL від 30.03.2006 у сумі 83 691 722,51 грн.; просило в рахунок погашення заборгованості відповідача-1 звернути стягнення на предмет іпотеки за Іпотечним договором від 30 березня 2006 року, що посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сень-Силкою І.В. та зареєстровано в реєстрі за № 597, а саме: будівлю головного корпусу під літерою «А», загальною площею 70 907,30 кв.м., що знаходиться в місті Тернополі по вулиці Текстильна, будинок номер 18, який належить відповідачу-2 на праві власності на підставі наказу Фонду державного майна №39-АТ від 23.04.1996 та переліку нерухомого майна, що передається у власність відповідачу-2, зареєстрованому в Тернопільському міському бюро технічної інвентаризації 25.10.2002 за реєстровим номером 1441; визначення способу реалізації предмету іпотеки шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження»; встановлення, що початкова вартість предмету іпотеки для його реалізації на прилюдних торгах становить 52 353 358,00 грн., задовольнити за рахунок предмету іпотеки грошові вимоги в сумі 83 691 722,51 грн., а також стягнути з відповідача-1 та відповідача-2 судовий збір.

У відповідності до вимог статті 22 Господарського процесуального кодекс України позивачем було подано заяву про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої останній просив: стягнути з відповідача-1 заборгованість за Генеральним кредитним договором у сумі 84 300 925,51 грн.; в рахунок погашення заборгованості відповідача-1 звернути стягнення на предмет іпотеки за Іпотечним договором від 30 березня 2006 року, що посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сень-Силкою І.В. та зареєстровано в реєстрі за №597, а саме: будівлю головного корпусу під літерою «А», загальною площею 70 907,30 кв.м., що знаходиться в місті Тернополі по вулиці Текстильна, будинок номер 18, який належить відповідачеві-2 за первісним позовом на праві власності на підставі наказу Фонду державного майна №39-АТ від 23.04.1996 та переліку нерухомого майна, що передається у власність відповідачу-2, зареєстрованому в Тернопільському міському бюро технічної інвентаризації 25.10.2002 за реєстровим номером 1441; визначити спосіб реалізації предмету іпотеки шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження»; встановити, що початкова вартість предмету іпотеки для його реалізації на прилюдних торгах становить 52 353 358,00 грн., задовольнити за рахунок предмету іпотеки грошові вимоги в сумі 84 300 925,51 грн., а також стягнути з відповідача-1 та відповідача-2 судовий збір.

09.02.2012 Відкритим акціонерним товариством «Тернопільське об'єднання «Текстерно» було подано зустрічний позов до Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» про визнання недійсним повністю Іпотечного договору від 30.03.2006, укладеного між ним та Публічним акціонерним товариством «Банк Форум», який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сень-Силкою І.В. та зареєстрований в реєстрі № 597.

Рішенням господарського суду міста Києва від 12.06.2012 у справі № 21/38 первісний позов було задоволено частково.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Лоджистік Сервіс» на користь Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» 84 300 925,51 грн. заборгованості, з яких 11 086 693,44 грн. заборгованість по поверненню кредитних коштів в гривні; 6 213 272,74 доларів США заборгованість по поверненню кредитних коштів в доларах США, що еквівалентно 49 628 516,01 грн.; 5 215 652,29 грн. заборгованість по процентам в гривні; 2 140 472,39 доларів США заборгованість по процентам в доларах США, що еквівалентно 17 097 023,22 грн.; 1 273 040,55 пеня, нарахована на прострочені проценти.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Лоджистік Сервіс» на користь Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» 56 460,00 грн. суму судового збору.

В іншій частині первісного позову відмовлено.

Зустрічний позов задоволено.

Визнано недійсним Іпотечний договір від 30.03.2006, укладений між Публічним акціонерним товариством «Банк Форум» та Відкритим акціонерним товариством «Тернопільське об'єднання «Текстерно», який посвідчено нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сень-Силкою І.В. та зареєстровано в реєстрі за № 597.

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» на користь Відкритого акціонерного товариства «Тернопільське об'єднання «Текстерно» 1 073,00 грн. судового збору.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Лоджистік Сервіс» звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої просить рішення господарського суду міста Києва від 12.06.2012 у справі № 21/38 скасувати частково та прийняти нове, яким відмовити в частині задоволення первісного позову, в частині задоволення зустрічного позову рішення залишити без змін.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення суду першої інстанції в частині задоволення первісного позову є таким, що прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає частковому скасуванню, а саме в частині задоволення первісного позову.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 05.07.2012 у справі № 21/38 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Лоджистік Сервіс» було прийнято до провадження та призначено розгляд справи.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Публічне акціонерне товариство «Банк Форум» також звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої просило рішення господарського суду міста Києва від 12.06.2012 у справі № 21/38 в частині відмови у задоволенні позовних вимог про звернення стягнення на майно скасувати та прийняти в цій частині нове рішення, яким в рахунок погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю «Лоджистік Сервіс» перед Публічним акціонерним товариством «Банк Форум» звернути стягнення на предмет іпотеки за Іпотечним договором від 30 березня 2006 року, що посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сень-Силкою І.В. та зареєстровано в реєстрі за № 597, а саме: будівлю головного корпусу під літерою «А», загальною площею 70 907,30 кв.м., що знаходиться в місті Тернополі по вулиці Текстильна, будинок номер 18, який належить Відкритому акціонерному товариству «Тернопільське об'єднання «Текстерно» на праві власності на підставі наказу Фонду державного майна № 39-АТ від 23.04.1996 та переліку нерухомого майна, що передається у власність відповідачу-2, зареєстрованому в Тернопільському міському бюро технічної інвентаризації 25.10.2002 за реєстровим номером 1441; визначити спосіб реалізації предмету іпотеки шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження»; встановити, що початкова вартість предмету іпотеки для його реалізації на прилюдних торгах становить 52 353 358,00 грн.; задовольнити за рахунок предмету іпотеки, а саме будівлі головного корпусу під літерою «А», загальною площею 70 907,30 кв.м., що знаходиться в місті Тернополі по вулиці Текстильна, будинок номер 18, грошові вимоги Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» за генеральним кредитним договором № 63/06/00-КL від 30.03.2006 у сумі 83 691 722,51 грн. Рішення в частині задоволення зустрічного позову скасувати, та прийняти в цій частині нове рішення, яким у задоволенні зустрічного позову відмовити.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 05.07.2012, на підставі пункту 3 частини 1 статті 97 Господарського процесуального кодексу України, було повернуто Публічному акціонерному товариству «Банк Форум» апеляційну скаргу на рішення господарського суду міста Києва від 12.06.2012 у справі № 21/38 та додані до неї документи.

Представник повивача за первісним позовом 24.07.2012 у судовому засіданні заявив клопотання про зупинення провадження у справі у зв'язку з поданням скарги на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 05.07.2012 про повернення Публічному акціонерному товариству «Банк Форум» апеляційної скарги на рішення господарського суду міста Києва від 12.06.2012 у справі № 21/38.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 24.07.2012 апеляційне провадження у справі № 21/38 було зупинено до розгляду Вищим господарським судом України касаційної скарги Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 05.07.2012 про повернення Публічному акціонерному товариству «Банк Форум» апеляційної скарги на рішення господарського суду міста Києва від 12.06.2012 у справі № 21/38.

Постановою Вищого господарського суду України від 12.09.2012 у справі № 21/38 касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» залишено без задоволення, а ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 05.07.2012 у справі № 21/38 без змін.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.09.2012 провадження у справі № 21/38 було поновлено та призначено розгляд справи.

Представник позивача за первісним позовом проти доводів апеляційної скарги заперечує, про що зазначив у відзиві на апеляційну скаргу, вважає їх такими, що не підлягають задоволенню, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва в оскаржуваній частині без змін.

Представник Фонду Державного майна України в поясненнях суду просить рішення господарського суду міста Києва від 12.06.2012 у справі № 21/38 в частині задоволення зустрічного позову залишити без змін.

Розглянувши в судовому засіданні апеляційну скаргу, відзив на неї, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, судова колегія встановила наступне:

30 березня 2006 року між Публічним акціонерним товариством «Банк Форум» (позивач за первісним позовом) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Лоджистік Сервіс» (відповідач-1 за первісним позовом) було укладено Генеральний кредитний договір № 63/06/00-KL (надалі - Генеральний кредитний договір), відповідно до умов якого позивач за первісним позовом зобов'язався надати відповідачу-1 за первісним позовом кредитні кошти у формі кредиту та/або кредитної лінії в розмірі, що не перевищує максимальний ліміт кредитування, зазначений в графі 1 розділу 1 цього Договору, в порядку та на умовах, які встановлені цим Договором та додатковими договорами, а відповідач-1 за первісним позовом зобов'язався прийняти та належним чином використати і повернути позивачу за первісним позовом отримані в межах максимального ліміту кредитування кредитні кошти (транші), а також сплатити відповідні проценти і виконати всі інші зобов'язання, згідно умов цього Договору та додаткових договорів.

Відповідно до розділу 1 Генерального кредитного договору та Додаткового договору № 1 від 30.03.2006 до Генерального кредитного договору валютою кредитування є гривня, долар США, Євро в межах максимального ліміту заборгованості, зазначеного в Графі 1 Розділу 1 Генерального кредитного договору в розмірі 26 765 000,00 грн.

Відповідач-1 за первісним позовом зобов'язаний сплатити позивачу за первісним позовом проценти за такою ставкою: 18% річних за користування кредитними коштами в гривні; 13% річних за користування кредитним коштами в доларах США; 12% річних за користування кредитними коштами в Євро. Дата повернення максимального ліміту кредитування 29.03.2011.

Відповідно до пункту 1.1. Генерального кредитного договору розмір кредитних коштів (траншів), що надаються відповідачу-1 за первісним позовом в межах максимального ліміту кредитування, порядок та умови надання кредитних коштів (траншів), строк користування ними та цільове використання кредитних коштів (траншів), а також плата (проценти) за користування кредитними коштами (траншами) та інші умови за згодою сторін визначаються сторонами у відповідних додаткових договорах, що є невід'ємною частиною цього Договору.

22.06.2006 між позивачем за первісним позовом та відповідачем-1 за первісним позовом було укладено Додаткову угоду до Генерального кредитного договору, якою визначено, що максимальний ліміт кредитування складає 54 765 000,00 грн.

Згідно Додаткової угоди від 23.06.2006 та Додаткового договору № 2 від 23.06.2006 сторони встановили максимальний ліміт кредитування в розмірі 26 900 000,00 грн.

Додатковою угодою від 10.10.2006 до Генерального кредитного договору та додатковою угодою від 10.10.2006 до додаткового договору № 2 від 23.06.2006 встановлений максимальний ліміт кредитування у розмірі 34 900 000,00 грн.

Відповідно до Угоди про внесення змін від 21.06.2007 до Додаткового договору № 2/1 від 30.11.2006 до Генерального кредитного договору змінено строк користування кредитними коштами - до 20.06.2008.

Згідно Додаткового договору від 30.01.2008 до Генерального кредитного договору та Договору про внесення змін до Додаткового договору № 2/1 від 30.11.2006 до Генерального кредитного договору максимальний ліміт кредитування склав 42 475 000,00 грн.

Договором про внесення змін від 20.06.2008 до Додаткового договору № 2/1 від 30.11.2006 до Генерального кредитного договору позивач та відповідач-1 за первісним позовом внесли зміни щодо строку повернення кредитних коштів та встановили, що позичальник (відповідач-1 за первісним позовом) зобов'язується повернути кредитні кошти не пізніше 01.11.2008.

Згідно пункту 1 Договору від 31.10.2008 про внесення змін до Додаткового договору № 2/1 від 30.11.2006 до Генерального кредитного договору сторони домовились викласти пункт 7 Додаткового договору № 2/1 від 30.11.2006 до Генерального кредитного договору в наступній редакції: позичальник зобов'язується повернути кредитні кошти не пізніше 20.02.2009.

Відповідно до частин 1, 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно частини 2 статті 345 Господарського кодексу України кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач за первісним позовом надав відповідачу-1 за первісним позовом кредит у сумі 11 086 693,44 грн., 6 213 272,74 доларів США, 4 233 266,00 євро (що підтверджується меморіальним валютним ордером № 147132 від 30.03.2006 на суму 4 233 266,00 євро, меморіальним валютним ордером № 119174 від 23.06.2006 на суму 5 326 550,00 доларів США, меморіальним ордером № 54317 від 11.10.2006 на суму 848 634,42 грн., меморіальним валютним ордером № 54337 від 11.10.2006 на суму 252 886,05 доларів США, меморіальним ордером № 71456 від 13.10.2006 на суму 348 100,00 грн., меморіальним ордером № 96218 від 18.10.2006 на суму 245 000,00 грн., меморіальним валютним ордером № 99181 від 18.10.2006 на суму 70 443,61 доларів США, меморіальним ордером № 158370 від 27.10.2006 на суму 757 812,43 грн., меморіальним ордером № 37748 від 08.11.2006 на суму 400 000,00 грн., меморіальним валютним ордером № 123367 від 23.11.2006 на суму 64 678,71 доларів США, меморіальним валютним ордером № 156178 від 28.11.2006 на суму 65 644,14 доларів США, меморіальним валютним ордером № 162670 від 29.11.2006 на суму 58 663 53 доларів США, меморіальним валютним ордером № 1577 від 01.12.2006 на суму 58 527,12 доларів США, меморіальним ордером № 30421 від 06.12.2006 на суму 163 000,08 грн., меморіальним ордером № 83848 від 15.12.2006 на суму 643 426,51 грн., меморіальним валютним ордером № 47986 від 09.02.2007 на суму 274 979,58 доларів США, меморіальним валютним ордером № 49262 від 09.02.2007 на суму 40 900,00 доларів США, меморіальним ордером № 240067 від 30.01.2008 на суму 7 080 720,00 грн., меморіальним ордером № 74872 від 13.05.2008 на суму 600 000,00 грн.).

Як встановлено судом, відповідач-1 за первісним позовом мав повернути кредитні кошти не пізніше 20.02.2009, однак даного зобов'язання у встановлений строк не виконав, з огляду на що у нього перед позивачем рахується заборгованість за кредитом у розмірі 11 086 693,44 грн. та 6 213 272,74 грн. доларів США.

Колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції в частині задоволення первісного позову підлягає зміні з наступних підстав.

За змістом статей 525, 526 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно частини 1 статті 627 Цивільного кодексу України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно частини 1 статті 533 Цивільного кодексу України грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях.

Згідно частини 2 статті 533 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

В Генеральному кредитному договорі № 63/06/00-КL від 30.03.2006 грошовий еквівалент в іноземній валюті не визначено.

Разом з тим, з урахуванням додаткового договору від 30.01.2008 до Генерального кредитного договору Графа 1 розділу 1 „Максимальний ліміт кредитування" викладена в наступній редакції: Максимальна сума кредитної заборгованості позичальника перед банком складає 42 475 000,00 грн.

Пункт 2.5.1. Генерального кредитного договору встановлює, що загальна сума заборгованості позичальника перед банком за цим договором (з урахуванням заборгованості позичальника за додатковими договорами) не може перевищувати Максимальний ліміт кредитування, визначений в графі 1 розділу 1 цього договору.

Сторони в Генеральному кредитному договорі не передбачили порядок перерахунку заборгованості позичальника в доларах США у гривні , застосовуючи курс НБУ, що діяв на момент пред'явлення позову, натомість встановивши, що сума заборгованості не може перевищувати 42 475 000,00 грн., що складає заборгованість по поверненню кредитних коштів у гривні - 11 086 693,44 грн. та заборгованість по поверненню кредитних коштів в доларах США - 6 213 272,74 доларів США, що по курсу НБУ на дату отримання кредитних коштів складає 31 388 306,56 грн.

Таким чином, колегія суддів вважає, що виходячи з умов укладеного між сторонами Генерального кредитного договору, з відповідача-1 на користь позивача за первісним позовом підлягає до стягнення 42 475 000,00 грн. заборгованості по поверненню кредитних коштів.

Крім того, відповідно до умов Генерального кредитного договору відповідач-1 за первісним позовом (позичальник) зобов'язався сплачувати позивачу за первісним позовом проценти за користування кредитом: 18% річних за користування кредитними коштами в гривні; 13% річних за користування кредитним коштами в доларах США; 12% річних за користування кредитним коштами в Євро.

Відповідно до пункту 1.4.1.3. Генерального кредитного договору сплата процентів позичальником здійснюється за фактичну кількість днів користування кредитними коштами (траншами). Проценти за користування кредитним коштами (траншами) сплачуються позичальником у валюті кредитування самостійно шляхом перерахування на рахунок для обліку заборгованості по процентам за користування кредитним коштами (траншами), зазначений в додатковому договорі, що є невід'ємною частиною цього Договору, щомісячно не пізніше 5-го числа місяця наступного за місяцем користування кредитними коштами (траншами).

Також додатковими договорами до Генерального кредитного договору сторони встановлювали строк сплати відсотків за певні періоди користування кредитними коштами, а саме: додатковим договором № 2а від 29.09.2006 встановлений строк сплати відсотків, нарахованих з 26.09.2006 по 30.09.2006 на 08.11.2006; додатковим договором № 2б від 31.10.2006 встановлений строк сплати відсотків, нарахованих з 26.10.2006 по 31.10.2006 на 08.11.2006; додатковим договором № 2б від 31.11.2006 встановлений строк сплати відсотків, нарахованих з 26.10.2006 по 31.10.2006 на 08.11.2006; додатковою угодою від 04.05.2007 встановлений строк оплати відсотків, нарахованих з 01.04.2007 по 30.04.2007 в сумі 1 787,37 доларів США, не пізніше 10.12.2007; додатковою угодою від 29.11.2007 встановлений строк сплати відсотків, нарахованих з 01.11.2007 по 30.11.2007 на 10.12.2007; додатковою угодою від 31.03.2008 встановлений строк оплати відсотків, нарахованих з 01.03.2008 по 31.03.2008, не пізніше 11.04.2008; додатковою угодою від 24.04.2008 встановлений строк оплати відсотків за період з 01.04.2008 по 30.04.2008 в сумі 154 721,71 грн. та 67 310,46 доларів США по 20.05.2008 включно; додатковим договором від 03.11.2008. встановлений строк сплати відсотків, нарахованих з 01.10.2008 по 31.10.2008 у сумі 69 554,13 доларів США, не пізніше 20.11.2008; додатковим договором від 01.12.2008 встановлений строк сплати відсотків, нарахованих за листопад 2008 року у сумі 163 574,17 грн. і 67 310,46 доларів США, не пізніше 12.12.2008; додатковим договором від 31.12.2008 встановлений строк сплати відсотків, нарахованих за грудень 2008 року у сумі 169 026,64 грн. та 69 554,13 доларів США, не пізніше 30.01.2009.

При цьому Додатковим договором № 2б від 31.10.2006 до Генерального кредитного договору № 63/06/00-КL від 30.03.2006 сторони виклали пункт 1.4.1.3 Генерального договору в наступній редакції: „ 1.4.1.3. Сторони домовились перенести строк оплати відсотків, нарахованих з 26.10.2006 року - по 31.10.2006 на 08 листопада 2006 року", фактично скасувавши попередню редакцію договору, яка встановлювали строк оплати відсотків за користування кредитними коштами.

Отже, після 31.10.2006 строк сплати процентів за користування кредитними коштами мав визначатися або відповідно до додаткових угод, або на підставі частини 2 статті 530 Цивільного кодексу України, яка визначає, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договором або актів цивільного законодавства.

Позивач за первісним позовом направив відповідачеві-1 за первісним позовом вимогу 10.10.2011 (отримана відповідачем-1 за первісним позовом 12.10.2011), з вимогою сплатити кредитні кошти та відсотки за користування кредитними коштами.

Згідно розрахунку позивача за первісним позовом сума відсотків за користування відповідачем-1 за первісним позовом кредитом за період з 20.10.2012 (дата отримання вимоги + сім днів згідно частини 2 статті 530 Цивільного кодексу України) по 12.03.2012 (період позовних вимог для нарахування процентів) склала: 5 215 652,29 грн. та 2 140 472,39 доларів США, що еквівалентно 17 097 023,22 грн. по курсу долара 7,9875, що діяв на момент пред'явлення позову.

Як вбачається з поданого відповідачем-1 за первісним позовом контррозрахунку, сума відсотків за користуванням кредитними коштами за період з 20.10.2012 по 12.03.2012 збігається з розрахунком позивача за користування кредитними коштами в гривні - 5 215 652,29 грн., а також за користування кредитними коштами в доларах США - 2 140 472,39 доларів США, проте, за розрахунком відповідача-1 за первісним позовом складає 16025037,29 грн. по курсу НБУ на дату отримання кредиту.

Колегія суддів, враховуючи умови укладеного між сторонами Генерального кредитного договору, з якого вбачається, що при визначенні його умов сторони фактично зафіксували розмір загальної заборгованості в гривні по курсу, що діяв на момент отримання кредитних коштів, та умови договору не містять умов перерахунку заборгованості відповідно до зміни валютного курсу, дійшла висновку, що при визначенні суми відсотків за користування кредитом слід застосовувати зафіксований сторонами курс станом на дату укладення договору.

Отже, колегія суддів вважає, що з відповідача-1 за первісним позовом на користь позивача за первісним позовом підлягає до стягнення відсотки за користування кредитом за вказаний період в сумі 16 025 037,89 грн. (10 809 385,60 грн. (2 140 472,39 Х 5,05) + 5 215 652,39 грн.).

Згідно пункту 4.1. Генерального кредитного договору передбачена відповідальність відповідача-1 за первісним позовом у вигляді пені в разі прострочення платежів за користування кредитним коштами та відсотками.

У відповідності до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частина 6 статті 232 Господарського кодексу України передбачає, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Позивачем за первісним позовом здійснено розрахунок суми пені, нарахованої на прострочені проценти у сумі 4 816 531,33 грн. та 1 976 683,61 доларів США за період з 20.10.2011 по 12.03.2012, що за розрахунком позивача склало 1 273 040,55 грн.

Разом з тим, колегія суддів вважає, що для визначення суми пені також слід застосовувати курс НБУ на дату укладення Генерального кредитного договору з підстав, викладених вище, отже, з відповідача-1 на користь позивача за первісним позовом підлягає до стягнення 913 037,04 грн. пені.

Колегія суддів не приймає до уваги заперечення відповідача-1 за первісним позовом про застосування позовної давності для стягнення пені, та наявності підстав для відмови в задоволенні позовних вимог в цій частині з підстав пропуску позовної давності, оскільки, на його думку, кінцевий строк сплати процентів є 20.02.2009 та позовна давність сплинула 20.02.2010, оскільки пеня нараховується на несплачені в строк проценти та з огляду на вищезазначені строки уплати процентів відповідно до частини 2 статті 530 Цивільного кодексу України.

Колегія суддів також не приймає до уваги посилання позивача за первісним позовом на главу 9 Генерального кредитного договору в якості заперечень щодо підстав для стягнення суми, що перевищує суму максимального ліміту кредитування, оскільки, як встановлено в графі 9 Генерального кредитного договору, боргові зобов'язання - це зобов'язання позичальника перед банком щодо повернення кредитних коштів (траншів, наданих в межах максимального ліміту кредитування (42 475 000,00 грн. -максимальна сума кредитної заборгованості згідно додаткового договору від 30.01.2008), сплата процентів (16 025 037,89 грн.), неустойки (913 037,04 грн.), іншої винагороди банку, відшкодування інших збитків тощо.

Як вбачається з матеріалів справи, 30.03.2006 між Публічним акціонерним товариством «Банк Форум» та Відкритим акціонерним товариством «Тернопільське об'єднання «Текстерно» укладено Іпотечний договір (надалі - Іпотечний договір), відповідно до умов якого забезпечено виконання Товариством з обмеженою відповідальністю «Лоджистік Сервіс» зобов'язань, що випливають з укладеного між Товариством з обмеженим відповідальністю «Лоджистік Сервіс» та Публічним акціонерним товариством «Банк Форум» Генерального кредитного договору 63/06/00-KL від 30.03.2006 та додаткових угод до нього. Предметом іпотеки стало нерухоме майно: будівля головного корпусу під літерою «А» загальною площею 70 907,30 кв.м., що знаходиться в місті Тернополі по вул. Текстильна, будинок номер 18.

Відповідно до пункту 1.4. Іпотечного договору заставна вартість предмет іпотеки є договірною і погоджується сторонами у розмірі 52 353 358,00 грн.

Позивач за зустрічним позовом, як на підставу визнання недійсним Іпотечного договору, посилається на те, що договір укладений всупереч нормам пункту 140 Закону України «Про Державну програму приватизації», пункту 1.4. Порядку погодження органами приватизації умов договорів застави та іпотеки, затвердженого Фондом державного майна України 06.02.2001 № 163, під час укладення Іпотечного договору не було отримано дозволу органу приватизації про передачу в іпотеку майна; спірний договір не був спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, так як частка держави в статутному фонді підприємства становить не менше 25%, з огляду на що неможливо буде реалізувати предмет іпотеки, а отже і задовольнити вимоги іпотекодержателя, виходячи зі статті 1 Закону України «Про введення мораторію на примусову реалізацію майна», яка містить імперативну норму про мораторій на застосування примусової реалізації майна господарських товариств, у статутних фондах яких частка держави становить не менше 25%, також, на думку позивача за зустрічним позовом, спірний Іпотечний договір потрібно визнати недійсним з мотивів невідповідності його частині 1 статті 5 Закону України «Про іпотеку».

Як вбачається з матеріалів справи, станом на день підписання спірного Іпотечного договору державна частка у статутному капіталі позивача за зустрічним позовом складала 48 709 521 акція, що відповідало 25% плюс одна акція статутного капіталу товариства.

У відповідності до пункту 140 Закону України «Про державну програму приватизації» (в редакції, що діяла на момент укладення спірного Іпотечного договору) до виконання плану приватизації (розміщення акцій) ВАТ, щодо яких передбачається закріплення у державній власності пакетів акцій або до розміщення акцій у кількості, що становить 75 відсотків загальної кількості акцій ВАТ, цьому товариству та державним органам приватизації забороняється, зокрема, передавати майно в іпотеку.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що передача нерухомого майна в іпотеку згідно спірного Іпотечного договору суперечить пункту 140 Закону України «Про державну програму приватизації».

Згідно частини 1 статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Відповідно до частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що Іпотечний договір, не відповідає законодавству України та згідно частини 1 статті 203 та частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України підлягає визнанню недійсним, а отже, зустрічний позов підлягає до задоволення.

Відповідно, не підлягають до задоволення позовні вимоги позивача за первісним позовом, пов'язані із зверненням стягнення на предмет іпотеки за Іпотечним договором від 30.03.2006, що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сень-Силкою І.В. та зареєстровано в реєстрі за № 597.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, а господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що рішення суду у даній справі підлягає зміні, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Лоджистік Сервіс» підлягає частковому задоволенню.

Керуючись статтями 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Лоджистік Сервіс» на рішення господарського суду міста Києва від 12.06.2012 у справі № 21/38 задовольнити частково.

Рішення господарського суду міста Києва від 12.06.2012 у справі № 21/38 змінити.

Резолютивну частину рішення господарського суду міста Києва від 12.06.2012 у справі № 21/38 викласти в наступній редакції:

«Позовні вимоги за первісним позовом задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Лоджистік Сервіс» (01033, м. Київ, вул. Володимирська, 99, код ЄДРПОУ 31306720) на користь Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» (02100, м. Київ, бульвар Верховної Ради, 7, код ЄДРПОУ 21574573) 42 475 000 (сорок два мільйони чотириста сімдесят п'ять тисяч) грн. 00 коп. заборгованість по кредиту, 16 025 037 (шістнадцять тисяч двадцять п'ять тисяч тридцять сім) грн. 89 коп. заборгованості по процентам, 913 037 (дев'ятсот тринадцять тисяч тридцять сім) грн. 04 коп. пені, 40 081 (сорок тисяч вісімдесят одну) грн. 17 коп. суми судового збору. Видати наказ.

В іншій частині в задоволенні позовних вимог за первісним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лоджистік Сервіс» відмовити.

В задоволенні позовних вимог за первісним позовом до Відкритого акціонерного товариства «Тернопільське об'єднання «Текстерно» про звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 30.03.2006, що посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сень-Силкою І.В. та зареєстровано в реєстрі за № 597 відмовити.

Зустрічний позов задовольнити.

Визнати недійсним Іпотечний договір від 30.03.2006, укладений між Публічним акціонерним товариством «Банк Форум» (02100, м. Київ, бульвар Верховної Ради, 7, код ЄДРПОУ 21574573) та Відкритим акціонерним товариством «Тернопільське об'єднання «Текстерно» (46010, м. Тернопіль, вул. Текстильна, 18, код ЄДРПОУ 00306650), який посвідчено нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сень-Силкою І.В. та зареєстровано в реєстрі за № 597.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» (02100, м. Київ, бульвар Верховної Ради, 7, код ЄДРПОУ 21574573) на користь Відкритого акціонерного товариства «Тернопільське об'єднання «Текстерно» (46010, м. Тернопіль, вул. Текстильна, 18, код ЄДРПОУ 00306650) 1 073 (одну тисячу сімдесят три) грн. 00 коп. суму судового збору. Видати наказ.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» (02100, м. Київ, бульвар Верховної Ради, 7, код ЄДРПОУ 21574573) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Лоджистік Сервіс» (01033, м. Київ, вул. Володимирська, 99, код ЄДРПОУ 31306720) 22 851 (двадцять дві тисячі вісімсот п'ятдесят одну) грн. 80 коп. судового збору за подання апеляційної скарги. Видати наказ.

Видачу наказів доручити господарському суду міста Києва.

Матеріали справи № 21/38 повернути господарському суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя Михальська Ю.Б.

Судді Отрюх Б.В.

Тищенко А.І.