Постанова № 27491737, 07.11.2012, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" листопада 2012 р. Справа№ 32/12-2/296-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Синиці О.Ф.

суддів: Зеленіна В.О.

Мальченко А.О.

при секретарі: Вінницькій О.В.

За участю представників:

від позивача -Нагорний А.К.,

від відповідача -Кульчицький О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Остра" б/н б/д

на рішення господарського суду міста Києва від 06.09.2012

у справі № 32/12-2/296-2012

за позовом приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ОСТРА", м. Одеса

до приватного акціонерного товариства "Європейська страхова компанія", м. Київ

про стягнення 189 044грн.63коп.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.11.2011 у справі №32/12, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.04.2012, позов було задоволено частково. Позиція суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог мотивована їх доведеністю, встановленням факту неналежного виконання відповідачем зобов'язань за договором перестрахування та обґрунтованістю застосування до спірних правовідносин норм, зазначених в якості правової підстави позову. Частково відмовляючи в задоволенні вимог про стягнення пені, господарський суд послався на їх необґрунтованість.

Постановою від 25.06.2012 Вищий господарський суд України скасував вказані рішення та постанову, справу №32/12 направив на новий розгляд до суду першої інстанції.

Рішенням господарського суду міста Києва від 06.09.2012 (суддя Домнічева І.О.), яке є предметом даного апеляційного оскарження, відмовлено в задоволенні позову ПАТ "СК "Остра" про стягнення з відповідача суми страхового відшкодування. Суд дійшов висновку, що відповідач правомірно скористався наданим йому п. 3.4.2 договору перестрахування та ст. 26 Закону України "Про страхування" правом не виплачувати позивачу передбачену цим договором та Перестрахувальним ковер-нотом № 01066610-18 від 10.01.2007 частину страхового відшкодування в сумі 92 994грн.27коп., в зв'язку з порушенням позивачем п. 3.1.5 договору перестрахування, щодо направлення відповідачу Повідомлення №209 від 08.04.2007 про страхову подію (доказів направлення інших повідомлень про вищеописану в рішенні страхову подію позивачем суду не надано). Невиконанням п. 3.1.5 договору перестрахування, позивач позбавив відповідача права та можливості (ч. 2 п. 3.5.1 договору), на співробітництво в розслідуванні, врегулюванні і погашенні будь-якої претензії за умовами п. 3.4.5 договору -брати безпосередню участь у розслідуванні причин і обставин страхового випадку за прямим договором страхування.

Судом залишено без розгляду клопотання відповідача про застосування строку позовної давності, оскільки судом встановлено, що відповідач правомірно не здійснив та скористався правом відмови позивачу у виплаті частини страхового відшкодування в сумі 92 994,27 грн., то у позивача не виникало законного права вимагати цієї виплати у примусовому порядку, а отже відрахунок строку позовної давності не розпочався.

Оскільки позивачем не доведено прострочення відповідачем виплати 92 994грн.27 коп., судом визнано необґрунтованими заявлені позивачем вимоги про стягнення інфляційних втрат, 3 % річних та пені за прострочення сплати вищевказаного грошового зобов'язання.

Крім того, суд на виконання постанови Вищого господарського суду України від 25.06.2012, також дослідив правовідносини сторін, щодо виконання розділу 7 договору перестрахування та ст. 26 Закону України "Про страхування", та встановив, що страхова виплата здійснювалась позивачем за рішенням суду, а не на підставі складеного позивачем страхового акту, тому останнім вказаний акт не складався, а отже і не надавався відповідачу, зокрема з пакетом документів за вих. №2192/100-08 від 23.09.2008, оригінал якого залучено до матеріалів справи (т. 1, а.с. 105-139).

Не погоджуючись з рішенням суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою в якій просив його скасувати та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити повністю. Апелянт зазначив, що повідомлення на яке посилається суд, а саме: №209 від 08.04.2007 не існує, а існує повідомленні №209 від 05.04.2007, яке було належним чином надіслано відповідачу. Також, скаржник вказує про неправомірність застосування судом положень п. 78 Правил надання поштового зв'язку щодо відсутності на бланку опису-вкладення підпису працівника органу поштового зв'язку, оскільки вказаний пункт стосується внутрішніх листів і бандеролей з оголошеною цінністю та посилок, відправниками яких є фізичні особи, тоді як до сторін даного спору, як юридичних осіб, має застосовуватись п. 83 Правил.

Крім того, позивачем зазначено, що ним усунуто всі зауваження викладені в постанові ВГСУ від 25.06.2012 та здійснено новий розрахунок позовних вимог.

Перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, колегія суддів апеляційного господарського суду враховує наступне.

11.12.2006 між Страховим акціонерним товариством "ОСТРА" (правонаступником є ПрАТ СК "ОСТРА"-страховик) та Афанасенко Р.М. (страхувальник) укладено договір № 01066610 добровільного страхування наземних транспортних засобів зі строком дії з 21.12.2006 по 20.04.2007.

Розділом 1 вказаного договору сторони погодили, що об'єктом страхування є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать законодавству України та пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням автомобілем BMW5 (державний реєстраційний номер Т 422 СР). Пунктом 2.2.4. договору № 01066610 до переліку страхових випадків віднесено незаконне заволодіння транспортним засобом, в тому числі угон, крадіжка.

Згідно з п. 4.1. договору № 01066610 страхова сума, в межах якої страховик зобов'язаний здійснити виплату страхового відшкодування при настанні страхового випадку, визначено в розмірі 267 650грн. (еквівалент 53 000доларів США). Франшиза по страховому випадку, визначеному п. 2.2.4. договору, встановлена у розмірі 7,0 % від страхової суми (п. 4.2.4. договору № 01066610).

Судом встановлено, що 04.04.2007 стався страховий випадок, передбачений п. 2.2.4 договору № 01066610 -незаконне заволодіння (угон, крадіжка) автомобіля марки BMW (державний реєстраційний номер Т 422 СР). Завдана власнику транспортного засобу шкода становить 267 650 грн. З вирахуванням франшизи загальна сума страхового відшкодування склала 248 914грн.50коп.

Рішенням Приморського районного суду міста Одеси від 03.03.2008 у справі № 2-222/08 задоволено позовні вимоги Афанасенко Р.М. та стягнуто з страхової компанії "ОСТРА" суму страхового відшкодування в розмірі 248 914грн.

На виконання даного рішення платіжними дорученнями № 2474 від 01.09.2008 та № 2477 від 02.09.2008 ПрАТ СК "ОСТРА" перерахувало Другому ВДВС Приморського РУЮ у м. Одесі 250 644грн.

Поряд з цим, судом встановлено, що 01.11.2006 між ЗАТ "Європейська страхова компанія" (правонаступником є ПрАТ "Європейська Страхова Компанія"-перестраховик) та Страховим акціонерним товариством "ОСТРА" (перестрахувальник) укладено договір про загальні умови факультативного перестрахування (ретроцесії) № 20/06-ФП, предметом якого є перестрахування ризиків, взаємно переданих (прийнятих) сторонами на факультативній (необов'язковій) основі по договорах перестрахування (п. 1.1 договору).

Відповідно до п.п. 2.2.1., 2.2. договору перестрахування, сторонами підписано Перестрахувальний ковер-нот № 01066610-18 від 10.01.2007, за яким відповідачу у перестрахування передано страхові ризики за вищевказаним договором № 01066610. Частку відповідальності відповідача у разі настання страхового випадку встановлено Перестрахувальним ковер-нотом № 01066610-18 у розмірі 37,36 %.

Позивач неодноразово звертався до відповідача з листами про виплату частини страхового відшкодування передбаченої договором перестрахування, проте відповідач листи залишив без відповіді та задоволення.

За таких обставин позивач звернувся з позовом до суду про стягнення (з врахуванням заяви про зменшення позовних вимог, поданої на виконання зауважень Вищого господарського суду України викладених у постанові від 25.06.2012) 92994грн.27коп. страхового відшкодування, розрахованого виходячи із суми чистого страхового відшкодування в розмірі 248 914 грн. x 37,36%.

Крім того, позивач просив стягнути з відповідача суму інфляційних втрат -23806грн.53коп., 3 % річних -8 568грн.21коп. за період з 08.10.2008 по 03.11.2011, а також пеню за 182 дні прострочення платежу - в розмірі 8 462грн.47коп.

Як зазначалось вище, оскаржуване рішення господарського суду про відмову в задоволенні позовних вимог мотивовано порушенням позивачем п. 3.1.5 договору перестрахування щодо ненадання належних доказів направлення відповідачу повідомлення №209 від 08.04.2007 про страхову подію.

Проте, апеляційний господарський суд не погоджується з таким висновком суду першої інстанції.

Статтею 12 Закону України "Про страхування" встановлено, що перестрахування це -страхування одним страховиком (цедентом, перестрахувальником) на визначених договором умовах ризику виконання частини обов'язків перед страхувальником у іншого страховика (перестраховика) резидента або нерезидента, який має статус страховика або перестраховика, згідно законодавством України, в якій він зареєстрований.

Згідно ст. 26 Закону та ст. 991 ЦК України страховик має право відмовитися від здійснення страхової виплати у разі подання страхувальником завідомо неправдивих відомостей про об'єкт страхування або про факт настання страхового випадку та несвоєчасного повідомлення страхувальником без поважних на те причин про настання страхового випадку або створення страховикові перешкод у визначенні обставин, характеру та розміру збитків.

Пунктом 3.1.5. договору перестрахування, передбачено обов'язок позивача повідомити відповідача про настання страхового випадку по перестрахованому ризику протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту одержання інформації про його настання.

Відповідно до п. 3.4.2. договору перестрахування, перестраховик (відповідач) має право відмовити у виплаті своєї частини страхового відшкодування або зменшити її, якщо Перестрахувальник, зокрема, не виконав зобов'язання, передбачені положеннями цього договору і конкретного договору перестрахування.

Як вбачається з матеріалів справи доказами виконання позивачем обов'язку, встановленого п. 3.1.5 договору перестрахування щодо повідомлення відповідача про настання страхового випадку по перестрахованому ризику протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту одержання інформації про його настання, є залучені до матеріалів справи: повідомлення №209 від 08.04.2007, опис-вкладення з поштовим штампом від 05.04.2007, квитанція № 6504503981142 (т. 1, а.с.94-96).

При цьому, в матеріалах справи наявні пояснення позивача про те, що зазначена в повідомленні дата -08.04.2007, є опискою працівника позивача, дійсною ж датою повідомлення є дата його надіслання відповідачу, а саме: 05.04.2012.

Враховуючи надані позивачем докази, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що позивач довів факт своєчасного надіслання відповідачу повідомлення про настання страхового випадку.

Посилання суду на невідповідність опису п. 78 Правил надання послуг поштового зв'язку щодо відсутності на ньому підпису працівника поштового відділення оцінюються апеляційним судом критично, оскільки вказаний пункт Правил (в редакції станом на 05.04.2007) застосовується до відправників - фізичних осіб.

Посилання скаржника на неотримання повідомлення про настання страхового випадку, як на підставу для відмови страховика у здійсненні страхових виплат або страхового відшкодування відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 26 Закону, спростовуються вищевикладеними обставинами.

Крім того, необхідно зазначити, що позивачем на адресу відповідача було, також, надіслано розрахунок страхового відшкодування з необхідними документами для його виплати №2192/100-08 від 23.09.2008 та повторний лист №1422 від 22.10.2008 про необхідність сплати частини страхового відшкодування відповідача. Відповідач письмової відповіді про прийняття вимоги до виконання або мотивованої відмови на звернення позивача з вимогою здійснити страхове відшкодування в зв'язку з настанням страхового випадку не надав.

Відсутність письмово викладеної та мотивованої відповіді на звернення позивача за страховим відшкодуванням свідчить про зволікання відповідачем з виплатою страхових сум та про порушення відповідачем взятих на себе грошових зобов'язань за договором перестрахування.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача та надання останнім достатньо доказів в підтвердження позовних вимог.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача 92994грн.27коп. страхового відшкодування, з врахуванням заяви про зменшення позовних вимог враховуючи зауваження Вищого господарського суду України від 25.06.2012, підлягають задоволенню. Також, стягненню підлягає і сума заявлених позивачем інфляційних втрат в розмірі 23806грн.53коп., 3 % річних в розмірі 8 568грн.21коп. за період з 08.10.2008 по 03.11.2011, за розрахунком позивача, перевіреним судом.

Щодо вимог відповідача про застосування строків позовної давності апеляційний господарський суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог пункту 5 статті 268 ЦК України позовна давність не поширюється на вимогу страхувальника (застрахованої особи) до страховика про здійснення страхової виплати ( страхового відшкодування).

Крім того, доводи відповідача про пропуск позивачем строку позовної давності є необґрунтованими, оскільки строк позовної давності про стягнення з відповідача суми страхового відшкодування не пропущено, враховуючи наступне.

Підпунктом 7.1 пункту 7 договору №20/06-ФП від 01.11.2006 визначені умови виплати перестраховиком на адресу перестрахувальника частини страхового відшкодування, а саме протягом 10 ( десяти) банківських днів після одержання від перестрахувальника наступного комплекту документів, а також документів, передбачених вказаним пунктом, якщо інше не передбачене конкретним договором перестрахування.

Отже, позивач набув права вимоги страхового відшкодування до відповідача лише після десяти банківських днів, після одержання відповідачем документів зазначених у підпункті 7.1 пункту 7 вказаного договору. 23 вересня 2008 року за вихідним №2192/100-08 позивач надіслав на адресу відповідача усі необхідні документи для виплати страхового відшкодування. Таким чином, право вимоги позивач отримав лише з 08.10.2008, тобто через 10 робочих днів, починаючи з дати: 23.09.2008, що відповідає приписам ст.ст. 252, 257, 264 ЦК України.

При цьому, подана відповідачем заява щодо застосування строку позовної давності враховується судом до вимог про стягнення з відповідача пені в сумі 8 462грн.47коп., яку розраховано за період з 08.10.2008 по 07.04.2009, про що зазначено в поясненнях позивача щодо строків обчислення пені (т. 1, а.с. 142, 143), а отже з пропуском встановленої ст. 258 ЦК України спеціальної позовної давності, оскільки згідно штемпеля поштового відділення на конверті, в якому надіслано позовну заяву на адресу суду, її подано 16.09.2011.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За викладених обставин, рішення господарського суду міста Києва від 06.09.2012 про стягнення страхового відшкодування за договором перестрахування підлягає частковому скасуванню. Позовні вимоги підлягають задоволенню в частині стягнення 92994грн.27коп. страхового відшкодування, інфляційних втрат в розмірі 23806грн.53коп. та 3 % річних в розмірі 8 568грн.21коп. Позовні вимоги в частині стягненні суми пені не підлягають задоволенню в зв'язку з пропуском строку спеціальної позовної давності (ст. 258 ЦК України).

Відповідно до положень ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду міста Києва від 06.09.2012 у справі №32/12-2/296-2012 скасувати частково.

2. Позовні вимоги задовольнити.

3. Стягнути з приватного акціонерного товариства "Європейська Страхова Компанія" (03061, м. Київ, вул. Постова, 56, код ЄДРПОУ 32825387) на користь приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ОСТРА" (65026, м. Одеса, вул. Пушкінська, 13, код ЄДРПОУ 14288111), суму страхового відшкодування в розмірі 92994 (дев'яносто дві тисячі дев'ятсот дев'яносто чотири) грн.27коп., 23806 (двадцять три тисячі вісімсот шість)грн.53коп. інфляційних втрат, 8568 (вісім тисяч п'ятсот шістдесят вісім)грн. 21коп. трьох відсотків річних, 1253 (одна тисяча п'ятдесят три) грн.69коп. витрат по сплаті державного мита за подання позову, 156 (сто п'ятдесят шість) грн.51коп. витрат на інформаціно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Стягнути з приватного акціонерного товариства "Європейська Страхова Компанія" (03061, м. Київ, вул. Постова, 56, код ЄДРПОУ 32825387) на користь приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ОСТРА" (65026, м. Одеса, вул. Пушкінська, 13, код ЄДРПОУ 14288111) 1253 (одна тисяча двісті п'ятдесят три) грн. 69коп. судового збору за подання апеляційної скарги.

5. Видачу наказу на виконання даної постанови доручити господарському суду міста Києва.

6. Справу № 32/12-2/296-2012 повернути господарському суду міста Києва.

Головуючий суддя Синиця О.Ф.

Судді Зеленін В.О.

Мальченко А.О.