Постанова № 27486940, 02.07.2012, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54002 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв.

02.07.2012 р. Справа № 2а-9415/11/1470

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Малих О.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу за

адміністративним позовом: Державної податкової інспекції у Корабельному районі м. Миколаєва (вул. Артема, 1-А, м. Миколаїв, 54052)

до фізичної особи ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)

про стягнення заборгованості в сумі 2 940,85 грн.,

в с т а н о в и в:

Державна податкова інспекція у Корабельному районі м. Миколаєва звернулась до суду з позовом про стягнення з фізичної особи ОСОБА_1 заборгованості в сумі 2 940,85 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що відповідач має податкову заборгованість відповідно до податкового повідомлення-рішення № 000121720/0 від 26.08.2010 року.

Позивач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце слухання справи повідомлений належним чином (арк. спр. 84).

Відповідач у судове засідання не з'явився. Ухвала суду про відкриття провадження в адміністративній справі і призначення справи до судового розгляду та судові повістки, направлені за юридичною адресою відповідача, до суду без вручення адресату повернулись (арк. спр. 32-56, 57-59, 67-69, 73-80, 86-91).

Приписи Кодексу адміністративного судочинства України, не передбачають з'ясування судом або стороною у справі фактичного місцезнаходження іншої сторони та здійснення її розшуку.

Суд вважає, що справа може бути розглянута по суті на підставі наявних у справі доказів, а відсутність повноважних представників сторін, відповідно до ст. 128 КАС України, не перешкоджає вирішенню спору.

Дослідивши всі матеріали справи, оцінивши наявні докази в їх сукупності, суд встановив таке.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування»відповідач по справі є платником податків та зборів.

ДПІ у Корабельному районі м. Миколаєва було проведено невиїзну документальну перевірку фізичної особи ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року. За результатами перевірки встановлено, що 03.02.2009 року відповідач продав транспортний засіб ВАЗ-21099 державний НОМЕР_2 та складено акт перевірки № 2971/17-20/НОМЕР_1 від 20.07.2010 року (арк. спр. 7-11).

У відповідності до п.п. «Ж»п. 1.3 ст. 1 Закону України від 22.05.2003 року №889-ІV «Про податок з доходів фізичних осіб»(далі - Закон №889-ІV), дохід з джерелом його походження з України - будь-який дохід, одержаний платником податку або нарахований на його користь від здійснення будь-яких видів діяльності на території України, у тому числі, але не виключно, у вигляді доходів від продажу рухомого майна, якщо факт зміни власника (продажу об'єкта рухомого майна) підлягає державній реєстрації та/або нотаріальному посвідченню згідно із законом України, або якщо місце вручення такого рухомого майна набувачеві знаходиться на території України.

Дохід платника податку від продажу об'єкта рухомого майна протягом звітного податкового року оподатковується за ставкою, встановленою пунктом 7.1 статті 7 Закону №889-ІV.

На підставі акту перевірки позивачем було прийняте податкове повідомлення-рішення №000121720/0 від 26.08.2010 року на сплату податку з доходів фізичних осіб від інших видів діяльності (продажу рухомого майна) у сумі 2 940,85грн., яке було отримано відповідачем 29.03.2010 року (арк. спр. 12).

Відповідно до п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення.

Станом на 01.12.2011р. заборгованість відповідача становить 2 940,85 грн.

На підставі ст. 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює до платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності.

Підпунктом 20.1.18 Податкового кодексу України встановлено право органам державної податкової служби звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

На час розгляду справи вказана сума податкового боргу у розмірі не сплачена, доказів самостійної сплати зазначеної заборгованості відповідачем до суду не надано.

Відповідно до ст. ст. 11, 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ст. 86 КАС України).

Згідно з ч.4 ст.94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. ст. 128, 158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити повністю

2. Стягнути з фізичної особи ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 54052; АДРЕСА_2, 54000, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) узгоджену суму податкового зобов'язання податку з доходів від продажу рухомого майна у сумі 2 940,85 грн. (дві тисячі дев'ятсот сорок гривень 85 коп.) на користь Держави до місцевого бюджету Корабельного району м. Миколаєва на р/р 33216845700004 через банк ГУДК у Миколаївській області, МФО - 826013, ЄДРПОУ - 23626096, код платежу - 11011300.

Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги , встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Апеляційна скарга, подана після закінчення строку, встановленого цією статтею, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Суддя О.В. Малих