Постанова № 27486907, 23.12.2011, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд

вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54002

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв.

23.12.2011 р. Справа № 2а-8878/11/1470

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Малих О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження справу за

адміністративним позовом: Управління Пенсійного фонду України в м. Вознесенську та Вознесенському районі Миколаївської області (вул.. Кірова, 25, м. Вознесенськ, Миколаївська область, 56500)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Денкар»(вул.. Малиновського,13, м. Вознесенськ, Миколаївська область, 56500)

про: стягнення заборгованості в сумі 196,12 грн.

в с т а н о в и в:

Управління Пенсійного фонду України в м. Вознесенську та Вознесенському районі Миколаївської області (надалі –позивач) звернувся до адміністративного суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Денкар»(надалі –відповідач) про стягнення несплаченої суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування в сумі 196,12 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що відповідачем самостійно відображена прострочена заборгованість у розрахунку суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, що підлягають сплаті за липень та серпень 2011 року. Заборгованість відповідача перед Управлінням Пенсійного фонд України в м. Вознесенську та Вознесенському районі Миколаївської області складає 196,12 грн.

Представники позивача та відповідача у судове засідання не з'явились, про дату та час слухання справи повідомлені належним чином. Суд вважає можливим розглянути справу в письмовому провадженні в порядку п. 4 ст. 128 КАС України.

Дослідивши всі матеріали справи, оцінивши наявні докази в їх сукупності, суд встановив таке.

Відповідно до пп.7 п.5 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01.03.2001р. №121/2001 та п.7 ч.1 ст.13, ст.25 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування” №2464 від 08.07.2010 (надалі Закон № 2464) передбачено право органу ПФУ на звернення до суду з позовом про стягнення несплачених сум єдиного внеску.

Товариства з обмеженою відповідальністю «Денкар» зареєстроване в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Вознесенську та Вознесенському районі Миколаївської області, як платник єдиного внеску на обов’язкове державне соціальне страхування та інших платежів.

Відповідно до ст. 9 Закону №2464 платники єдиного внеску зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.

Платник єдиного внеску, щомісячно складає у двох примірниках розрахунок суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, в якому зазначає самостійно обчислені суми за визначеною формою. Розрахунок подається незалежно від стану фінансово-господарської діяльності.

За відповідачем рахується заборгованість по єдиному внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за липень та серпень 2011 року в сумі 196,12 грн., що підтверджується наданим позивачем розрахунком заборгованості та звітом відповідача (арк. спр. 5, 11-15).

Згідно звітів відповідача за липень та серпень 2011 року сума єдиного внеску склала 196,12 грн.

Згідно ч. 4 ст. 25 Закону № 2464 територіальний орган Пенсійного фонду надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Відповідачу було направлено вимогу про сплату боргу № Ю-37 від 29.09.2011 року, яка отримана відповідачем 03.10.2011 року (арк.. спр. 16).

Відповідач єдиний внесок не сплатив, в зв’язку з чим заборгованість склала 196,12 грн.

Відповідно до ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідач своїм правом не скористався, позов не заперечив, доказів погашення заборгованості станом на час розгляду справи не надав.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ч.4 ст.94, ст.ст. 98, 128, 158-163 КАСУ, адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Денкар» (вул.. Малиновського,13, м. Вознесенськ, Миколаївська область, 56500, код ЄДРПОУ 32841550) на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Вознесенську та Вознесенському районі Миколаївської області заборгованість по єдиному внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за липень та серпень 2011 року в сумі 196,12 грн. (сто дев’яносто шість гривень 12 коп.).

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, установлених цією статтею, залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Суддя О.В. Малих