Постанова № 27486456, 01.06.2012, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54002 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв.

01.06.2012 р. Справа № 2а-1724/12/1470

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Малих О.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу за

адміністративним позовом: Управління Пенсійного фонду України в м. Очакові та Очаківському районі Миколаївської області (вул. Леніна, 21, м. Очаків, Миколаївська область, 57500)

до відповідача: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)

про: стягнення заборгованості в сумі 1 435,80 грн.

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в м. Очакові та Очаківському районі Миколаївської області (надалі -позивач) звернулось до адміністративного суду з позовною заявою до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (надалі -відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 1 435,80 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що відповідач має борг по страховим внескам за 2010 рік згідно Вимоги про сплату боргу № Ф-374 від 25.08.2011 року. Заборгованість відповідача перед Управлінням Пенсійного фонду України в м. Очакові та Очаківському районі Миколаївської області за 2010 рік становить 1 435,80 грн.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, надав суду клопотання про розгляд справи за його відсутністю, в порядку письмового провадження (арк. спр. 24).

Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином (арк. спр. 22).

Суд вважає, що справа може бути розглянута по суті на підставі наявних у справі доказів, а відсутність повноважних представників сторін, відповідно до ст. 128 КАС України, не перешкоджає вирішенню спору.

Дослідивши всі матеріали справи, оцінивши наявні докази в їх сукупності, суд встановив таке.

Відповідно до п. 6 ст. 20 Закону України від 09.07.2003 № 1058 «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»(надалі -Закон № 1058), Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальникми та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою Постановою правління Пенсійного фонду України 19.12.2003 року № 21-1 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16.01.200 року № 64/8663 страхувальники (роботодавці та інші особи, які відповідно до Закону сплачують страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування) зобов'язані нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески на загальнообов'язкове пенсійне страхування.

Відповідно до частини 6 статті 20 Закону № 1058 відповідач (страхувальник) зобов'язаний сплачувати страхові внески, самостійно ним нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Відповідно до абз. 6-7 п. 7 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення»Закону України від 08.07.2003 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 01 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 01 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій.

На період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 01 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 01 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігається повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

25.08.2011 року Управлінням Пенсійного фонду України в м. Очакові та Очаківському районі Миколаївської області складено Акт про нарахування та сплату сум страхових внесків за 3-4 квартали 2010 року, яким встановлена заборгованість відповідача по страховим внескам за 2010 рік, що підлягають сплаті, в сумі 1 435,80 грн. (арк. спр. 5).

Згідно із статтею 106 Закону № 1058 територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій.

Позивач надіслав відповідачу вимогу про сплату недоїмки, що підтверджується копією корінця вимоги № Ф-374 від 25.08.2011 року (арк. спр. 5 зв.), яка отримана ним 30.08.2011 року.

Відповідач суму заборгованості не сплатив, в установленому законом порядку не оскаржив.

Станом на 19.03.2012 року загальна сума заборгованості відповідача перед управлінням Пенсійного фонду України в м. Очакові та Очаківському районі Миколаївської області за 2010 рік складає 1 435,80 грн.

Частиною 3 статі 106 Закону № 1058 передбачено право органу Пенсійного фонду України на звернення до суду з позовом про стягнення недоїмки.

Згідно зі статтею 58 Закону № 1058 Пенсійний фонд України є органом, який здійснює керівництво та управління солідарною системою, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання та інше, а таким чином є суб'єктом владних повноважень та має право звертатися з позовом до адміністративного суду (статті 4, 17 Кодексу адміністративного судочинства України).

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати по справі відсутні.

Керуючись статтями 128, 158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) борг по внесках на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 1 435,80 грн. (одна тисяча чотириста тридцять п'ять гривень 80 коп.) на рахунок Управління Пенсійного фонду України в м. Очакові та Очаківському районі Миколаївської області (код ЄДРПОУ 20916600).

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, установлених цією статтею, залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Суддя О.В. Малих