Ухвала суду № 27484986, 14.11.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2510/1373/2012 Головуючий у 1-й інстанції:

Суддя-доповідач: Петрик І.Й.

У Х В А Л А

Іменем України

"14" листопада 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого суддіПетрика І.Й.СуддівБабенка К.А. Собківа Я.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_4 та Відділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції в Чернігівській області на постанову Корюківського районного суду Чернігівської області від 03 вересня 2012 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Відділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції в Чернігівській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.

ВСТАНОВИВ:

08 серпня 2012 року ОСОБА_4 пред'явила позов до Відділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції в Чернігівській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії та скасувати постанови про закінчення виконавчого провадження.

Постановою Корюківського районного суду Чернігівської області від 03 вересня 2012 року позовні вимоги задоволено частково.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції позивач та відповідач звернулися з апеляційними скаргами, в яких просять скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення яким позовні вимоги задовольнити повністю та відмовити в задоволенні позовних вимог відповідно. В обґрунтування апеляційних скарг апелянти вказують, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають залишенню без задоволення, а постанова суду -без змін з таких підстав.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 198, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд першої інстанції дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Із такою правовою позицією суду першої інстанції колегія суддів може погодитись із огляду на наступне.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, постановою Корюківського районного суду Чернігівської області від 23.06.2011 року по справі №2-а-6187/2011 було зобов'язано УПФУ в Корюківському районі Чернігівської області провести нарахування та виплату ОСОБА_4 (позивач по справі) щомісячної державної соціальної допомоги, як дитині війни, у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, у відповідності до ст.6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», ч.1 ст. 28 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»за період з 01.05.2011 року по 31.05.2011 року та здійснити відповідні виплати на користь позивача за виключенням виплаченого підвищення до пенсії за вказаний період, а також постановою Корюківського районного суду Чернігівської області від 06.06.2011 року по-справі №2-а-5712/2011 було зобов'язано УПФУ в Корюківському районі Чернігівської області провести перерахунок та виплату підвищення до пенси у розмірі 30% (тридцять відсотків) мінімальної пенсії за віком, встановленої Законом України «Про соціальний захист дітей війни»з 18.11.2010 року по 30.04.2011 року ОСОБА_4, як дитині війни, за виключенням виплаченого їй підвищення до пенсії за вказаний період.

На підставі постанов суду, за заявами представника позивача, 04.08.2011 року та 18.07.2011 року Корюківським районним судом Чернігівської області був виданий виконавчі лист №2-а-6187/2011 та виконавчий лист №2-а-5712/2011, які знаходились на примусовому виконанні у відділі примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Чернігівській області.

25 квітня 2012 року старший державний виконавець Шетеля Л.І. відділу примусової: виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції н Чернігівській області виніс постанови про відкриття виконавчих проваджень ВП №32581603 та ВП №32581966, а 27 червня 2012 року старший державний виконавець Курилець В.І. відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Чернігівській області виніс постанови про закінчення виконавчих проваджень ВП №32581603 і ВП №32581966, посилаючись на п.11 ч.І ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження». При цьому в мотивувальних частинах вказаних постанов зазначено, що рішення суду боржником виконано частково, а саме: проведено перерахунок необхідної виплати.

02.07.2012 року УПФУ в Корюківському районі Чернігівської області листом №3350/06 від 21.06.2012 року повідомило відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Чернігівській області про те, що ОСОБА_4 (позивач по справі) здійснено перерахунок пенсії згідно рішень суду і виплата буде здійснена при умові фінансування коштів з Державного бюджету України для виплати за рішенням судів.

Таким чином, постанови суду в частині зобов'язання боржника здійснити позивачу виплату підвищення до пенсії у розмірі 30%мінімальної пенсії за віком, встановленої Законом України «Про соціальний захист дітей війни», як дитині війни, за період з 18.11.2010 року по 30.04.2011 року та за період з 01.05.2011 року по 31.05.2011 року за виключенням виплаченого підвищення до пенсії за вказані періоди, залишились невиконаними.

З апеляційної скарги відповідача вбачається, що застосувати до боржника (управління Пенсійного фонду України в Корюківському районі Чернігівської області) штрафні санкції чи інші заходи, передбачені законодавством, і призначити новий строк для виконання державний виконавець не має можливості, оскільки боржник позбавлений права розпоряджатися коштами на рахунку пов'язаних з виконанням рішень судів про виплату згаданої доплати до пенсії, як таких, що не враховані Державним бюджетом України. Внаслідок чого державний виконавець не отримує право організовувати виконання рішення суду без участі боржника.

В даному випадку УПФУ в Корюківському районі Чернігівської області не перераховані кошти з бюджету Пенсійного фонду України для фінансування виплат, що здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України. Отже, УПФУ в Корюківському районі Чернігівської області не має у володінні власних коштів для забезпечення їх в рахунок виконання судових рішень. Враховуючи вищевикладене, застосувати до боржника штрафні санкції, передбачені ст.ст. 75, 89 Закону України «Про виконавче провадження»- неможливо, оскільки рішення суду боржник не виконує у зв'язку із незалежними від нього обставинами (відсутні кошти для даного виду виплат). За таких обставин рішення суду виконати без участі боржника неможливо, а тому виконавче провадження у відповідності до ч.3 ст. 75 Закону України «Про виконавче провадження»підлягає закінченню.

Згідно із ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження»державний виконавець зобов'язаний вжити заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до п.11 ч.1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження»виконавче провадження підлягає закінченню у разі повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу (посадової особи), який його видав, у випадку, передбаченому ч.3 ст. 75 цього Закону, яка передбачає, що у разі якщо виконати рішення без участі боржника неможливо, державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до ст. 89 цього Закону та вносить подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно із законом, після чого виносить постанову про закінчення виконавчого провадження, яка затверджується начальником відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, і повертає виконавчий документ до суду чи іншого органу (посадової особи), що його видав.

Як вбачається із резолютивних частин постанов суду від 06.06.2011 року та 23.06.2011 року, що викладені у виконавчих листах, судом ухвалені постанови зобов'язального характеру, які не передбачають можливість звернення стягнення на майно чи кошти боржника. У той же час, застосування державним виконавцем положень п.11 ч.1 ст. 49, ч.3 ст. 75 Закону України «Про виконавче провадження», як підставу закінчення виконавчих проваджень та повернення виконавчих документів, можлива лише при виконанні рішень майнового характеру, зокрема про стягнення грошових коштів або про звернення стягнення на майно. А як вбачається із змісту оскаржуваних постанов державним виконавцем закінчено виконавчі провадження не стільки з причин, що постанови суду без участі боржника виконати не можливо, а з причин відсутності коштів на рахунках боржника - УПФУ в Корюківському районі Чернігівської області для даного виду виплат та не передбачення їх в кошторисних видатках та в Державному бюджеті України.

Таким чином, у старшого державного виконавця Курилець В.І. відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Чернігівській області під час виконання постанов суду від 06.06.2011 року та 23.06.2011 року, не було законних підстав для закінчення виконавчих проваджень та повернення виконавчих листів саме з підстав, передбачених п.11 ч.1 ст. 49, ч.3 ст. 75 Закону України «Про виконавче провадження».

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

З огляду на викладене, колегія суддів, ретельно дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки, доводи апеляційних скарг висновків суду не спростовують, то колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 160, 197, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційні скарги ОСОБА_4 та Відділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції в Чернігівській області - залишити без задоволення.

Постанову Корюківського районного суду Чернігівської області від 03 вересня 2012 року -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядку ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Петрик І.Й.

Судді: Бабенко К.А

Собків Я.М.