Ухвала суду № 27484309, 15.11.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-2692/12/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Харченко С.В.

Суддя-доповідач: Парінов А.Б.

У Х В А Л А

Іменем України

"15" листопада 2012 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Парінова А.Б.,

суддів: Беспалова О.О., Губської О.А.,

при секретарі судового засідання Арсенійчук М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби на постанову Київського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2012 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Марбет»до Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, -

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Марбет»(далі -позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 05 березня 2012 року № 0000112220 та № 0000092220.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2012 року вимоги адміністративного позову задоволено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні вимог адміністративного позову повністю.

Заслухавши суддю -доповідача, осіб, що з'явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Марбет»зареєстроване державним реєстратором Бориспільської районної державної адміністрації Київської області як юридична особа 27 вересня 2000 року та перебуває на податковому обліку в Бориспільській об`єднаній державній податковій інспекції Київської області .

Як вбачається з матеріалів справи, в лютому 2012 року Бориспільською об`єднаною державною податковою інспекцією Київської області проведено документальну позапланову виїзну перевірку з питань достовірності нарахування товариством з обмеженою відповідальністю «Марбет»сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за листопад та грудень 2011 року, за результатами якої складено акт від 27 лютого 2012 року №108/23-1/31120652.

Вказаним актом встановлено несвоєчасність заявленої до бюджетного відшкодування частини від`ємного значення податку на додану вартість у розмірі 263 987, 75 грн., що виникла у серпні 2011 року внаслідок проведення товариством з обмеженою відповідальністю «Марбет»зовнішньоекономічної операції з купівлі товарів за контрактом від 15 липня 2008 року № PL/072722154/2008/006, у зв`язку з чим, на думку податкового органу, позивач добровільно відмовився від вказаної суми заниження як бюджетного відшкодування за вересень 2011 року.

Внаслідок наведених обставин, податковий орган, посилаючись на пп. 200.6, 200.14 статті 200 Податкового кодексу України, вважає, що податок на додану вартість у сумі 263 987, 75 грн. враховується у зменшення податкових зобов`язань позивача з цього податку в наступних податкових періодах та не бере участі у розрахунку заявленої підприємством суми бюджетного відшкодування за листопад 2011 року.

На підставі вказаного акта Бориспільською об`єднаною державною податковою інспекцією Київської області прийнято податкові повідомлення - рішення від 05 березня 2012 року № 0000112220 та № 0000092220, якими, відповідно до пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 та п.123.1 ст. 123 Податкового кодексу України позивачу визначено суму заниження бюджетного відшкодування за вересень 2011 року у розмірі 263 987, 75 грн., суму завищення бюджетного відшкодування за листопад 2011 року у розмірі 263 987, 75 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 131 994 грн.

Вважаючи прийняті податкові повідомлення - рішення протиправними, такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Приймаючи рішення про задоволення вимог адміністративного позову, суд першої інстанції виходив того, що Податковий кодекс України не обмежує право платника податку заявити до повернення суму бюджетного відшкодування часовими межами певного податкового періоду, тобто не ставить право платника податку на отримання бюджетного відшкодування в залежність від того, в якому звітному податковому періоді у платника виникло право на податковий кредит у розмірі суми бюджетної заборгованості.

Колегія суддів погоджується з наведеними висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «Марбет»та компанією »Sp. z o.o., Польща, укладено зовнішньоекономічний контракт від 15 липня 2008 року № PL/072722154/2008/006, відповідно до умов якого суб`єкт зовнішньоекономічної діяльності здійснює на користь позивача поставку елементів для виробництва м`яких меблів.

В серпні 2011 року позивачем заявлено до митного оформлення отриманий від компанії «Marbet»Sp. z o.o. товар (вироби для меблювання з синтетичних волокон, картон - основа для коробок, нетканий матеріал без покриття, етикетки надруковані самосклеювальні, етикетки - інструкції з монтажу, упаковки з гофрокартону, полімери стиролу у первинній формі, мішки поліетиленові, пластмаси, полімерні матеріали та вироби з них, частини меблів для сидіння, вироби з чорних та недорогоцінних металів) та подано до Київської обласної митниці вантажну митну декларацію № 125110000/2011/818836 від 19 серпня 2011 року і декларацію митної вартості товару за формою ДМВ-1 від 19 серпня 2011 року, яка визначена позивачем за ціною господарської операції у сумі 357 076, 88 грн. (31 176, 16 EUR).

За результатами перевірки відомостей, зазначених у вантажній митній декларації від 19 серпня 2011 року № 125110000/2011/818836, декларації митної вартості товару за формою ДМВ-1 від 19 серпня 2011 року та доданих до них документів, Київською обласною митницею прийнято рішення від 22 серпня 2011 року № 125000006/2011/418570/2, яким здійснено коригування митної вартості товарів у сторону збільшення, та встановлено, що митна вартість виробів становить 113 136, 35 EUR.

Не погодившись із визначеною митною вартістю товару, позивач звернувся до митного органу із заявою про випуск товарів, що декларуються, у вільний обіг під гарантійні зобов`язання декларанта шляхом сплати до державного бюджету суми податків і зборів (обов'язкових платежів) згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом.

Листом від 22 серпня 2011 року № 16-45/12-6580 Київська обласна митниця дозволила випуск заявлених до митного оформлення товарів у вільний обіг під обрані декларантом гарантійні зобов`язання, у зв`язку з чим ТОВ «Марбет»подало до митного органу вантажну митну декларацію № 125110000/2011/819068 від 22 серпня 2011 року і декларацію митної вартості товару за формою ДМВ-2 від 22 серпня 2011 року, із визначеною митною вартістю товарів у розмірі 1 297 334, 79 грн. (113 136, 35 EUR).

Суму ввізного мита у розмірі 22 603 грн. 95 коп. та податку на додану вартість у розмірі 263 987, 75 грн. сплачено позивачем до Державного бюджету України 22 серпня 2011 року, про що свідчить відмітка митного органу на вантажній митній декларації №125110000/2011/819068 від 22 серпня 2011 року.

З метою декларування власних податкових зобов`язань, що виникли у серпні 2011 року, Товариством з обмеженою відповідальністю «Марбет»подано до Бориспільської об`єднаної державної податкової інспекції Київської області податкову декларацію з податку на додану вартість за серпень 2011 року, відповідно до даних якої податок на додану вартість у сумі 263 987, 75 грн., сплачений під час ввезення на митну територію України товарів за зовнішньоекономічним контрактом від 15 липня 2008 року № PL/072722154/2008/006, відображено позивачем у складі податкового кредиту вказаного звітного періоду.

З матеріалів адміністративної справи вбачається, що різниця між сумою податкового зобов`язання позивача та сумою податкового кредиту за наведений вище звітний період мала від`ємне значення, у зв`язку з чим вказана сума відображена позивачем у складі податкового кредиту за вересень 2011 року.

Відповідно до даних податкової декларації з податку на додану вартість за вересень 2011 року та додатків до неї, податок на додану вартість у сумі 263 987, 75 грн. не брав участі у розрахунку суми бюджетного відшкодування за вересень 2011 року. Так, вказана сума залишку від`ємного значення податку на додану вартість включена ТОВ «Марбет»до складу сум податку на додану вартість, що відносяться до податкового кредиту за жовтень 2011 року, та у подальшому відображена у складі суми податку, що підлягає бюджетному відшкодуванню за листопад 2011 року.

Як вбачається з матеріалів справи, спір між сторонами виник внаслідок різного тлумачення сторонами положень податкового законодавства, що регулює питання формування податкового кредиту поточного звітного періоду, зокрема, чи правомірними є дії позивача по формуванню податкового кредиту у листопаді 2011 року на підставі даних митної декларації та податкових накладних, складених продавцями товарів - контрагентами позивача у попередніх звітних періодах.

Надаючи правову оцінку правомірності формування позивачем податкового кредиту та суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, колегія суддів суду апеляційної інстанції виходить з наступного.

Порядок формування податкового кредиту, підстави його виникнення та порядок визначення сум податку на додану вартість, що підлягають відшкодуванню з Державного бюджету України, визначені Податковим кодексом України.

Пунктом 187.8 ст. 187 Податкового кодексу України встановлено, що датою виникнення податкових зобов'язань у разі ввезення товарів на митну територію України є дата подання митної декларації для митного оформлення.

Відповідно до абзацу 1 п. 190.1 ст. 190 Податкового кодексу України, базою оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України, є договірна (контрактна) вартість, але не нижче митної вартості цих товарів, визначеної відповідно до розділу III Митного кодексу України, з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті і включаються до ціни товарів.

Відповідно до пп. «а» п. 198.1 ст. 198 Кодексу, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2 ст.198 Податкового кодексу України встановлено, що для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з п. 187.8 ст. 187 цього Кодексу.

При цьому, законодавець не встановлює, що період виникнення права платника податку на податковий кредит та дата сплати податкових зобов'язань обов'язково збігаються у часі.

Обмеження лише існують щодо строків подання заяви на повернення надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) або на їх відшкодування у випадках, передбачених податковими законами, а саме, такі заяви можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування, що встановлено п. 102.5. ст. 102 Податкового кодексу України.

Право позивача на віднесення сум податку у розмірі 263 987, 75 грн. до податкового кредиту підтверджено вантажною митною декларацією № 125110000/2011/819068 від 22 серпня 2011 року, а відтак, відображення ТОВ «Марбет»податку на додану вартість у розмірі 263987 грн. 75 коп. у складі податкового кредиту за серпень 2011 року є цілком обґрунтованим.

В силу положень ст. 200 Податкового кодексу України у разі, якщо різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду має позитивне значення, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з п. 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України передбачено, що у разі, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з п. 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах до Державного бюджету України.

Зі змісту Акту перевірки вбачається, що відповідач не оспорює розміру суми податку на додану вартість у складі ціни товарів, сплаченої позивачем у попередніх звітних періодах.

Податковим органом також не заперечується факт придбання позивачем товарів з метою їх використання позивачем у своїй господарській діяльності та в оподаткованих операціях.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПКУ, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

В силу положень п. 198.6. ст. 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу.

Із системного аналізу наведених положень вбачається, що виникнення права платника податку на податковий кредит є наслідком фактичного проведення господарської операції, яка є об'єктом оподаткування податком на додану вартість, за наявності первинних документів.

Під час судового розгляду в суді першої інстанції позивачем надано суду належним чином засвідчені митні декларації, на підставі яких позивачем сформовано податковий кредит та встановлено, що вказані первинні документи, наявність яких є обов'язковою при формуванні податкового кредиту, відповідають вимогам чинного законодавства.

Відносно зменшення суми бюджетного відшкодування у зв'язку з включенням податкового кредиту, по господарським операціям, що відбулись серпні 2011 року, суд зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що підставою для відмови позивачеві у бюджетному відшкодуванні стали висновки податкового органу, що попереднім податковим періодом для бюджетного відшкодування є лише місяць, що передує звітному, оскільки позивачем не надані документальні підтвердження отримання таких накладних із їх затримкою.

Разом з тим, така позиція не узгоджується з положеннями п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, в якому вжито термін попередні податкові періоди, а відтак, попереднім податковим періодом може бути будь-який податковий період, який передує звітному податковому періоду, а залишок від'ємного значення податку на додану вартість після бюджетного відшкодування, включений до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, підлягає бюджетному відшкодуванню у будь-який з наступних звітних періодів.

Колегія суддів також зазначає, що п. 200.14 ст. 200 ПК України встановлено: якщо за результатами камеральної або документальної позапланової виїзної перевірки орган державної податкової служби виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган: у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної органом державної податкової служби за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з пунктом 200.6 цієї статті у зменшення податкових зобов'язань з цього податку в наступних податкових періодах.

Підпунктом 4.6.7 ст. 4.6 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 25 січня 2011 року №41 (який був чинний на момент виникнення спірних правовідносин), визначено, що рядок 21.3 податкової декларації передбачений для відображення збільшення або зменшення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24) за результатами камеральної чи документальної перевірки, проведеної органом державної податкової служби.

Згідно з роз'ясненнями податкових органів, оскільки сума заниженого бюджетного відшкодування не може бути відображена ні в рядку 23.1, ні в рядку 23.2 податкової декларації з ПДВ, то відповідно на таку суму зменшується значення рядка 24, яке відображається в рядку 21.3 податкової декларації з ПДВ зі знаком «-»в податковому періоді, в якому отримано повідомлення-рішення за формою "В2". Зазначена сума заниженого бюджетного відшкодування підлягає перенесенню до картки особового рахунку платника податку і в подальшому ця сума (за умови підтвердження документальною перевіркою правомірності її декларування) приймає участь у погашенні податкових зобов'язань з ПДВ такого платника податку в порядку календарної черговості виникнення таких переплат. Окрім того, відповідальності за недекларування суми бюджетного відшкодування податковим законодавством не передбачено, оскільки це є правом платника податку щодо заявлення чи не заявлення суми бюджетного відшкодування в податковій декларації.

Виходячи з вищевказаного, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Марбет».

Згідно зі ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Відповідно до статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для скасування оскаржуваної постанови не вбачається.

На підставі викладеного, керуючись статтями 198, 200, 205, 206, 112, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення (ч. 5 ст. 254 КАС України) та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Парінов А.Б.

Судді: Беспалов О.О.

Губська О.А.