ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"30" жовтня 2012 р. м. Київ К/9991/75884/11
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого: Маринчак Н.Є.,
Суддів: Вербицької О.В., Муравйова О.В.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційні скарги Державної податкової інспекції у Рівненському районі та Державної податкової служби у Рівненській області
на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 27 липня 2011 року
та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 18 жовтня 2011 року
у справі №2а/1770/2011/2011
за позовом Приватного підприємства «Лоція-91»(надалі -ПП «Лоція-91»)
до Державної податкової інспекції у Рівненському районі, Державної податкової адміністрації у Рівненській області (надалі -ДПІ у Рівненському районі ДПА у Рівненській області)
про скасування податкового повідомлення-рішення та рішення, -
встановив:
Позивач звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом, в якому поставлено питання про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у Рівненському районі від 20.12.2010р. №0000942351/0, а також рішення ДПА у Рівненській області про результати розгляду скарги №8809/26-16/153 від 29.04.2011р. та визнання протиправними дій ДПІ у Рівненському районі при проведені перевірки.
Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 27.07.2011р., залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 18.10.2011р., позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Рівненському районі №0000942351/0 від 20.12.2010р. та рішення ДПА у Рівненській області про результати розгляду скарги №8809/26-16/153 від 29.04.2011р.; стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача судовий збір в сумі 1,70грн.; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з висновками судів попередніх інстанцій відповідачі звернулися із касаційними скаргами до Вищого адміністративного суду України, в яких, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, поставлено питання про скасування постанови суду першої інстанції, ухвали суду апеляційної інстанції та прийняття у справі нового рішення про відмову у задоволенні позову повністю.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скаргах відповідачів, колегія суддів дійшла висновку, що касаційні скарги не підлягають задоволенню з таких підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що контролюючим органом проведена перевірка показників податкової звітності позивача за листопад 2008р., про що складено акт № 108/14/23-309/25322516 від 16.02.2009р.
Висновками перевірки вказано на відсутність підтверджень, суми ПДВ по операціях із контрагентом ТОВ «Азуріт-ЄК», що були включені до податкового кредиту у липні 2008р. в сумі 6932,20грн. (заявлені до бюджетного відшкодування у листопаді 2008р.) та в листопаді 2008р. в розмірі 8336,60грн. (заявлені до бюджетного відшкодування у грудні 2008р.). Зазначені висновки обґрунтовано тим, що суми вказаного податкового кредиту не підтверджено зустрічною перевіркою контрагента ТОВ «Азуріт-ЄК». При цьому, в акті вказано, що для перевірки позивачем представлено документи, які свідчать про виконання робіт субпідрядником ТОВ «Азуріт-ЄК»: довідки про вартість виконаних робіт (типова форма №КБ-3) за червень 2008р. від 27.06.2008р. та за жовтень 2008р. від 31.10.2008р., акти приймання виконаних підрядних робіт (типова форма №КБ-2в) за серпень 2008р. №6274 від 27.06.2008р. та за жовтень 2008р. №10315 від 31.10.2008р., підсумкові відомості ресурсів по таких об'єктах: реконструкція виробничої бази, будівництво контрольно-пропускного пункту, каналізація та водопостачання на суму 41593,20грн., в т.ч. ПДВ -6932,20грн., реконструкція адміністративного корпусу на суму 50019,60грн., в т.ч. ПДВ -8336,60грн.
Крім того, у лютому 2009р. податковим органом проведено перевірку податкової декларації позивача з податку на додану вартість за грудень 2008р., в якій останнім до бюджетного відшкодування включено спірну суму ПДВ по операції з ТОВ «Азуріт-ЄК»в розмірі 8336,60грн., про що складено акт №27/16/13983719.
В подальшому, ДПІ у Рівненському районі проведена документальна невиїзна перевірка податкової декларації з податку на додану вартість ПП «Лоція-91» за листопад 2008р. з врахуванням матеріалів зустрічних перевірок постачальників по ланцюгу постачання та автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, про що складено акт №771/125/23-309/13983719 від 20.12.2010р.
За наслідками цієї перевірки встановлено порушення позивачем п.1.8 ст. 1, п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та вказано на завищення заявленої суми бюджетного відшкодування з ПДВ за листопад 2008р. на суму 6932,00грн., за грудень 2008р. на суму 8337,00грн.
На підставі вказаного акта податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення №0000942351 від 20.12.2010р., яким позивачеві зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ по декларації за листопад 2008р. на 6932,00грн., по декларації за грудень 2008р. на суму 8337,00грн., а всього на суму 15269,00грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 4169,00грн.
Вказане податкове повідомлення-рішення було оскаржене позивачем в адміністративному порядку. Рішеннями ДПІ у Рівненському районі №2077/23-124 від 21.02.2011р., ДПА в Рівненській області №8809/25-16-153 від 29.04.2011р. первинна та повторна скарги ПП «Лоція-91»залишені без задоволення, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення - без змін.
Матеріали справи свідчать, що між ПП «Лоція-91»(замовник) та ТОВ «Азуріт-ЄК»(підрядник) було укладено договір підряду №11-П від 12.05.2008р. на виконання загально-будівельних робіт, а саме: реконструкцію виробничої бази за адресою Рівненська область, Рівненський район, село Великі Омеляна, вулиця Бригадна, 2 та будівлі контрольно-пропускного пункту. В подальшому, 01.10.2008р. було укладено договір субпідряду на виконання окремих видів робіт №12-П між замовником ПП «Лоція-91», генпідрядником ВАТ «Рембуд», субпідрядником ТОВ «Азуріт-ЄК»на виконання субпідрядником ряду будівельно-монтажних робіт із реконструкції існуючих господарчих та адміністративних будівель з добудовою нових цехів для виробництва в'язаних виробів, зокрема, адміністративного корпусу, пакувального відділення, котельні, в'язального цеху, латексного цеху, інженерних споруд.
Також слід зазначити, що інспекцією Державного архітектурного-будівельного контролю у Рівненській області надано дозволи №619 від 25.12.2007р. та №499 від 30.07.2008р. на виконання будівельних робіт з реконструкції існуючих господарських приміщень під цехи виробництва та з реконструкції виробничої бази під в'язальний цех спецодягу із складськими приміщеннями на вулиці Бригадній, 2 в селі Велика Омеляна Рівненської області.
Крім того, до матеріалів справи долучено ліцензію серії АВ №313660, видану Міністерством будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України 16.02.2007р. на здійснення будівельної діяльності ТОВ «Азуріт-ЄК»з терміном дії від 16.02.2007р. по 16.02.2012р. та переліком видів робіт провадження будівельної діяльності, а також дозвіл Територіального управління Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду №468.07.00-45.21.1 від 11.06.2007р. на початок виконання робіт підвищеної небезпеки ТОВ «Азуріт-ЄК».
Податковий кредит з податку на додану вартість по даних господарських операціях придбання будівельних робіт у ТОВ «Азуріт-ЄК»позивач сформував відповідно у липні 2008р. та у листопаді 2008р. на підставі належним чином оформлених податкових накладних, виданих зареєстрованим платником податку на додану вартість. Оплата за виконані будівельні роботи проводилася ПП «Лоція-91»шляхом безготівково перерахування коштів на банківські рахунки ТОВ «Азуріт-ЄК», що підтверджується платіжними дорученнями з відміткою банківської установи про перерахування коштів.
Підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.
Відповідно до п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 вказаного Закону України «Про податок на додану вартість»(в редакції на час правовідносин) датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:
- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;
- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Посилання відповідача на програмне забезпечення «Системи автоматизоване співставлення податкового кредиту та зобов'язань у розрізі контрагентів, декларацій по податку на додану вартість», яка встановила розбіжності між даними декларацій позивача та ТОВ «Азуріт-ЄК», не є належним доказом на підтвердження заперечень позивача з огляду на таке.
Так, довідкою Ленінської МДПІ у м. Луганську від 20.02.2009р. №5561/23-723 по платнику податку ТОВ «Азуріт-ЄК»засвідчено, що останній зареєстрований платником податку на додану вартість, подавав податкову звітність з податку на прибуток, ПДВ, декларував валові витрати та валові доходи, податкові зобов'язання. Розбіжностей щодо декларування податкових зобов'язань ТОВ «Азуріт-ЄК»та податкового кредиту ПП «Лоція-91»по ПДВ за червень 2008р. на суму 6932,00грн. не встановлено, однак за жовтень 2008р., суму 8336,00грн. ТОВ «Азуріт-ЄК»не включено у додаток №5 декларації з ПДВ.
Суд зазначає, правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначено Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Згідно ст. 3 названого Закону, податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку. Статтею 9 регламентовано, що підставою бухгалтерського обліку господарський операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення таких операцій. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа, дату і місце складання, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції, одиницю її виміру, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Підпунктом 7.2.3. п. 7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»передбачено, що податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг).
Разом з тим, програмне забезпечення «Системи автоматизоване співставлення податкового кредиту та зобов'язань у розрізі контрагентів, декларацій по податку на додану вартість»до первинних або інших документів, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку платника податків не відноситься.
Таким чином, необхідною умовою для включення податку на додану вартість до податкового кредиту, що безпосередньо впливає на зменшення суми податкових зобов'язань, є, зокрема, фактична наявність господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг). При цьому, наслідки у податковому обліку створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто дії або події, які викликають зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства та відповідають змісту, відображеному в укладених платником податку договорах.
За таких обставин, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що ПП «Лоція-91»не порушило вимог Закону України «Про податок на додану вартість», а тому у податкового органу були відсутні правові підстави зменшувати суми бюджетного відшкодування з ПДВ за листопад 2008р. на суму 6932,00грн. та за грудень 2008р. в розмірі 8337,00грн., а оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним. А отже, рішення ДПА в Рівненській області про результати розгляду скарги №809/26-16/153 від 29.04.2011р., якою податкове повідомлення-рішення ДПІ у Рівненському районі від 20.12.2010р. №0000942351/0 було залишено без змін, також підлягає скасуванню.
Доводи касаційних скарг відповідачів не спростовують зазначених висновків суду.
За таких обставин, судами першої та апеляційної інстанцій, виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.
Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -
ухвалив:
Касаційні скарги Державної податкової інспекції у Рівненському районі та Державної податкової служби у Рівненській області -залишити без задоволення.
Постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 27 липня 2011 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 18 жовтня 2011 року -залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий: ____ Н.Є. Маринчак
Судді: ____ О.В. Вербицька
____ О.В. Муравйов
Судове рішення № 27479803, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України) було прийнято 30.10.2012. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2а/1770/2011/11. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: