Ухвала суду № 27479787, 06.11.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"06" листопада 2012 р. м. Київ К/9991/39483/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.,

Суддів: Вербицької О.В., Муравйова О.В.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Новгород-Сіверської міжрайонної державної податкової інспекції Чернігівської області Державної податкової служби

на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2012 року

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22 травня 2012 року

по справі №2а/2570/357/2012

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Семенівка-Агро»(надалі -ТОВ «Семенівка-Агро»)

до Державної податкової інспекції у Семенівському районі Чернігівської області (надалі -ДПІ у Семенівському районі Чернігівської області)

за участю прокуратури Чернігівської області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

встановив:

У січні 2012р. позивач звернувся до суду з позовом до ДПІ у Семенівському районі Чернігівської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 30.11.2011р. №0000172340.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 21.02.2012р. залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.05.2012р., позовні вимоги задоволено.

Не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій, вказуючи на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, відповідач звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій ставить питання про скасування постанови суду першої інстанції та ухвали суду апеляційної інстанції та прийняття нового рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

В письмових запереченнях на касаційну скаргу ТОВ «Семенівка-Агро»зазначає, що рішення судів першої та апеляційної інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставинам справи судами надано правильно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими. Отже, позивач просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення -без змін.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанції встановлено, що ДПІ у Семенівському районі Чернігівської області було проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ «Семенівка-Агро»з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування ПДВ за червень 2011р. в розмірі 181383грн., заявленої до відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних звітних (податкових) періодів, відповідно до затвердженого плану перевірки, за результатами якої було складено акт №17/2340/35188049 від 14.09.2011р., яким встановлено наступні порушення позивачем вимог чинного законодавства.

В порушення п.4.6.7 п.4.6 розділу У Порядку заповнення та подання податкової звітності з ПДВ, затвердженого наказом ДПА України від 25.01.2001р. №41 «Про затвердження форм та порядку заповнення і подання податкової звітності з ПДВ», абз.2 п.п.7.4.1 п.7.4, п.7.7.1, п.7.7.2 абз.2 п.п.«а»п.п.7.7.11 п.п.«а»п.п.7.7.7 п.7.7 ст.7 3аконуУкраїни «Про податок на додану вартість», позивачем завищено суму залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду. У податковій декларації за червень 2011р. не зменшено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок) 24 декларації) за результатами документальних перевірок з відповідним відображенням у рядку 21.3 декларації з ПДВ із знаком суми завищення суми залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду у спірному розмірі, у т.ч.: за актом планової виїзної перевірки позивача з питань дотримання податкового законодавства за період з 01.01.2009р. по 31.12.2009р., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009р. по 31.12.2009р. від 26.03.2010р. №8/2340/35188049 у відповідному розмірі та за актом планової виїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2010р. по 31.12.2010р., валютного законодавства за період з 01.01.2010р. по 31.12.2010р. від 08.04.2011р. №6/2340/35188049 у розмірі 150249грн.

Відповідно до вищезазначених актів перевірки в порушення абз.2 п.п.7.4.1 п.7.4, 7.7.1, 7.7.2, абз.2 п.п.«а»п.п.7.7.11, п.п.«а»п.п.7.7.7 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»встановлено завищення суми залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового періоду наступного податкового періоду позивача.

На підставі зазначеного акта та за результатами адміністративного оскарження відповідачем 30.11.2011р. було прийнято податкове повідомлення - рішення №0000172340, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ.

Задовольняючи позовні вимоги та скасовуючи спірне податкове повідомлення -рішення, суд першої інстанції, з висновками якими погодилась колегія апеляційного суду, цілком правильно та обгрунтовано виходив з наступного.

Так, судами встановлено, що між ТОВ «Промінь-Агро»та позивачем укладено договір про надання інформаційно-технологічних послуг від 01.01.2009р., відповідно до якого в порядку та на умовах, визначених даним договором, виконавець зобов'язується надати замовнику визначені цим договором інформаційно-технологічні послуги з питань діяльності замовника, а замовник зобов'язується оплатити такі інформаційно-технологічні послуги. Згідно специфікації №1 до договору, сторони домовились про вартість наданих послуг. Крім того 01.01.20910р. сторони уклали додатковий договір.

Факт виконання договору підтверджено актами здачі - прийняття робіт, актами прийняття - передачі наданих послуг, звітами про надані послуги, податковими накладними, які включені до реєстру отриманих податкових накладних, платіжними дорученнями.

Судами також зазначено, що надані до справи звіти виконання робіт, акти приймання-передачі послуг підтверджують факт реальності господарських операцій позивача, які спрямовані на досягнення позитивного виробничого результату та отримання доходу, а саме отримання максимального урожаю, правильного ведення бухгалтерського та податкового обліку, у т.ч. з допомогою впровадження програми 1 С, забезпечення комп'ютерною технікою та її обслуговування, закупівлю, необхідних ТМЦ за вигідними цінами, підтримання стану сільськогосподарської техніки, тощо.

01.07.2009р. між ТОВ «Промінь - Агро»(Виконавець) та позивачем (Замовник) укладено договір про надання послуг, відповідно до якого Замовник доручає, а Виконавець зобов'язується надати платні послуги з обміру фактичних площ сільськогосподарських угідь, що знаходяться в користуванні Замовника, та розташовані на території сільських рад області, загальною орієнтовною площею 13650,80га.

Виконання даних робіт підтверджується актом виконання робіт №100531056 від 08.07.2010р. та податковою накладною від 08.07.2010р., яка включена позивачем до реєстру отриманих та виданих податкових накладних загальною сумою ПДВ 67494грн., а сплата -платіжним дорученнями №141 від 31.08.2010р. на суму 67494,74грн.

Окрім цього, 01.03.2010р. між позивачем та ТОВ «Капелла Консалт»укладено договір №5/ПРО на абонентську юридичну допомогу. Відповідно до п.4.1 ст.4 договору, клієнт оплачує у гривнах шляхом щомісячного перерахування суми, що становить 16981,92грн. в т.ч. ПДВ, а також додаткові договори від 30.04.2010р. та від 01.07.2011р. щодо оплати наданої позивачу юридичної допомоги.

Виконання даного договору підтверджується актами здачі - приймання робіт та податковими накладними, які включені позивачем до реєстру отриманих та виданих податкових накладних, платіжними дорученнями.

Порядок обчислення і слати податку визначений ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Так, відповідно до п.п.7.4.1 п.п.7.4 ст.7 цього Закону податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням основних фондів, у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

У п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 даного Закону визначено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Згідно п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 вказаного Закону податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з п.п.7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 зазначеного Закону).

Відповідно до п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 вищезгаданого Закону якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з п.п.7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

Таким чином, бюджетному відшкодуванню підлягає сума податку фактично сплаченого отримувачем товарів та послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів та послуг за умови виникнення у такого платника права на податковий кредит.

З урахуванням наведеного, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанції, що у позивача наявні всі первинні бухгалтерські документи, які підтверджують здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами, а також правомірне віднесення позивачем до складу відповідного податкового кредиту сплачених сум ПДВ, а тому укладені між суб'єктами господарювання договори є дійсними.

Крім цього, перевіркою повноти визначення податкових зобов'язань за період з 01.01.2009р. по 31.12.2009р. не встановлено їх заниження або завищення.

Доводами касаційної скарги зазначені висновки суду не спростовані.

За таких обставин, судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Новгород-Сіверської міжрайонної державної податкової інспекції Чернігівської області Державної податкової служби -залишити без задоволення.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2012 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22 травня 2012 року -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ____ Н.Є. Маринчак

Судді: ____ О.В. Вербицька

____ О.В. Муравйов