Ухвала суду № 27479730, 30.10.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"30" жовтня 2012 р. м. Київ К/9991/35706/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.,

Суддів: Вербицької О.В., Муравйова О.В.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси

на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2009 року

та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 18 травня 2011 року

у справі №2а-10401/09/1570

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерім Сервіс»(надалі -ТОВ «Інтерім Сервіс»)

до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси (надалі -ДПІ у Малиновському районі м. Одеси)

про скасування податкового повідомлення-рішення та зобов'язання вчинити певні дії, -

встановив:

Позивач звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом в якому, з урахуванням уточнення позовних вимог, поставлено питання про скасування податкового повідомлення-рішення №0000342350/0 від 15.06.2009р. та зобов'язання ДПІ у Малиновському районі м. Одеси включити до бюджетного відшкодування з податку на додану вартість суму у розмірі 64734,60грн.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2009р., залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 18 травня 2011р., позов було задоволено. Скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Малиновському районі м. Одеси №0000342350/0 від 15.06.2009р.; зобов'язано ДПІ у Малиновському районі м. Одеси включити до бюджетного відшкодування з податку на додану вартість ТОВ «Інтерім Сервіс»суму у розмірі 64734,60грн.

Не погодившись з висновками судів попередніх інстанцій відповідач звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування судами норм матеріального права, ставить питання про скасування постанови суду першої інстанції, ухвали суду апеляційної інстанції та прийняття у справі нового рішення про відмову у задоволенні позову повністю.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено попередніми судовим інстанціями, контролюючим органом проведено документальну перевірку з питань достовірності нарахування ТОВ «Інтерім Сервіс»суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за грудень 2008р., за результатами якої складено акт №65/23-210/24778112 від 15.06.2009р.

Згідно висновків перевірки було встановлено порушення позивачем вимог п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

На підставі вказаного акту перевірки, відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000342350/0 від 15.06.2009р., яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 64734,60грн.

Так, з матеріалів справи вбачається, що під час документальної перевірки ДПІ у Малиновському районі м. Одеси були спрямовані запити до ДПІ у м. Полтава та до ДПІ у Приморському районі м. Одеси №5331/23-222/09 від 10.02.2009р. та №19815/23-222/09 від 05.05.2009р. щодо проведення зустрічних перевірок з питань взаємовідносин з ТОВ «Інтерім Сервіс»безпосередніх постачальників позивача - ТОВ «Прімекс»на суму ПДВ 169231,68грн. та ТОВ «Стройбізнесгруп»на суму ПДВ -26600,00грн.

Згідно відповіді ДПІ у м. Полтава №5615/7/23-731/73 від 30.04.2009р. до ЄДРПОУ внесено запис про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу ТОВ «Прімекс», а згідно відповіді ДПІ у Приморському районі м. Одеси №29393/7/23-509/14/1511, ТОВ «Стройбізнесгруп»відсутнє за місцезнаходженням. Таким чином, відповідач дійшов висновку, що сплата ПДВ до державного бюджету зазначеним підприємствами-контрагентами не підтверджена.

Судами встановлено, що між ТОВ «Інтерім Сервіс»та ТОВ «Прімекс»був укладений договір купівлі-продажу №74 від 29.10.2008р., за умовами якого позивачем придбано товар. Обставини фактичного виконання правочину підтверджуються актами прийому-передачі від 31.10.2008р., від 03.11.2008р., від 07.11.2008р. та не оспорюються відповідачем. Відповідно до платіжних доручень: №1107 від 31.10.2008р., №1113 від 03.11.2008р., №1138 від 07.11.2008р., №1140 від 07.11.2008р., №1165 від 17.11.2008р. позивачем було перераховано ТОВ «Прімекс»суму 1015720,65грн., у вартості якого сума ПДВ становила 169286,77грн.

Платіжними дорученнями: №1222 від 03.12.2008р., №1223 від 03.12.2008р., №1234 від 04.12.2008р., №1235 від 04.12.2008р. позивачем перераховано контрагенту ТОВ «Стройбізнесгруп»суму 159600,00грн., в т.ч. ПДВ -26600,00грн. в оплату отриманих послуг. Обставини надання послуг підтверджується актами прийому-здачі виконаних робіт від 28.11.2008р. і також не оспорюється відповідачем.

Твердження відповідача щодо не підтвердження факту надмірної сплати податку на додану вартість у зв'язку з проведеними зустрічними перевірками контрагентів ТОВ «Інтерім Сервіс», не може бути підставою для зменшення позивачеві від'ємного значення ПДВ, що виникло за наслідком здійснення вказаних вище господарських операцій, оскільки особами, відповідальними за нарахування, утримання та сплату (перерахування) податку до бюджету відповідно до п. 10.1 ст. 10 Закону України «Про податок на додану вартість»є платник податку.

В силу приписів Закону України «Про податок на додану вартість» особа, яка зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, - це продавець. Таким чином, в даному випадку здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем (позивачем), зобов'язані були ТОВ «Прімекс»та ТОВ «Стройбізнесгруп».

При цьому, для відшкодування з бюджету податку на додану вартість Закон України «Про податок на додану вартість»не передбачає обов'язкової умови фактичного надходження цих сум до бюджету. У разі невиконання контрагентом платника податків зобов'язань по сплаті податку до бюджету негативні наслідки (відповідальність) настають лише для нього. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення добросовісного платника податків права на його відшкодування у разі, якщо останній виконав усі передбаченні законом умови щодо отримання такого відшкодування і має документальне підтвердження розміру податкового кредиту.

Доводи касаційної скарги не спростовують зазначених висновків суду.

За таких обставин, судами першої та апеляційної інстанцій, виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси -залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2009 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 18 травня 2011 року -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ____ Н.Є. Маринчак

Судді: ____ О.В. Вербицька

____ О.В. Муравйов