Ухвала суду № 27479679, 30.10.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"30" жовтня 2012 р. м. Київ К/9991/55926/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.,

Суддів: Вербицької О.В., Муравйова О.В.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Харцизьку

на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 09 серпня 2011 року

по справі № 2а-8128/10/0570

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Атлан Буд Сервіс»(надалі -ТОВ «Атлан Буд Сервіс»)

до Державної податкової інспекції у м. Харцизьку Донецької області (надалі -ДПІ у м.Харцизьку)

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення, -

встановив:

Позивач звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Харцизьку, в якому поставлено питання про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 23 червня 2010р. в задоволені позовних вимог відмовлено.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 09 серпня 2011р. рішення суду першої інстанції скасовано, прийнято нове, яким позовні вимоги задоволено частково. Скасовано податкове повідомлення-рішення від 12.03.2010р. № 0000412320/2 про донарахування суми податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 220459,50грн., в тому числі за основним платежем 146973,00 грн., за штрафними санкціями 73486,50 грн.

Не погодившись з висновками суду апеляційної інстанції, відповідач звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування судами норм матеріального права, ставить питання про скасування рішення суду апеляційної інстанції та залишення в силі постанови Донецького окружного адміністративного суду від 23 червня 2010р.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши наведені в касаційній скарзі доводи та дослідивши матеріали адміністративної справи, колегія суддів прийшла до висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами планової виїзної перевірки ТОВ «Атлан Буд Сервіс»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 18.07.2006 року по 30.06.2009 року відповідачем складено акт №2490/23-2/34246883 від 23.09.2009 року, згідно якого підприємством ТОВ «Атлан Буд Сервіс»в порушення норм п.п. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4, п. 5.9 ст. 5, п.п.11.3.1 п. 11.3 ст. 11, п.п. 8.3.1 п. 8.3, п.п.8.6.1 п. 8.6 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»занижено податок на прибуток на загальну суму 198960 грн. за період з 01.01.2007 року по 30.06.2009 року. Також актом встановлено, що ТОВ «Атлан Буд Сервіс»за півріччя 2009 року завищено податок на прибуток на суму 635 грн.

На підставі вказаного акту та за результатами адміністративного оскарження прийнято податкове повідомлення №0000412320/2 від 12.03.2010р., яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 197291,00 грн. та застосовані штрафні санкції у розмірі 144006,00 грн.

Також судами встановлено, що у перевірному періоді підприємство мало на початок та кінець звітних періодів у бухгалтерському обліку залишки запасів, які рахувались на бухгалтерських рахунках 201 «Сировина та матеріали», 203 «Паливо», 207 «Запасні частини», 209 «Інші матеріали», 22 «Малоцінні та швидкозношувальні предмети», 23 «Виробництво». Проте, при розрахунку приросту балансової вартості запасів на початок та кінець звітних періодів у Додатку К1/1 до податкової декларації з податку на прибуток за період з 01.01.2007р. по 31.12.2008р. підприємством не була врахована вартість вищевказаних запасів, а за період з 01.01.2009р. по 30.06.2009р. було враховано частково їх вартість. Згідно оборотно-сальдової відомості за грудень 2007 року та за січень 2008, при переносі залишків запасів станом на 01.01.2008р. були безпідставно змінена залишкова вартість по бухгалтерським рахункам: 201 «Сировина та матеріали»(на кінець грудня 2007 - 636090,71 грн., станом на 01.01.2008 - 40,00 грн., різниця -636050,71 грн.); 203 «Паливо»(на кінець грудня 2007 - 33524,99 грн., станом на 01.01.2008 - 0 грн., різниця - -33527,99 грн.); 22 «Малоцінні та швидкозношувальні предмети»(на кінець грудня 2007 - 1453,17 грн., станом на 01.01.2008 - 1019,00 грн., різниця - 434,17 грн.); 23 «Виробництво»(на кінець грудня 2007 - 40067,20 грн., станом на 01.01.2008 - 80637,27 грн., різниця - +40570,07грн).

Посилання відповідача, що підприємством невірно визначено приріст балансової вартості запасів є помилковими, оскільки такі висновки зроблені на підставі неповних даних бухгалтерського обліку, зокрема не враховано данні за 31.12.2007р. Про вказане свідчить акт перевірки №2490/23-2/34246883 від 23.09.2009 року, в якому відсутнє посилання на первинні та інші документи, що зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, та які підтверджують порушення позивачем ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»№ 283.

Таким чином, факт виявленого порушення не обґрунтований відповідачем первинними документами, на підставі яких вчинені записи в податковому обліку.

Посадовими особами податкового органу враховувались лише данні бухгалтерського обліку оборотно-сальдової відомості, тобто узагальнені дані (як вказано в акті «за грудень 2007 року»), а не данні на 31.12.2007р., та на 31.12.2008р.

Відповідно до п. 5.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»платник податку веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів (крім підлягаючих амортизації та цінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів на складах.

При здійсненні перевірки податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів (крім підлягаючих амортизації та цінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів на складах позивача фахівцями податкового органу не враховувався.

Посилання відповідача на те, що позивачем при перевірці не були надані всі первинні документи, є безпідставними, оскільки акт перевірки містить записи про наданні під час перевірки всі відповідні документи.

Крім того, відповідно п.п. 17.1.3. п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті «б»підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Позивачу нараховано суму податкового зобов'язання в розмірі 198960 грн., а штрафні санкції в розмірі 144235,5 грн., що перебільшує 50% від основного платежу та є порушенням норм п. 17.1.3 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Таким чином, відповідачем невірно визначений розмір штрафних санкцій.

Одночасно з цим, адміністративний позов не містить обґрунтування оскарження позивачем висновків акту перевірки щодо порушення норм п.п. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4, п.п.11.3.1 п. 11.3 ст. 11, п.п. 8.3.1 п. 8.3, п.п.8.6.1 п. 8.6 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Зазначене також підтверджується висновком судово-економічної експертизи №286/24, що міститься в матеріалах справи.

Враховуючи вищевикладене, податкове повідомлення - рішення належить скасуванню в частині за основним платежем на суму 146973,00 грн., - відповідно штрафні (фінансові) санкції за порушення податкового законодавства згідно п.п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»становлять 73486,50 грн.

Доводами касаційної скарги зазначені висновки суду не спростовані.

Отже, судом апеляційної інстанцій, виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Харцизьку Донецької області -залишити без задоволення.

Постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 09 серпня 2011 року -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ____ Н.Є. Маринчак

Судді: ____ О.В. Вербицька

____ О.В. Муравйов