Постанова № 27477924, 14.11.2012, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" листопада 2012 р. Справа № 5017/688/2012 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіГончарука П.А.,суддіКондратової І.Д.,суддіСтратієнко Л.В.,за участю представників сторін від позивачане з'явився;від відповідача Худякова С.В.;розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Одеська ТЕЦ"на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 27.09.2012р.у справі№ 5017/688/2012 Господарського суду Одеської областіза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Немо"доПублічного акціонерного товариства "Одеська ТЕЦ"простягнення вартості ремонтних робіт у сумі 105271,00 грн.ВСТАНОВИВ:

У березні 2012 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Немо" (надалі -ТОВ "Немо", позивач) звернулося до Господарського суду Одеської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Одеська ТЕЦ" (надалі -ПАТ "Одестка ТЕЦ", відповідач) про стягнення 105271,00 грн. вартості проведеного ремонту орендованого у відповідача за договором № 08/ар від 27.12.2001р. приміщення.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначав, що він зі згоди відповідача здійснив поліпшення орендованого майна, які неможливо відокремити від майна без заподіяння йому шкоди. Укладаючи угоду про розірвання договору оренди, відповідач взяв на себе зобов'язання відшкодувати орендарю вартість здійснених поліпшень в сумі 105271,00 грн., проте взяті на себе зобов'язання відповідач не виконав.

Відповідач проти позову заперечував, посилаючись на те, що позивачем не надано належних доказів щодо проведення будівельних робіт по влаштуванню цеху та виготовленню та розливу пеловіту, їх необхідності та вартості.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 23.04.2012 р. (суддя Никифорчук М.І.) в позові відмовлено повністю з підстав не подання позивачем доказів про узгодження договірної ціни здійснених невід'ємних поліпшень об'єкта оренди та недоведеності вартості виконаних позивачем робіт.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 27.09.2012р. (колегія суддів у складі : головуючого судді Ліпчанської Н.В., суддів Андрєєвої Е.І., Лисенко В.А.) рішення Господарського суду Одеської області від 23.04.2012р. у справі № 5017/688/2012 скасовано. Прийнято нове рішення, яким позов задоволено повністю. Стягнуто з ПАТ "Одеська ТЕЦ" на користь ТОВ "НЕМО" 105271,00 грн. вартості ремонтних робіт та судовий збір в сумі 3158,13 грн.

У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову апеляційного господарського суду, залишивши в силі рішення місцевого суду, посилаючись на те, що постанова винесена з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Заслухавши доповідь судді-доповідача та пояснення представника відповідача, перевіривши згідно ч. 2 ст. 1115, ч. 1 ст. 1117 Господарського процесуального кодексу (надалі -ГПК) України наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, а також правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Перевіривши повторно всі обставини справи та надавши оцінку наявним в матеріалах справи доказам, апеляційним судом встановлено, що згідно договору оренди № 08/ар від 27.12.2001р., укладеного між ПАТ "Одеська ТЕЦ" та ТОВ МП "Веселка", за актом приймання-передачі від 02.01.2001р. ТОВ МП "Веселка" прийняло в оренду приміщення, площею 108 кв.м., що розташоване за адресою м. Одеса, вул. Церковна, 29, оціночною вартістю 39 613,00грн. для розміщення цеху з виробництва та розливу пеловіта. Передане нежитлове приміщення знаходилось у непридатному для використання стані, згідно цільового призначення та потребувало проведення відповідних ремонтних робіт.

15.12.2004 р. згідно з актом приймання-передачі майна за договором оренди № 08/ар від 27.12.2001р. ПАТ "Одеська ТЕЦ" (орендодавець) передало, а ТОВ "Немо" (орендар), що є правонаступником ТОВ МП "Веселка", прийняло нежитлове приміщення площею 108 кв.м., що розташоване за адресою м. Одеса, вул. Церковна, 29.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що в період оренди орендар, за згодою орендодавця, здійснив ремонт майна, що підтверджується договором на виконання комплексу робіт, водногрязевого цеху від 01.07.2007р., накладними № 74 від 10.10.2007 р., № 94 від 02.11.2007 р., № 82 від 20.11.2007 р., квитанціями про оплату та випискою з банківського рахунку.

Судом апеляційної інстанції також встановлено, що 16.04.2010 р. між позивачем та відповідачем було підписано додаткову угоду, згідно якої сторони дійшли згоди про розірвання договору оренди № 08/ар від 27.12.2001 р.

За умовами даної угоди сторони погодили, що орендар повинен передати орендодавцю орендоване майно у належному стані, з урахуванням нормального зносу, згідно акту прийому-передачі майна, який є невід'ємною частиною договору, на протязі 2 календарних днів з дня підписання угоди, а орендодавець зобов'язаний прийняти майно.

Крім того, сторони дійшли згоди, що орендодавець відповідно до пунктів 7.4 та п.10.5 договору повинен за рахунок власник коштів відшкодувати орендарю вартість зроблених останнім невідокремлених поліпшень, шляхом перерахування необхідної суми на його розрахунковий рахунок. Вартість зроблених орендарем невідокремлених поліпшень визначена сторонами, на підставі договірної ціни на будівництво водногрязевого цеху ТОВ "Немо", яка є невід'ємною частиною договору, та складає 105 271,00 грн.

Відповідно до чч. 1, 3 ст. 778 Цивільного кодексу України наймач може поліпшити річ, яка є предметом договору найму, лише за згодою наймодавця; якщо поліпшення речі зроблено за згодою наймодавця, наймач має право на відшкодування вартості необхідних витрат або на зарахування їх вартості в рахунок плати за користування річчю.

Скасовуючи рішення місцевого господарського суду та приймаючи нове рішення у даній справі про задоволення позовних вимог, апеляційний господарський суд виходив з того, що вартість поліпшень, зроблених позивачем під час ремонтних робіт орендного приміщення, підлягає відшкодуванню, оскільки проведення даних робіт погоджувалось між сторонами і відповідачем надано дозвіл на здійснення ремонту приміщення (лист № 13-03-87-1 від 27.07.2009 р.), а вартість здійснених поліпшень в сумі 105271,00 грн. погоджена сторона при укладенні угоди про розірвання договору оренди.

Висновок суду апеляційної інстанції про наявність правових підстав для задоволення позову є законним, обґрунтованим, відповідає нормам матеріального і процесуального права, фактичним обставинам та наявним матеріалам справи.

Доводи касаційної скарги про те, що згода на здійснення ремонту приміщення була надана орендодавцем після проведення будівельних робіт, як на підставу, що позбавляє позивача права вимагати відшкодування йому вартості поліпшень, є безпідставними, оскільки згода орендодавця на проведення будівельних робіт виражена в листі N 13-03-87-1 від 27.07.2009р. та надана позивачу після проведення ним поліпшення речі, що не суперечить вимогам ст. 778 ЦК України, якою встановлено лише обов'язковість такої згоди, проте не зазначено коли саме повинна вона надаватися.

Твердження скаржника про те, що позивачем пропущено річний строк позовної давності, що застосовується до вимог про відшкодування витрат на поліпшення речі, судом касаційної інстанції також відхиляються, оскільки відповідно до ч. 3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Проте, як вбачається з матеріалів справи, відповідач не звертався до суду першої інстанції з такою заявою.

Щодо доводів заявника касаційної скарги про порушення судом апеляційної інстанції норм статті 101 ГПК України, колегія суддів відзначає, що оскільки прийнята апеляційною інстанцією постанова є по суті законною і обґрунтованою, то самі лише прийняття і розгляд апеляційною інстанцією додаткових доказів без обґрунтування заявником неможливості їх подання суду першої інстанції не можуть вважатися підставами для скасування зазначеної постанови (пункт 19 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 14.12.2007 N 01-8/973 "Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів окремих норм процесуального права").

За наведених вище обставин, Вищий господарський суд України не вбачає підстав для зміни чи скасування постанови апеляційної інстанції, тому касаційна скарга залишається без задоволення, а постанова Одеського апеляційного господарського суду від 27.09.2012р. у справі № 5017/688/2012 - без змін.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Одеська ТЕЦ" залишити без задоволення, а постанову Одеського апеляційного господарського суду від 27.09.2012р. у справі № 5017/688/2012 - без змін.

Головуючий суддя Гончарук П.А.Суддя Кондратова І.Д.СуддяСтратієнко Л.В.