Ухвала суду № 27477452, 14.11.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 листопада 2012 року м. Київ К/9991/43015/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі Бухтіярової І.О., Костенка М.І., Приходько І.В.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби

на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 28.02.2012 року

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 05.06.2012 року

у справі № 2а-1670/10488/11

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова Холдинг»

до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області

про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Нова Холдинг»(далі -позивач, ТОВ «Нова Холдинг») звернулось у грудні 2011 року до суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області (далі -відповідач, Кременчуцька ОДПІ) про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення від 25.11.2011 року № 0010822301/3457, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 430 074,00 гривні, з них за основним платежем в розмірі -286 716,00 гривень, за штрафними (фінансовими) санкціями -143 358,00 гривень.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 28.02.2012 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 05.06.2012 року, позов задоволено: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 25.11.2011 року № 0010822301/3457.

Вважаючи, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій були прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволені позовних вимог в повному обсязі.

Позивач в своїх запереченнях на касаційну скаргу зазначає, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій прийняті з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому просить залишити касацій скаргу без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін.

Справу розглянуто у попередньому судовому засіданні відповідно до статті 220-1 Кодексу адміністративного судочинства.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено судами попередніх інстанцій, ТОВ «Нова Холдинг»зареєстроване Виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради Полтавської області 26.07.2004 року, номер запису про заміну свідоцтва 1 585 105 0007 000016, (свідоцтво про державну реєстрацію серії А00 № 128399 (т. 6 а.с. 20)).

11.11.2011 року Кременчуцькою ОДПІ проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ «Нова Холдинг»у зв`язку з наданням неповного пояснення та документального підтвердження на запит Кременчуцької ОДПІ від 22.08.2011 року № 31946/10/15-323 (акт зустрічної звірки № 1520/23-209/33357578 від 06.09.2011 року) з питань взаємовідносин з ТОВ «Компанія «Тегра»за серпень 2011 року.

За результатами перевірки складено акт про результати позапланової виїзної документальної перевірки від 11.11.2011 року № 7710/23-309/31998642, в якому відображено порушення позивачем п. 198.1, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, зокрема: заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за серпень 2011 року в розмірі 286 716,00 гривень. За висновками перевірки порушення виникло у зв'язку із формуванням позивачем податкового кредиту з ПДВ за результатами господарських операцій із ТОВ «Компанія «Тегра», які мають ознаки нікчемності.

На підставі акту перевірки Кременчуцькою ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення № 0010822301/3457 від 25.11.2011 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 430 074,00 гривні, в тому числі за основним платежем в розмірі 286 716,00 гривень, за штрафними (фінансовими) санкціями -143 358,00 гривень.

Суди попередніх інстанцій задовольняючи позовні вимоги, з висновками яких погоджується колегія суддів касаційної інстанції, виходили з наступних мотивів.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, діючого на момент подання позивачем декларації з ПДВ за серпень 2011 року податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Отже умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість до податкового кредиту є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Пунктом 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України визначено, що податкова накладна є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу).

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи -продавця або податкова адреса фізичної особи -продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Згідно з п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Пункт 201.5 ст. 201 Податкового кодексу України встановлює, що податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Відповідно до п. 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому ст. 182 цього Кодексу.

Суди попередніх інстанцій також врахували, що ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що господарська операція це дія або подія, що викликає зміни у структурі активів і зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Із положень ч. 1, 3 ст. 9 вказаного Закону вбачається, що бухгалтерський облік полягає, зокрема, у складанні та прийнятті до обліку первинних документів, які фіксують факти здійснення господарських операцій, складенні на їх підставі зведених облікових документів, систематизації інформації первинних документів на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку.

Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично здійснений і підтверджений належним чином складеними податковими накладними, первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.06.2011 року ТОВ «Нова Холдинг» уклало з ТОВ «Компанія «Тегра» договір поставки № 31-509, відповідно до умов якого ТОВ «Компанія «Тегра» (постачальник) поставляє товар окремими партіями згідно замовлення на поставку, а покупець приймає та оплачує даний товар на умовах, викладених у договорі (т. 1 а.с. 38).

Згідно з п. 2.1 частини 2 цього договору ціна одиниці товару, що поставляється вказана в узгоджених та підписаних сторонами сертифікаціях або рахунках-фактурах, які являються невід`ємними частинами цього договору.

Відповідно до п. 3.1. ч. 3 Договору поставки кількість товару, який поставлений за даним договором, визначається накладними на партію даного товару з підписами покупця про отримання товару.

Пунктом 5.1. Договору визначено, що постачальник поставляє товар на умовах DDP склад покупця м. Кременчук, проспект 50-річчя Жовтня, 96.

В ході виконання договору ТОВ «Компанія «Тегра» видавала позивачу податкові накладні, які відповідають вимогам п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, підписані та скріплені печаткою ТОВ «Компанія «Тегра», яке на момент їх видачі було зареєстроване як юридична особа та мало статус платника ПДВ, що підтверджується наявними у справі документами.

Факт господарських операцій позивача із ТОВ «Компанія «Тегра» у серпні 2011 року щодо поставки товарів підтверджується видатковими накладними (т. 1 а.с. 44-74), платіжними дорученнями (т. 1 а.с. 138-149).

На продукцію ТОВ «Компанія «Тегра» позивачем отримано сертифікати відповідності, копії яких наявні в матеріалах справи (т. 6 а.с. 90-102), а також висновки державної санітарно-епідеміологічної експертизи (т. 6 а.с. 22-61).

Перевезення придбаного товару до м. Кременчука Полтавської області здійснювалося власним транспортом контрагента -ТОВ «Компанія «Тегра», що відповідало умовам договору (DDP -склад покупця).

Товар від ТОВ «Компанія «Тегра» відвантажувався за адресою торгового комплексу ТОВ «Нова Холдинг» - м. Кременчук, пр-т 50-річчя Жовтня, б. 96, де приймався уповноваженою особою ТОВ «Нова Холдинг» - начальником відділу приймання товару супермаркету «Простір»ОСОБА_2

Матеріалами справи підтверджується факт присвоєння номерів товару ТОВ «Компанія «Тегра», а також подальша реалізація частини товарів у магазині, про що свідчать фіскальні чеки та витяги із електронної бази обліку ТОВ «Нова Холдинг». Інша частина товарів була використана для власних господарських потреб позивача або списана, що підтверджується заявками на передачу в експлуатацію для власних потреб, накладними на передачу в експлуатацію, актами списання, витягами з електронної бази .

Господарські операції позивача здійснювалися в межах основних видів діяльності позивача за КВЕД, зазначених у довідці з ЄДРПОУ АБ № 115124 від 18.02.2008 року.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що господарські операції позивача з ТОВ «Компанія «Тегра» у серпні 2011 року мали реальний характер, підтверджені документами первинного бухгалтерського обліку, тому формування позивачем податкового кредиту з ПДВ на підставі належним чином оформлених податкових накладних ТОВ «Компанія «Тегра» ґрунтується на вимогах Податкового кодексу України. Що посилання відповідача на те, що у контрагента позивача ТОВ «Компанія «Тегра» відсутні трудові ресурси, виробниче обладнання, транспортне обладнання, сировина, не може вважатись обґрунтованим, оскільки вказаний висновок зроблено на підставі довідки про неможливість проведення зустрічної звірки суб`єкта господарювання ТОВ «Компанія Тегра» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.08.2011 року по 31.08.2011 року № 690/231/37288388 від 01.11.2011 року. Крім того, із довідки вбачається, що первинні бухгалтерські документи не перевірялись.

Таким чином, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, які правомірно дійшли висновку про те, що податкове повідомлення-рішення від 25.11.2011 року № 0010822301/3457, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 430 074,00 гривні, з них за основним платежем в розмірі 286 716,00 гривень, за штрафними (фінансовими) санкціями -143 358,00 гривень, прийнято всупереч вимогам Податкового кодексу України, без урахування усіх обставин, які мають значення для прийняття такого рішення.

За таких обставин та з урахуванням вимог ч. 3 ст. 2, ч. 2 ст. 71 КАС України, суди дійшли обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для задоволення позову.

Відповідно до п. 3 ст. 220-1 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Отже, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 210-231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Касаційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби -відхилити.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 28.02.2012 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 05.06.2012 року у справі № 2а-1670/10488/11 -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути переглянута з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: І.О. Бухтіярова

Судді: М.І. Костенко

І.В. Приходько