Ухвала суду № 27477451, 12.11.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 листопада 2012 року м. Київ К-52559/09

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Моторного О.А. -головуючого,

Борисенко І.В.

Кошіля В.В.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційні скарги Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську та Прокуратури Луганської області

на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 23.06.2009

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 20.10.2009

по справі № 2-а-00086/09

за позовом Закритого акціонерного товариства «Лисичанський склозавод «Пролетарій»

до 1. Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську,

2. Головного Управління державного казначейства України у Луганській області

за участю Прокуратури Луганської області

про стягнення бюджетної заборгованості по податку на додану вартість,-

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 23.06.2009, яка залишена без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 20.10.2009, позов з урахуванням уточнених позовних вимог задоволений: стягнуто на користь ЗАТ "Лисичанський склозавод "Пролетарій" бюджетну заборгованість з податку на додану вартість за серпень 2008 року в сумі 653022,00 грн. та державне мито в розмірі 1700,00 грн.

В касаційних скаргах відповідач-1 та Прокуратура просять скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

В поданих запереченнях на касаційні скарги позивач просив оскаржувані рішення залишити без змін, скарги - без задоволення.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ЗАТ «Лисичанський склозавод «Пролетарій» зареєстроване як юридична особа, перебуває на податковому обліку в СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Луганську та зареєстроване яку платник податку на додану вартість 19.01.2006 № 16033508.

Позивачем було подано до СДПІ з великими платниками податків у м. Луганську податкову декларацію з податку на додану вартість за серпень 2008 року, з зазначенням у графі 25 про наявність суми 5 392 419 грн., що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку. До декларації були надані розрахунок коригування сум ПДВ, розрахунок суми бюджетного відшкодування, заява про повернення суми бюджетного відшкодування, в якості додатків до податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2008 року.

За результатами позапланової виїзної перевірки позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок платника за серпень 2008 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалася в період з 01.07.2008 по 31.07.2008, відповідачем-1 складено довідку № 727/08-3/31380846 від 17.10.2008, згідно висновку якої підтверджено заявлену позивачем суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість по декларації за серпень 2008 року в сумі 3479188,74 грн., або 64,52 % від загальної суми дозволеного податкового кредиту у липні 2008 року.

За результатами перевірки податковим органом зазначено про неможливість підтвердження заявленої суми бюджетного відшкодування по декларації за серпень 2008 року у сумі 1913230,26 грн., або 35,48 % від загальної суми дозволеного податкового кредиту у липні 2008 року, оскільки на виконання вимог абзацу 2 пункту 4.3 розділу 4 Методичних рекомендацій щодо взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затверджених наказом ДПІ України від 18.06.2005 № 350, на кінець перевірки від органів державної податкової служби за місцем реєстрації основних постачальників ЗАТ «Лисичанський склозавод «Пролетарій», інформація про отримані інформаційні довідки щодо таких постачальників не надходила.

Судами встановлено, що відповідачем-1 після пред'явлення адміністративного позову здійснене часткове відшкодування сум ПДВ, заявленого позивачем за серпень 2008 року, та отримано відшкодування у сумі 4739397,00 грн. Невідшкодованим за серпень 2008 року залишається податок у сумі 653022,00 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з наступного, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Згідно з п.п. 7.7.1 п.7.7. ст. 7 Закону, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного періоду.

Згідно з підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податків в звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обороту) і основних фондів або нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Відповідно до підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку і оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) -в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

В матеріалах справи наявні податкові накладні, за якими було визначено суми податкового кредиту, перевірено та підтверджено податковим органом в довідці від 17.10.2008 №727/08-3/31380846, що є підставою для виникнення права платника податку на податковий кредит.

Відповідно до пункту 1.8 статті 1 Закону, бюджетне відшкодування -сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до підпункту 7.7.2 пункту 7.7. статті 7 Закону, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

Відповідно до п.п. 7.7.5 п.7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Згідно з п.п. 7.7.6 п.7.7. ст. 7 вказаного Закону, орган державного казначейства на підставі отриманого висновку відповідного податкового органу надає платнику податку зазначену у ній суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.

Як було вірно встановлено судами попередніх інстанцій, позивачем виконало всі умови, що передбачені для отримання права на бюджетне відшкодування податку на додану вартість. Зазначене право позивача підтверджене проведеною СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Луганську перевіркою та складеною на її підставі довідкою.

Однак, порушення відповідачем-1 наведених вище вимог норм законодавства призвело до ненадходження на розрахунковий рахунок позивача суми бюджетного відшкодування по податку на додану вартість за серпень 2008 року.

За наведених обставин, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку, що позивач набув право на одержання бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за серпень 2008 року у сумі 653022,00 грн.

Слід зазначити, що посилання відповідача-1 про неможливість підтвердити суму бюджетного відшкодування, у зв'язку з неотриманням матеріалів зустрічних перевірок по основним постачальникам, суперечать вимогам Закону України «Про податок на додану вартість», нормами якого право платника податку на бюджетне відшкодування не поставлене в залежність від проведення або не проведення зустрічних перевірок по всьому ланцюгу до кінцевого продавця товарів (послуг).

Інші доводи, наведені скаржниками в касаційних скаргах, колегією суддів відхиляються, оскільки вони не спростовують обставин, що на підставі належних та допустимих доказів встановлені судами попередніх інстанцій.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.

Керуючись статтями 2201, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Луганську - відхилити.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 23.06.2009 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 20.10.2009 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, установленому статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: (підпис) О.А. МоторнийСудді(підпис) І.В. Борисенко (підпис) В.В. Кошіль