Ухвала суду № 27477390, 01.11.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 листопада 2012 року м. Київ К-13437/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Федорова М.О.

суддів: Островича С.Е.

Степашка О.І.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційні скарги Державної податкової інспекції в м. Енергодар Запорізькій області, Державного підприємства „Національної атомної енергогенеруючої компанії „Енергоатом" Відокремленого підрозділу „Запорізька атомна електрична станція" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.02.2009 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11.02.2010

у справі № 8/32

за позовом Державного підприємства „Національна атомна енергогенеруюча компанія „Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу „Запорізька атомна електрична станція"

до Державної податкової інспекції у м. Енергодар Запорізької області

про визнання нечинним повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство „Національна атомна енергогенеруюча компанія „Енергоатом" Відокремленого підрозділу „Запорізька атомна електрична станція" звернулась до суду з позовом Державної податкової інспекції у м. Енергодар Запорізької області в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.02.2009 залишеним без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 11.02.2010, позов задоволено частково: скасовано податкове повідомлення-рішення в частині застосування штрафу в сумі 3967, 34 грн..

Не погоджуючись з вказаними рішеннями судів попередніх інстанцій сторони подали касаційні скарги, в яких Державна податкова інспекція у м. Енергодар Запорізької області просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.02.2009 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11.02.2010 та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволені позову, а Державне підприємство „Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу „Запорізька атомна електрична станція" просить скасувати оскаржувані рішення та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Касаційні скарги вмотивовані тим, що судом першої та апеляційної інстанцій при вирішення спору по даній справі порушено норми матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційні скарги слід відхилити з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено та вбачається з матеріалів справи, Судами встановлено, що за ДПІ в м. Енергодар Запорізькій області було складено зведений акт від 17.11.2005 р. № 661/16-4/24584661 «Про результати комплексної планової документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства Державного підприємства «Національна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»за період з 01.01.2002 р. по 31.12.2004 р., відповідно до якого ВП ЗАЕС були порушені вимоги п. З ст. 7, ст. 8 розділу II, ст. 11 ст. 12 Декрету Кабміну «Про прибутковий податок з громадян»та п. 3.1. ст. З, п.п. 6.3.2. п. 6.3. ст. 6, п. 7.1. ст. 7, п.п. 9.10.1. п. 9.10. ст. 9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»..

За виявлене порушення відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000361720/0 від 30.11.2005 р., яким визначено суму податкового зобов'язання з урахуванням штрафних санкцій по податку з доходів фізичних осіб в сумі 1983,67 грн. за основним платежем та 3967,34 грн. за штрафними санкціями, загалом сума донарахованого зобов'язання Державного підприємства «Національної атомної енергогенеруючої компанії «Енергоатом»Відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електрична станція» склала 5951,01 грн.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Господарського суду міста Києва порушено провадження у справі № 43/167 за заявою Відкритого акціонерного товариства «Донецькобленерго»про визнання банкрутом ДП «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом».

Крім того, судами встановлено, що відповідно до ухвали господарського суду м. Києва від 02.12.2003 року порушено провадження у справі № 43/167 про визнання банкрутом ДП «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Згідно ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Відповідно до ст. 12 названого Закону України протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).

За таких обставин суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про неправомірність застосування податковою інспекцією штрафних санкцій в розмірі 3967,34 грн.

Суди попередніх інстанцій встановили, що ВП «Запорізька АЕС»ДП НАЕК «Енергоатом»не підтверджено первинними документами витрат підзвітних осіб в сумі 2531,25 грн. (рахунок на проживання у готелі роздрукований на комп'ютері без засвідчення, що ця сума сплачена, без печатки готелю або відповідальної особи); не підтверджено посвідченням на відрядження виплати добових у сумі 504 грн. (на посвідченні про відрядження працівника ОСОБА_3 відсутні відмітки про прибуття та вибуття на АЕС Козлодуй, Болгарія); видачі працівникам добових на відрядження більш фактичного терміну перебування у відрядженні, що підтверджено відмітками у посвідченні про відрядження, на суму 1521,45 грн.; відсутності первинних документів, які підтверджують проїзд до місця відрядження та постійної роботи в сумі 39,68 грн.

Суди попередніх інстанцій вірно звернули увагу, що відповідно до підпункту 9.10.1 п. 9.10 ст. 9 Закону, податковим агентом платника податку при оподаткуванні сум, отриманих на відрядження або під звіт, не повернутих таким платником податку протягом встановленого підпунктом 9.10.3 цього пункту строку, є особа, що надала такі суми, а саме:

а) на відрядження у сумі перевищення над сумою витрат платника податку на таке відрядження, розрахованою згідно з підпунктом 5.4.8 пункту 5.4 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств";

б) під звіт для здійснення окремих цивільно-правових дій від імені та за рахунок особи, що їх надала, у сумі перевищення над сумою фактичних витрат платника податку на здійснення таких дій.

Сума податку, нарахована на суму такого перевищення, утримується особою, що надала такі кошти, за рахунок будь-якого оподатковуваного доходу (після його оподаткування) платника податку за відповідний місяць, а при недостатності суми такого доходу - за рахунок оподатковуваних доходів наступних звітних місяців, до повної сплати суми такого податку. Якщо платник податку припиняє трудові або цивільно-правові відносини з особою, що надала такі кошти, то така сума податку утримується за рахунок останньої виплати оподатковуваного доходу під час проведення остаточного розрахунку, а при недостатності суми такого доходу непогашена частина податку включається до складу податкового зобов'язання платника податку за наслідками звітного податкового року. Якщо повне утримання такої суми податку є неможливим внаслідок смерті платника податку або визнання його за рішенням суду безвісно відсутнім або померлим, то така сума утримується при нарахуванні доходу за останній для такого платника податку податковий період, а в непогашеній частині визнається безнадійною до сплати.

Виходячи з вищенаведеного колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджує висновок судів попередніх інстанцій про необхідність нарахування позивачу суми податкового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб у розмірі 1983,67 грн., оскільки були встановлені порушення вимог п. З ст. 7, ст. 8 розділу II, ст. 11 ст. 12 Декрету Кабміну «Про прибутковий податок з громадян»та п. 3.1. ст. З, п.п. 6.3.2. п. 6.3. ст. 6, п. 7.1. ст. 7, п.п. 9.10.1. п. 9.10. ст. 9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», внаслідок чого встановлено не донарахування податку з доходів фізичних осіб при наданні матеріальних благ у грошовій формі в сумі 1983,67 грн.

Касаційні скарги Державної податкової інспекції в м. Енергодар Запорізькій області та Державного підприємства „Національної атомної енергогенеруючої компанії „Енергоатом" Відокремленого підрозділу „Запорізька атомна електрична станція" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.02.2009 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11.02.2010 у справі № 8/32 слід відхилити, а судові рішення залишити без змін. Керуючись ст.ст. 2201, 221 ,223 ,230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційні скарги Державної податкової інспекції в м. Енергодар Запорізькій області та Державного підприємства „Національної атомної енергогенеруючої компанії „Енергоатом" Відокремленого підрозділу „Запорізька атомна електрична станція" відхилити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.02.2009 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11.02.2010 у справі № 8/32 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та порядку, передбачених статтями 236-2392 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий М.О. ФедоровСудді С.Е. Острович О.І. Степашко