Ухвала суду № 27477382, 12.11.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 листопада 2012 року м. Київ К-25298/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Моторного О.А. -головуючого,

Борисенко І.В.,

Кошіля В.В.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі міста Харкова

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12.11.2008

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 19.05.2009

справі № 2а-5325/08

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Акік-Схід"

до Державної податкової інспекції у Київському районі міста Харкова

про скасування рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 12.11.2008, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 19.05.2009, позов задоволено повністю: скасовано рішення про застосування фінансових санкцій № 0000852302 від 11.04.2008, сума фінансових санкцій складає 194951,00 грн.; частково скасовано податкове повідомлення-рішення № 0000842302/0 від 11.04.2008 в частині донарахування по податку на додану вартість в сумі 32492,70 грн.; скасовано податкове повідомлення-рішення № 0031661702/0 від 11.04.2008 по податку з доходів фізичних осіб в сумі 76030,92 грн., в т. ч. 25343,64 грн. податок на доходи фізичних осіб та 50687,28 грн. штрафу; скасовано податкове повідомлення-рішення № 0000832302/0 від 11.04.2008 по податку на прибуток в сумі 60930,00 грн., в т. ч. 40620,00 грн. податку та 20310,00 грн. штрафу.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Матеріали справи свідчать, що за результатами проведеної відповідачем виїзної планової перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2005 по 31.12.2007, складено акт №1725/23-5/24662680 від 28.03.2008, на підставі якого було винесено рішення про застосування фінансових санкцій №0000852302 від 11.04.2008, сума фінансових санкцій складає 194951,00 грн., та податкове повідомлення-рішення №0000842302/0 від 11.04.2008 по податку на додану вартість в сумі 263406,00 грн., в т. ч. 175604,00 грн. ПДВ та 87802,00 грн. штрафу; податкове повідомлення-рішення №0031661702/0 від 11.04.2008 по податку з доходів фізичних осіб в сумі 76030,92 грн., в т. ч. 25343,64 грн. податок на доходи фізичних осіб та 50687,28 грн. штрафу; податкове повідомлення-рішення 0000832302/0 від 11.04.2008 по податку на прибуток в сумі 60930,00 грн., в т. ч. 40620,00 грн. податку та 20310,00 грн. штрафу.

З акта перевірки вбачається, що позивач купував у ТОВ "Торгівельно-промисловий союз" товари у листопаді - грудні 2005 року (на загальну суму, включаючи ПДВ - 194951,00 грн.). У березні 2006 року були визнані недійсними запис про проведення державної реєстрації, статут та свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ ТОВ "Торгівельно-промисловий союз". На цій підставі відповідач виключив зі складу валових витрат вартість придбаних товарів в сумі 162459,25 грн. та виключив із складу податкового кредиту суму ПДВ, яка сплачена постачальнику - 32491,85 грн. Крім того, у зв'язку з тим, що розрахунки з ТОВ "Торгівельно-промисловий союз" здійснювались готівкою, відповідач донарахував податок на доходи фізичних осіб в сумі 25343,64 грн. та штрафні санкції з регулювання норм обігу готівки в сумі 194951,00 грн.

Колегія суддів, переглядаючи оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій в касаційному порядку, погоджується з висновками судів про задоволення позовних вимог, враховуючи наступне.

Як було вірно встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, поставка товарів та розрахунки за поставлені товари оформлені належними документами - видатковими накладними, квитанціями про сплату вартості товару, податковими накладними.

У рішенні про застосування фінансових санкцій №0000852302 від 11.04.2008 вказано, що підприємством порушено п. 2.11 глави 2, пункти 3.1, 3.3 глави 3 "Положення про ведення касових операцій в національній валюті України".

Фінансова санкція за рішенням №0000852302 винесена із посиланням на абз. 6 ст. 1 Указу Президента України №436 від 12.06.1995 "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки", де зокрема, зазначено: "за проведення готівкових розрахунків без подання одержувачем коштів платіжного документа (товарного або касового чека, квитанції до прибуткового ордера, іншого письмового документа), який би підтверджував сплату покупцем готівкових коштів, - у розмірі сплачених коштів".

Як вбачається зі змісту зазначених вище пунктів нормативних актів, за неподання квитанцій відповідальність згідно з Указом настає у продавця. При цьому, слід зазначити, що видача готівки під звіт здійснювалась на підставі належним чином оформлених авансових звітів, що підтверджується матеріалами справи.

Позивач отримав від постачальника ТОВ "Торгівельно-промисловий союз" в 4 кварталі 2005 року належним чином оформлені квитанції про сплату за товари на загальну суму 194951,00 грн.

Всі готівкові операції підтверджені належним чином оформленими квитанціями, прибутковими та видатковими касовими ордерами, авансовими звітами, про що свідчать первинні документи: квитанції до прибуткових касових ордерів, авансові звіти, копії яких надано суду позивачем.

Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що застосування до позивача фінансових санкцій за рішенням №0000852302 є неправомірним, оскільки, згідно зі ст. 250 Господарського кодексу, термін застосування адміністративно фінансових-санкцій сплинув у 2006 року (сплата постачальникам готівки відбулася ще в листопаді-грудні 2005 року).

Також, необґрунтованим є донарахування податку на прибуток та застосування штрафних санкцій, оскільки матеріали справи свідчать, що ТОВ "Акік-Схід" відносив до складу валових витрат виключно суми, підтверджені відповідними документами, зокрема, це видаткові накладні, отримані від постачальників, квитанції, які свідчать про сплату постачальникам коштів за товар. Крім того, на час складання податкових накладних, ТОВ «Торгівельно-промисловий союз»було зареєстровано як платник ПДВ, про що свідчить свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ №37659801 від 12.07.2004.

За наведених обставин, позивачем не було порушено вимог Закону України "Про оподаткування прибутку підприємства", зокрема ст. 5.3.9.

Щодо порушення позивачем вимог п.п. 4.2.9 «г»п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», то слід зазначити, як вбачається з матеріалів справи, звітування підзвітної особи про витрачання коштів для придбання на користь підприємства ТОВ "Акік-Схід" (а не для власних потреб) не підтверджує отримання доходу вказаною особою, а тому, колегія суддів погоджується з судами попередніх інстанцій, що до даних правовідносин не можуть бути застосовані норми Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»в частині нарахування податку з доходів фізичних осіб.

Крім того, відповідачем не доведено, що суми, витрачені підзвітними особами, були відшкодовані їм ТОВ "Акік-Схід", що підтверджується долученими до матеріалів справи копіями оборотних відомостей по рахунку 372 за 4-й квартал 2005 року, з яких вбачається, що станом на 01.11.2005 кредиторська заборгованість перед ОСОБА_4 по рахунку 372 становить 848450,93 грн., а на 01.01.2006 -863166,58 грн.

Доводи відповідача про те, що ТОВ "Торгівельно-промисловий союз" не надавало податкових декларацій з податку на додану вартість та з податку на прибуток підприємства, колегією суддів до уваги не приймаються, оскільки у позивача відсутній обов'язок та можливість щодо контролю за сплатою податків ТОВ «Торгівельно-промисловий союз».

Інші доводи, наведені скаржником в касаційній скарзі, колегією суддів відхиляються, оскільки вони не спростовують обставин, що на підставі належних та допустимих доказів встановлені судами попередніх інстанцій.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.

Керуючись статтями 2201, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі міста Харкова - відхилити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12.11.2008 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 19.05.2009 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, установленому статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: (підпис) О.А. МоторнийСудді(підпис) І.В. Борисенко (підпис) В.В. Кошіль