Ухвала суду № 27476974, 10.10.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"10" жовтня 2012 р. м. Київ К/9991/2588/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого - Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Лосєва А.М.

розглянула у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Юг -Транс»на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 20.05.2011 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 02.11.2011 року у справі №2а-2499/11/0170 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юг -Транс»до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення

Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія:

В С Т А Н О В И Л А :

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 20.05.2011 року, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 02.11.2011 року, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Юг -Транс»до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 23.02.2011 №0001222301/0 в частині нарахування суми грошовою зобов'язання за основним платежем -138695,00грн. за штрафними санкціями -34673,50грн. В задоволенні іншої частини відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, позивач 27.12.2011 року звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, який своєю ухвалою від 24.01.2012 року прийняв її до свого провадження.

В касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 20.05.2011 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 02.11.2011 року прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, зокрема п. 1.3 ст.1, ст. 4, п.5.3 та п.п. 5.4.1. п. 5.4. ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», ст. 210, ст. 211 Кодексу адміністративного судочинства України.

З урахуванням неприбуття у судове засідання жодної з осіб, які беруть участь у справі, та які були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за наявними у справі матеріалами за відсутності сторін.

Перевіривши матеріалами справи, наведені у скарзі доводи, колегія суддів, дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

На підставі належних та допустимих доказів, досліджених з дотриманням норм процесуального права, судами попередніх інстанцій було встановлено, що на підставі акту №935/23-7/34523585 від 11.02.2011 року, складеного за результатом перевірки ТОВ «Юг -Транс»щодо дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2007 по 30.09.2010, податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення №0001222301/0 від 23.02.2011 року, яким встановлено суму грошового зобов'язання: за основним платежем 173021,00 грн., за штрафними санкціями -43255,00 грн.

Підставою для визначення позивачеві податкових зобов'язань слугував висновок податкового органу про порушення ним вимог п.п. 7.2.3 п. 7.2, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість на суму 173021,00 грн., в тому числі за березень 2008 року -19280,00 грн., за квітень 2008 року - 24900,00 грн., за травень 2008 року -31570,00 грн., за червень 2008 року -11618,00 грн., за серпень 2008 -19792,00 грн., за жовтень 2008 року -11618,00 грн., грудень 2008 року -19917,00грн., за квітень 2010 року -14455,00 грн., за травень 2010 року -19871,00грн.

При цьому, податковий орган, в частині визначення податкових зобов'язань у розмірі 34326,00грн. та нарахування штрафних санкцій у розмірі 8581,50грн. виходив з того, що зазначена сума податкових зобов'язань не була визначена позивачем у встановленому порядку з огляду на те, що декларації з за квітень та травень 2010 року позивачем до податкового органу подано не було, що не заперечується позивачем.

З наданих в процесі розгляду справи позивачем копій декларацій за квітень та травень 2010 року вбачається, що суми податку на додану вартість фактично не відрізняються від сум, які відповідач самостійно визначив внаслідок не визначення їх позивачем у встановленому порядку.

Позивач не заперечує проти правомірності розрахунку та визначення відповідачем податкового зобов'язання за квітень та травень 2010 року, визначеного позивачем фактично в такому же розмірі за ці місяці, проте, не погоджується з нарахуванням щодо цього грошового зобов'язання штрафних санкцій, оскільки ним було перераховано 31.05.2010 за квітень 2010 року податок на додану вартість в розмірі 16680,00грн. та 30.06.2010 за травень податок на додану вартість в розмірі 19920,00грн., що підтверджується платіжними дорученнями.

Судом встановлено, що сплачені позивачем суми було зараховано в рахунок переплати, а не як сплачені податкові зобов'язання за квітень та травень 2010 року.

Відповідно до п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання у випадку коли платник податків не подає в установлені строки податкову(митну) декларацію (п.54.3.1 ст.54) підприємство зобов'язано сплатити штраф у розмірі 25% від суми нарахованого податкового зобов'язання.

Враховуючи вищезазначене, суд касаційної інстанції погоджується з висновком судів попередніх інстанцій щодо правомірності нарахування штрафних санкцій.

Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої та апеляційної інстанцій при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права при встановленні фактичних обставин справи.

Відповідно до частини 1 статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст. ст. 210, 220, 221, 223, 224, 230, 231, та ч.5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Юг -Транс»залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 20.05.2011 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 02.11.2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, на підставі та у строки, передбачені статтями 235 -238, 240 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ___ Т.М. Шипуліна

Судді: ___ Л.І. Бившева

___ А.М. Лосєв