Ухвала суду № 27476965, 10.10.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"10" жовтня 2012 р. м. Київ К-12174/10-С

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого - Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Лосєва А.М.

розглянула у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Петра»на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 02.03.2009 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 29.10.2009 року по справі №2а-787/09/0870 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Петра»до Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі міста Запоріжжя про визнання нечинним рішення про застосування штрафних фінансових санкцій

Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія:

В С Т А Н О В И Л А :

На розгляд суду передано вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Петра»до Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі міста Запоріжжя про визнання нечинним рішення №00012303 від 08.01.2009 в частині застосування штрафних фінансових санкцій на підставі ст. 22 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»(далі-Закон України №265-ВР) у розмірі 30587,25грн.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 02.03.2009 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 29.10.2009 року, у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Рішення судів мотивовано правомірністю застосування штрафних санкцій за встановленого факту вчинення правопорушення.

Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, позивач 02.03.2010 року звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, який своєю ухвалою від 12.03.2010 року прийняв її до свого провадження.

В касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 02.03.2009 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 29.10.2009 року, прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, зокрема, п.13 ст.3 Закону України №265-ВР, п. 2.6, п. 2.9., п. 4.2. «Положення про ведення касових операцій у національній валюті», затвердженого Постановою Правління НБУ від 15.12.2004 року №637, п. 4.5 Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 01.12.2000 №614.

З урахуванням неприбуття у судове засідання жодної з осіб, які беруть участь у справі, та які були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за наявними у справі матеріалами за відсутності сторін.

Перевіривши матеріалами справи, наведені у скарзі доводи, колегія суддів, дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судами попередніх інстанцій, фактичною підставою для застосування штрафних (фінансових) санкцій став висновок контролюючого органу, викладений у акті перевірки №0621/08/29/23/35536464 від 23.12.2008, про порушення позивачем п.п.1, 13 ст. 3 Закону України №265-ВР, яке полягало у невідповідності у розмірі 6117,45грн. суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі готівкових коштів, яка зазначена в денному звіті РРО, та використанні РРО, який не зареєстрований належним чином.

Відповідно до ст. 1 Закону України №265-ВР, реєстратори розрахункових операцій застосовуються фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності або юридичними особами (їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами), які здійснюють операції з розрахунків у готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (надані послуги) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій (п.13 ст. 3 Закону України №265-ВР).

Згідно ст. 2 вказаного вище Закону, місце проведення розрахунків - місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо.

Відповідно до ст. 22 Закону України №265-ВР у разі невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня, до суб'єктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у п'ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність.

Факт порушення позивачем п.13 ст. 3 Закону України №265-ВР підтверджується матеріалами справи, зокрема, денним Z-звітом РРО за 23.12.2008 року, описом наявної готівки на місці проведення розрахунків за 23.12.2008 року, підписаним головним бухгалтером Шияновою О.П., у якому зазначено, що вся виявлена готівка є виручкою від продажу товарів.

Відповідно до п. 4.5 Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом ДПА України № 614 від 01.12.2000 року, внесення чи видача готівки з місця проведення розрахунків повинні реєструватись через РРО з використанням операцій «службове внесення»та «службова видача», якщо таке внесення та видача не пов'язані з проведенням розрахункових операцій. Крім того, операція «службове внесення»використовується для реєстрації суми готівки, яка зберігається на місці проведення розрахунків на момент реєстрації першої розрахункової операції, що проводиться після виконання Z-звіту.

Отже, готівкові кошти у сумі на місці проведення розрахунків на початок робочого дня проводяться через реєстратор розрахункових операцій «службове внесення», і тим самим забезпечується відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій.

Твердження позивача про відсутність встановленого порушення з огляду на те, що сума 6117,45грн. є фактичною виручкою за попередній день, є помилковим, оскільки збереження готівкових коштів за реалізовані товари без здійснення операції «службове внесення», вважається порушенням вимог пункту 13 статті 3 Закону України №265-ВР, відповідальність за яке передбачена статтею 22 цього Закону.

Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої та апеляційної інстанцій при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до частини 1 статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст. ст. 210, 220, 221, 223, 224, 230, 231, та ч.5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Петра» залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 02.03.2009 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 29.10.2009 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, на підставі та у строки, передбачені статтями 235 -238, 240 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ___ Т.М. Шипуліна

Судді: ___ Л.І. Бившева

___ А.М. Лосєв