П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 листопада 2012 року м. Чернівці Справа № 2а/2470/2387/12
11:09
Чернівецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді - Боднарюка О.В.;
при секретарі судового засідання -Антонюку О.В.;
з участю:
представника позивача -Паскаря А.П.;
представника відповідача -Присакар А.М.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом прокурора Новоселицького району Чернівецької області в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України в Новоселицькому районі Чернівецької області до товариства з обмеженою відповідальністю "Припрутська пересувна механізована колона № 152" про стягнення заборгованості, -
ВСТАНОВИВ :
Прокурор Новоселицького району Чернівецької області в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України в Новоселицькому районі Чернівецької області (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Припрутська пересувна механізована колона № 152" (далі - відповідач) про стягнення заборгованості у сумі 3024,28 грн.
Позов мотивовано тим, що за відповідачем рахується заборгованість по платежах до Пенсійного фонду України, а саме: по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгової пенсії призначеної громадянину ОСОБА_3 відповідно до п.п. "б"- "з" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за липень-серпень 2012 року в сумі 3024,28 грн. Оскільки, заборгованість в добровільному порядку відповідачем не сплачена, позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення вказаної заборгованості в судовому порядку.
Відповідач заперечення на адміністративний позов не надав.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі посилаючись на обставини викладені в позові.
Представник відповідача адміністративний позов не визнав, мотивуючи це тим, що на даний час відповідачем подано заяву про приєднання до касаційної скарги по оскарженню рішення Новоселицького районного суду та Львівського апеляційного адміністративного суду в частині призначення пільгової пенсії громадянину ОСОБА_3
Вислухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню повністю з наступних підстав.
Судом встановлені такі обставини та відповідні їм правовідносини.
Згідно ст. 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" товариство з обмеженою відповідальністю "Припрутська пересувна механізована колона № 152" (ідентифікаційний код 01037608) є платником страхових внесків - відрахувань на соціальне страхування та збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Таким чином, відповідно до п. 1 ст. 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" відповідач зобов'язаний сплачувати страхові внески до Пенсійного фонду України.
10 серпня 2009 року постановою Новоселицького районного суду Чернівецької області визнано незаконним та скасовано рішення управління Пенсійного фонду України у Новоселицькому районі Чернівецької області від 22.05.2009 року за №11 про відмову в призначені пільгової пенсії за списком №2 ОСОБА_3.
Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Новоселицькому районі Чернівецької області провести нарахування пільгової пенсії ОСОБА_3 згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення» з урахуванням стажу роботи з 22 серпня 1977 року по 22 липня 1999 року на посадах майстра та виконавця робіт у ВАТ «Припрутська ПМК-152»(а.с. 38).
01 березня 2011 року Львівський апеляційний адміністративний суд виніс ухвалу якою апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Новоселицькому районі Чернівецької області залишено без задоволення, а постанову Новоселицького районного суду Чернівецької області від 10 серпня 2009 року по справі «2а-179/09 - без змін.
Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Як вбачається із матеріалів справи, 11.07.2012 року відповідач отримав розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б-з"ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з липня 2012 року, 14.08.2012 року відповідач отримав розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б-з"ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" на серпень 2012 року(а.с. 6-7).
Однак, відповідачем зазначена в розрахунках сума фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за липень-серпень 2012 року не сплачувалась, у зв'язку із чим утворилась заборгованість в сумі 3024,28 грн.
Відповідно до ст. 67 Конституції України роботодавець зобов'язаний своєчасно та в повному розмірі сплачувати належні йому страхові внески.
Згідно п. 2 розділу XV Перехідних положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до пенсійного фонду плату, що покриває фак тичні витрати на виплату і доставку пенсій особами, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливим і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсій за віком на пільгових умовах або за вислугу років.
Відповідно до п. п. 6.4, 6.5, 6.8 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої правлінням Пенсійного фонду України № 21-1 від 19.12.2003 р. та зареєстровану у Міністерстві юстиції України 16.01.2004 р. за № 64/8663 (далі - Інструкція), розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", які надсилаються підприємствам до 20 січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених пенсій. Розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються до 1 січня поточного року та протягом 10 днів з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії. Підприємства щомісяця до 25 числа вносять до Пенсійного фонду України зазначених в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
У відповідності до п. п. 6.10 цієї Інструкції у разі призначення пенсій на пільгових умовах особам, які мають необхідний стаж роботи не за місцем призначення цієї пенсії, орган Пенсійного фонду за місцем призначення пенсії надсилає повідомлення згідно з додатками, зазначеними у пункті 6.4 цієї Інструкції для зазначених підприємств у двох примірниках через орган Пенсійного фонду за місцезнаходженням цього підприємства. Відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у таких випадках здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцем його реєстрації.
Статтею 17 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлено обов'язок страхувальника виконувати вимоги, передбачені цим Законом, а також нормативно-правовими актами, прийняті відповідно до цього Закону. Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 64 цього Закону управління Пенсійного фонду має право стягувати з платників страхових внесків несплачені суми.
З матеріалів справи вбачається, що відповідачем не виплачено суму боргу по відшкодуванню витрат Пенсійному фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до п. "б""з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", що підтверджується розрахунком суми боргу в сумі 3024,28 грн. (а.с. 5).
Таким чином, відповідач належним чином був повідомлений про заборгованість по сплаті фактичних витрат на виплату та доставку пенсій призначених на пільгових умовах в сумі 3024,28 грн., проте заборгованість в добровільному порядку не погасив.
В судовому засіданні представник відповідача заперечуючи проти позову зазначив, що судові рішення на підставі яких призначено пільгову пенсію ОСОБА_3 ухвалені із грубим порушенням вимог приписів ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», Постанови Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 року №442 «Про Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці», наказу Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 року №383 про затвердження «Порядку застосування списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах».
Оскільки зазначені вище рішення ухвалені без залучення ВАТ «Припрутська ПМК -152», прав та обов'язків якого стосуються ухвалені рішення, відповідач спрямував до Вищого адміністративного суду України в проваджені якого знаходиться касаційна скарга управління Пенсійного фонду України у Новоселицькому районі Чернівецької області на вказані вище рішення судів заяву про приєднання до касаційної скарги. Ухвалою Вищого адміністративного суду України відкрито касаційне провадження у справі №69282/09/9104.
Суд вважає такі заперечення необґрунтованим та безпідставним, оскільки відповідно до ч. 5 ст. 254 КАС України постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.
Судом встановлено, що 01 березня 2011 року ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Новоселицькому районі Чернівецької області залишено без задоволення, а постанову Новоселицького районного суду Чернівецької області від 10.08.2009 року по справі №2а-179/09 - без змін.
Виходячи з викладеного вище вбачається, що рішення суду у справі №2А-179/09р. на час розгляду зазначеного клопотання набрало законної сили.
Судом з достовірністю встановлено наявність з боку відповідача порушень вимог чинного законодавства в частині несвоєчасної сплати страхових внесків, тому суд приходить до висновку про можливість задоволення позову в повному обсязі та стягнення з відповідача заборгованості по страхових внесках в сумі 3024,28 грн.
Згідно п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач не надав доказів відсутності або погашення ним боргу.
Оскільки, спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, суд не вирішує питання про стягнення таких витрат.
У процесі розгляду справи не виявлено інших фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.
На підставі вищенаведеного та керуючись ст. ст. 71, 86, 158, 162, 163, 167 КАС України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Припрутська пересувна механізована колона № 152" (ідентифікаційний код 01037608) на користь управління Пенсійного фонду України в Новоселицькому районі Чернівецької області заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в сумі 3024,28 грн.
Порядок і строки оскарження постанови визначаються ст.ст. 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанови суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова у повному обсязі складена 16 листопада 2012 року.
Суддя О.В. Боднарюк
Судове рішення № 27476373, Чернівецький окружний адміністративний суд було прийнято 13.11.2012. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2а/2470/2387/12. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: