Постанова № 27475859, 14.09.2012, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" вересня 2012 р. Справа № 2a-1176/11/0970

10 год. 50 хв. м.Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді Гундяка В.Д.,

при секретарі Круглій О.М.,

за участю: представника позивача Грици Ю.Ю .,

представників відповідача Баралецької М.В., Недашківського Р.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за позовом комунального підприємства «Івано-Франківськліфт»до Державної податкової інспекції в м.Івано-Франківську про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

в с т а н о в и в:

04.04.2011 року комунальне підприємство (далі-КП) «Івано-Франківськліфт»звернулося з позовом до Державної податкової інспекції в м.Івано-Франківську про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень. Позовні вимоги мотивувало тим, що згідно оскаржуваних рішень податковим органом безпідставно збільшено позивачу податкові зобов'язання з податку на прибуток підприємства та податку на додану вартість.

Ухвалою суду від 05.05.2011 року провадження у справі було зупинено до набрання законної сили рішенням господарського суду Івано-Франківської області у справі № 5010/913/2011-14/44 за позовом КП «Івано-Франківськліфт»до ТзОВ «Комерційне підприємство «Будріал ЛТД», Державної податкової інспекції в м.Івано-Франківську про визнання факту дійсності договорів № 27 від 20.10.2008 і № 132 від 28.11.2008. Ухвалою суду від 04.07.2012 року провадження у даній справі поновлено в зв'язку з набранням законної сили постановою Львівського апеляційного господарського суду від 05.07.2011 у справі за № 5010/913/2011-14/44.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав. Суду пояснив, що за результатами планової виїзної перевірки КП «Івано-Франківськліфт», зафіксованими в акті перевірки від 15.02.2011 року, податковим органом встановлено порушення підприємством вимог ст.ст. 4,5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»та ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість». Вказав, що на підставі даного акту податковим органом прийняті повідомлення-рішення за №0000492302 та №0000502302 від 01.03.2011, якими позивачу збільшено податкові зобов'язання з податку на прибуток підприємства податку на додану вартість відповідно на 139 894 грн. та 57 441 грн. Підставою для прийняття оскаржуваних рішень стало неправомірне, на думку представника позивача, визнання податковим органом нікчемними договорів за № 27 від 28.10.2008 і № 132 від 28.11.2008, укладених між ТзОВ «Івано-Франківськліфт»та ТзОВ «Комерційне підприємство (далі-КП) Будріал ЛТД». Вказав, що висновки податкового органу про те, що вказані правочини укладені сторонами без мети настання реальних наслідків та в порушення вимог ст.228 Цивільного Кодексу (далі- ЦК) України, базуються виключно на припущеннях посадових осіб ДПІ. В обґрунтування своїх тверджень послався на те, що реальність здійснення операцій підтверджено відповідними первинними документами. Зокрема представник позивача зазначив, що проведення передбачених вказаними договорами робіт по заміні ліфтів у житлових будинках в м.Івано-Франківську по вул.Довженка, 9А, 9Б та 11А підтверджується актами приймання виконаних підрядних робіт за листопад- грудень 2008 року та здійсненим КП «Івано-Франківськліфт»на користь субпідрядника ТзОВ «КП Будріал ЛТД»перерахунком коштів в розмірі 483 314 грн. Таким чином оскільки неможливість здійснення ТзОВ «КП Будріал ЛТД»робіт по заміні ліфтів контролюючим органом не доведено, відтак на його думку суму коштів за виконані субпідрядні роботи в розмірі 402 762 грн. позивачем включено до складу валових витрат правомірно, а також на підставі операцій за вищевказаними договорами підставно сформовано податковий кредит в розмірі 80 552 грн. За таких обставин вважає, що оскаржувані повідомлення- рішення за № 0000492302 та № 0000502302 від 01.03.2011 слід визнати протиправними та скасувати. Позов просив задовольнити.

Представники відповідача позов не визнали з підстав, наведених у поданому запереченні. Суду пояснили, що відповідно до висновків акту від 15.02.2011, складеного за результатами планової виїзної перевірки КП «Івано-Франківськліфт», посадовими особами податкового органу встановлено, що в 4 кварталі 2008 року між позивачем та ТзОВ «КП «Будріал ЛТД»були укладені договори за № 27 та № 132 на проведення субпідрядних робіт по заміні ліфтового обладнання в житлових багатоповерхових будинках в м.Івано-Франківську по вул.Довженка, за № 11А, 9Б та 9А. За наслідками виконання даних договорів та здійснення відповідних розрахунків позивачем було сформовані відповідні валові витрати та податковий кредит. З метою підтвердження факту виконання робіт відповідно до проведених розрахунків ДПІ в м.Івано-Франківську було направлено запит до ДПІ у Печерському районі м.Києва, у відповідь на який було отримано інформацію про те, що ТзОВ «КП «Будріал ЛТД»за юридичною та фактичною адресою відсутнє. При цьому працівники, яким згідно поданої Товариством звітності Ф1-ДФ нараховувалася заробітна плата, показали, що на вказаному підприємстві не працювали. Згідно отриманих посадовими особами ГВПМ ДПІ в м.Івано-Франківську пояснень працівників КП «Івано-Франківськліфт», останні в листопаді - грудні 2008 року в позаробочий час виконували роботи по заміні ліфтів у будинках по вулиці Довженка за № 11 А, 9А та 9Б. Також за вказаними адресами працювали працівники СРБ ПП «Ліфткомплект». Про ТзОВ «КП «Будріал ЛТД»нікому з працівників КП «Івано-Франківськліфт»невідомо, працівників даного підприємства, які б проводили роботи в будинках за вказаними адресами ніхто не бачив. Крім того вказала суду, що оскільки заміна ліфтового обладнання проводилась позивачем за бюджетні кошти, то у відповідності до вимог чинного законодавства при проведенні розрахунків підрядник був зобов'язаний повідомляти органи казначейства про всіх залучених субпідрядників. Однак у жодних документах, поданих до оплати до органів Державного казначейства України, ТзОВ «КП «Будріал ЛТД»не значиться. За таких обставин в зв'язку із невідповідністю ТзОВ «КП «Будріал ЛТД»встановленим критеріям щодо технічних можливостей, наявності кваліфікованого персоналу, є обгрунтованими висновки відповідача щодо неможливості настання реальних наслідків вищезгаданих правочинів, а відтак останні на підставі норм ЦК України ДПІ вірно визнано нікчемними. Таким чином протиправне включення КП «Івано-Франківськліфт»до складу валових витрат вартості субпідрядних робіт на суму 402 762 грн. та формування податкового кредиту за операціями, що проведені на підставі нікчемних правочинів в розмірі 80 552 грн. призвело до заниження позивачем податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємства та податку на додану вартість. Отже, повідомлення- рішення за № 0000492302 та № 0000502302 від 01.03.2011, якими КП «Івано-Франківськліфт»донараховано 139 894 грн. податку на прибуток підприємства та 57 441 грн. податку на додану вартість податковим органом прийняті правомірно та до скасування не підлягають. В задоволенні позову просили відмовити.

Також в судове засідання з ініціативи суду викликані свідки ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 Вказаними особами надані суду наступні показання.

Так свідок ОСОБА_4 вказав, що працюючи електромеханіком в КП «Івано-Франківськліфт», в 2008 році здійснював обслуговування ліфтів в житлових будинках, які знаходяться в районі Каскаду. Тому обставини щодо встановлення ліфтів в будинках по вулиці Довженка йому невідомі. Зазначив, що з даного приводу в 2010 році надавав пояснення працівникам податкової міліції.

Свідок ОСОБА_5 показав, що з 1997 року працює електромеханіком в КП «Івано-Франкісьліфт». В 2008 році з метою отримання додаткового заробітку в позаробочий час здійснював демонтаж та модернізацію ліфтів в житлових будинках по вул.Довженка, за №11 та 9А. Зазначив, що в подальшому також обслуговував ліфти по даній вулиці. На запитання суду відповів, що оплату отримував офіційно через бухгалтерію підприємства. Відзначив, що з приводу виконання робіт в післяробочий надав правдиві пояснення працівникам податкової міліції, при цьому останніми жодного тиску на нього вчинено не було.

Свідок ОСОБА_6 суду показала, що з 2002 по 2011 працювала головним бухгалтером в КП «Івано-Франківськліфт». Відповідно до своїх посадових обов'язків займалася оформленням договорів, які укладалися між підприємством та його контрагентами, виписувала податкові накладні, підписувала разом з керівником документи про перерахунок коштів, зокрема за виконання певних видів робіт працівниками інших підприємств. На запитання суду відповіла, що в 2010 році з приводу укладення КП «Івано-Франківськліфт»договорів з контрагентами та здійснення перерахунку коштів нею надані пояснення працівникам податкової міліції, останніми також були зняті копії відповідних документів. На даний час уже не пригадує чи виконувалися роботи працівниками ТзОВ «КП Будріал ЛТД». Зазначила, що по виконанню конкретних видів робіт складалися відповідні акти, в тому числі і коли такі роботи виконували працівники КП «Івано-Франківськліфт».

Свідок ОСОБА_7 показав, що працюючи майстром в КП «Івано-Франківськліфт»в 2008 році в післяробочий час здійснював роботи по заміні ліфтів в житлових будинках по вулиці Довженка за № 11 ( I під'їзд) та №9А (II під'їзд). Зазначив, що на основі власної заяви між ним та роботодавцем було заключено цивільно-правову угоду на виконання вказаних видів робіт. На запитання суду вказав, що пояснення, які були надані ним в 2010 році працівникам податкової міліції, є такими, що відповідають фактичним обставинам справи. Про факт виконання робіт по заміні ліфтів працівниками ТзОВ «КП Будріал ЛТД»йому не відомо.

Свідок ОСОБА_8 вказав, що з 2000 року працює механіком в КП «Івано-Франківськліфт». Вказав, що в 2008 році на підставі укладеного ним цивільно-правового договору у вільний від роботи час виконував часткову заміну ліфта в будинку №9А (III під'їзд)по вулиці Довженка. При цьому оплату за виконання вказаної роботи отримував по відомості через бухгалтерію підприємства. На запитання суду зазначив, що працівників інших фірм, які б здійснювали ремонтні роботи особисто не бачив, зокрема про ТзОВ «КП Будріал ЛТД» йому не відомо.

Свідок ОСОБА_9 показала, що в 2008 році працювала інженером виробничого відділу в КП «Івано-Франківськліфт». На запитання суду відповіла, що в силу своїх посадових обов'язків здійснювала реєстрацію договорів із субпідрядниками, в тому числі і з ТзОВ «КП Будріал ЛТД». Дані договори були надані керівником підприємства. Окремо повідомила суду, що до її обов8язків входило також Однак працівників ТзОВ «КП Будріал ЛТД не бачила, жодних посвідчень про відрядження працівників даного Товариства їй не пред'являли. В 2010 році з даного приводу надавала пояснення працівникам податкової міліції.

Свідок ОСОБА_10, залучений до розгляду справи за клопотанням представників відповідача, в судовому засіданні показав, що працював головним інженером в КП «Івано-Франківськліфт»та відповідно до своїх посадових обов'язків здійснював контроль за якістю виконаних робіт по заміні ліфтів. Вказав, що в 2008 році на виконання державної програми по заміні ліфтів було проведено заміну 10 ліфтів по вулиці Довженка, зокрема в п'яти під'їздах в будинках №9А та №9Б та в одному під'їзді в будинку за № 11А. Дані роботи виконувались працівниками КП «Івано-Франківськліфт»та підприємством СРБ «Ліфткомплект», керівником якого був Гордій, імені та по батькові не пам'ятає. Відмітив, що особисто підписував паспорти ліфтів, в яких зазначалося, що гарантійні зобов'язання бере на себе КП "Івано-Франківськліфт». Також повідомив суду, що при введенні ліфта в експлуатацію в паспорті ліфта в обов'язковому порядку зазначається організація, яка провела його монтаж. Паспорти всіх ліфтів затверджувалися ним особисто, однак в жодному паспорті ТзОВ «КП Будріал ЛТД»як монтажна організація не значилось. На запитання представника відповідача зазначив, що роботи по заміні ліфтів у вказаних будинках виконувалися працівниками КП «Івано-Франківськліфт»в позаробочий час та у вихідні дні.

Вислухавши представників позивача та відповідача, показання свідків, дослідивши наявні в матеріалах адміністративної справи письмові докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд вважає, що в задоволенні позову слід відмовити з наступних мотивів.

Судом встановлено, що Державною податковою інспекцією в м.Івано-Франківську проведено планову виїзну перевірку КП «Івано-Франківськліфт»з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, дотримання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 по 30.09.2010.

За результатами перевірки складено акт за №769/23-2/31524654 від 15.02.2011, в якому зафіксовано, що внаслідок неправомірного включення до складу валових витрат вартості субпідрядних робіт на суму 402 762 грн. та формування податкового кредиту в розмірі 80 552,33 грн. за операціями, що проведені на підставі нікчемних правочинів, укладених між КП «Івано-Франківськліфт»та ТзОВ «КП Будріал ЛТД», позивачем занижено податкові зобов'язання з податку на прибуток та податку на додану вартість, чим порушено вимоги ст.ст. 4, 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», чинних на момент виникнення спірних правовідносин.

На підставі вищевказаного акту перевірки, відповідачем прийняті податкові повідомлення- рішення за № 0000492302 та № 0000502302 від 01.03.2011, згідно яких КП «Івано-Франківськліфт»відповідно донараховано 139 894 грн.- податку на прибуток підприємства, з них 111 509 грн.- за основним платежем та 28 385 грн.- штрафними санкціями, та 57 441 грн.- податку на додану вартість, з яких розмір основного зобов'язання становить 35 872 грн. та 21 569 грн.- штрафні санкції.

Судом встановлено, що непогодившись із висновками податкового органу, позивач у визначеному законом порядку оскаржив повідомлення-рішення від 01.03.2011 до Державної податкової адміністрації (далі-ДПА) в Івано-Франківській області. Згідно рішення ДПА в Івано-Франківській області за № 828/10/25-019/87/222 від 22.03.2011 скаргу КП «Івано-Франківськліфт»залишено без задоволення, а оскаржувані повідомлення -рішення за № 0000492302 та № 0000502302 від 01.03.2011 року- без змін.

За наслідками судового розгляду суд погоджується з правомірністю донарахування позивачу податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємства та податку на додану вартість відповідно в розмірі 139 894 грн. та 57 441 грн., яке було здійснене податковим органом на підставі його висновків щодо нікчемносі правочинів, укладених між КП «Івано-Франківськліфт»та ТзОВ «КП Будріал ЛТД»за № 27 від 20.11.2008 і № 132 від 28.11 2008, та прийняття відповідачем вищевказаних податкових повідомлень-рішень з огляду на нижчевикладене.

Згідно вимог ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства (далі- КАС) України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

В судовому засіданні встановлено, що відповідно до умов договорів за № 27 від 20.10.2008 та №132 від 28.11.2008, ТзОВ «Комерційне підприємство «Будріал ЛТД», як субпідрядник за дорученням підрядника КП «Івано-Франківськліфт»взяло на себе зобов'язання щодо виконання робіт по заміні п'яти ліфтів в житлових будинках по вулиці Довженка в м.Івано-Франківську, зокрема двох ліфтів в будинку за № 11А- та трьох в будинках за № 9А( 2 під'їзд) та № 9Б (3,4 під'їзд).

Виконання сторонами умов вказаних договорів за №27 та № 132, які спрямовані на реальне настання правових наслідків, на думку представника позивача підтверджено наявними в матеріалах справи письмовими доказами, зокрема Актами приймання виконаних підрядних робіт за листопад- грудень 2008 року, довідками про вартість виконаних робіт форми № КБ-3, затвердженої наказом Державного комітету статистики України та Державного комітету України з питань будівництва та архітектури від 21.06.2002 за № 237/5, які погоджені та підписані посадовими особами КП «Івано-Франківськліфт»та ТзОВ «КП Будріал ЛТД». Реальність виконання вказаних договорів субпідряду позивачем також підтверджено податковими накладними за №1644 від 31.10.2008, № 2008 від 28.11.2008 та № 2327 від 24.12.2008, згідно яких КП «Івано-Франківськліфт» здійснено перерахунок субпідряднику ТзОВ «КП «Будріал ЛТД»коштів за виконані роботи на загальну суму 483 314 грн.( в тому числі ПДВ 80 552,33 грн).

Однак дані докази суд залишає без уваги, так як на переконання суду висновки посадових осіб податкового органу щодо безтоварності господарських операцій за вищевкзаними правочинами є вірними та підтверджуються наступними обставинами.

Згідно інформації, отриманої від ДПІ у Печерському районі м.Києва 05.10.2010 року, посадові особи ТзОВ «КП «Будріал ЛТД» за юридичною та фактичною адресою відсутні. Відповідно до поданої вказаним суб'єктом господарювання податкової звітності ф.1-ДФ за період 2008-2009 років нараховувалася заробітна плата ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17 Однак згідно пояснень вказаних осіб, отриманих ГВПМ ДПІ в м.Івано-Франківську, дані громадяни в ТзОВ «КП «Будріал ЛТД» не працювали.

На запит ГВПМ ДПІ в м.Івано-Франківську від 04.10.2010 року за №7550/7/26-90/5167 отримано інформацію, що свідоцтво платника ПДВ ТзОВ «КП «Будріал ЛТД»анульоване 23.04.2007 року.

Також в наданих суду показаннях свідки ОСОБА_5, ОСОБА_7 та ОСОБА_8, вказали, що працюючи в КП «Івано-Франківськліфт»в грудні 2008 року в позаробочий час здійснювали заміну ліфтів в житлових будинках по вулиці Довженка за № 11, 9А та 9 Б. Нікому із осіб, допитаних судом в якості свідків, про виконання робіт за вказаними адресами працівниками ТзОВ «КП Будріал ЛТД»невідомо. Згідно пояснень свідка ОСОБА_9, нею здійснювалася реєстрація договорів із субпідрядником ТзОВ «КП Будріал ЛТД», проте працівників даного підприємства вона не бачила, відрядні посвідчення не відмічала.

Крім того Правилами будови і безпечності експлуатації ліфтів(далі -Правила), затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 01.09.2008 року за № 190, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07.10. 2008 за № 937/15628 встановлено порядок здійснення монтажу, налагодження, ремонту, реконструкції та модернізації ліфтів суб'єктами господарювання.

Згідно вказаних Правил суб'єкт господарювання, у власності або в користуванні якого є ліфти та який має намір їх експлуатувати, подає для здійснення реєстрації таких ліфтів письмову заяву, паспорт ліфта та акт технічної готовності ліфта. Акт технічної готовності ліфта складається організацією, яка змонтувала ліфт, виконала його заміну, реконструкцію чи модернізацію. Крім того в паспорті ліфта повинен бути запис про призначення особи, відповідальної за організацію робіт технічного обслуговування і ремонту ліфта, і електромеханіка, відповідального за справність ліфта.

Як вбачається із показань свідка ОСОБА_10 акти технічної готовності ліфтів по вулиці Довженка в будинках за №11, 9А та 9Б підсувалися ним особисто, при цьому в паспортах ліфтів організацією, яка визначалася як власник ліфта, та брала на себе гарантійні зобов'язання зазначено КП «Івано-Франківськліфт».

Відповідно до п. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.п.1.2 п.1, п.п.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від -24.05.95р. №88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95р. за № 168/704, згідно якого первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Згідно вимог ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо - безпосередньо після її закінчення.

Таким чином для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавств та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", зокрема повинні відображати реальні товарні операції..

Однак, надані позивачем документи, зокрема акти акти приймання виконаних підрядних робіт за листопад-грудень 2008 року, довідки про вартість виконаних робіт, податкові накладні за №№1644, 2008, 2327 відповідно від 31.10.2008, 28.11.2008, 24.12.2008 не підтверджують реального часу здійснення ТзОВ «КП Будріал ЛТД»операцій, наявності трудових ресурсів, виробничо- складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення Товариством такої діяльності.

За таких обставин суд дійшов висновку, що укладені договори на виконання субпідрядних робіт по заміні ліфтів не мали на меті здійснення господарських операцій та настання правових наслідків, а були укладені КП Івано-Франківсьліфт»з метою ухилення від сплати податкових платежів шляхом завищення власних валових витрат та протиправного оформлення відповідних податкових зобов'язань.

Відповідно до ч.5 ст. 203 ЦК України правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.5 ст.203 ЦК України є підставою недійсності правочину.

Крім того згідно зі статтею 228 ЦК України правочин, спрямований на незаконне заволодіння майном держави, вважається таким, що порушує публічний порядок (частина перша), а отже, є нікчемним (частина друга).

Отже, договори за №27 від 20.10.2008 та № 132 від 28.11.2008 відповідно до п.п.1, 2 ст.215, п.п. 1, 5 ст.203 ЦК є нікчемними, і в силу ст.216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств»(далі-Закон), чинного на момент виникнення спірних правовідносин, валові витрати виробництва та обігу -це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 даного Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.8 цієї статті.

Абзацом 4 підпункту 5.3.9 п.5.3 статті 5 Закону встановлено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

На підставі вищенаведеного, суд дійшов до висновку про неправомірність включення позивачем до складу валових витрат в декларації з податку на прибуток підприємства за 4 кварталі 2008 року вартості послуг (субпідрядних робіт) на загальну суму 402 762 грн. за операціями, що проведені на підставі нікчемних правочинів за № 27 від 20.10.2008 та № 132 від 28.11.2008, укладених між КП «Івано-Франківськліфт»та ТзОВ «КП Будріал ЛТД».

За таких обставин рішенням за № 0000492302 від 01.03.2001 ДПІ правомірно збільшено позивачу на 139 894 грн. податкове зобов'язання з податку на прибуток, з яких розмір основного боргу становить 111 509 грн. та 28 385 грн. -штрафні(фінансові) санкції.

Суд також погоджується із прийняттям відповідачем повідомлення-рішення за № 0000502302 від 01.03.2011 року, згідно якого КП «Івано-Франківськліфт»донараховано 57 441 грн. - податку на додану вартість, з яких 35 872 грн.- за основним платежем та 21 569 грн.- штрафними санкціями, як такого, що прийнято на підставі закону та обгрунтовано, тобто з врахуванням усіх обставин, які мають значення для прийняття рішення(вчинення дії).

Так п.1.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», чинного на момент виникнення спірних правовідносин, визначено, що податковим кредитом є сума, на яку платник податків має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, яка визначена згідно з цим законом.

Згідно п.п. 7.4.1. п.7.4 ст.7 Закону податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

Підпуктом 7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону визначено, що якщо платник податку придбаває(виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи(послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у з зв'язку з таким придбанням( виготовленням) не включається до складу податкового кредиту.

Відповідно до п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів(послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами зідно з п.п.7.2.6 цього пункту).

Однак в порушення вищевказаних приписів Закону України «Про податок на додану вартість»КП «Івано-Франківськліфт»включено до складу податкового кредиту ПДВ у розмірі 80 552 грн., який обчислений із вартості послуг, придбання та використання яких у межах господарської діяльності підприємством не доведено.

Таким чином, розмір податкового кредиту, сформованого позивачем на підставі нікчемних правочинів за № 27 та №132, податковим органом правомірно зменшено на 80 552 грн.

Враховуючи вищенаведене позовні вимоги позивача про скасування оскаржуваних повідомлень - рішень від 01.03.2011 року є необгрунтованими, а відтак в їх задоволенні слід відмовити.

На підставі ч.2 ст.19, Конституції України, Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», Закону України «Про податок на додану вартість», керуючись ч.3 ст.2, ст.ст.11, 71, 86, ч.3 ст.160, ст. 162 КАС України, суд

п о с т а н о в и в:

в задоволенні позову відмовити.

Згідно ст.254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення встановлених строків подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова в повному обсязі виготовлена 24.09.2012 року.

Суддя: /підпис/ Гундяк В.Д.