Постанова № 27475589, 14.11.2012, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 листопада 2012 року 2а-4931/12/1070

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Спиридонової В.О., за участю секретаря судового засідання Тятькова І.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві адміністративну справу за позовом малого підприємства «Аптека №213»до Тетіївської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

17.10.2012 мале підприємство «Аптека №213» (далі -позивач, Підприємство) звернулось до суду з адміністративним позовом до Тетіївської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби (далі - відповідач, Податковий орган) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення форми «С»від 09.04.2012 №0000042230, яким застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 5 055,00 грн.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що Підприємство вважає оскаржуване рішення незаконним та таким, яке підлягає скасуванню. У своїх доводах позивач зазначає, що виявлені під час перевірки Податковим органом порушення не відповідають дійсності, оскільки у книзі обліку розрахункових операцій (далі -КОРО) вся готівка за 25.09.2011 відображена у повному обсязі відповідно до вимог чинного законодавства. Отже, вказане свідчить про те, що з боку Підприємства не було вчинено дій, спрямованих на приховування виручки, а вся виручка за 25.09.2011 у сумі 1 011,00 грн. була оприбуткована правильно без порушень. Пояснення працівника Підприємства представниками Податкового органу отримано шляхом задиктовування тексту та введення фармацевта-касира в оману щодо неіснуючих порушень.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечив, у задоволенні позову просив суд відмовити з підстав, викладених у письмових запереченнях проти позову, які полягають в наступному.

В результаті проведеної перевірки встановлено порушення з боку Підприємства вимог п. 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України №637 від 15.12.2004 (далі -Положення №637), а саме: встановлено факт несвоєчасного оприбуткування в книзі ОРО грошової суми в розмірі 1 011,00 грн. за 25.09.2011. Як доказ надано, зокрема, копію пояснення фармацевта ОСОБА_1

Враховуючи викладене, відповідач вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято правомірно і підстави для скасування відсутні.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи принципи рівності сторін, суд дійшов наступних висновків.

Мале підприємство «Аптека № 213»зареєстроване як суб'єкт підприємницької діяльності Тетіївською районною державною адміністрацією Київської області 19.07.1996, свідоцтво серії А00 №179010. Ідентифікаційний номер - 24217218. 19.05.1999 позивач взятий на облік платником податків за №888.

Як вбачається з матеріалів справи, 27.03.2012 на підставі ст. 75, пп. 80.2.2. п. 80.2 ст. 80, ст. 81 Податкового Кодексу України та наказу ДПС у Київській області від 29.02.2012 № 51, направлень на перевірку від 27.03.2012 №653, №654 податковими ревізорами-інспекторами Податкового органу Дугіним О.В. і Двірком О.М. проведено фактичну перевірку Підприємства. Мета перевірки - дотримання вимог Податкового кодексу України, Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»від 06.07.95 № 265/95-ВР, постанови Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637 «Про затвердження Положення про ведення касових операції у національній валюті в У країні»тощо.

За результатами перевірки складено акт фактичної перевірки від 27.03.2012 №000288, в якому зафіксовано факт несвоєчасного оприбуткування готівки в книзі ОРО грошової суми в розмірі 1011,00 грн., а саме: готівкову виручку за 25.09.2011 оприбутковано 29.09.2011, що є порушенням п. 2.6. постанови Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637. У вказаному акті перевірки міститься також посилання на пояснення фармацевта -працівника Підприємства.

З наданої представником відповідача копії пояснення фармацевта ОСОБА_1 від 27.03.2012 вбачається, що по суті заданих питань опитана пояснила наступне. Виручку в сумі 1 011,00 грн. відповідно до Z-звіту № 0054 за 25.09.2011 помилково оприбутковано в книгу касового апарата (книга ОРО) 29.09.2011.

На підставі даних акта перевірки №000288 позивачу нараховано 5 055,00 грн. штрафних фінансових санкцій шляхом прийняття податкового повідомлення-рішення № 0000042230 від 09.04.2012, яке надіслано на адресу позивача, що підтверджується повідомленням про вручення.

Оскільки, позивач визначені оскаржуваним рішенням штрафні санкції не сплатив у добровільному порядку, відповідачем виставлено податкова вимогу від 17.05.2012 №11 на суму 5 055,00 грн., яку вручено Підприємству, про що свідчить прізвище та підпис директора МП «Аптека 213»в полі «Податкову вимогу отримав»корінця податкової вимоги.

Вважаючи прийняте податкове повідомлення-рішення незаконним, а нарахування штрафних санкцій необгрунтованим позивач звернувся до суду з даним позовом. В обгрунтування відсутності порушень з боку Підприємства, зокрема, п. 2.6 Положення №637, позивачем надано завірені копії аркушів №13 та №21 КОРО №1023000550/1, зареєстрованої 02.08.2011, а також копію пояснюючої ОСОБА_1 на ім'я директора Підприємства від 28.03.2012.

Зі змісту вказаної пояснюючої вбачається, що ОСОБА_1 працювала 27.03.2012, коли на перевірку прийшли працівники Податкового органу. Під час перевірки КОРО №1023000550/1 їй повідомили, що виявили порушення несвоєчасного оприбуткування готівки в КОРО. В чому суть помилки їй не пояснили і сказали заповнити акт перевірки каси. Акт і пояснювальну від 27.03.2012 ОСОБА_1 написала під диктовку. Коли перевірка закінчилась ОСОБА_1 передивилась КОРО і прочитала копію акта фактичної перевірки №000288, після чого зрозуміла, що жодних помилок немає, а книга ОРО заповнена правильно, готівка оприбуткована своєчасно.

Оглянувши копії витягів з КОРО №1023000550/1, судом встановлено, що на аркуші №13 міститься запис за 25.09.2011 про те, що відповідно до Z-звіту № 0054 загальна сума розрахунків становить 1 011,00 грн. Вказаний запис міститься після рядка-запису за 24.09.2011 щодо Z-звіту № 0053 та, відповідно, перед рядком за 26.09.2011 щодо Z-звіту № 0055. Жодних виправлень не спостерігається, лише число 25 записано із помаркою.

З копії аркуша №21 КОРО вбачається факт підклеювання Z-звіту № 0054 за 25.09.2011 на суму 1 011,00 грн., одразу після Z-звіту № 0053 за 24.09.2011.

У судовому засіданні оглянуто КОРО №1023000550/1, з якої вбачається, що всі записи щодо дат та Z-звітів внесені по хронології та Z-звіти також підклеєні по хронології. Суд звертає увагу, що перевірка здійснювалась у березні 2012 року, тобто КОРО була заповнена по цей день, проте у Податкового органу виникли припущення щодо несвоєчасного оприбуткування готівки лише за 25.09.2011.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами у справі, суд виходить з наступного.

Згідно з частиною 1 статті 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до частин 1 та 4 статті 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Зважаючи на викладені положення чинного процесуального законодавства, суд не бере до уваги посилання відповідача на отримані під час фактичної перевірки пояснення фармацевта ОСОБА_1 та вважає, що доводи Податкового органу спростовуються наступним.

Пунктом 1.2 Положення №637 визначено, що книга обліку розрахункових операцій (КОРО) - прошнурована і належним чином зареєстрована в органах державної податкової служби України книга, що містить щоденні звіти, які складаються на підставі відповідних розрахункових документів щодо руху готівкових коштів, товарів (послуг).

Пунктом 2.6 Положення №637, зокрема, встановлено, що уся готівка, яка надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися. Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.

Таким чином, як вбачається з викладених норм законодавства, метою формування касової книги є своєчасне відображення оприбуткування готівки в повній сумі її фактичних надходжень відповідно до фіскальних звітних чеків, яким у даному випадку є Z-звіт. Таким чином, належним доказом у даній справі є власне книга ОРО, яка відображає дії позивача щодо факту та своєчасності оприбуткування готівки.

Відповідно до частини 1 статті 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Отже, зважаючи на наявність підклеєного до КОРО Z-звіту за 25.09.2011 №0054 з відображенням у відповідному рядку КОРО за 25.09.2011 навпроти цього звіту суми оприбуткованих коштів, що відповідає сумі 1 011,00 грн., зазначеній у самому звіті, суд вважає, що позивач своєчасно та в повній мірі оприбуткував готівкові кошти за 25.09.2011, адже наявна помарка не свідчить про несвоєчасне оприбуткування готівки.

Статтею 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки»№436/95 від 12.06.1995 визначено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу, зокрема, за не оприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п'ятикратному розмірі не оприбуткованої суми.

Зважаючи, що своєчасність та повноту оприбуткування коштів за 25.09.2011 Підприємством доведено, суд вважає безпідставним застосування до позивача положень статті 1 вказаного Указу Президента України.

Згідно з частиною першою статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частина 2 статті 71 КАС України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, враховуючи правомірність дій позивача, не доведеність відповідачем обгрунтованості застосування до Підприємства штрафних санкцій, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог та скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись статтями 11, 14, 70-72, 86, 159-163, 254 КАС України, суд

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Тетіївської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби від 9 квітня 2012 року №0000042230.

Стягнути з Державного бюджету України на користь малого підприємства «Аптека №213» судовий збір у розмірі 107 (сто сім) грн. 30 коп.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядку, встановленому статтями 185-187 КАС України, шляхом подання апеляційної скарги через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Спиридонова В.О.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 16 листопада 2012 р.