Ухвала суду № 27474758, 29.03.2012, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

______________

Головуючий у 1-й інстанції: Жуковська Л.А.

Суддя-доповідач:Кузьменко Л.В.

УХВАЛА

іменем України

"29" березня 2012 р. Справа № 2а/1770/4542/2011

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегіі:

головуючого судді Кузьменко Л.В.

суддів: Зарудяної Л.О.

Пасічник С.С.,

при секретарі Бєляєвій Т.В. ,

за участю сторін:

від позивача: Волошина І.В., представника за довіреністю,

від відповідача: не з"явився,

розглянувши апеляційну скаргу Приватного підприємства "Регіональна компанія "Лідер-М" на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "21" листопада 2011 р. у справі за позовом Приватного підприємства "Регіональна компанія "Лідер-М" до Державної податкової інспекції у м.Рівне про скасування податкового повідомлення - рішення ,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2011 року Приватне підприємство "Регіональна компанія "Лідер-М" звернулося з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Рівне про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000392344 від 20.06.2011 р. про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 7969 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що податковим органом не дотримано вимог чинного законодавства при визначені звичайної ціни та не доведено факту здачі нежитлових приміщень в оренду за договором № 01/12 від 01.08.2008 р. з приватним підприємцем ОСОБА_1. На думку позивача, оренда приміщень не є послугою, ціна на яку підлягає державному регулюванню згідно закону України "Про ціни та ціноутворення" №507-XII від 03.12.1990 р., як наслідок ціни на її надання є вільними та повинні встановлюватися орендодавцем самостійно. Значну різницю в цінах надання орендної послуг для ТОВ "Індус-ЛТД" та для ПП ОСОБА_1. позивач пояснює придбання останнім послуг оптом.

В частині безпідставного включення податковим органом до складу податкових зобов'язань з ПДВ за січень 2011 р. позивач зазначає, що між ним та ТОВ "Грін Буд" укладено договір пайової участі в будівництві торгового центру від 23.09.2010 р. Вказує, що у відповідності до п. 189.7 ст. 189 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань виконавця довгострокових контрактів є дата фактичної передачі виконавцем результатів робіт за такими договорами.

Договір пайової участі між ПП "Регіональна компанія "Лідер-М" та ТОВ "Грін Буд" діє на даний час, оскільки фактичної передачі об'єкта будівництва не відбулося у зв'язку з чим немає підстав для відображення податкових зобов'язань в складі податкової декларації з ПДВ за січень 2011 р.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2011 року в задоволенні позову відмолено.

З постановою суду першої інстанції позивач не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій, з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить зазначену постанову скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову.

Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як слідує з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції 08.06.2011 р. ДПІ у м. Рівне проведено позапланову виїзну перевірку ПП "Регіональна компанія "Лідер-М" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних звітних періодів за січень 2011 р., яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось у період грудень 2010 р., про що складено акт № 728/23-300/31994336.

З акта перевірки №728/23-300/31994336 від 08.06.2011 р. вбачається, що за результатами її проведення податковий орган встановив порушення позивачем п. 4.1, п. 4.2 ст. 4 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04.1997 р., ст. 187, п. 189.1, п. 189.4, ст.. 189, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України в результаті чого ПП "Регіональна компанія "Лідер-М" було завищено заявлену суму бюджетного відшкодування з ПДВ за січень 2011 р. на 7969 грн.

На підставі акта перевірки № 728/23-300/31994336 від 08.06.2011 р. ДПІ у м. Рівне було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000392344 від 20.06.2011 р. про зменшення суми бюджетного відшкодування на 7969 грн.

З матеріалів справи вбачається, що 01.12.2008 р. між позивачем та ПП ОСОБА_1. було укладено договір оренди нежитлового приміщення. Згідно п. 1.2 договору приміщення, що передаються в оренду є частиною пішохідного бульвару з торговими павільйонами до супермаркету "Арсен" і знаходяться за адресою - м. Рівне, вул.Черняка та позначені на плані під номером 9, 15, 16, 17, 18, 19, 23, 25, 26, 29. Згідно п. 1.3 договору загальна площа об'єкта 272,4 кв. м. Розмір орендної плати встановлювався 60 грн./кв. м.

04.01.2010 р. договором про внесення змін та доповнень до договору № 01/12 оренди нежитлового приміщення від 01.12.2008 р. було внесено зміни в частині розміру орендної плати, остання була встановлена в розмірі 15 грн./кв.м. За вказаним договором за грудень 2010 р. позивачем було задекларовано податкових зобов'язань з податку на додану вартість на загальну суму 617,75 грн. та за січень 2011 р. - в сумі 617,75 грн.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погоджується і колегія суддів, виходив з того, що окрім ПП ОСОБА_1. протягом періоду, що перевірявся позивачем згідно договору №16/10 оренди нежитлового приміщення від 16.10.2009 р. з ТОВ "Інус-ЛТД" надавались послуги оренди нежитлових приміщень за тією ж адресою та позначені на плані № 17. Згідно п. 3.1 договору розмір орендної плати становить 90 грн./кв. м. в місяць.

Тобто, ідентичні послуги, які надавалися ПП "Регіональна компанія "Лідер-М" в той же період вартували значно вище ніж послуги, що надавалися для пов'язаної особи ПП ОСОБА_1, як наслідок визначення податкових зобов'язань з податку на додану вартість повинно відбуватися із вартості 72 грн./кв. м. (90-18 (20% ПДВ)) , що в даному випадку слід вважати звичайною економічно обґрунтованою вартістю послуг оренди нежитлових приміщень.

Відповідно до п. 4.1 ст. 4 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04.1997 р. - база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку, що включається до ціни товарів (послуг)). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (послуг).

У разі якщо звичайна ціна на товари (послуги) перевищує договірну ціну на такі товари (послуги) більше ніж на 20 відсотків, база оподаткування операції з поставки таких товарів (послуг) визначається за звичайними цінами.

Відповідно до п. 4.2 ст. 4 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04.1997 р. - у разі поставки товарів (робіт, послуг) без оплати або з частковою оплатою їх вартості коштами у межах бартерних (товарообмінних) операцій, здійснення операцій з безоплатної передачі товарів (робіт, послуг), натуральних виплат у рахунок оплати праці фізичним особам, що перебувають у трудових відносинах з платником податку, передачі товарів (робіт, послуг) у межах балансу платника податку для невиробничого використання, витрати на яке не відносяться до валових витрат виробництва (обігу) і не підлягають амортизації, а також пов'язаній з продавцем особі чи суб'єкту підприємницької діяльності, який не зареєстрований як платник податку, база оподаткування визначається виходячи з фактичної ціни операції, але не нижчої за звичайні ціни.

Відповідно до пп. 1.20.1 п. 1.20 ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" № 334/94-ВР від 28.12.1994 р. - якщо цим пунктом не встановлено інше, звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору. Якщо не доведене зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін.

Пп.1.20.2, п. 1.20 ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємст" - для визначення звичайної ціни товару (робіт, послуг) використовується інформація про укладені на момент продажу такого товару (роботи, послуги) договори з ідентичними (однорідними) товарами (роботами, послугами) у співставних умовах. Зокрема, враховуються такі умови договорів, як кількість (обсяг) товарів (наприклад, обсяг товарної партії), строки виконання зобов'язань, умови платежів, звичайних для такої операції, а також інші об'єктивні умови, що можуть вплинути на ціну. При цьому умови договорів на ринку ідентичних (у разі їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) визнаються співставними, якщо відмінність між такими умовами суттєво не впливає на ціну, або може бути економічно обґрунтована. При цьому враховуються звичайні при укладанні угод між непов'язаними особами надбавки чи знижки до ціни. Зокрема, але не виключно, враховуються знижки, пов'язані з сезонними та іншими коливаннями споживчого попиту на товари (роботи, послуги), втратою товарами якості або інших властивостей; закінченням (наближенням дати закінчення) строку зберігання (придатності, реалізації); збутом неліквідних або низьколіквідних товарів; маркетинговою політикою, у тому числі при просуванні товарів (робіт, послуг) на ринки; наданням дослідних моделей і зразків товарів з метою ознайомлення з ними споживачів.

Якщо товари (роботи, послуги), ідентичні (за їх відсутності - однорідні) товарам (роботам, послугам), стосовно яких визначається звичайна ціна, прилюдно пропонуються до продажу, або мають ціни, встановлені на організованому ринку цінних паперів, або мають біржову ціну (біржове котирування), визначення звичайної ціни у встановленому в абзаці першому цього підпункту порядку здійснюється із врахуванням таких факторів.

Аналогічні норми містяться в Податковому кодексі України. Згідно пп. 14.1.71 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України - звичайна ціна - ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін;

Пп. 14.1.219 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України - ринкова ціна - ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати на добровільній основі, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) у порівняних економічних (комерційних) умовах;

Пп. 14.1.80. п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України передбачено, що ідентичні товари (роботи, послуги) - товари (роботи, послуги), що мають однакові характерні для них основні ознаки.

При цьому під ідентичними розуміються товари, що мають однакові ознаки з оцінюваними товарами, у тому числі такі, як: фізичні характеристики; якість та репутація на ринку; країна виробництва (походження); виробник.

Відповідно до п. 189.1 ст. 189 Податкового кодексу України в редакції, що діяла на момент вчинення спірних правовідносин - у разі постачання товарів/послуг без оплати, з частковою оплатою їх вартості коштами, у межах бартерних операцій, натуральних виплат у рахунок оплати праці фізичним особам, що перебувають у трудових відносинах із платником податку, постачання товарів/послуг у межах балансу платника податку для невиробничого використання, а також у разі постачання товарів/послуг пов'язаній з постачальником особі, суб'єкту господарювання, який не зареєстрований як платник податку, чи фізичній особі база оподаткування визначається виходячи з фактичної ціни операції, але не нижче за звичайні ціни, визначені відповідно до статті 39 розділу І цього Кодексу.

Відповідно до п. 39.1 ст. 39 Податкового кодексу України - звичайна ціна на товари (роботи, послуги) збігається з договірною ціною, якщо інше не встановлено цим Кодексом і не доведено зворотне, в тому числі в результаті неможливості визначення звичайної ціни із застосуванням положень пунктів 39.3 - 39.4 цієї статті.

Звичайна ціна застосовується у разі здійснення платником податків: а) бартерних операцій; б) операцій з пов'язаними особами; в) операцій з платниками податків, що застосовують спеціальні режими оподаткування або інші ставки, ніж основна ставка податку на прибуток, або не є платником цього податку, крім фізичних осіб, які не є суб'єктами підприємницької діяльності;

П. 39.2 ст. 39 Податкового кодексу України - визначення звичайної ціни у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснюється за одним з методів, вказаних в цьому пункті. Встановлюються такі методи визначення звичайної ціни: а) порівняльної неконтрольованої ціни (аналогів продажу); б) ціни перепродажу; в) "витрати плюс"; г) розподілення прибутку; ґ) чистого прибутку.

Відповідно до п. 39.4 ст. 39 Податкового кодексу України - за методом порівняльної неконтрольованої ціни (аналогів продажу) застосовується ціна, яка визначається за ціною на ідентичні (а за їх відсутності - однорідні) товари (роботи, послуги), що реалізуються (придбаваються) не пов'язаній з продавцем (покупцем) особі за звичайних умов діяльності.

Для визначення звичайної ціни товару (роботи, послуги) згідно з методом порівняльної неконтрольованої ціни (аналогів продажу) використовується інформація про укладені на момент продажу такого товару (роботи, послуги) договори з ідентичними (однорідними) товарами (роботами, послугами) у порівнянних умовах на відповідному ринку товарів (робіт, послуг). Враховуються, зокрема, такі умови договорів, як кількість (обсяг) товарів (наприклад, обсяг товарної партії); обсяг функцій, що виконуються сторонами; умови розподілу між сторонами ризиків і вигод; строки виконання зобов'язань; умови здійснення платежів, звичайних для такої операції; характеристика ринку товарів, на якому здійснено господарську операцію; бізнес-стратегія підприємства; звичайні надбавки чи знижки до ціни під час укладення договорів між непов'язаними особами, а також інші об'єктивні умови, що можуть вплинути на ціну. При цьому умови договорів на ринку ідентичних (за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) визнаються порівнянними, якщо відмінність між такими умовами істотно не впливає на ціну або може бути економічно обґрунтована. При цьому враховуються звичайні під час укладення договорів між непов'язаними особами надбавки чи знижки до ціни, зокрема знижки, зумовлені сезонними та іншими коливаннями споживчого попиту на товари (роботи, послуги), втратою товарами якості або інших властивостей; закінченням (наближенням дати закінчення) строку зберігання (придатності, реалізації); збутом неліквідних або низьколіквідних товарів.

Якщо товари (роботи, послуги), стосовно яких визначається звичайна ціна, ідентичні (за їх відсутності - однорідні) товарам (роботам, послугам), які прилюдно пропонуються до продажу, або мають ціни, встановлені на організованому ринку цінних паперів, або мають біржову ціну (біржове котирування), визначення звичайної ціни, в установленому в абзаці першому цього пункту порядку, здійснюється з урахуванням таких факторів.

При визначенні звичайної ціни згідно з методами, встановленими цим пунктом, використовується інформація про ціни в операціях між непов'язаними особам у співставних умовах на відповідному ринку товарів (робіт, послуг).

При цьому умови визнаються співставними, якщо відмінність між такими умовами істотно не впливає на ціни, які отримуються в результаті застосування методів, встановлених цим пунктом.

Суд першої інстанції, погодившись з позицією податкового органу, обгрунтовано виходив з того, що ПП ОСОБА_1. є пов'язаною особою з ПП "Регіональна компанія "Лідер-М", є платником єдиного податку, у спірний період часу позивач надавав аналогічні послуги не пов"язаним особам за значно вищою ціною, тому у податкового органу були підстави для визначення бази оподаткування за звичайними цінами за методом порівняльної неконтрольованої ціни (аналогів продажу).

Так, протягом періоду, що перевірявся ПП "Регіональна компанія "Лідер-М" згідно договору № 16/10 оренди нежитлового приміщення від 16.10.2009 р. з ТОВ "Інус-ЛТД" надавала послуги оренди нежитлових приміщень за тією ж адресою. Згідно п. 3.1 договору розмір орендної плати становить 90 грн./кв. м. в місяць.

Таким чином, база оподаткування послуг з надання в оренду приміщень для ПП ОСОБА_1. повинна становити не менше 90 грн./кв. м. Отже, позивачем було занижено податкові зобов'язання по податку на додану вартість за січень 2011 р. на суму 3089 грн. ((90-15) х 247,1 м.кв. = 18532,5 грн. в т.ч. ПДВ 3088,75 грн.).

Доводи апелянта щодо надання послуг оренди приміщень оптом та виконання ПП ОСОБА_1. ремонтних робіт не є переконливими, так як не узгоджуються з приписами п. 4.1, 4.2 ст. 4 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04.1997 р. та п. 189.1 ст. 189 Податкового кодексу України, оскільки останніми база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни. У разі якщо звичайна ціна на товари (послуги) перевищує договірну ціну на такі товари (послуги) більше ніж на 20 відсотків, база оподаткування операції з поставки таких товарів (послуг) визначається за звичайними цінами.

З матеріалів справи слідує, що в ході проведення перевірки податковим органом було встановлено, що ПП "Регіональна компанія "Лідер-М" є інвестором будівництва торгового центру на перехресті вулиць Млинівська та Макарова в м. Рівне. згідно інвестиційного договору від 12.01.2006 р. укладеного з Управлінням капітального будівництва Рівненського міськвиконкому. Згідно умов цього договору Замовник приймає на себе надання послуг Інвестору по виконанню функцій Замовника з будівництва офісного центру, а інвестор фінансує будівництво об'єкту та послуги Замовника.

23.09.2010 р. між ПП "Регіональна компанія "Лідер-М" (Інвестор) та ТОВ "Грін-Буд" (Інвестор пайовик) було укладено договір пайової участі в будівництві торгового центру на перехресті вулиць Млинівська та Макарівська в м. Рівне.

Як вбачається з п. 1.2 вказаного договору Інвестор-пайовик зобов'язується здійснити оплату витрат понесених Інвестором шляхом перерахування на протязі 12 календарних місяців суми 90500 грн. в т.ч. 15083,33 грн. ПДВ. Згідно банківської виписки 12.01.2011 р. ТОВ "Грін Буд" перерахувало кошти в сумі 15200 грн. в т.ч. ПДВ 2533 грн.

Відповідно до п. 187.9 ст. 187 Податкового кодексу України - датою виникнення податкових зобов'язань виконавця довгострокових договорів (контрактів) є дата фактичної передачі виконавцем результатів робіт за такими договорами (контрактами).

Для цілей цього пункту довгостроковий договір (контракт) - це будь-який договір на виготовлення товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва та якщо договорами, які укладені на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапного їх здавання.

Як вбачається з договору б/н від 23.09.2010 р. між ПП "Регіональна компанія "Лідер-М" (Інвестор) та ТОВ "Грін-Буд" (Інвестор пайовик) його виконання повинно відбуватися протягом 12 календарних місяців, тобто останній не підпадає під визначення довгострокового контракту в розумінні п. 187.9 ст. 187 Податкового кодексу України.

За таких обставин слід застосовувати загальний порядок щодо нарахування податкових зобов'язань по податку на додану вартість.

Відповідно до п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України - датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Таким чином, за правилом першої події ПП "Регіональна компанія "Лідер-М" зобов'язано було в січні 2011 р. відобразити в складі податкових зобов'язань з податку на додану вартість суму коштів в розмірі 15200 грн. в т.ч. ПДВ 2533 грн. отриманих від ТОВ "Грін-Буд".

З врахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для її задоволення колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст.160,195,198,200,205,206,212,254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Регіональна компанія "Лідер-М" залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "21" листопада 2011 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис) Л.В. Кузьменко

судді: (підпис) (підпис) Л.О. Зарудяна С.С. Пасічник

З оригіналом згідно: суддя _______ Л.В. Кузьменко

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу Приватне підприємство " Регіональна компанія "Лідер-М" вул.Черняка,41/11,м.Рівне,33000

3- відповідачу Державна податкова інспекція у м.Рівне вул.Відінська , 8,м.Рівне,33023