Постанова № 27471145, 26.07.2012, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Справа № 33/0591/89м/2012

Категорія: ст.172-2 ч.2 КУпАП Головуючий 1 інстанції: Мохов Є.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 липня 2012 року м. Маріуполь

Суддя Апеляційного суду Донецької області Преснякова А.А., за участю прокурора Юрченко І.В. та особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1, захисника адвоката ОСОБА_2, розглянувши апеляцію особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову судді Волноваського районного суду Донецької області від 10 квітня 2012 року, якою

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, паспорт серії НОМЕР_1, виданий 28.02.2001 року Волноваським РВ ГУМВС України в Донецькій області, уродженця с.Бугас, Волноваського району, голову Бугаської сільської ради Волноваського району, мешкає: АДРЕСА_1,

притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 172-2 КпАП України та призначено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у дохід держави в розмірі 2550 гривень, з конфіскацією незаконно одержаної неправомірної вигоди у розмірі 2 636 грн. на р/р 31119106700179 код 21081100 МФО 834016 ОКПО 34686799 УГК у Волноваському районі, -

ВСТАНОВИВ:

Суд у постанові визнав встановленим, що ОСОБА_1, являючись особою уповноваженою на виконання функцій держави, посадовою особою органів місцевого самоврядування, перебуваючи на посаді голови Бугаської сільської ради Волноваського району, 15.07.2011 року порушив спеціальні обмеження щодо використання службового становища, спрямовані на запобігання і протидію корупції, а саме: 07.07.2011 року за № 3-рк було затверджено розпорядження Бугаського сільського голови про надання відпустки голові Бугаської сільської ради ОСОБА_1 На підставі розпорядження сільського голови Бугаської сільської ради ОСОБА_1 під час виконання ним своїх посадових обов'язків підписав розрахунково-платіжну відомість, платіжне доручення від 15.07.2011 року, на підставі яких йому була нарахована та виплачена матеріальна допомога на оздоровлення за 2011 рік в розмірі 2636 грн. Підстави для нарахування та виплати йому матеріальної допомоги на оздоровлення в липні 2011 року були відсутні, а саме рішення сесії Бугаської сільської ради, ОСОБА_1 в ході виконання своїх посадових обов'язків, 15.07.2011 року в порушення Постанови КМУ № 268 від 09.03.2006 року "Про упорядкування структури та умов оплати працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, суддів та інших органів", прийняв рішення та підписав розрахунково-платіжну відомість, платіжне доручення, на підставі яких отримав матеріальну допомогу, чим здійснив адміністративне правопорушення передбачене ст. 172-2 ч.2 КУпАП.

Постановою судді Волноваського районного суду Донецької області від 10 квітня 2012 року, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.172-2 ч.2 КУпАП, та призначено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 2550грн. на користь держави, з конфіскацією незаконно одержаної неправомірної вигоди у розмірі 2 636 грн. на р/р 31119106700179 код 21081100 МФО 834016 ОКПО 34686799 УГК у Волноваському районі.

В апеляційній скарзі на вказану постанову суду першої інстанції ОСОБА_1 просить поновити строк подачі апеляції, тому що він його пропустив з поважної причини та скасувати постанову суду від 10.04.2012 року із закриттям провадження по справі у зв'язку з відсутністю складу вказаного адміністративного правопорушення, оскільки про накладання адміністративного стягнення йому стало відомо 13.06.2012 року з листа прокурора, а копію вищезазначеної постанови він не отримував. Також зазначає, що в його діях відсутній склад корупційного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-2 КпАП України, оскільки відсутній корисний мотив, він не мав умислу отримувати матеріальну вигоду без законних підстав, а виплата матеріальної допомоги, яку він отримав передбачена Законами «Про місцеве самоврядування в Україні» та «Про відпустки», ПКМУ № 268 від 09.03.2006р., а також бюджетом Бугаської сільради на 2011 рік, колективним договором. В наступному його дії за фактом прийняття розпорядження були підтверджені депутатами сесії сільради, згідно рішення №У1/9-64 від 02.09.2011 року, заперечень незаконності виплати йому допомоги на оздоровлення не надійшло.

Вважає, що ним було порушено законодавство з фінансових питань та порядок ведення бухгалтерського обліку, за що його притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 164-2 КУпАП у вигляді штрафу, який він вже сплатив.

Крім того, суд не дослідив питання про строк накладення адміністративного стягнення, за ст. 38 ч.3,4 КУпАП.

Заслухавши пояснення правопорушника ОСОБА_1 та його захисника ОСОБА_2, які підтримали доводи апеляційної скарги, просили постанову суду скасувати, а справу закрити; висновок прокурора, який просив відмовити в задоволенні апеляції ОСОБА_1, вважає постанову суду законною; перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, суд прийшов до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду скасуванню з закриттям провадження по справі, з наступних підстав.

В судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_1 не визнав свою провину у скоєні адміністративного правопорушення та пояснив, що він рік пропрацював на посаді голови Бугаської сільської ради Волноваського району, при затвердженні бюджету сільради на 2011 рік було передбачено виплату допомоги на оздоровлення, в тому числі і для голови сільради, тому в розпорядженні від 07.07.2011 року № 3-рк про надання йому відпустки було зазначено і виплату допомоги на оздоровлення, сесія сільради своїм рішенням від 02.09.2011 року № У1/9-64 затвердила розпорядження сільського голови з питань фінансів за червень-серпень 2011 року. Він не мав наміру отримувати матеріальну допомогу на оздоровлення незаконно, вказана виплата передбачена діючим законодавством та документами Бугаської сільради, тому вважає, що в його діях відсутній склад корупційного правопорушення, просив постанову суду скасувати та закрити адміністративне провадження по справі щодо нього, поновивши йому строк оскарження, оскільки йому суд не повідомив про час розгляду справи, він не був присутнім у судовому засіданні та не отримував копію постанови.

Вказані пояснення ОСОБА_1 заслуговують уваги, оскільки вони підтверджуються матеріалами справи, а також наданими апелянтом доказами.

Відповідно до ст. 277-2 КУпАП повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи. Інші особи, які беруть участь у провадженні по справі про адміністративні правопорушення, повідомляються про день розгляду справи в той же строк.

Так, згідно ч.2 ст. 268, ч.2 ст. 250 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 172-2 КУпАП, є обов'язковою участь прокурора та присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. У разі ухилення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності від явки на виклик судді районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду цю особу може бути органом внутрішніх справ (міліцією) піддано приводу.

Дана справа розглянута як у відсутність ОСОБА_1, так і у відсутність прокурора, суддею Волноваського районного суду Донецької області не вживалось жодних заходів для забезпечення явки до суду як особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, так і прокурора.

З урахуванням цього слід визнати, що ОСОБА_1 був позбавлений можливості реалізувати в суді передбачені законом (ст. 268 КУпАП) права, якими наділена особа, котра притягається до адміністративної відповідальності, й зокрема права давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, користуватися юридичною допомогою тощо.

Порушення зазначених норм адміністративного закону є суттєвим, яке тягне безумовне скасування судового рішення.

Таким чином, строк на апеляційне оскарження має бути поновлений, оскільки невиконання судом першої інстанції вимог ст.ст. 268, 277-2 КУпАП, позбавило ОСОБА_1 можливості у визначений ч.2 ст. 294 КУпАП строк оскаржити постанову суду.

Як вбачається з матеріалів даної справи, судом першої інстанції в порушення вимог ст. ст. 245 та 280 КУпАП не з'ясувано обставин, які мають значення для з'ясування питання про наявність чи відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2. 172-2 КУпАП, ч.1 ст. 6 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції», не були досліджені всі обставини по справі, не наведено доказів, на підтвердження наявності складу адміністративного правопорушення, через що висновок суду щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 172-2 КУпАП, є передчасним і не відповідає вимогам ст. 280 КУпАП.

Так, ст. 172-2 ч.2 КУпАП передбачає відповідальність за порушення особою встановлених законом обмежень щодо використання службових повноважень та пов'язаних з цим можливостей з одержанням за це неправомірної вигоди у розмірі, що не перевищує ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або у зв'язку з прийняттям обіцянки/пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб.

Суть корупційного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 6 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» полягає в тому, що особа, уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування використовує свої службові повноваження та пов'язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди або прийняття обіцянки/пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб.

Під неправомірною вигодою, згідно ч.1 ст.1 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції», розуміються грошові кошти або інше майно, переваги, пільги, послуги, нематеріальні активи, що їх без законних на те підстав обіцяють, пропонують, надають або одержують безоплатно чи за ціною, нижчою за мінімальну ринкову.

Однак, ні протоколом про адміністративне правопорушення, ні судом першої інстанції, ні судом апеляційної інстанції не встановлено достатніх та об'єктивних доказів на підтвердження здійснення ОСОБА_1 дій, передбачених диспозицією ч.2 ст. 172-2 КУпАП, ч.1 ст. 6 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції».

З постанови судді вбачається, що голова Бугаської сільської ради ОСОБА_1 в ході виконання своїх посадових обов'язків, в порушення Постанови КМУ № 268 від 09.03.2006 року "Про упорядкування структури та умов оплати працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, суддів та інших органів", 15.07.2011 року прийняв рішення та підписав розрахунково-платіжну відомість, платіжне доручення, на підставі яких отримав матеріальну допомогу на оздоровлення за 2011 рік в розмірі 2636 грн. Підстави для нарахування та виплати йому матеріальної допомоги на оздоровлення в липні 2011 року були відсутні, а саме рішення сесії Бугаської сільської ради.

З таким висновком суду першої інстанції не можна погодитися, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 2, 6 постанови КМУ № 268 від 09.03.2006 року "Про упорядкування структури та умов оплати працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, суддів та інших органів", керівникам органів, зазначених у пункті 1 цієї постанови, що стосується і органів місцевого самоврядування, надано право у межах затвердженого фонду оплати праці: надавати працівникам матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань та допомогу для оздоровлення при наданні щорічної відпустки у розмірі, що не перевищує середньомісячної заробітної плати працівника (місячного грошового забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького складу).

Преміювання сільських, селищних і міських голів, голів районних і районних у містах рад, їх заступників, встановлення їм надбавок, надання матеріальної допомоги здійснюється у порядку та розмірі, установлених цією постановою, у межах затверджених видатків на оплату праці. Рішення про зазначені виплати приймається відповідною радою.

Таким чином, матеріали справи не підтверджують вчинення ОСОБА_1 корупційного діяння, передбаченого ч.1 ст. 6 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції», відповідальність за вчинення якого передбачена ч.2 ст.172-2 КУпАП, оскільки надання голові Бугаської сільської ради ОСОБА_1 матеріальної допомоги на оздоровлення у розмірі середньомісячної заробітної плати було затверджено рішенням Бугаської сільської ради № У1/3-19 від 12.01.2011 року «Про сільський бюджет на 2011 рік» (а/с 33-37), тобто у межах затвердженого фонду оплати праці, матеріали справі не містять даних, що ОСОБА_1 отримав матеріальну допомогу на оздоровлення при наданні щорічної відпустки у розмірі, що перевищує його середньомісячну заробітну плату; розпорядження Бугаського сільського голови ОСОБА_1 від 07.07.2011 року за № 3-рк «Про надання відпустки ОСОБА_1» (а/с 10), на підставі якого ОСОБА_1 підписав розрахунково-платіжну відомість та платіжне доручення від 15.07.2011 року, згідно яких ОСОБА_1 була нарахована та виплачена матеріальна допомога на оздоровлення за 2011 рік в розмірі 2636 грн., затвердила сесія сільради своїм рішенням від 02.09.2011 року № У1/9-64 (а/с 44), тому отриману ОСОБА_1 матеріальну допомогу на оздоровлення при наданні щорічної відпустки не можна вважати неправомірною вигодою.

За таких обставин постанова судді Волноваського районного суду Донецької області від 10 квітня 2012 року підлягає скасуванню, а провадження по справі закриттю у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 корупційного діяння, передбаченого ч.1 ст. 6 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції», відповідальність за вчинення якого передбачена ч.2 ст. 172-2 КУпАП.

На підставі викладеного та керуючись ст. 294, 247 п.1 КпАП України, -

ПОСТАНОВИВ:

Поновити особі, яка притягнута до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 строк подачі апеляційної скарги на постанову судді Волноваського районного суду Донецької області від 10 квітня 2012 року.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову судді Волноваського районного суду Донецької області від 10 квітня 2012 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 172-2 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 2550 гривень - скасувати.

Провадження по справі закрити на підставі п.1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 корупційного діяння, передбаченого ч.1 ст. 6 Закону України „Про засади запобігання і протидії корупції", відповідальність за вчинення якого передбачена ч.2 ст. 172-2 КУпАП

Постанова Апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя