Постанова № 27469989, 08.11.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-15072/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Клочкова Н.В.;

Суддя-доповідач: Сорочко Є.О.

ПОСТАНОВА

Іменем України

"08" листопада 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Сорочко Є.О.

Суддів: Горбань Н.І.

Межевич М.В.

при секретарі Грисюк Г.Г.

розглянувши в порядку письмового повадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "А.С.К." на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 грудня 2011 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "А.С.К." до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва про скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Товариства з обмеженою відповідальністю "А.С.К." (далі - ТОВ "А.С.К.") звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва (далі - ДПІ у Печерському районі) про скасування податкового повідомлення-рішення форми "В1" від 23.09.2011 №0001770703 щодо встановлення завищення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 263 031,00 грн. та нарахування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 65 757,00 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 грудня 2011 року в задоволенні позову було відмовлено.

На вказану постанову ТОВ "А.С.К." подало апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та ухвалити нову постанову, якою позов задовольнити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

У зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, та згідно п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України підлягає розгляду в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до матеріалів справи, ДПІ у Печерському районі проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "А.С.К." з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість в рахунок майбутніх платежів за квітень 2010 року, за результатами якої складено акт перевірки від 07.09.2011 №145/0703/25395092.

Даною перевіркою встановлено, порушення позивачем п.п. 7.7.1., 7.7.2. п. 7.7. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 №168/97-ВР, а саме включення до складу податкового кредиту в податковій декларації з податку на додану вартість за квітень 2010 р. податкові накладні, виписані в попередніх періодах, які отримані із запізненням без документального підтвердження такого запізнення, у зв'язку з чим позивачем завищено суму бюжетного відшкодування податку на додану вартість за квітень 2010 року у розмірі 263 031,00.

Не погоджуючись з таким висновком акту перевірки, позивач подав до відповідача заперечення від 12.09.2011, на що отримав відповідь листом від 21.09.2011 №317/10/07-311 про те, що висновок вказаного акту перевірки відповідає вимогам чинного задонодавства.

На підставі акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 23.09.2011 форми "В1" №0001770703 щодо зменшення сум відшкодування податку на додану вартість (далі - ПДВ) на 263 031,00 грн. та накладено штрафні (фінансові) санкції - 65 757,00 грн.

Як вбачається з акту перевірки, позивачем сформовано податковий кредит з податкових накладних отриманих від ТОВ «Поні Експрес» від 31.12.2009 №253 на суму 2428,08 грн., в тому числі сума ПДВ - 404,68 грн., АТ «Нова Лінія» від 31.12.2009 №370912231007 на суму 3531,86 грн. (ПДВ - 588,64 грн.), ТОВ «Ріал Істейт Ф.К.А.У.» від 31.12.2009 №9728 на суму 2026,36 грн. (ПДВ - 337,73 грн.), ТОВ "УКР НЕТ" від 23.12.2009 №327 на суму 450 грн. (ПДВ - 75 грн.), ТОВ Репро-Сервіс» від 22.12.2009 №410 на суму 480 грн. (ПДВ - 80 грн.) та від 23.12.2009 №418 на суму 165 грн. (ПДВ - 27,50 грн.), ТОВ «Практікер Україна» від 31.12.2009 №210004516 на суму 1629,43 грн. (ПДВ - 271,57 грн.), Бородянського бюро технічної інвентаризації від 26.11.2009 №393 на суму 1629,43 грн. (ПДВ - 271,57 грн.) та від 11.12.2009 №407 на суму 221,64 (ПДВ - 36,94 грн.), ЗАТ «А.Е.С. Київобленерго» від 31.01.2010 №3663/к05 на суму 8100,00 грн. (ПДВ - 1350,00 грн.), ТОВ "Епіцентр К" від 15.05.2009 №0014227/01 на суму 22760,00 грн. (ПДВ - 3793,33 грн.), від 08.12.2009 №0000157/01 на суму 14000,00 грн. (ПДВ - 2333,33 грн.), від 05.01.2010 №0001458/01 на суму 16195,00 грн. (ПДВ - 2699,17 грн.), ПП "Апіс" від 08.07.2009 №33 на суму 8030,00 грн. (ПДВ 713,33 грн.), від 12.10.2009 №51 на суму 1500,00 грн. (ПДВ - 250 грн.), ТОВ «Палекс» від 22.01.2010 №261 на суму 3959,00 грн. (ПДВ - 659,83 грн.), від 25.01.2010 №311 на суму 5718,00 грн. (ПДВ - 953 грн.), від 29.01.2010 №366 на суму 5136,00 грн. (ПДВ - 856 грн.), від 30.11.2010 №392 на суму 3799,00 грн. (ПДВ - 633,17), ТОВ «ВП Сервіс-Пак» від 30.06.2009 №392 на суму 3120,00 грн. (ПДВ - 520 грн.), від 05.06.2010 №154 на суму 3000,00 грн. (ПДВ - 500 грн.).

Крім того, як вбачається з матеріалів справи коригування позивачем податкових зобов'язань у податковій декларації за січень 2010 року на суму ПДВ 214 234,00 грн. та у податковій декларації за лютий 2010 року на суму ПДВ 92 095,00 грн. відбулося у зв'язку з поверненням нереалізованої продукції, що відображені в розрахунках коригування сум ПДВ 19.02.2010 №27339 (Додаток №1 до декларації за січень 2010 р.) та 19.03.2010 №60292 (Додаток №1 до декларації за січень 2010 р.).

Висновки податкового органу щодо завищення заявленої суми бюджетного відшкодування по ПДВ ґрунтуються на тому, що позивач безпідставно відносив суми ПДВ до податкового кредиту у період, відміний від періоду виписки відповідних податкових накладних, оскільки на момент виникнення права на податковий кредит таким правом не скористався та одночасно з поданням декларацій по ПДВ не подав до податкового органу скарги на контрагентів постачальників щодо відмови у наданні податкових накладних.

Відповідно до пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" (чинного на час виникнення спірних правовідносин) датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 цього Закону, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Період виникнення права на податковий кредит та дата виписування податкової накладної можуть не збігатися, що в свою чергу спростовує висновки податкового органу про неправомірність заявлення позивачем сум ПДВ до бюджетного відшкодування у зв'язку з формуванням податкового кредиту в іншому періоді, ніж на дату оформлення податкової накладної.

Відповідно до пп.7.7.1 п.7.7 ст.7 цього Закону, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Згідно пп."а" пп.7.7.2 п.7.7 ст.7 цього Закону, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

Колегія суддів зазначає, що податковий орган не оспорює правильність здійснених позивачем розрахунків, а факт перерахування відповідних сум ПДВ контрагентам при здійсненні оплати за поставлені товари підтверджено належними доказами та відповідачем не заперечується.

Підставою для позбавлення позивача права на бюджетне відшкодування стали висновки податкового органу, що попереднім податковим періодом для бюджетного відшкодування вважатиметься лише місяць, що передує звітному.

Разом з тим, така позиція не узгоджується з положеннями пп.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", в якому вжито термін попередні податкові періоди, тобто усі податкові періоди, які передують звітному, а не лише попередній звітний місяць.

Попереднім податковим періодом може бути будь-який податковий період, який передує звітному податковому періоду, а залишок від'ємного значення ПДВ після бюджетного відшкодування, включений до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, підлягає бюджетному відшкодуванню у будь-який з наступних звітних періодів у разі проведення розрахунків за товари в частині від'ємного значення ПДВ.

Платник ПДВ має право заявляти бюджетне відшкодування з урахуванням показників усіх періодів, які передують звітному з урахуванням строку давності визначення сум податкових зобовязань, встановленого ст. 15 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетними та державними цільовими фондами" (чинного на час виникнення спірних правовідносин), а саме не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації звітного періоду, якого в даному випадку позивач дотримався.

При цьому, податковим органом не заперечується факт придбання позивачем товарів з метою їх використання у господарській діяльності та оподатковування таких операцій. Придбані товари реально поставлені позивачу, у зв'язку із чим, останній сплатив ПДВ у складі вартості таких товарів.

Колегія суддів не приймає до уваги посилання податкового органу на необхідність подання позивачем скарг на постачальників щодо відмови виписування податкових накладних, оскільки за змістом пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 зазначеного Закону звернення з такими скаргами є правом платника, а не його обов'язком. Крім того, подання таких скарг передбачено у випадках відмови контрагента виписувати податкову накладну. В даному ж випадку податкові накладні були виписані контрагентами позивача, але отримані останнім із запізненням, що не зумовлює необхідність звернення платника до податкового органу з відповідними скаргами.

Крім того, колегія суддів вважає необґрунтованим висновок суду першої інстанції про необхідність документального підтвердження отримання позивачем податкових накладних від контрагентів із запізненням, оскільки норми Закону України "Про податок на додану вартість" не передбачають такої обов'язкової умови для отримання платником права на бюджетне відшкодування з урахуванням показників усіх періодів, які передують звітному.

Таким чином, колегія суддів прийшла до висновку, що позивачем правомірно сформовано податковий кредит в періоді отримання відповідних податкових накладних, а тому податкове повідомлення-рішення форми "В1" від 23.09.2011 №0001770703 щодо встановлення завищення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 263 031,00 грн. та нарахування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 65 757,00 грн. є необґрунтованим.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів, не погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відмови в задоволенні позову, а тому апеляційну скаргу ТОВ "А.С.К." необхідно задовольнити, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 грудня 2011 року - скасувати та ухвалити нову постанову, якою позов задовольнити, оскільки постанова ухвалена з порушенням норм матеріального права.

Керуючись ст. ст. 41, 160, 197, 198, 202, 205, 207 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "А.С.К." -задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 грудня 2011 року скасувати та ухвалити нову постанову, якою позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Юргаінвестсервіс" - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва від 23.09.2011 №0001770703.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки передбачені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Сорочко Є.О.

Судді: Горбань Н.І.

Межевич М.В.