Ухвала суду № 27469888, 08.11.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-1911/11/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Панченко Н.Д.;

Суддя-доповідач: Сорочко Є.О.

У Х В А Л А

Іменем України

"08" листопада 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Сорочко Є.О.

Суддів: Горбань Н.І.

Межевич М.В.

при секретарі Грисюк Г.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Бородянському районі Київської області на постанову Київського окружного адміністративного суду м. Києва від 02 листопада 2011 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Пісківський завод скловиробів" до Державної податкової інспекції у Бородянському районі Київської області про визнання недійснимм та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Пісківський завод скловиробів" (далі -ТОВ "Пісківський завод скловиробів") звернулося до Київського окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Бородянському районі Київської області (далі - ДПІ у Бородянському районі) про визнання недійсним та скасування рішення про застосування штрафних(фінансових) санкцій від 07.09.2010 №0000082200 (05.10.2010 №0000092200) і податкового повідомлення-рішення від 24.12.2010 №0000832300/2, а також визнання незаконними дій щодо визначення завищення позивачем від`ємного значення об`єкта оподаткування на суму 28548775,00 грн.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2011 року було роз`єднано у самостійні провадження позовні вимоги ТОВ «Пісківський завод скловиробів» до Державної податкової інспекції у Бородянському районі Київської.

Позовні вимоги ТОВ «Пісківський завод скловиробів» до ДПІ у Бородянському районі про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 05.10.2010 №0000092200 розглядались у межах даного провадження.

Постановою Київського окружного адміністративного суду м. Києва від 02 листопада 2011 року позов було задоволено, визнано протиправним та скасовано рішення ДПІ у Бородянському районі про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 05.10.2010 №0000092200.

На вказану постанову ДПІ у Бородянському районі подала апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та ухвалити нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Пісківський завод скловиробів» зареєстровано Бородянською районною державною адміністрацією Київської області 02.02.2006, про що зроблено відповідний запис за №1331102000000055 та знаходиться на податковому обліку у ДПІ у Бородянському районі Київської області з 31.03.2009.

ДПІ у Бородянському районі проведено перевірку ТОВ «Пісківський завод скловиробів» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2009 по 31.03.2010, за результатами якої складено акт перевірки від 26.08.2010 №557/23-33894121.

Даною перевіркою встановлено, зокрема порушення позивачем ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», яке полягало у тому, що розрахунки по імпортному контракту від 05.11.2008 №298906 укладеного позивачем з компанією ЭMXAPT ГЛАСС СА на поставку запчастин до склоформувальної машини, були проведені по вантажно митній декларації (далі - ВМД) від 04.06.2009 №187008 з простроченням термінів розрахунків.

На підставі акта перевірки, згідно ст. 4Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» позивачу нарахована пеня на суму 52019,41 грн., про що відповідачем прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 07.09.2010 №0000082200.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням позивач звернувся до ДПІ у Бородянському районі зі скаргами, за результатами розгляду яких попереднє рішення залишено без змін та прийнято нове рішення від 05.10.2010 №0000092200 про застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 52019,41 грн.

Даний спір виник внаслідок різного встановлення сторонами дати з якої імпортований товар вважається поставленим покупцеві у розумінні положень ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунку у іноземній валюті».

Так, позивач вважає, що імпортний товар вважається поставленим з моменту фактичного перетину ним державного кордону України, в той час як відповідач вважає, що поставкою імпортного товару, у даному випадку, є оформлення ВМД щодо такого товару, яке здійснено понад встановлений граничний термін.

Як встановлено судом першої інстанції та не заперечується сторонами, граничний термін поставки імпортером запчастин до склоформувальної машини відповідно до умов контракту, укладеного між ТОВ «Пісківський завод скловиробів» та компанією ЭMXAPT ГЛАСС СА (Швейцарія) 05.11.2008 за №298906 на загальну суму 493792,73 євро, становив 24.05.2009.

Проте, як встановлено відповідачем, що зазначено у акті перевірки та додатку до нього, поставка зазначеного товару відбулась лише 04.06.2009, що підтверджується датою оформлення ВМД ІМ 40 №187008 від 04.06.2009.

Відповідно до пунктів 1.3, 1.7 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 10.08.2005 №327, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25.08.2005 за №925/11205, акт - службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства субєктами господарювання. Факти виявлених порушень викладаються в акті чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Крім того, згідно пп. 2.3.4 п. 2.3 цього Порядку, не допускається відображення в акті перевірки необґрунтованих даних, а також суб'єктивних припущень перевіряючими, які не мають підтверджених доказів, та різного роду висновків щодо дій посадових осіб суб'єкта господарювання.

Таким чином, оскільки на підтвердження та встановлення факту наявності порушення позивачем вимог ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунку у іноземній валюті», як у акті перевірки так і у додатку до нього відповідачем зазначено лише ВМД ІМ 40 №187008 від 04.06.2009, яка підтверджує факт надходження товарів на митну територію України від компанії ЭMXAPT ГЛАСС SWEDEN AB (Швеція), а не від компанії ЭMXAPT ГЛАСС СА (Швейцарія), з якою позивач уклав зовнішньоекономічний контракт 05.11.2008 за №298906, що перевірявся, жодної іншої ВМД за вказаним у акті перевірки номером відповідач суду не надав, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що акт перевірки містить в собі виключно припущення відповідача про порушення позивачем вимог валютного законодавства саме у правовідносинах з компанією ЭMXAPT ГЛАСС СА (Швейцарія) за контрактом 05.11.2008 за №298906.

Також, колегія суддів звертає увагу на те, що позивач відповідно до Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" є суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності, одним з видів якої згідно зі ст. 4 цього Закону є імпорт.

Відповідно до ст. 1 цього Закону моментом здійснення імпорту є момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується, від продавця до покупця.

Тобто, моментом вчинення імпортної операції, зокрема, моментом поставки товару за такою операцією, для застосування положень статей 2, 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунку у іноземній валюті» є момент фактичного перетину імпортованим товаром митного кордону України, оскільки норма статті 2 Закону є імперативною та якою не ставиться надходження в Україну товару в залежність від переходу права власності на товар.

Відповідно до п. 2 ст. 1 Митного кодексу України ввезення товарів і транспортних засобів на митну територію України, вивезення товарів і транспортних засобів за межі митної території України - це сукупність дій, пов'язаних із переміщенням товарів і транспортних засобів через митний кордон України у відповідному напрямку.

Згідно ст. 43 цього ж Кодексу, товари і транспорті засоби перебувають під митним контролем з моменту його початку і до закінчення згідно з заявленим митним режимом. У разі ввезення на митну територію України товарів і транспортних засобів митний контроль розпочинається з моменту перетинання ними митного кордону України. Митний контроль закінчується у разі ввезення на митну територію України після здійснення у повному обсязі митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України.

Як вбачається з матеріалів справи, товар від компанії ЭMXAPT ГЛАСС СА (Швейцарія) на виконання умов контракту від 05.11.2008 №298906 надійшов на територію України відповідно до Інвойсу №90600677 від 22.04.2009 та взятий під митний контроль 15.05.2009, про що свідчить відмітка "Під митним контролем".

Таким чином, датою фактичного перетинання митного кордону товару за умовами контракту 05.11.2008 за №298906, а отже, і датою поставки (імпорту) є 15.05.2009.

Тобто, поставку імпортного товару, у даному випадку, було здійснено до настання граничного терміну після спливу якого нараховується пеня за порушення Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».

Разом з тим, судом першої інстанції вірно зазначено, що адміністративно-господарські штрафи (у тому числі встановлені статтею 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунку у іноземній валюті») у будь-якому разі можуть бути застосовані не пізніше одного року з дня вчинення господарського правопорушення суб`єктом господарювання.

Враховуючи, що порушення правил здійснення господарської діяльності на думку відповідача було вчинено позивачем 04.06.2009, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що ДПІ у Бородянському районі оскаржуваним рішенням від 07.09.2010 застосовано таку санкцію з порушенням встановленого строку, а тому рішення ДПІ у Бородянському районі від 05.10.2010 №0000092200 про застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 52019,41 грн. є протиправним та підлягає скасуванню.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів, погоджується з висновками суду першої інстанції щодо задоволення позову, а тому апеляційну скаргу ДПІ у Бородянському районі необхідно залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду м. Києва від 02 листопада 2011 року - без змін, оскільки вона ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Бородянському районі Київської області -залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду м. Києва від 02 листопада 2011 року -без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки передбачені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Сорочко Є.О.

Судді: Горбань Н.І.

Межевич М.В.

Ухвалу складено в повному обсязі 13.11.2012