Ухвала суду № 27468500, 07.11.2012, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2012 р. Справа № 17224/12

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Дяковича В.П.,

суддів: Носа С.П., Рибачука А.І.,

з участю секретаря судового засідання: Драбчук М.С.

розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Кам'янка-Бузькому районі Львівської області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2011 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кроно-Україна» до Державної податкової інспекції в Кам'янка-Бузькому районі Львівської області, третя особа - Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Львові про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

23.09.2011 року представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Кроно-Україна» звернувся з позовом до Державної податкової інспекції в Кам'янка-Бузькому районі Львівської області, третя особа - Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Львові про скасування податкового повідомлення-рішення №0001082301/0 від 23.12.2010р., а також визнати протиправними дії відповідача щодо зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 203211 грн. за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.04.2010р. по 31.05.2010р. та з 01.07.2010р. по 31.08.2010р. по взаєморозрахунках ТзОВ «Кроно-Україна» з ПП «Юве-трейд»та ПП «Бізнесгруп».

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є незаконним та необґрунтованим та прийняте з порушенням вимог чинного законодавства.

В судовому засіданні 30.11.2011р. представником позивача подано заяву про зменшення розміру позовних вимог, а тому остаточно позивач просить скасувати податкове повідомлення-рішення №0001082301/0 від 23.12.2010 р.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2011 року позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Камянка-Бузькому районі Львівської області від 23.12.2010р. №0001082301/0.

Представник Державної податкової інспекції в Кам'янка-Бузькому районі Львівської області постанову суду першої інстанції оскаржив, подав апеляційну скаргу, зазначивши, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, не відповідає фактичним обставинам справи, просить її скасувати та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити повністю.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає те, що відповідно до "Детальної інформації по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі: контрагентів на рівні ДПА України" встановлено розбіжності між сумою податкового кредиту, задекларованого ТОВ «Кроно-Україна» та сумою податкових зобов'язань, зокрема: ПП «Юве-трейд» - сума виявлених розбіжностей становить 2116,67 грн., в тому числі за квітень 2010 р. - 2116,67 грн. За юридичною адресою ПП «Юве-трейд» не знаходиться, згідно АІС «Реєстр платників податків» станом на 28.10.10 стан платника «10» - запит на встановлення місцезнаходження. В ході проведення перевірки ПП «Юве-трейд» встановлено: неможливість фактичного здійснення ПП «Юве-трейд» господарських операцій через відсутність майна та інших матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення операцій з купівлі-продажу; відсутність необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності у зв'язку з відсутністю трудових ресурсів, основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів; порушення ч. 1 ст. 203, ч.1 ст.207, ст. 215 , п 1 ст. 216, ст. 228, ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ПП «Юве-трейд» з постачальниками та покупцями; відсутність об'єктів, які підпадають під визначення ст. 3, ст. 4, ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість " № 168/97- ВР від 03.04.1997 із змінами та доповненнями. Щодо ПП «Бізнесгруп» - сума виявлених розбіжностей становить 201094,33 грн., в тому числі за липень 2010 р. - 201094,33 грн. ДПІ у Франківському районі м. Львова з приводу взаємовідносин з ТОВ «Кроно-Україна» надіслала акт від 21.09.2010 № 4326/23-4/36828601 „Про результати невиїзної документальної перевірки ПП «Бізнесгруп» з питань нарахування податку на додану вартість за період з 26.11.2009 р. по 31.05.2010 р.", в ході проведення перевірки встановлено: фактичне місцезнаходження та проживання директора підприємства не відоме, фактичні місце здійснення діяльності підприємства встановити немає можливості. Посадова особа та документи бухгалтерського та податкового обліку за юридичною адресою не знаходяться; декларації до ДПІ у Франківському районі у м. Львова надавались з грудня 2009року по травень 2010р. (включно); відсутність об'єктів оподаткування; господарські операції не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійсненні операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо - складська приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів.

Відповідно до п.2 ст. 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

В судовому засіданні представник Державної податкової інспекції в Кам'янка-Бузькому районі Львівської області надав пояснення та підтримав доводи апеляційної скарги, а представники Товариства з обмеженою відповідальністю «Кроно-Україна» заперечили проти них.

Суд, дослідивши матеріали цієї справи, перевіривши доводи апелянта у їх сукупності, приходить до переконання, що апеляційну скаргу необхідно відхилити з наступних підстав.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу чи постанову без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З матеріалів справи вбачається те, що ТзОВ «Кроно-Україна» взяте на облік платника податків у СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Львові, що підтверджується довідкою від 24.01.2011р. №769/29-0.

ДПІ в Камянка-Бузькому районі Львівської області проведено позапланову виїзну перевірку ТзОВ «Кроно-Україна» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на доданку вартість шляхом перерахування на розрахунковий рахунок за травень та серпень 2010р., яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.04.2010р. по 31.08.2010р. по взаєморозрахунках ТзОВ «Кроно-Україна»з ПП «Юве-трейд»та ПП «Бізнесгруп», за результатами якої складено акт 257/23-0/31147999 від 23.12.2010р.

За наслідками перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0001082301/0 від 23.12.2010р., яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 213163 грн. та застосовано штрафну санкцію в розмірі 1 грн.

Як вбачається з акту перевірки, відповідачем встановлено, що ТзОВ «Кроно-Україна» порушило п.п., 7.2.3 п. 7.2, п.п. 7.4.1, 7.4.5 п.7.4, п.п. 7.5.1 п.7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», результаті чого підприємством завищено заявлену суму бюджетного відшкодування з ПДВ за перевірений період на загальну суму 203211 грн., в тому числі за травень 2010р. на суму 2117 грн. та серпень 2010р. на суму 201094 грн.

Підставою для такого висновку відповідача є те, що в результаті проведеної перевірки встановлено, що підприємством завищено податковий кредит в сумі 2116,67 грн. по контрагенту ПП «Юве-трейд» та в сумі 201094,33 грн. по контрагенту ПП «Бізнесгруп». Такий висновок зроблено на підставі перевірки ВПМ Алчевської ОДПІ ПП «Юве-трейд», в результаті якої встановлено неможливість фактичного здійснення господарських операцій підприємством через відсутність майна та інших матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення операцій купівлі-продажу, відсутність необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності у зв'язку з відсутністю трудових ресурсів, основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів. Крім того, висновок про завищення податкового кредиту по ПП «Бізнесгруп» зроблено на підставі акту ДПІ в Франківському районі м. Львова від 21.09.2010р. №4326/23-4/36828601 «Про результати невиїзної документальної перевірки ПП «Бізнесгруп» з питань нарахування ПДВ», в ході якої встановлено, що фактичне місцезнаходження та проживання директора підприємства не відоме, неможливість встановлення фактичного місця здійснення діяльності підприємства, відсутність об'єктів оподаткування, а господарські операції не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання постачання або здійснення діяльності. Відтак, відповідачем зроблено висновок про те, що здійснені операції ТзОВ «Кроно-Україна» з ПП «Юве-трейд», та ПП «Бізнесгруп» є нікчемними та такими, що не створюють юридичних наслідків, внаслідок чого ТзОВ «Кроно-Україна» втрачає право на формування податкового кредиту.

Суд першої інстанції вірно виходив з того, що господарські відносини між ТзОВ «Кроно-Україна»(Змовник) та ПП «Юве-трейд» (Виконавець) підтверджені Договором на транспортно-експедиційні послуги №16/1210-М від 15.04.2010р.

Згідно із зазначеним договором змовник замовляє, а виконавець надає послуги з міжнародних перевезень вантажів автомобільним транспортом, а також по організації таких перевезень.

Виконання вказаного договору підтверджується наявними в матеріалах справи актами здачі-прийняття робіт, товарно-транспортними накладними, податковими накладними, платіжними дорученнями.

По господарських операціях, за якими позивачем отримано податкові накладні від ПП «Юве-трейд» позивачем було сформовано податковий кредит в розмірі 2116,67 грн.

Крім того, господарські відносини між ТзОВ «Кроно-Україна» (Покупець) та ПП «Бізнесгруп»(Продавець) підтверджені Договором-А купівлі-продажу лісопродукції №147/06/10 від 01.06.2010р. Згідно вказаного договору продавець зобов'язується продати покупцю лісо продукцію на умовах специфікації.

Виконання вказаного договору підтверджується наявними в матеріалах справи дебетовими повідомленнями, податковими накладними, платіжними дорученнями, прихідними накладними та іншими бухгалтерськими документами.

По господарських операціях, за якими позивачем отримано податкові накладні від ПП «Бізнесгруп» позивачем було сформовано податковий кредит в розмірі 201094грн.

Згідно п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» в редакції чинній на момент заповнення декларації) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно 7.4.4 п.7.4 ст.7 цього ж Закону якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

У відповідності до пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податкова накладна має містити: порядковий номер податкової накладної; дату її виписування, назву юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); повну назву отримувача; ціну продажу без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом (пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 названого Закону).

Документами, які містять відомості про господарські операції та підтверджують їх здійснення є податкові накладні та акти виконаних робіт, оригінали яких були представленні на вимогу перевіряючих, які містять весь перелік відомостей та реквізити, передбачені статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Усі первинні документи по операціях ТзОВ «Кроно-Україна»та контрагентами ПП «Юве-трейд» та ПП «Бізнесгруп» були належним чином оформлені у відповідності до вимог ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

ТзОВ «Кроно-Україна»сформувало податковий кредит на підставі належно оформлених розрахункових, платіжних та інших документів, обов'язковість ведення і збереження яких передбачена правилами податкового обліку (п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»).

Відповідно до листа ДПА України «Щодо підстав для визнання договорів нікчемними»від 29.09.2010 року №20289/7/16-1617, дані, наведені в декларації, повинні відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника, отже, аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. Наявність же розбіжностей між сумами податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів не є самостійною підставою для визнання правочинів нікчемними.

Згідно висновків Постанови Верховного Суду України від 31.01.2011 року у справі № 21-47а10, якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Згідно практики Європейського Суду з прав людини у справі «БУЛВЕС»АД проти Болгарії» (заява №3991/03) Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 22.01.2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Відповідно до ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

Стаття 203 ч.5 ЦК України передбачає, що правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Таким чином, в системному аналізі цих норм для визнання правочину нікчемним повинні бути наступні умови: 1. Наявність самого правочину. 2. Відсутність у сторони (сторін) в момент вчинення правочину спрямування на реальне настання правових наслідків, що ним обумовлені. 3. Наявність умислу на вчинення такого правочину.

Перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 ЦК України, згідно якої правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Такими є правочини що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини. спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності: правочини спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження, об'єктами права власності українського народу землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна: правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

Така правова позиція викладена у Постанові Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсний».

Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади, до яких належать органи державної податкової служби та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дір бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На підставі вищенаведеного суд першої інстанції дійшов до вірного висновку про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Камянка-Бузькому районі Львівської області від 23.12.2010р. №0001082301/0.

Суд вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст.160, 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. ст. 206, 254 КАС України,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Кам'янка-Бузькому районі Львівської області залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2011 року у справі № 2а-10492/11/1370 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Повний текст ухвали виготовлено 13.11.2012 року.

Головуючий суддя В.П. Дякович

Судді С.П. Нос

А.І. Рибачук