Ухвала суду № 27468364, 07.11.2012, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2012 р. Справа № 131062/11/9104

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді Кушнерика М.П.

суддів Багрія В.М., Старунського Д.М.

з участю секретаря судового засідання Прухницької Н.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційні скарги Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Львові ДПС та Державної податкової інспекції у Миколаївському районі Львівської області ДПС на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 06.10.2011р. по справі за позовом Відкритого акціонерного товариства "Миколаївцемент" до Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Львові, Державної податкової адміністрації у Миколаївському районі Львівської області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

31.03.2011р. ВАТ «Миколаївцемент» звернулося до суду з позовом, в якому просило скасувати податкові повідомлення - рішення ДПІ у Миколаївському районі від 22.10.2010 року №0002971650/0, №0002981650/0, №0002961650/0, від 31.12.2010 року №0002971650/1, №0002981650/1, №0002961650/1 та СПДПІ по роботі з ВПП у м.Львові від 25.03.2011 року №0000030801/5425, №0000040801/5426.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 06.10.2011р. позов задоволено.

Податкові органи оскаржили дану постанову з підстав неповного з»ясування обставин справи та неправильного застосування норм матеріального права.

Вимоги апеляційної скарги ДПІ у Миколаївському районі Львівської області ДПС обґрунтовані тим, що ДПІ у Миколаївському районі за результатами проведеної перевірки дотримання ВАТ „Миколаївцемент" вимог п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» період з 04.12.2009 по 28.09.2010 року складено акт № 999/150/00293025 від 11.10.2010р та винесено податкові повідомлення-рішення форми „Ш" від 22.10.2010 №№0002961650/0, 0002971650/0, 0002981650/0, якими товариству визначено штрафи за порушення граничного строку сплати узгодженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість.

Відповідно до п.1 ст.11 Закону України „Про державну податкову службу в Україні» (в редакції, чинній на момент проведення перевірки), органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі).

Відповідно до вимог Закону України „Про державну податкову службу в Україні"' метою забезпечення єдиного порядку відображення результатів документальних перевірок суб'єктів підприємницької діяльності - юридичних осіб, їх філій, відділень та інших відокремлених підрозділів Державною податковою адміністрацією наказом №327 від 10.08.2005 затверджено Порядок оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства (надалі - Порядок № 327).

Згідно пунктів 1.1 та 1.3 вказаного Порядку №327 невиїзною документальною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів), незалежно від способі, подачі.

За результатами проведення невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання оформляється акт, а в разі відсутності порушень податкового, валютного та іншого законодавства - довідка.

Акт - службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб»єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання.

ДПІ у Миколаївському районі 01.10.2010 на адресу ВАТ „Миколаївцемент" надіслано виклики генеральному директору та головному бухгалтеру товариства та запропоновано з'явитися 11.10.2010 для погодження акту перевірки № 999/150/00293025 11.10.2010 року.

Пунктом 4.1 Порядку №327 визначено, що до підписання акта невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок враховуються пояснення та зауваження, надані посадовими особами в ході перевірки. У разі неявки посадових осіб суб»єкта господарювання до органу державної податкової служби для ознайомлення та підписання акта невиїзної документальної перевірки, складається акт щодо неявки посадових осіб суб»єкта господарювання до органу державної податкової служби (п.4.9 Порядку № 327).

Посадові особи ВАТ „Миколаївцемент" не скористалися правом надати свої пояснення та зауваження до акту перевірки, не з'явилися у податкову інспекцію 11.10.2010, про що складено акт про неявку №93 від 11.10.2010 року. Один примірник акту та розрахунок штрафних санкцій надіслано товариству поштою, про що свідчить копія поштової квитанції від 13.10.2010 №666/808209.

Акт перевірки складений відповідно до вимог п.1.7 Порядку №327, факти виявлених порушень відображені в акті невиїзної документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів. До акту перевірки складено Додаток, в якому детально описано терміни нарахувань, сплати, суму погашеного боргу, кількість днів затримки, відсоток штрафних санкцій, суму штрафних санкцій.

Щодо невірно вказаної назви суду у розрахунку штрафних санкцій до акту перевірки, то така механічна помилка не спричинила винесення неправомірного акта і як наслідок податкових повідомлень-рішень, як вважає позивач, оскільки у розрахунку вказано дату та номер рішення, таке рішення справді існує та є підставою для нарахування податкового зобов'язання за ним. Дане підтверджується і судовою практикою (ухвала ВАСУ від 21.01.2009 № К-16639/07).

Відповідно до п.4.4 Порядку №327 - у разі незгоди посадових осіб із висновками перевірки чи фактами та даними, викладеними в акті перевірки, суб'єкт господарювання має право протягом трьох робочих днів з дня, наступного за днем отримання примірника акта перевірки подати до органу державної податкової служби заперечення до акта перевірки.

На адресу ДПІ у Миколаївському районі 21.10.2010 (вх.№6580/10) надійшло заперечення ВАТ „Миколаївцемент" до акту перевірки №999/150/00293025 від 11.10.2010 року. ДПІ у Миколаївському районі відповідно до вимог Порядку №327 було розглянуто дане заперечення та надано товариству відповідь.

Крім того, у зв'язку із поданням ВАТ „Миколаївцемент" скарги на податкові повідомлення-рішення за актом перевірки №999/150/00293025 від 11.10.2010, інспекцією було направлено товариству запрошення для проведення звірки по платежу з податку на додану вартість за 2009-2010 роки, запропоновано вибрати сплату по зазначеному платежу по датах, номера платіжних документів по сумах сплат, а також нарахування згідно поданих декларацій та розрахунків. Однак, посадові особи ВАТ „Миколаївцемент" на звірку не з'явилися, про що складено акт №98 від 17.11.2010 року.

Отже, викладене свідчить про неправомірність твердження позивача про складення акта №999/150/00293025 від 11.10.2010 без проведення перевірки та без врахування наданих заперечень.

Щодо твердження про неузгодженість податкового зобов'язання з ПДВ у зв'язку з судовим оскарженням податкового повідомлення-рішення від 23.08.2007 №0000192321/3, зазначає наступне.

На підставі акту перевірки від 09.02.2007 №140/23-2/00293025 про результати виїзної планової перевірки ВАТ „Миколаївцемент" з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.10.2005 по 30.09.2006, ДПІ у Миколаївському районі було прийняте податкове повідомлення - рішення від 19.02.2007 №0000192321/0, яким визначено податкове зобов'язання з ПДВ на загальну суму 1 270 193 грн.

За результатами адміністративного оскарження вказаного повідомлення-рішення, ДПІ у Миколаївському районі було винесено податкові повідомлення-рішення від 26.04.2007 №0000192321/1, від 07.06.2007, №00001192321/2, від 23.08.2007 №00001192321/3.

Постановою господарського суду Львівської області від 03.04.2008 в адміністративній справі №28/285А (суддя Морозюк А.Я.) повністю задоволено позовні вимоги ВАТ „Миколаївцемент" та визнано нечинними податкові-повідомлення-рішення ДПІ у Миколаївському районі від 19.02.2007 №0000192321/0, від 26.04.2007 №0000192321/1 та від 07.06.2007 №0000192321/2. Предметом розгляду даної справи були податкові повідомлення-рішення, прийняті за результатами складеного акту перевірки від 09.02.2007 №140/23-2/00293025.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 12.10.2009 у справі №22а-8524/08/9104 (28/285А) задоволено апеляційну скаргу ДПІ у Миколаївському районі та скасовано постанову господарського суду Львівської області від 03.04.2009 року, постанова набрала законної сили з моменту її проголошення.

Згідно п.п. «в» п.2.10 Порядку направлення органами держаної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затвердженого наказом ДПА України № 253 від 21.06.2001 податкове зобов'язання платника податків, нараховане податковим органом (якщо такий платник податків у встановлені Законом терміни розпочинає процедуру апеляційного узгодження), вважається узгодженим у день закінчення процедури_адміністративного оскарження або у день прийняття судом рішення по суті, а в разі оскарження платником податків рішення суду в апеляційному порядку (за умови прийняття апеляційної скарги апеляційним господарським судом до провадження) у день прийняття відповідної постанови апеляційним господарським судом.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 17.06.2010 касаційну скаргу ВАТ „Миколаївцемент" залишено без задоволення, а постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 12.10.2009 - без змін.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 27.10.2009 відкрито провадження в адміністративній справі №2а-6882/09/1370 (суддя Гулик А.Г.) за позовом ВАТ „Миколаївцемент" до ДПІ у Миколаївському районі про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 23.08.2007 №00001192321/3. ДПІ у Миколаївському районі було заявлено клопотання про закриття провадження у даній справі на підставі п.4 ч.1 ст.157 КАС України.

Податкове повідомлення-рішення від 23.08.2007 №00001192321/3 було прийняте ДПІ у Миколаївському районі за результатами адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення від 19.02.2007 № 0000192321/0, прийнятого на підставі акту перевірки від 09.02.2007 №140/23-2/00293025, що було предметом розгляду справи № 28/285А (суддя Морозюк А.Я.) господарського суду Львівської області.

Згідно з пунктом 4.3 статті 4 Порядку №253 передбачено, що номер податкового повідомлення складається з таких частин: порядковий номер у межах відділу, який складає податкове повідомлення, - перші 6 цифр номера (тільки для первинного податкового повідомлення); номер відділу, який склав податкове повідомлення, - наступні 4 цифри номера, через дріб номер скарги, щодо якої надсилається податкове повідомлення. Наприклад, податкове повідомлення №0000012301/0 - № первинного рішення. Податкове повідомлення №0000012301/1 - № рішення на першу скаргу платника. Податкове повідомлення №0000012301/2 - № рішення на другу скаргу платника. Податкове повідомлення № 0000012301/3 - № рішення на третю скаргу платника.

З метою доведення до платника податків граничного строку сплати податкового зобов'язання, зазначеного в раніше надісланому податковому повідомленні (у разі, якщо сума податкового зобов'язання за результатами розгляду скарги збільшується або залишається без змін, а раніше надіслане податкове повідомлення не відкликається), податковим органом складається та надсилається (вручається) платнику податків податкове повідомлення, яке м ає номер первинного податкового повідомлення, при цьому через дріб проставляється номер скарги, щодо якої воно складене (1 - для першої, 2 - для другої тощо), крім того, таке податкове повідомлення містить новий граничний термін сплати податкового зобов'язання (п.5.5 ст.5 Порядку № 253).

За результатами адміністративного оскарження (до ДПІ, ДПА у Львівській області, ДПА України) податкове повідомлення-рішення від 19.02.2007 №0000192321/0, яким визначено податкове зобов'язання з ПДВ на загальну суму 1 270 193грн. не змінювалося. Податкові повідомлення-рішення від 26.04.2007 № 0000192321/1, від 07.06.2007 №00001192321/2, від 23.08.2007 № 00001192321/3 надсилалися ВАТ „Миколаївцемент" з метою доведення граничного строку сплати податкового зобов'язання, зазначеного в раніше надісланому податковому повідомленні, при цьому через дріб проставлявся номер скарги, щодо якої воно винесене.

Відповідно до п.1 ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 21.12.2009 відмовлено у задоволенні клопотання ДПІ у Миколаївському районі про закриття провадження у справі №2а-6882/09/1370 на підставі п.4 ч.1 ст.157 КАС України. Інспекцією подано апеляційну скаргу на вказану ухвалу, яка на даний час знаходиться на розгляді у Львівському апеляційному адміністративному суді.

У позовній заяві позивач, на підтвердження неузгодженості податкового зобов'язання з ПДВ за описаними вище податковими повідомленнями-рішеннями, наводить ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 08.04.2010 №17345/10/9104. Вказаною ухвалою, апеляційну скаргу ДПІ у Миколаївському районі залишено без задоволення, ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 26.01.2010, про відмову у вжитті заходів забезпечення позову по справі №2а-814/10/1370 - без змін. Суть справи №2а-814/10/1370 полягає в наступному.

Так. ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 26.01.2010 відкрито провадження у справі №2а-814/10/1370 за позовом ВАТ „Миколаївцемент" до ДПІ у Миколаївському районі про визнання протиправною та скасування першої податкової вимоги від 10.12.2009 № 1/444. Ухвалою від 16.08.2010-зупинено провадження у даній справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі №2а-6882/09/1370, яка на даний час знаходиться на розгляді Львівського апеляційного адміністративного суду.

Таким чином, оскільки постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 12.10.2009 та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 17.06.2010 у справі, №22а-8524/08/9104 (28/285А) податкові повідомлення-рішення від 19.02.2007 №0000192321/0, від 26.04.2007 №0000192321/1 та від 07.06.2007 №0000192321/2 не скасовано. визначене за ними податкове зобов'язання з ПДВ в сумі 1 270 193 грн. узгоджено в судовому порядку, що не надає йому статусу неузгодженого, тому дану суму ПДВ проведено по картці особового рахунку з податку на додану вартість ВАТ »Миколаївцемент".

Вищим адміністративним судом у листі №1275/10/13-09 від 28.09.2009 було зазначено про те, що оскарження платником податків до суду суми податкового зобов'язання, узгодженого в апеляційному порядку, поза межами строку сплати такого податкового зобов'язання не надає відповідному податковому зобов'язанню статусу неузгодженого. Відтак, зазначена сума залишається податковим боргом платника податків.

Інструкцією «Про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку податків і зборів (обов'язкових платежів), що надходять до бюджетів та державних цільових фондів", затвердженої наказом ДПА України від 03.09.2001 № 342 (надалі - Інструкція) встановлено порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку податків і зборів (обов'язкових платежів), надходження яких контролюється органами державної податкової служби та які передбачені бюджетною класифікацією України за доходами до державного бюджету України, місцевих бюджетів та державних цільових фондів, а також сум штрафних (фінансових) санкцій та пені, що застосовуються до підприємств, установ, організацій та громадян. Відповідно до п 4.1 Інструкції, нарахуванню в особових рахунках платників підлягають податкові зобов'язання, штрафні санкції та пеня, самостійно визначені платником; податкові зобов'язання, штрафні санкції та пеня, нараховані органом державної податкової служби та узгоджені платником, відповідно до чинного законодавства.

Згідно з п.5.4 вказаної вище Інструкції, облік надходження платежів в картах рахунків здійснюється у порядку календарної черговості настання граничних строків сплати узгоджених податкових зобов'язань. Таким чином, кошти, що надійшли на сплату зобов'язань з податку, збору (обов'язкового платежу), спрямовуються на погашення податкових зобов'язань з того самого платежу у порядку календарної черговості настання граничних термінів їх сплати. Така черговість погашення діє незалежно від волі платника податків та стосується як самостійно розрахованих платником податків податкових зобов'язань, так і податкових зобов"язань, розрахованих контролюючим органом.

Відповідальність платників податків за порушення строків сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) установлена підпунктом 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону №2181, яким передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф.

СДПІ по роботі з ВПП у м.Львові ДПС обґрунтовує вимоги тим, що СДПІ ВПП у м.Львові проведено перевірку ВАТ «Миколаївцемент» з питань своєчасності сплати самостійно визначеного податкового зобов'язання з податку на додану вартість за період серпень - листопад 2010 року. За результатами проведеної перевірки, перевіряючим складено акт від 16.03.2011 №3/08-01/00293025, яким встановлено, що підприємством протягом граничних строків сплати несвоєчасно сплачено суму самостійно визначеного податкового зобов'язання з податку на додану вартість, чим порушено пп.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (далі - ЗУ №2181,), а також п.57.1 ст.57 Розділу II Податкового Кодексу.

ВАТ «Миколаївцемент» подано до податкового органу наступні податкові декларації (що охоплюють перевіряємий період) з ПДВ, а саме: №22278 від 20.09.2010, згідно якої задекларовано до сплати 5 790 023 грн. по терміну сплати 30.09.2010. Проте, підприємством податковий борг в сумі 219 109,44 грн. сплачено 28.10.2010 з затримкою на 28 календарних дні, в результаті чого застосовано штрафну санкцію в розмірі 10% в сумі 21910,94 грн.; №26163 від 19.10.2010, згідно якої задекларовано до сплати 1 702 949 грн. по терміну сплати 01.11.2010. Проте, підприємством податковий борг в сумі 19 821 грн. сплачено 18.11.2010 з затримкою на 17 календарних дні, в результаті чого застосовано штрафну санкцію в розмірі 10% в сумі 1 982,10 грн.; №26163 від 19.10.2010, згідно якої задекларовано до сплати 1702 949 грн. по терміну сплати 01.11.2010. Проте, підприємством податковий борг в сумі 78 004,9 грн. сплачено 18.11.2010 з затримкою на 17 календарних дні, в результаті чого застосовано штрафну санкцію в розмірі 10% в сумі 7 800,49 грн.; №26163 від 19.10.2010, згідно якої задекларовано до сплати 1 702 949 грн. по терміну сплати 01.11.2010. Проте, підприємством податковий борг в сумі 137 514,70 грн. сплачено 30.12.2010 з затримкою на 59 календарних дні, в результаті чого застосовано штрафну санкцію в розмірі 20% в сумі 27 502,94 грн.; уточнюючий розрахунок №31097 від 24.11.2010, згідно якої задекларовано до сплати 18 877 грн. по терміну сплати 24.11.2010. Проте підприємством податковий борг в сумі 18877 грн. сплачено 30.12.2010 з затримкою на 36 календарних дні, в результаті чого застосовано штрафну санкцію в розмірі 20% в сумі 3 775,4 грн.; уточнюючий розрахунок №31098 від 24.11.2010, згідно якої задекларовано до сплати 74 320 грн. по терміну сплати 24.11.2010. Проте, підприємством податковий борг в сумі 74 320 грн. сплачено 30.12.2010 з затримкою на 36 календарних дні, в результаті чого застосовано штрафну санкцію в розмірі 20%

в сумі 14 864 грн.; №32282 від 20.12.2010, згідно якої задекларовано до сплати 3 807 900 грн. по терміну сплати 30.12.2010. Проте, підприємством податковий борг в сумі 229 891,20 грн. сплачено 20.01.2011 з затримкою на 21 календарних дні, в результаті чого застосовано штрафну санкцію в розмірі 10% в сумі 22 989,12 грн.

За несвоєчасну сплату узгоджених сум податкових зобов'язань з податку на додану вартість, податковим органом застосовано до підприємства штрафні санкції в розмірі 10% і 20% та винесено відповідно податкові повідомлення-рішення №0000040801/5426 та №0000030801/5425 від 25.03.2011.

Суд, всупереч викладеному прийшов до висновку про своєчасність сплати позивачем узгоджених сум податкових зобов'язань, взявши до уваги платіжні доручення ВАТ «Миколаївцемент», а тому підстав для нарахування штрафних санкцій немає.

ВАТ «Миколаївцемент» самостійно спрямувало грошові кошти на погашення по деклараціях (як зазначено в графі призначення платежу у платіжних дорученнях), не беручи до уваги наявний попередній податковий борг.

З таким висновком не погоджуються, оскільки відповідно до п.5.1 ЗУ №2181 податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно до п.п.5.3.1 п.5.3. ст.5 ЗУ №2181, п.57.1 ст.57 Розділу II ПК платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого п.п.4.1.4 п.4.1. ст.4 цього Закону для подання податкових декларацій.

Відповідно до п.4.1 Інструкції про порядок ведення органами ДПС оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами ДПС, затв. Наказом ДПА України від 18.07.2005 №276, зарєєстр. в Мінюсті 02.08.2005 №843/11123, нарахуванню в особових рахунках платників податків підлягають податкові зобов'язання, штрафні санкції та пеня, самостійно визначені платником; податкові зобов'язання, штрафні санкції та пеня, нараховані органом ДПС відповідно до чинного законодавства.

Відповідно до п.4.3 вказаної Інструкції нарахування платежів до бюджету в особових рахунках платників податків здійснюються відповідно до порядків адміністрування відповідних податків, розроблених на підставі чинного законодавства. Нарахування узгоджених податкових зобов'язань у картках особових рахунків платників здійснюється датою граничного терміну сплати зазначених зобов'язань. У разі, якщо останній день граничного терміну сплати узгодженого податкового зобов'язання припадає на вихідний або святковий день, нарахування платежів в особових рахунках платників здійснюється у наступний за вихідним або святковим операційний (банківський) день.

У пункті 1 Податкового роз'яснення щодо черговості погашення та окремих питань стягнення сум податкового боргу, затв. Наказом ДПА України від 13.11.02 №540 зазначено, що пп.3.1.1 п.3.1 ст.3 ЗУ №2181 за наявності у платника податків податкового боргу не передбачає можливості спрямування коштів в рахунок погашення податкових зобов'язань, що мають більш пізні терміни виникнення. Пункт 5.3 ст.5 зазначеного Закону встановлює обов'язок платника податків сплатити узгоджену суму податкового зобов'язання та терміни її погашення. Відстрочення термінів сплати узгоджених сум податкових зобов'язань відповідно до Закону здійснюється у порядку, передбаченому ст.14, шляхом розстрочення (відстрочення) податкових зобов'язань. Іншої можливості сплати платником податків податкових зобов'язань наступного періоду до сплати податкових зобов'язань попереднього періоду Закон не передбачає.

Пунктом 17.3 ст.17 ЗУ №2181 встановлено, що сплата (стягнення) штрафних санкцій, передбачених цією статтею, прирівнюється до сплати (стягнення) податку та оскарження їх сум. Тобто, норми Закону, що встановлюють черговість погашення податкового боргу, у повній мірі розповсюджуються на суми штрафних санкцій. Таким чином, кошти, що надійшли на сплату зобов'язань з податку, збору (обов'язкового платежу), спрямовуються на погашення податкових зобов'язань з того самого платежу у порядку календарної черговості настання граничних термінів їх сплати. Така черговість погашення діє незалежно від волі платника податків та стосується як самостійно розрахованих платником податків податкових зобов'язань, так і податкових зобов'язань, розрахованих контролюючим органом.

Відповідно до вимог п.п.17.1.7 п.17.1 ст.17 ЗУ №2181 платник податків зобов'язаний сплатити штраф у разі несплати узгодженої суми податкового зобов'язання протягом граничних строків.

Даним нормам кореспондує норма 87.9 ст.87 Податкового кодексу: «у разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.

Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Таким чином незалежно від того, що зазначено ВАТ «Миколаївцемент» в графі «призначення платежу» платіжного доручення, податковий орган не має права зарахувати грошові кошти так як хоче платник податку, а зобов'язаний зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення.

Крім того, суд також не взяв до уваги, що Закон №2181 є спеціальним законом з питань оподаткування, та помилково застосував до даних правовідносин Інструкцію про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затверджену постановою Правління Національного банку України від 21.01.04р.

Не застосувавши закон, який слід було б застосувати до даних правовідносин, та не дослідивши повно всі обставини, які мають значення для справи, суд прийшов до невірного висновку про незаконність податкових повідомлень рішень СДПІ ВПП у м.Львові від 25.03.2011р. №0000030801/5425 та №0000040801/5426.

Просять скасувати постанову та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, представників позивача, які просять у задоволенні скарг відмовити, представників податкового органу, які підтримали апеляційні скарги, розглянувши та обговоривши доводи апеляційних скарг, перевіривши матеріали справи, колегія суддів, вважає, що апеляційні скарги не підлягає задоволенню з таких підстав.

В процесі розгляду справи проведено заміну позивача з ВАТ «Миколаївцемент» на ПАТ «Миколаївцемент», а також відповідачів на СДПІ по роботі з великими платниками податків у м.Львові ДПС та ДПІ у Миколаївському районі Львівської області ДПС.

Судом першої інстанції встановлено, що працівниками ДПІ в Миколаївському районі Львівської області проведено перевірку ВАТ «Миколаївцемент» з питань дотримання вимог пп.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» за період з 04.12.2009 року по 28.09.2010 року, за результатами якої складено акт від 11.10.2010 року №999/150/00293025.

Перевіркою встановлено несвоєчасну сплату позивачем узгодженої суми податкового зобов'язання за платежем податок на додану вартість, чим порушено пп.5.3.1 п.5.3. ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та ст.9 Закону України «Про систему оподаткування», а саме із затримкою: до 30 календарних днів в сумі 1265328 грн., від 31 до 90 календарних днів в сумі 224079,69 грн., що є більшою 90 календарних днів в сумі 846354 грн.

На підставі акта перевірки ДПІ в Миколаївському районі Львівської області винесено податкові повідомлення - рішення: від 22.10.2010р. №0002961650, яким на підставі п.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» за затримку на 237 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання ВАТ «Миколаївцемент» зобов'язано сплатити штраф у розмірі 50% у сумі 423177 грн. за платежем податок на додану вартість; від 22.10.2010року №0002971650/0, яким на підставі п.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» за затримку на 60 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання ВАТ «Миколаївцемент» зобов'язано сплатити штраф у розмірі 20% у сумі 44815,93 грн. за платежем податок на додану вартість; від 22.10.2010року №0002981650/0, яким на підставі п.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» за затримку на 25 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання ВАТ «Миколаївцемент» зобов'язано сплатити штраф у розмірі 10% у сумі 126532,80 грн. за платежем податок на додану вартість.

За наслідками адміністративного оскарження, вказані податкові повідомлення -рішення залишені без змін, а скаргу без задоволення та винесено податкові повідомлення -рішення від 31.12.2010 року №0002961650/1, №0002971650/1, №0002981650/1.

До позивача застосовано, згідно додатку до акта перевірки «Розрахунок штрафних санкцій»: штрафні санкції в розмірі 50% за несвоєчасну сплату узгодженої суми податкового зобов'язання в розмірі 846354 грн., що виникли на підставі рішення Господарського апеляційного суду у справі №5935/10 від 12.10.2009 року (727211 грн.) та поданої декларації №30193 від 16.12.2009 року (119143 грн.); штрафні санкції в розмірі 20% за несвоєчасну сплату узгодженої суми податкового зобов'язання в розмірі 224079,69 грн., що виникли на підставі декларації №16353 від 20.07.2010 року; штрафні санкції в розмірі 10% за несвоєчасну сплату узгодженої суми податкового зобов'язання в розмірі 1265328 грн., що виникли на підставі рішення Господарського апеляційного суду у справі №5935/10 від 12.10.2009 року (119143грн.) та поданої декларації №16353 від 20.07.2010 року (1146185 грн.).

Працівниками СДПІ по роботі з великими платниками податків у м.Львові проведено перевірку ВАТ «Миколаївцемент» щодо своєчасності сплати самостійно визначеного податкового зобов'язання до бюджету, за результатами якої складено акт від 16.03.2011 року №3/08-01/00293025.

Перевіркою встановлено порушення пп.5.3.1 п.5.3. ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та п.57.1 ст.57 розділу II Податкового кодексу України, внаслідок несвоєчасної сплати суми самостійно визначеного податкового зобов'язання протягом граничних строків, а саме: податковий борг в сумі 219109,44 грн., що виник станом на 01.10.2010 року (на підставі податкової декларації з податку на додану вартість №4892 від 28.10.2010 року) погашено з затримкою у 28 дні; податковий борг в сумі 19821 грн., що виник станом на 02.11.2010 року (на підставі податкової декларації з податку на додану вартість №5101 від 18.11.2010 року) погашено з затримкою у 17 дні; податковий борг в сумі 78004,90 грн., що виник станом на 02.11.2010 року (на підставі податкової декларації з податку на додану вартість №5100 від 18.11.2010 року) погашено з затримкою у 17 дні; податковий борг в сумі 137514,70 грн., що виник станом на 02.11.2010 року (на підставі податкової декларації з податку на додану вартість №5604 від 30.12.2010 року) погашено з затримкою у 59 дні; податковий борг в сумі 18877,00 грн., що виник станом на 25.11.2010 року (на підставі податкової декларації з податку на додану вартість №5604 від 30.12.2010 року) погашено з затримкою у 36 дні; податковий борг в сумі 74320,00 грн., що виник станом на 25.11.2010 року (на підставі податкової декларації з податку на додану вартість №5604 від 30.12.2010 року) погашено з затримкою у 36 дні; податковий борг в сумі 229891,20 грн., що виник станом на 31.12.2010 року (на підставі декларації №9006354679 від 20.01.2011 року) погашено з затримкою у 21 дні.

Оскаржувані податкові повідомлення - рішення прийняті відповідачем з підстав несвоєчасного погашення позивачем узгодженої суми податкового зобов'язання, що виникло на підставі податкових декларацій з податку на додану вартість (в тому числі уточнюючого розрахунку) №30193 від 16.12.2009 року (за листопад 2011 року), №16353 від 20.07.2010 року (за червень 2010 року), №22278 від 20.09.2010 року (серпень 2010 року), №26163 від 19.10.2010 року, №31097 від 24.11.2010 року, №31098 від 24.11.2010 року, №32282 від 20.12.2010 року, а також рішення Львівського апеляційного адміністративного суду від 12.10.2009 року у справі №22а-8524/08/9104, яке надійшло до ДПІ в Миколаївському районі Львівської області 02.11.2009 року за вх.№5935/10.

Позивачем подано податковому органу 16.12.2009 року податкову декларацію з податку на додану вартість за звітний період листопад 2009 року (вх.№30193), якою задекларовано податкове зобов'язання в розмірі 119143 грн.

Вказане податкове зобов'язання позивачем погашено своєчасно 28.12.2009 року, що підтверджується копією платіжного доручення №5903 від 28.12.2009 року, у якому позивачем визначено призначення платежу: ПДВ за листопад 2009 року.

20.12.2010 року позивачем подано податковому органу податкову декларацію з податку на додану вартість (за звітний період листопад 2010 року та виправлення помилки за жовтень 2010 року) (вх.№30193), якою задекларовано податкове зобов'язання за листопад 2010 року в сумі 3807900 грн. та штраф 8838 грн.

Вказане податкове зобов'язання позивачем погашено своєчасно 30.12.2010 року, що підтверджується копією платіжних доручень №5604 від 30.12.2010 року у якому позивачем вказано призначення платежу ПДВ по декларації за листопад 2010 року та №5603 від 30.12.2010 року, в якому позивачем вказано призначення платежу штраф по декларації за листопад 2010 року.

24.11.2010 року позивачем подано податковому органу уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок (у звітному періоді листопад 2010 року за липень 2010 року) (вх. №31098), яким задекларовано податкове зобов'язання в сумі 74320 грн. та штраф 3716 грн.

Вказане податкове зобов'язання позивачем погашено своєчасно 18.11.2010 року, що підтверджується копією платіжного доручення №5100 від 18.11.2010 року у якому позивачем вказано призначення платежу ПДВ по уточненій декларації за липень 2010 року в т.ч. штраф 3716 грн..

24.11.2010 року позивачем подано податковому органу уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок (у звітному періоді листопад 2010 року за червень 2010 року) (вх.№31097), яким задекларовано податкове зобов'язання в сумі 18877 грн. та штраф 944 грн.

Вказане податкове зобов'язання позивачем погашено своєчасно 18.11.2010 року, що підтверджується копією платіжного доручення №5101 від 18.11.2010 року у якому позивачем вказано призначення платежу ПДВ по уточненій декларації за червень 2010 року в т.ч. штраф 944 грн..

19.10.2010 року позивачем подано податковому органу податкову декларацію з податку на додану вартість (за звітний період вересень 2010 року) (вх.№26163), якою задекларовано податкове зобов'язання за вересень 2010 року в сумі 1702949 грн.

29.09.2010 року позивачем подано уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок (у звітному періоді вересень 2010 року за березень 2010 року), яким зменшено суму, що підлягала зарахуванню до складу податкового періоду наступного податкового періоду на суму 14668 грн.

Вказане податкове зобов'язання позивачем погашено своєчасно 28.10.2010 року, що підтверджується копією платіжного доручення №4892 від 28.10.2010 року, у якому позивачем визначено призначення платежу: ПДВ по декларації за вересень 2010 року та копією платіжного доручення №4300 від 23.09.2010 року, у якому позивачем визначено призначення платежу ПДВ по уточненій декларації за березень 2010 року.

20.09.2010 року позивачем подано податковому органу податкову декларацію з податку на додану вартість (за звітний період серпень 2010 року) (вх.№22278), якою задекларовано податкове зобов'язання за серпень 2010 року в сумі 5790023 грн.

Вказане податкове зобов'язання позивачем погашено своєчасно 28.09.2010 року, що підтверджується копіями платіжних доручень №4413 від 28.09.2010 року та №4417 від 28.09.2010 року у яких позивачем визначено призначення платежу ПДВ за серпень 2010 року.

20.07.2010 року позивачем подано податковому органу декларацію з податку на додану вартість за звітний період червень 2010 року (вх.№16353), якою задекларовано податкове зобов'язання за червень 2010 року в сумі 2814535 грн.

Вказане податкове зобов'язання позивачем погашено своєчасно 29.07.2010 року, що підтверджується копією платіжного доручення №3304 від 29.07.2010 року, у якому позивачем визначено призначення платежу ПДВ за червень 2010 року.

Податковим органом за наслідками адміністративного оскарження, крім податкових повідомлень - рішень №0000192321/1 від 26.04.2007 року, №0000192321/2 від 07.06.2007 року, було винесено останнє податкове повідомлення - рішення за наслідками адміністративного оскарження від 23.09.2007 року №0000192321/3.

Відповідно до копії ухвали Львівського окружного адміністративного суду від 27.10.2009 року у справі №6882/09/1370 та копії ухвали від 12.01.2010 року про зупинення провадження у вказаній справі, розгляд справи щодо правомірності прийнятого податкового повідомлення - рішення від 23.09.2007 року №0000192321/3 не завершений, рішення не прийнято.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачами не доведено факту несвоєчасної сплати позивачем узгодженої суми податкового зобов'язання виходячи з наступного:

П.7.7 ст.7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» визначено принцип рівності бюджетних інтересів. Податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов»язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов»язковими платежами) - у рівних пропорціях.

Пп.7.1.1 п.7.7 ст.7 зазначеного Закону, джерелами самостійної сплати податкових зобов'язань або податкового боргу платника податку є будь-які власні кошти такого платника податку. Отже, грошовий платіж є єдиною формою сплати податкових зобов'язань і погашення податкового боргу.

П.1.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 №22, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 за №377/89/76, кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів згідно з главою 5 цієї Інструкції. При цьому згідно з пунктом 3.8 зазначеної Інструкції реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу". Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність установленим вимогам лише за зовнішніми ознаками.

Таким чином, право визначати призначення платежу відповідно до чинного законодавства України належить виключно платнику. Тому, суми податкових зобов'язань або податкового боргу з урахуванням пп.16.5.2 п.16.5 ст.16 Закону слід вважати сплаченими у день реєстрації банківською установою платіжного документа із зазначеним у ньому призначенням платежу на сплату відповідних податкових зобов'язань або податкового боргу, визначених платником податків.

Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", який є спеціальним законом з питань оподаткування і установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначено вичерпний перелік заходів, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу. Серед таких заходів немає зміни призначення платежу, самостійно визначеного платником податків.

Тому, у разі недотримання платником податків порядку погашення податкового боргу та виконання податкових зобов'язань, передбаченого пунктом 7.7 статті 7 Закону, податковий орган не наділений правом чи обов'язком змінювати призначення платежу, визначене платником податків.

За таких обставин самостійне зарахування податковим органом сплачених платником податку сум у рахунок податкового боргу або тих податкових зобов'язань, які не вказані в призначенні платежу під час перерахування платником податків коштів до бюджету, є неправомірним.

При цьому, колегія суддів враховує вимоги ч.2 ст.71 КАС України, якою передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, то воно не може бути скасоване чи змінене з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Керуючись ст.ст.160 ч.3, 195, 196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційні скарги Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Львові ДПС та Державної податкової інспекції у Миколаївському районі Львівської області ДПС - залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 06.10.2011р. по справі № 2а-3915/11/1370 - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили, а у разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя: М.П.Кушнерик

Судді: В.М.Багрій

Д.М.Старунський

Повний текст виготовлено 12.11.2012р.