Ухвала суду № 27467533, 12.11.2012, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Каюда А.М.

Суддя-доповідач - Яковенко М.М.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2012 року справа №2а/1270/5756/2012 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя: Яковенко М.М.

судді: Ханова Р.Ф., Гайдар А.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Сєвєродонецьку Луганської області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2012 року по адміністративній справі № 2а/1270/5756/2012 за позовом Приватного акціонерного товариства "Сєвєродонецьке об'єднання Азот" до Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Луганської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення №0001272201 від 19.06.2012 року, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2012 року позов задоволений (а.с.53, 54-58 т.3). Скасоване податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Сєвєродонецьку Луганської області Державної податкової служби №0001272201 від 19.06.2012 року, яким збільшено суму грошових зобов'язань за земельним податком в розмірі 67884,08 грн. та нараховано штрафних санкцій 16971,02 грн..

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся з апеляційною скаргою пославшись на незаконність та необґрунтованість постанови суду першої інстанції, прийняту с порушенням норм матеріального та процесуального права, а саме ч.1, 6 ст.120 ЗК України, п.287.6 ст.287 ПК України, ст.159 КАС України. Просив постанову суду першої інстанції скасувати і прийняти нове рішення, яким в задоволені позовних вимог відмовити повністю (а.с.64-66 т.3).

Розгляд справи здійснювався в порядку письмово провадження з урахуванням приписів п.2 ч.1 ст.197 КАС України, з огляду на те, що жодна сторона в судове засідання не з'явилась, хоча були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, що дає суду право розглянути справу у їх відсутність та вирішити справи за наявними у справі матеріалами. Від позивача через канцелярію суду надійшли письмові заперечення на апеляційну скаргу.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій, встановлено, що СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової служби проведено планову виїзну перевірку ПрАТ «Сєвєродонецьке об'єднання Азот» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2010 року по 31.12.2011 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2010 року по 31.12.2011 року.

За результатами перевірки встановлено порушення ч. 1, ч. 6 статті 120 Земельного Кодексу України від 25.10.2001р. № 2768- III, п.287.6., статті 287 Податкового Кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-УІ в результаті чого занижено земельного податку за період з 01.10.10 р. - 31.12.11р. на суму 67884,08 грн. (а.с. 32, т.2). Всього за трьома земельними ділянками належало сплатити 111610,13 грн., фактично задекларовано 43726,05 грн., таким чином податковий орган прийшов до висновку про заниження позивачем суми земельного податку на 67884,08 грн.

За наслідками проведеної перевірки складено акт від 31.05.12 р. №38/23-01/33270581 (а.с. 11 т.1 - 76 т.2), а 19.06.2012 року прийнято податкове повідомлення-рішення №0001272201, яким збільшено ПрАТ "Сєвєродонецьке об"єднання Азот" суму грошового зобов'язання з земельного податку за основним платежем 67884,08 грн., за штрафними санкціями 16971,02 грн. (а.с. 77).

Як вбачається з матеріалів справи, протягом періоду, який перевірявся, позивачем було укладено 3 угоди купівлі-продажу об'єктів нерухомості.

Так, 28.12.2010 року Державне підприємство "Науково-дослідний і проектний інститут хімічних технологій "Хімтехнологія" (далі ДП "Хімтехнологія"), як продавець, та позивач у справі, як покупець, уклали договір №4594 (державна реєстрація 20.01.2011), відповідно до якого позивачем придбано нерухоме майно розташоване за адресою: м. Сєвєродонецьк, вул. Пивоварова (Хіміків), №5-Г8/1, в договорі зазначено відомості з державного земельного кадастру щодо земельної ділянки, на якій розташовано об'єкт нерухомості - її площа складає 0,9390 га. (78-82, т.2).

28.12.2010 року ДП "Хімтехнологія", як продавець, та позивач у справі, як покупець, уклали договір №4596 (державна реєстрація 20.01.2011), відповідно до якого позивачем придбано нерухоме майно розташоване за адресою: м. Сєвєродонецьк, вул. Пивоварова (Хіміків), №5-Г9/1, в договорі зазначено відомості з державного земельного кадастру щодо земельної ділянки, на якій розташовано об'єкт нерухомості - її площа складає 2,4081 га. (83-85, т.2).

06.01.2011 року Державне підприємство "Інститут азотної промисловості і продуктів органічного синтезу" (далі ДП "Інститут азотної промисловості"), як продавець, та позивач у справі, як покупець, уклали договір №57 (державна реєстрація 31.01.2011), відповідно до якого позивачем придбано нерухоме майно розташоване за адресою: м. Сєвєродонецьк, вул. Пивоварова (Хіміків), №5а4, в договорі зазначено відомості з державного земельного кадастру щодо земельної ділянки, на якій розташовано об'єкт нерухомості - її площа складає 1,1132 га. (86-91, т.2).

Як правильно встановив суд першої інстанції щодо першої земельної ділянки між сторонами відсутній спір щодо площі, за яку треба сплачувати земельний податок, втім, відповідач вважає, що позивачем сплачувався земельний податок за меншої грошовою оцінкою ніж потрібно, за 2-ю та 3-ю земельними ділянками між сторонами відсутній спір про обґрунтованість застосованої грошової оцінки, втім, відповідач вважає, що позивачем неправомірно здійснювалася сплата земельного податку лише за частину площі земельних ділянок, а не за всю площу, вказану у договорах купівлі-продажу нерухомості.

Як вбачається з наявної в матеріалах справи податкової звітності позивача із земельного податку, позивачем в розрізі трьох земельних ділянок задекларовано за 2011 рік наступні податкові зобов'язання:

за першою ділянкою, адреса Пивоварова 5-Г8/1 задекларовано земельного податку виходячи з площі 0,9390 га на суму 17800,56 грн.

за другою ділянкою, адреса Пивоварова 5-Г9/1 задекларовано земельного податку виходячи з площі 0,9659 га на суму 19023,79 грн.

за третьою ділянкою, адреса Пивоварова 5а4 задекларовано земельного податку виходячи з площі 0,3579 га на суму 6901,70 грн. Разом 43726,05 грн. (а.с. 145-162, т.2).

За 2-ю та 3-ю земельними ділянками позивачем декларувалися зобов'язання лише щодо частини площі земельної ділянки, яка безпосередньо використовувалася для обслуговування придбаних об'єктів нерухомості та щодо якої позивачем подано документи на розробку проектів відведення земельних ділянок, решта площі земельних ділянок залишиться в користуванні продавців нерухомості, відповідно ДП "Хімтехнологія" та ДП "Інститут азотної промисловості".

Для підтвердження та встановлення фактичних обставин справи судом першої інстанції здійснено запити про надання інформації до продавців об'єктів нерухомості ДП "Хімтехнологія" та ДП "Інститут азотної промисловості і продуктів органічного синтезу", а також до Управління Держкомзему в м. Сєвєродонецьку.

Податковим органом під час проведення перевірки не досліджувалися витребувані судом відомості, не досліджувалося питання щодо оформлення права власності за позивачем на земельні ділянки, щодо припинення користування земельними ділянками продавцями, щодо декларування продавцями податкових зобов'язань з земельного податку у 2011 році та щодо терміну дії та розміру грошової оцінки земельних ділянок.

Виходячи з отриманих документів, судом першої інстанції встановлено, що нормативна грошова оцінка 1 кв.м. земельної ділянки площею 0,9390 га за адресою вул. Пивоварова 5-8Г/1 складала 139,23 грн. (довідка Держкомзему №95, т.2) за період з 01.01.2010 р. по 30.06.2011 року включно, і лише з 01.07.2011 року вона збільшилася до 208,30 грн. (довідка Держкомзему №8823 від 18.10.2011(а.с. 92, т.2), як це зазначено в акті перевірки податкового органу. Ці обставини підтверджуються відповідними довідками Держкомзему, відповіддю цього органу №2285 від 11.06.2012 (а.с. 98), наданою позивачу у справі та письмовими поясненнями наданими на вимогу суду (а.с. 10, т.3).

Таким чином, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку, що не повне з'ясування податковим органом фактичних обставин, призвело до помилкового висновку про заниження декларування позивачем земельного податку за першою земельною ділянкою виходячи з неналежного розміру грошової оцінки. Відповідачем необґрунтовано застосовано грошову оцінку в розмірі 208,30 грн. за 1 кв.м. за весь 2011 рік, у той час як вона підлягала застосуванню лише з 01.07.2011 рік.

Наведений позивачем та прийнятий судом першої інстанції розрахунок суми земельного податку, що підлягає нарахуванню за першу земельну ділянку з урахуванням розміру грошової оцінки 1 кв.м. до 30.06.2011 в розмірі 139,23 грн., а з 01.07.2011 в розмірі 208,30 грн., тобто у розмірах грошової оцінки які відповідають дійсності, є обґрунтованим.

В даному випадку суд першої інстанції правильно встановив, що позивачем не допущено порушень законодавства в частині обчислення земельного податку за першою земельною ділянкою.

Щодо наступних двох земельних ділянок відповідач вважає, що у позивача виник обов'язок щодо сплати земельного податку за всю площу цих земельних ділянок з моменту державної реєстрації договорів купівлі-продажу об'єктів нерухомості.

Вирішуючи правомірність висновків податкового органу в цій частині, суд першої інстанції виходив з положень статті 269, статті 286 Податкового кодексу України, яким визначені платники податків за землю, базовий (звітний) податковий період, яким є календарний рік, підстави для нарахування (дані державного земельного кадастру п.286.1), порядок подання декларації.

Крім того, пунктом 287.1 ст.287 ПК України, встановлено, що власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.

Одночасно пунктом 287.6. ПК України передбачено, що при переході права власності на будівлю, споруду (їх частину) податок за земельні ділянки, на яких розташовані такі будівлі, споруди (їх частини), з урахуванням прибудинкової території сплачується на загальних підставах з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно.

Саме пункт 287.6 ст.286 ПК України покладений відповідачем в основу висновку про обов'язок позивача сплачувати земельний податок на всю площу земельних ділянок, зазначену в договорах купівлі-продажу об'єктів нерухомості.

Колегія суддів не може погодитися з такими доводами податкового органу, та погоджує з цього приводу позицію суду першої інстанції. Як правильно зазначив суд першої інстанції, що з урахуванням положень п.56.21 ст.56, п.287.6 ст.286 ПКУ, при визначенні обов'язку щодо нарахування та сплати податку необхідно керуватися і приписами пунктів 286.1 та 287.1 ПК України відповідно до яких, підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

При визначенні розміру податкового зобов'язання покупця об'єктів нерухомості з моменту державної реєстрації договору купівлі-продажу нерухомого майна та за відсутності документів про перехід права власності чи права користування на земельні ділянки, на яких розміщені такі об'єкти нерухомості, до моменту оформлення відповідних документів на землю за покупцем, слід виходити не з формального розміру земельної ділянки, яка належала продавцю на праві користування, а з фактичної площі земельної ділянки, яка використовується новим власником будівель. Також при визначенні такого податкового зобов'язання слід враховувати і вже задекларовані податкові зобов'язання продавців, з метою недопущення подвійного оподаткування за одну і ту саму земельну ділянку, в одному податковому періоді, як продавця, так і покупця нерухомості.

Відповідно до відповіді управління Держкомзему в м. Сєвєродонецьку встановлено наступні відомості щодо спірних земельних ділянок (а.с. 10, т.3).

За даними державного земельного кадастру.

Земельна ділянка, розташована за адресою: м. Сєвєродонецьк, вул. Пивоварова 5-Г8/1 площею 0,9390 га під виробничу ділянку № 2 дослідного заводу, кадастровий номер 4412900000:04:001:0042, правовстановлюючий документ - державний акт на право постійного користування земельною ділянкою ІІ-ЛГ №006094 від 28 березня 2000 року, знаходилася в користуванні ДП "Хімтехнологія".

Право постійного користування ДП "Хімтехнологія" цією земельною ділянкою, площею 0,9390 та, було припинено рішенням сесії Сєвєродонецької міської ради від 17.06.2011 № 646, а земельна ділянка зарахована до земель резервного фонду, про що були внесені зміни до бази даних державного земельного кадастру (а.с. 224, 229, 233 т.2).

Земельну ділянку, розташовану за адресою: м. Сєвєродонецьк, вул. Пивоварова, 5-Г8/1, кадастровий номер 4412900000:04:001:0042, площею 0,9390 га, було продано у власність ПрАТ «СЄВЄРОДОНЕЦЬКЕ ОБ'ЄДНАННЯ АЗОТ» на підставі рішення сесії Сєвєродонецької міської ради від 24.05.2012 №1818 під будівлю.

Земельна ділянка, розташована за адресою: м. Сєвєродонецьк, вул. Пивоварова Г-9/1 площею 2,4081 га, під виробничу ділянку №1 дослідного заводу - правовстановлюючий документ - державний акт на право постійного користування земельною ділянкою II-ЛГ №006095 від 28 березня 2000 року, кадастровий номер - 4412900000:04:001:0041, знаходилася в користуванні ДП "Хімтехнологія".

Рішенням сесії Сєвєродонецької міської ради від 26.08.2011 № 834 право постійного користування земельною ділянкою площею 2,4081га ДП "Хімтехнологія" було припинено, та цим же рішенням передано в постійне користування Державному підприємству «Науково-дослідний і проектний інститут хімічних технологій «Хімтехнологія» земельну ділянку площею 1,4422 га за адресою: м. Сєвєродонецьк, квартал Г-9 під розташування виробничої ділянки № 1 дослідного заводу, про що були внесені зміни до бази даних державного земельного кадастру (а.с. 242, т.2).

Різниця між площами становить 0,9659 га. Земельну ділянку саме такої площі за адресою: м. Сєвєродонецьк, вул. Пивоварова, 5-Г9/1, кадастровий номер 4412900000:04:001:0171, було продано у власність ПрАТ «СЄВЄРОДОНЕЦЬКЕ ОБ'ЄДНАННЯ АЗОТ» на підставі рішення сесії Сєвєродонецької міської ради від 24.05.2012 № 1819 під виробничий корпус.

Земельна ділянка, розташована за адресою: м. Сєвєродонецьк, вул. Пивоварова, 5, площею 1,1132 га, під будівлі та споруди науково-дослідної ділянки № 1, правовстановлюючий документ - державний акт на право постійного користування земельною ділянкою ЯЯ №166882 від 03 вересня 2007 року, кадастровий номер - 4412900000:04:001:0091, знаходилася в користуванні Державного підприємства «Інститут азотної промисловості і продуктів органічного сінтезу».

Рішенням сесії Сєвєродонецької міської ради від 24.05.2012 р. № 1817 Державному підприємству «Інститут азотної промисловості і продуктів органічного сінтезу» припинено право постійного користування частиною земельної ділянки, площею 0,3579-га, та цим же рішенням продано ПрАТ «СЄВЄРОДОНЕЦЬКЕ ОБ'ЄДНАННЯ АЗОТ» земельну ділянку площею 0,3579 га за адресою: м. Сєвєродонецьк, вул. Пивоварова, 5-а4, під виробничий корпус № 196, про що були внесені зміни до бази даних державного земельного кадастру.

Станом на 29 серпня 2012 року за Державним підприємством «Інститут азотної промисловості і продуктів органічного сінтезу» в базі даних державного земельного кадастру враховується земельна ділянка по вул. Пивоварова, 5, площею 0,7553 га. Документи на земельну ділянку не переоформлено.

Наведені відомості підтверджуються також відповідними копіями рішень Сєвєродонецької міської ради, наданими ДП "Хімтехнологія", і висновками про погодження проектів землеустрою ПрАТ "Сєвєродонецьке об"єднання Азот" (а.с. 100-102, т.2).

Колегія суддів вважає, що матеріалами справи підтверджено, що право власності на земельні ділянки за позивачем виникло лише з прийняттям відповідних рішень Сєвєродонецької міської ради від 24.05.2012 року. І за цими рішеннями до позивача перейшла лише та частка 2-ї та 3-ї земельних ділянок, якими він фактично користування у зв'язку з придбанням об'єктів нерухомості та за яку позивачем і сплачувався земельний податок від моменту реєстрації договорі купівлі-продажу, що підтверджується податковою декларацією та уточнюючими розрахунками до неї.

Крім того, судом першої інстанції було досліджено податкові декларації з земельного податку за 2011 рік продавців об'єктів нерухомості ДП "Хімтехнологія" (а.с. 174-192, 215-232) та ДП "Інститут азотної промисловості" (а.с. 165-173, т.2).

За першою земельною ділянкою ДП "Хімтехнологія" з урахуванням всіх уточнюючих декларацій, з урахуванням змін нормативної грошової оцінки та прийняттям рішення Сєвєродонецької міської ради про припинення права користування земельною ділянкою від 17.06.2011 № 646 задекларовано податкове зобов'язання лише за січень 2011 року в сумі 680,55 грн., за решту року враховуючи зміну розміру нормативної грошової оцінки сума земельного податку за земельну ділянку площею 0,9390 га задекларована позивачем у справі в сумі 17800,56 грн.

За другою земельною ділянкою ДП "Хімтехнологія" згідно з уточнюючим розрахунком від 12.03.2012 з урахуванням всіх змін що відбулися, та рішення Сєвєродонецької міської ради №834 від 26.08.2011 про припинення права користування земельною ділянкою площею 2,4081 та одночасне надання в користування зменшеної земельної ділянки площею 1,4422 га, задекларовано загалом за 2011 рік 35999,19 грн. - розгорнутий розрахунок наведений у письмових поясненнях (а.с. 213, т.2).

У той же час позивачем у справі також задекларовано податкові зобов'язання за частиною цієї земельної ділянки, а саме за 0,9659 га в розмірі 19023,79 грн.

Тобто, як вбачається з матеріалів справи виникла ситуація при якій за частину земельної ділянки, якою користувався позивач у зв'язку з придбанням нерухомості за договором №4596 від 28.12.2010 року податкові зобов'язання одночасно нараховувалися як позивачем у справі, так і продавцем будівлі ДП "Хімтехнологія", лише з 26.08.2011 року ДП "Хімтехнологія" почало обчислювати розмір земельного податку виходячи зі зменшеної площі у розмірі 1,4422 га (відповідно до рішення Сєвєродонецької міськради №834 від 26.08.2011 р.).

Аналогічна ситуація склалася і з третьою земельною ділянкою податкові зобов'язання з земельного податку за якою були задекларовані як продавцем ДП "Інститут азотної промисловості" повністю за 2011 рік в сумі 34158,00 грн. (а.с. 166, т.2) виходячи з площі земельної ділянки 1,1132 га, так і позивачем у справі в сумі 6901,70 грн., виходячи з площі 0,3579 га.

Така ситуація виникає у зв'язку з тим, що за продавцем зберігається обов'язок зі сплати земельного податку до внесення до державного земельного кадастру відомостей про припинення за ним права користування земельною ділянкою, а позивач, як добросовісний платник податків також задекларував зобов'язання з земельного податку з моменту оформлення договорів купівлі-продажу нерухомості.

На підставі вищенаведеного, сукупність документів доводить, що позивач ПрАТ "Сєвєродонецьке об'єднання "Азот" правомірно діяв щодо нарахування та сплати земельного податку за земельні ділянки, на яких розміщено об'єкти нерухомості, придбані виходячи з площі земельної ділянки, яка безпосередньо використовується для обслуговування таких об'єктів нерухомості, та згодом і була відведена у власність позивачу у справі відповідно до рішень Сєвєродонецької міської ради від 24.05.2012 р.. Рішеннями Сєвєродонецької міськради не передавалися позивачу земельні ділянки в повному розмірі, зазначеному в договорах купівлі-продажу нерухомості, цими ж рішеннями право користування частинами земельних ділянок так і було залишено за продавцями ДП "Хімтехнологія" та ДП "Інститут азотної промисловості". Колегія суддів зазначає, що посилання податкового органу на обов'язок позивача сплачувати земельний податок з усієї площі земельних ділянок під придбаними будівлями не відповідають фактичним обставин справи та є необґрунтованими.

Суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про безпідставність прийнятого податкового повідомлення - рішення, обґрунтованість позивних вимог, та як наслідок їх задоволення.

Під час апеляційного провадження, колегія суду не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції.

Судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийняте на підставі з'ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому з урахуванням положень ст.200 КАС України, залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін. Доводи апеляційної скарги не спростовують правильності судового рішення.

Керуючись статтями 2, 11, 159, 160, 167, 184, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Сєвєродонецьку Луганської області - залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2012 року по адміністративній справі № 2а/1270/5756/2012 - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання законної сили безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя М.М. Яковенко

Судді Р.Ф.Ханова

А.В. Гайдар