Рішення № 27459600, 12.11.2012, Апеляційний суд Автономної Республіки Крим (м. Сімферополь)

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

______________

Справа №: 22-ц/0190/6060/2012Головуючий суду першої інстанції:Шестаковська Л.П. Доповідач суду апеляційної інстанції:Горбань В. В.

РІШЕННЯ

"12" листопада 2012 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого суддіГорбань В.В. СуддівЛетягіної О.В. , Макарчук Л.В. При секретаріЩегловій Н.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «КомЕнергоАрмянськ» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Армянського міського суду Автономної Республіки Крим від 10 липня 2012 року,

ВСТАНОВИЛА:

11 червня 2012 року ОСОБА_6 звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «КомЕнергоАрмянськ» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні. Вимоги мотивовані тим, що з 01.12.2009 року по 06.12.2011 року вона перебувала у трудових відносинах з ТОВ «Керуюча компанія «КомЕнергоАрмянськ», працювала ліфтером служби по ремонту та обслуговуванню електрообладнання. На час її звільнення між нею та відповідачем існував спір щодо сум, які мали бути їй виплачені. Рішенням Армянського міського суду АР Крим від 04.04.2012 року на її користь з відповідача стягнуто недоплачену заробітну плату в розмірі 3358 грн. 40 коп. Остаточно ТОВ «Керуюча компанія «КомЕнергоАрмянськ» з нею розрахувалося 28.04.2012 року, при цьому їй не було виплачено середній заробіток за час затримки розрахунку по день фактичного розрахунку. За розрахунком ОСОБА_6 розмір середньої заробітної плати за час затримки розрахунку з 06.12.2011 року по 28.04.2012 року становить 6781,55 грн. Просить стягнути з відповідача на її користь 6781,55 грн.

Рішенням Армянського міського суду Автономної Республіки Крим від 10 липня 2012 року позов ОСОБА_6 залишено без задоволення. Судові витрати віднесено на рахунок держави.

В апеляційній скарзі ОСОБА_6 просить рішення суду скасувати з ухваленням нового рішення про задоволення її позову, посилаючись на порушення вимог матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин, які мають суттєве значення для розгляду справи, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи.

У запереченнях на апеляційну скаргу ТОВ «Керуюча компанія «КомЕнергоАрмянськ» просить рішення суду залишити без змін, вважає його законним, апеляційну скаргу відхилити як необґрунтовану.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення представника відповідача, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із недоведеності факту наявності заборгованості по заробітній платі на час звільнення позивачки - 06.12.2011 року. Встановивши, що відповідачем не були порушені строки проведення розрахунку при звільненні позивачки, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність правових підстав для застосування до відповідача матеріальної відповідальності, передбаченої ст. 117 КЗпП України. При цьому також зазначив, що позивачкою пропущений тримісячний строк для звернення із заявою до суду за захистом свого порушеного права, установлений ст. 233 КЗпП України.

Проте з такими висновками суду першої інстанції погодитися не можна, оскільки вони зроблені з порушенням норм матеріального і процесуального права.

При апеляційному перегляді справи встановлено, що позивачка ОСОБА_6 перебувала з відповідачем ТОВ «Керуюча компанія «КомЕнерго-Армянськ» у трудових відносинах із 01.12.2009 року, працювала на посаді ліфтера 1 розряду служби по ремонту та обслуговуванню електрообладнання. Наказом № 299-к від 06 грудня 2011 року позивачка звільнена з роботи на підставі ст. 38 КЗпП України з 6 грудня 2011 року. Після звільнення позивачка звернулася з позовом до суду про стягнення недоплаченої заробітної платі за період роботи з 01.12.2009 по 06.12.2011 року, посилаючись на те, що за період її роботи відповідач не дотримувався вимог діючої Галузевої угоди та діючого Колективного договору в частині, що стосувалася оплати її праці, недорахувавши та недоплативши за весь час її роботи заробітну плату у розмірі 6205 грн. 07 коп.

Рішенням Армянського міського суду АР Крим від 04 квітня 2012 року позов ОСОБА_6 задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «КомЕнерго-Армянськ»на користь ОСОБА_6 заробітну плату у розмірі 3358 грн. 40 коп. Рішення суду набрало законної сили 24.04.2012 року (а.с. 8-13).

Дане рішення суду в порядку виконавчого провадження було виконано 28 квітня 2012 року.

Відповідно до ст. ст. 47, 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник у день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. У разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен у зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Згідно із статтею 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Таким чином, закон прямо покладає на підприємство, установу, організацію обов'язок провести зі звільненим працівником повний розрахунок - виплатити всі суми, що належать йому; у разі невиконання такого обов'язку з вини власника або уповноваженого ним органу наступає передбачена ст. 117 КЗпП України відповідальність.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції виходив із того, що за рішенням суду на користь позивачки була стягнута сума заборгованості по заробітній платі, яка не є тією сумою, яка належала працівникові при звільненні і не була виплачена відповідачем у порушення вимог ст. 116 КЗпП України.

Однак з таким висновком суду першої інстанції погодитися не можна, оскільки він суперечить вимогам статей 47, 116, 117 КЗпП України, якими чітко визначено, що при звільненні працівника йому проводиться виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації на день звільнення.

Як убачається з матеріалів справи і це встановлено рішенням Армянського міського суду АР Крим від 04 квітня 2012 року, між позивачкою і відповідачем існував спір щодо правильності нарахування та виплати заробітної плати за весь час її роботи у відповідача і саме з цього приводу після звільнення 20 січня 2012 року ОСОБА_6 звернулася до суду з позовом про стягнення недоплаченої заробітної плати за період з 01.09.2009 року по 06.12.2011 року у розмірі 6205 грн. 07 коп., який було задоволено частково і визначено, що заборгованість ТОВ перед позивачкою по заробітній платі за період з 01.03.2010 року по 01.09.2010 року складає 3358 грн. 40 коп.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає доведеним, що час звільнення позивачки існувала заборгованість відповідача перед позивачкою по заробітній платі за іншій період її роботи в розмірі 3358,40 грн., що свідчить про те, що відповідач при звільненні працівника не виплатив всіх сум, що належали позивачці від відповідача на день її звільнення.

Відповідно до п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24 грудня 1999 року "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці" у разі не проведення розрахунку у зв'язку із виникненням спору про розмір належних до виплати сум вимоги про відповідальність за затримку розрахунку підлягають задоволенню у повному обсязі, якщо спір вирішено на користь позивача або такого висновку дійде суд, що розглядає справу. При частковому задоволенні позову працівника суд визначає розмір відшкодування за час затримки розрахунку з урахуванням спірної суми, на яку той мав право, частки, яку вона становила у заявлених вимогах, істотності цієї частки порівняно із середнім заробітком та інших конкретних обставин справи.

Таким чином, виходячи з правил ст. 117 КЗпП України та абзацу 2 пункту 20 вищезазначеної постанови № 13 Пленуму Верховного Суду України, колегія суддів вважає, що розмір відшкодування за час затримки розрахунку при звільненні, а саме за період з 06.12.2011 року по 28.04.2012 року, підлягає стягненню в сумі 2381 грн., з урахуванням принципу пропорційності сум компенсації заборгованій заробітній платі та конкретних обставин даної справи.

Що стосується посилання відповідача, що позивачкою пропущений тримісячний строк звернення з позовом до суду за захистом свого порушеного права, установлений ст. 233 КЗпП України, то колегія суддів вважає його помилковим, оскільки він ґрунтується на неправильному тлумаченні норм матеріального закону.

Статтею 233 КЗпП України передбачено, що працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.

У п. 25 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» роз'яснено, що непроведення розрахунку з працівником у день звільнення або, якщо в цей день не був на роботі, наступного дня після його звернення з вимогою про розрахунок є підставою для застосування відповідальності, передбаченої ст. 117 КЗпП. У цьому разі перебіг тримісячного строку звернення до суду починається з наступного дня після проведення зазначених виплат незалежно від тривалості затримки розрахунку.

З огляду на наведене колегія суддів дійшла висновку, що для звернення працівника до суду з заявою про вирішення трудового спору щодо стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку при звільненні встановлено тримісячний строк, перебіг якого розпочинається з дня, коли звільнений працівник дізнався або повинен був дізнатися про те, що власник або уповноважений ним орган, з вини якого сталася затримка виплати всіх належних при звільненні сум, фактично з ним розрахувався.

Як убачається з матеріалів справи, повний розрахунок з позивачкою був проведений 28 квітня 2012 року, тобто з цього часу повинен обчислюватися тримісячний строк звернення до суду з даною вимогою. До суду ОСОБА_6 звернулася 13.06.2012 року.

З огляду на викладене , колегія суддів вважає, що позивачкою дотримані строки звернення до суду за захистом порушеного права.

Оскільки рішення суду ухвалено з порушенням норм матеріального і процесуального права, воно на підставі п. 4 ч. 1 309 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову.

Виходячи з наведеного та керуючись статтями 303, 307, 309, 314, 316 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах,

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити частково.

Рішення Армянського міського суду Автономної Республіки Крим від 10 липня 2012 року скасувати і ухвалити нове рішення.

Позов ОСОБА_6 задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «КомЕнерго-Армянськ» на користь ОСОБА_6 середній заробіток за час затримки розрахунку у розмірі 2381 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «КомЕнерго-Армянськ» судовий збір у розмірі 214 грн. 60 коп. на рахунок 31214206780002; Отримувач - УДКСУ у м. Сімферополі АРК, Код отримувача ЄДРПОУ - 38040558; Банк отримувача - ГУ ДКСУ в АРК, м. Сімферополь; Код /МФО/ банку отримувача 824026. Код класифікації доходів бюджету - 22030001. Призначення платежу - Судовий збір по справі за позовом ОСОБА_6, Апеляційний суд Автономної Республіки Крим, код ЄДРПОУ 05383075

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення.

Рішення може бути оскаржено в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.

Судді: Горбань В.В. Летягіна О.В. Макарчук Л.В.