Ухвала суду № 27458824, 08.11.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"08" листопада 2012 р. м. Київ К/9991/4464/11

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі

суддів: Островича С.Е., Федорова М. О., Степашка О.І.

розглянула в порядку попереднього провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Сімферопольському районі Автономної Республіки Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 06 травня 2010 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2010 року у справі за позовом Сімферопольської районної спілки споживчих товариств до Державної податкової інспекції у Сімферопольському районі Автономної Республіки Крим про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИЛА

Сімферопольська районна спілка споживчих товариств (далі -Сімферопольська РССТ) звернулась до суду з позовом Державної податкової інспекції у Сімферопольському районі Автономної Республіки Крим (далі -ДПІ у Сімферопольському районі) в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення.

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 06 травня 2010 року позов Сімферопольської РССТ задоволено.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2010 року апеляційну скаргу ДПІ у Сімферопольському районі залишено без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 06 травня 2010 року залишено без змін.

Не погоджуючись з вказаними рішеннями судів попередніх інстанцій ДПІ у Сімферопольському районі подала касаційну скаргу в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 06 травня 2010 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2010 року та прийняти нове рішення, яким відмовити Сімферопольській РССТ у задоволені позову.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

ДПІ у Сімферопольському районі 11.06.2009 року проведено перевірку контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обороту в магазині позивача №3, який розташований за адресою: м. Сімферополь, пр-т Перемоги/вул.Апрельська, 286/2.

За результатами перевірки був складений акт №0308/01/24/23/01757030.

На підставі вказаного акту відповідачем 07.08.2009 року прийнято рішення №0004402330 про застосування штрафних (фінансових) санкцій, у розмірі 6160,40 грн.

Суди попередніх інстанцій правильно встановили, що в результаті перевірки ДПІ у Сімферопольському районі порушень не було виявлено. Працівниками відповідача були затребувані тільки накладні на алкогольну продукцію в кількості 22 найменування, отримані для продажу магазинами в різні проміжки часу, але зазначені документи, на час перевірки, були здані для бухгалтерської обробки та ведення бухгалтерського обліку до бухгалтерії Сімферопольської районної спілки споживчих товариств та знаходяться там для зберігання.

Судами попередніх інстанцій вірно визначено, що правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначені у Законі України "Про застосування реєстраторів розрахункових операції у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

П.6 та п.12 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операції у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" зазначає, що суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані, зокрема, вести в порядку, встановленому законодавством облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особам, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів.

Згідно зі ст. 20 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операції у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" до суб'єктів підприємницької діяльності, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості не облікованих товарів за цінами реалізації, але не менше десяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Положеннями ст. 21 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операції у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" передбачено, що до суб'єктів підприємницької діяльності, що не ведуть або ведуть з порушенням встановленого порядку облік товарів за місцем реалізації та зберігання, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості не облікованих товарів за цінами реалізації, але не менше десяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Як вбачається з посадової інструкції на бухгалтера по обліку товарів, тари та розрахункового відділу райспоживспілки, затвердженою Головою правління Сімферопольської районної спілки споживчих товариств, що до функціональних обов'язків бухгалтера входить, зокрема, ведення обліку руху товарно-матеріальних цінностей на складі позивача, розрахунки з постачальниками товару, отримання звітності від матеріально-підзвітних осіб та ведення контролю за правильністю оформлення звітності. Позивачем надані докази того, що всі видаткові накладні та книга отримання товару на магазин № 3 знаходяться в бухгалтерії позивача, в яких внесено отримання товару, що на думку працівників податкового органу реалізовувався без наявності необхідної документації.

Ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено, що бухгалтерський облік - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень. Як вбачається з п. 3 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах. систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку.

У ст. 3 Закону зазначено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч. 1,2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Наказом Міністерства статистики України №389 від 28.12.1996 року затверджена Інструкція Про облік роздрібного товарообороту і товарних запасів, який зареєстрований в Мінюсті України 28.01.1997 року №13/18187.

Товарні запаси в роздрібній торгівлі відображаються у звітності за продажними (роздрібними) цінами. Товарні запаси на базах, складах і сховищах враховуються за продажними (роздрібними) цінами або за цінами, за якими їх закуплено.

У товарних запасах роздрібної торгівлі враховуються запаси всіх товарів, які належать торговому підприємству, що знаходяться на його балансі і призначені для роздрібної торгівлі та громадського харчування(п.4.2 Інструкції ).

Матеріали справи свідчать про те, на виконання зазначених вище положень чинного законодавства, позивач встановив суворий порядок обліку товарів за Правилами №153 від 18.09.1997 року, які затверджені постановою Правління Укоопспілки №153 від 18.09.1997 року.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що висновки ДПІ у Сімферопольському районі про порушення позивачем вимог п. 12 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операції у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" не відповідають дійсним обставин справи, в наслідок чого у нього були відсутні підстав для застосування штрафних санкцій, визначених у статей 20, 21 цього Закону.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки рішення судів попередніх інстанцій постановлені з додержанням норм процесуального та матеріального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновок суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Сімферопольському районі Автономної Республіки Крим залишити без задоволення, постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 06 травня 2010 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді С.Е. Острович О.І. Степашко М.О. Федоров