Ухвала суду № 27458691, 08.10.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 жовтня 2012 року м. Київ К-28178/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:Головуючий:Нечитайло О.М.Судді: Ланченко Л.В. Пилипчук Н.Г.,розглянувши у попередньому судовому засіданнікасаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим

на постанову Окружного адміністративного суд АР Крим від 16.02.2010 р.

та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 27.07.2010 р.

у справі № 2а-6362/09/2/0170

за позовом Дочірнього підприємства «Кримавтодор»Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Дочірнє підприємство «Кримавтодор»Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»(далі-позивач) звернулось з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим (далі-відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Окружного адміністративного суд АР Крим від 16.02.2010 р., залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 27.07.2010 р., позов задоволено, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення від 08.05.2009 р. №0008221502/0, стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача 9200 грн. витрат на проведення експертизи та 3,40 грн. судового збору.

Вважаючи, що рішення судів попередніх інстанцій прийняті з порушенням норм матеріального права, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Позивач надав письмові заперечення на касаційну скаргу відповідача, за змістом яких проти вимог останньої заперечує та просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій -без змін.

Відповідно до ч. 1 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що фактичною підставою для звернення позивача до суду з даним позовом стали результати проведеної відповідачем невиїзної документальної перевірки з питань правомірності нарахування податкового кредиту та повноти нарахування податку на додану вартість за період з 01.03.2008 р. по 31.03.2009 р., за результатами якої 30.04.2009 р. було складений акт №3943/15-2.

Вказаною перевіркою було встановлено порушення позивачем вимог пп.7.2.6 п.7.2, пп.7.5.1 п.7.5. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до завищення податкового кредиту на 1 036 706,96 грн.

На підставі встановлених порушень контролюючим органом було прийнято спірне податкове повідомлення-рішення від 08.05.2009 р. №0008221502/0, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 1 036 706,96 грн. та штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 303 218,31 грн.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

За змістом п. 1.7 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість»визначено, що податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

У відповідності до пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 вказаного Закону податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

У той же час, як було встановлено судовими інстанціями та вбачається з матеріалів справи представниками Державної податкової інспекції у м. Сімферополі, правонаступником якої є відповідач, була проведена позапланова перевірки позивача з питань дотримання вимог правомірності віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та нарахування податкових зобов'язань з податку на додану вартість за період часу з 01.01.2007 р. по 31.03.2009 р., за результатами якої оформлено Довідку від 19.10.2009 р. №1821/23-7/31829422, згідно висновків якої встановлено відсутність порушень позивачем вимог податкового законодавства при формуванні складу податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість.

Відповідно ж до пункту 1.3 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 10.08.2005 р. №327, за результатами проведення невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання оформляється акт, а в разі відсутності порушень податкового, валютного та іншого законодавства - довідка.

Довідка, в свою чергу, це службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про невстановлення фактів порушень вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктом господарювання.

Згідно з частиною другою статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Між тим, як було встановлено попередніми судовими інстанцій, відповідачем в порушення наведеного процесуального припису, не було надано жодних доказів на підтвердження висновків щодо порушень позивачем вимог Закону України «Про податок на додану вартість»за період з 01.03.2008 р. по 31.03.2009 р., які стали підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення.

Відтак, слід погодитись із висновком попередніх інстанцій про безпідставність нарахування позивачу податкових зобов'язань згідно з оспорюваним податковим повідомленням-рішенням.

На підставі викладеного та зважаючи на приписи ч. 3 ст. 220№ КАС України судова колегія Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що порушень або неправильного застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального чи процесуального права не вбачається, а тому касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210-231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим залишити без задоволення.

2. Постанову Окружного адміністративного суд АР Крим від 16.02.2010 р. та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 27.07.2010 р. у справі № 2а-6362/09/2/0170 залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:Нечитайло О.М. Судді:Ланченко Л.В. Пилипчук Н.Г.