Ухвала суду № 27458553, 08.11.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"08" листопада 2012 р. м. Київ К/9991/1060/11

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі

суддів: Островича С.Е., Федорова М. О., Степашка О.І.

розглянула в порядку попереднього провадження касаційну скаргу Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекція в Автономній Республіці Крим на постанову Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2010 року у справі за позовом Красноперекопського відкритого акціонерного товариства "Бром" до Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИЛА

Красноперекопське відкрите акціонерне товариство "Бром" (далі - ВАТ "Бром") звернулось до суду з позовом Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим (далі -Красноперекопської ОДПІ) в якому просить визнати недійсним податкове повідомлення-рішення.

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 27 серпня 2009 року у задоволені позову ВАТ "Бром" відмовлено.

Постановою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2010 року апеляційну скаргу ВАТ "Бром" задоволено, а постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 27 серпня 2009 року -скасовано. Позовні вимоги задоволено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду апеляційної інстанції Красноперекопська ОДПІ подала касаційну скаргу в якій просить скасувати постанову Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2010 року та залишити в силі постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 27 серпня 2009 року.

ВАТ "Бром" подало письмові заперечення на касаційну скаргу Красноперекопської ОДПІ.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Красноперекопської ОДПІ 20.05.2009 року була проведена виїзна позапланова перевірка з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування початку на додану вартість на рахунок платника у банку за січень, лютий 2009 року за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось за грудень 2008 року та січень 2000 року.

За результатами перевірки відповідачем складений акт №665/23-4/05444552/55 від 20 травня 2009 року, де вказується, що у наслідку неправомірного виключення ВАТ "Бром" до розрахунку бюджетного відшкодування суми ПДВ 10000.00 грн. без підтвердження фактичного отримання послуг віл ТОВ «Сіенерджі»у січні 2009 року.

На підставі акту перевірки було винесено податкове повідомлення-рішення від 03.06.2009 року №0000072304/0, яким встановлено порушення пп. 7.4.1.. 7.7.2. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що виразилося у завищенні позивачем значення рядків бюджетного відшкодування за січень 2009 року у сумі 10000, 00 грн.

Суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що спеціальний спеціальним законом, який визначає платників податків на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних і звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету, є Закон України «Про податок на додану вартість»(далі - Закон України «Про ПДВ»).

Відповідно до пунктів 1.7, 1.8 ст. 1 Закону України «Про ПДВ» податковий кредит сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до п.п 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про ПДВ»податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 ст. 6 та ст. 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно до п.п 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про ПДВ»не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Відповідно до п.п 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про ПДВ» податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

У разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку внаслідок придбання таких товарів (послуг).

Отримання такої скарги є підставою для проведення позапланової виїзної перевірки такого постачальника для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з цього податку за такою цивільно-правовою операцією.

19 грудня 2007 року між ПП «Сіенерджі»(Експедитор) та ВАТ «Бром»(Замовник) був укладений договір на надання транспортно-експедиційних послуг.

Судами попередніх інстанцій вірно зазначено, що в матеріалах справи є платіжне доручення №161 від 24 грудня 2008 року з якого вбачається, що ВАТ «Бром»здійснило оплату ПП «Сіенерджі»у сумі 60000,00 грн. за транспортно-експедиційні послуги контейнерів згідно рахунку-фактури № SE-0000077 від 23 грудня 2008 року у тому числі ПДВ 10000,00 грн., але позивачем не було отриману податкову накладну від ПП «Сіенерджі»по факту оплати суми 60000,00 грн.

Відповідно до п.п 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про ПДВ» податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п.п 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про ПДВ»датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

В свою чергу, стосовно отримувача товарів (робіт, послуг), відповідно до п.п 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про ПДВ»датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Судом апеляційної інстанції та матеріалами справи повністю підтверджується факт здійснення позивачем передплати за договором у сумі 60000,00 грн. у т.ч. ПДВ 10000,00 грн. та право на включення суми ПДВ 10000,00 грн. у склад податкового кредиту за грудень 2008 року за першою подією датою списання суми 60000,00 грн. з банківського рахунку.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначені п.п 7.7 ст. 7 Закону України «Про ПДВ».

Відповідно до п.п 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про ПДВ»сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з п.п 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з п.п 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з п.п 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди ( у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до п.п 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про ПДВ»якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, що позивачем виконані усі вимоги Закону України «Про ПДВ», а саме положення п.п 7.2.6 п. 7.2, п.п 7.4.1 п. 7.4, п.п 7.5.1 п. 7.5, п.п 7.7.1, 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону, а тому немає правових підстав до висновку про порушення позивачем вимог Закону України «Про ПДВ» щодо завищення бюджетного відшкодування з ПДВ за січень 2009 року у сумі 10000,00 грн.

Також судом апеляційної інстанції підтверджено, що спірні правовідносини між позивачем та ПП «Сіенерджі»були врегульовані Угодою про зарахування зустрічних однорідних вимог від 17 грудня 2009 року і позивач скоригував податковий облік та податкову звітність за грудень 2009 року належним чином про що свідчать відповідні акти відповідача.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки рішення суду апеляційної інстанції постановлене з додержанням норм процесуального та матеріального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновок суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекція в Автономній Республіці Крим залишити без задоволення, постанову Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді С.Е. Острович О.І. Степашко М.О. Федоров