Ухвала суду № 27458073, 22.10.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 жовтня 2012 року м. Київ К-24654/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:Головуючий:Нечитайло О.М.Судді: Ланченко Л.В. Пилипчук Н.Г.,розглянувши у попередньому судовому засіданнікасаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Харківгаз»

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 05.01.2010 р.

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 08.06.2010 р.

у справі №2-а-38670/09/2070

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Харківгаз»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові

про визнання податкового повідомлення-рішення недійсним,

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство «Харківгаз» (далі-позивач) звернулось з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові (далі-відповідач) про визнання податкового повідомлення-рішення недійсним.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 05.01.2010 р., залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 08.06.2010 р., у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Вважаючи, що рішення судів попередніх інстанцій прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та прийняти нове, яким повністю задовольнити позовні вимоги.

Відповідач надав письмові заперечення на касаційну скаргу позивача, за змістом яких проти вимог останньої заперечує та просить залишити її без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій -без змін.

Відповідно до ч. 1 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені такі фактичні обставини справи.

Представниками податкового органу було проведено документальну невиїзну перевірку щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з ТОВ «ПБК «Вертикаль»з 01.04.2006 р. по 30.06.2008 р., за результатами якої складено акт від 16.04.2009 р. №1135/47-0/3359500.

Вказаною перевіркою було встановлено порушення позивачем вимог пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що полягали у неправомірному включенні до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість по операціям з придбання товарів (послуг) у ТОВ «ПЕК «Вертикаль»на загальну суму 88 853,57 грн., у результаті чого занижено податок на додану вартість за період, що перевірявся на вказану суму.

На підставі встановлених порушень контролюючим органом було прийнято спірне податкове повідомлення-рішення від 08.05.2009 р. №0000140847/0, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмір 133 281,00 грн. (у т.ч. 88 854,00 грн. - основний платіж та 44 427,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «ПБК «Вертикаль»(продавець) поставив, а позивач (покупець) прийняв та оплатив товар згідно договорів: №28/278 від 23.02.2006 р., відповідно до якого продавець поставив детектори газу SNOOPER - mini покупцю на загальну суму 18814,98 грн., у т.ч. ПДВ - 3135,83 грн.; №823 від 09.08.2006 р., відповідно до якого продавець поставив газове обладнання покупцю на загальну суму 93 003,58 грн., у т.ч. ПДВ -15 500,60 грн.; №1067 від 19.10.2006 р., відповідно до якого продавець поставив детектори SNOOPER - mini у кількості 10 шт. покупцю на загальну суму 37 629,96 грн., у т.ч. ПДВ - 6271,66 грн.; №1146 від 07.11.2006 р., відповідно до якого продавець поставив детектори газу детектори SNOOPER - mini у кількості 10 шт. покупцю на загальну суму 37 630,00 грн., у т.ч. ПДВ - 6271,67 грн.; №1200 від 01.12.2006 р., відповідно до якого продавець поставив зварювальний апарат для зварювання поліетилену в стик, модифікації 2НСК 25 0Е покупцю на загальну суму 81500 грн., у т.ч. ПДВ - 13583,33 грн.; №264 від 19.02.2007 р., відповідно до якого продавець поставив газове та інше обладнання покупцю на загальну суму 146 950,00 грн., у т.ч. ПДВ - 24491.67 грн.; №416/1 від 25.04.2007 р., відповідно до якого продавець поставив газове та інше обладнання покупцю на загальну суму 68 750,03 грн., у т.ч. ПДВ -11 458,34 грн.); №998 від 19.11.2007 р., відповідно до якого продавець поставив апарат для терморезисторного зварювання поліетиленових труб Kametech КМТ - 2000 А покупцю на загальну суму 26 850,00 грн., у т.ч. ПДВ - 4475,00 грн.; №162 від 17.03.2008 р., відповідно до якого продавець поставив апарат для просвітки стиків АРІ НА - 3 покупцю на загальну суму 57 400,00 грн., у т.ч. ПДВ - 9566,67 грн.; №163 від 17.03.2008 р., відповідно до якого продавець поставив апарат для терморезисторного зварювання поліетиленових труб КМТ - 2000 А покупцю на загальну суму 27 900,00 грн., у т.ч. ПДВ - 4650,00 грн.; №164 від 17.03.2008 р., відповідно до якого продавець поставив газове обладнання покупцю на загальну суму 22100.00 грн., у т.ч. ПДВ - 3683,33грн., про що виписано податкові накладні на загальну суму 529 621,38 грн., у т.ч. ПДВ - 88 270,23 грн.

Крім тог, згідно договору від 15.08.2006 р. №898, ТОВ «ПБК «Вертикаль»(орендодавець) передав позивачу (орендатор) відповідно до акту приймання - передачі у тимчасове платне користування зварювальний апарат для зварювання поліетилену в стик, модифікація 2НС1Ч250Е та додаткової угоди від 31.10.2006 р. №1 до вказаного договору оренди обладнання, про що виписано (оформлено) акти виконаних робіт, а також податкові накладні на загальну суму 3500,00 грн., у т.ч. ПДВ - 583,34 грн.

Судами попередніх інстанцій було встановлено, що усі надані послуги було підтверджено позивачем актами прийому-передачі виконаних робіт, отримані податкові накладні було відображено в реєстрах отриманих податкових накладних, про оплату отриманого газового обладнання та послуг свідчать платіжні доручення.

У той же час, реальність здійснених господарських операцій відповідачем заперечується.

Суд першої та апеляційної інстанції, розглядаючи дану справу дійшов висновку про обґрунтованість доводів контролюючого органу про вчинені позивачем порушення вимог Закону України «Про податок на додану вартість»зважаючи на таке.

За змістом п. 1.7 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Положеннями пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8№ цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.4.5 п.7.4 зазначеної статті встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит, відповідно до пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 зазначеного Закону, вважається дата здійснення першої з подій або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Правовий аналіз наведених нормативних положень дає підстави для висновку, що підставами для включення до складу податкового кредиту відповідних сум податку на додану вартість є наявність належним чином оформлених первинних документів, у той же час наявність таких документів дійсно є обов'язковою обставиною для визначення правильності формування податкового кредиту, але не вичерпною.

Відповідні наслідки у податковому обліку платника податків створює не сам факт наявності первинних документів, як то -договорів, актів прийому-передачі виконаних робіт та платіжних доручень), а фактична поставка товару або послуг.

У той же час, судовими інстанціями було встановлено, що позивачем не було надано жодних документів що підтверджують факт отримання обладнання та послуг від ТОВ «ПБК «Вертикаль».

Судами було також зазначено, що вказаними договорами передбачено, що поставка товару продавцем ТОВ ПБК «Вертикаль»здійснюється на склад позивача, при цьому, доказів наявності складських приміщень, які знаходяться у власності або орендовані позивачем, останнім не надано.

Крім того, судовими інстанціями було встановлено, що перевіркою з питань дотримання вимог податкового валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2006 р. по 30.06.2008 р. (акт від 08.10.2008 р. №4729/23/32948799) контрагента позивача ТОВ «ПБК «Вертикаль»було встановлено відсутність у останнього трудових ресурсів та необхідних основних фондів та обладнання для виконання укладених із позивачем угод.

Відповідно до баз даних ДПС, податкової звітності та інших документів наданих для перевірки, встановлено укладання та виконання цивільно-правових відносин, проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій з надання податкової вигоди покупцям переважно за допомогою контрагентів, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту.

З огляду на викладене, висновок судів щодо відсутності фактів які б свідчили на користь висновку про реальне вчинення позивачем господарських операцій із купівлі-продажу та оренди газового обладнання є обґрунтованим, відтак прийняте податкове повідомлення-рішення, щодо якого ставиться питання у даній справі, відповідає нормам чинного законодавства та не підлягає скасуванню.

Відповідно ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч.3 ст.220№ КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Отже, колегія суддів вважає, що в межах заявленої касаційної скарги порушень судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана правильно, а тому касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржувані судові рішення -залишити без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210-231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Харківгаз»залишити без задоволення.

2. Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 05.01.2010 р. та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 08.06.2010 р. у справі №2-а-38670/09/2070 залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:Нечитайло О.М. Судді:Ланченко Л.В. Пилипчук Н.Г.