Ухвала суду № 27457932, 01.10.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"01" жовтня 2012 р. м. Київ К-17768/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:Головуючий:Нечитайло О.М.Судді: Ланченко Л.В. Пилипчук Н.Г.,за участю секретаря:Руденко А.М.,за участю представників позивача:не з'явився,відповідача:не з'явився, розглянувши у відкритому судовому засіданнікасаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Аріадна»

на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 16.02.2010 р.

у справі №2а-39960/09/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Аріадна»

до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова

про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Аріадна»(далі - позивач) звернулось з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі м.Харкова (далі -відповідач) про скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 29.10.2009 р. адміністративний позов задоволено у повному обсязі, скасовано податкове повідомлення -рішення від 06.02.2009 р. №0000181800/0, від 04.03.2009 р. №0000181800/1, від 10.04.2009 р. № 0000181800/2, від 02.07.2009 р. № 0000181800/3, стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача витрати зі сплати судового збору у розмірі 3,40 грн.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 16.02.2010 р. рішення суду першої інстанції скасовано, прийнято нове, яким відмовлено у задоволенні позовних вимог.

Вважаючи, що рішення суду апеляційної інстанції прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій просить його скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач письмових заперечень на касаційну скаргу позивача на адресу суду касаційної інстанції не надіслав.

Відповідно до ч. 1 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що фактичною підставою для звернення позивача до суду із названим позовом стали результати проведеної податковим органом невиїзної документальної перевірки позивача щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ «Компані Стріт», за результатами якої складено акт 26.01.2009 р. №432/18-010/30234163.

Вказаною перевіркою було встановлено порушення позивачем вимог пп. 7.4.1, 7.4.4 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», у результаті чого платником занижено податок на додану вартість у вересні 2008 р. до сплати в бюджет на загальну суму 1736,00 грн.

На підставі встановлених порушень контролюючим органом було прийнято спірне податкове повідомлення-рішення від 06.02.2009 р. №0000181800/0, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 2604,00 грн. (у т.ч. 1736,00 грн. -основного платежу та 868,00 грн. - штрафних (фінансових) санкцій).

Не погодившись із прийнятим рішенням, позивач оскаржив його в адміністративному порядку, за результатами якого скарги позивача було залишено без задоволення та прийнято нові податкові повідомлення-рішення від 04.03.2009 р. №0000181800/1, від 10.04.2009 р. №0000181800/2 та від 02.07.2009 р. №0000181800/3, аналогічні за змістом.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що фактичною підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень став висновок контролюючого органу, викладений в акті перевірки від 26.01.2009 р. №432/18-010/30234163 про безпідставне включення позивачем до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість у розмірі 1736,00 грн. на підставі податкових накладних, отриманих від ТОВ «Компані Стріт».

Наведений висновок відповідач обґрунтовує тим, що правочин, укладений між позивачем та вказаним контрагентом не спрямований на реальне настання правових наслідків, а також тим, що дані, які відображені ТОВ «Компані Стріт»у деклараціях з податку на додану вартість не відповідають законодавчим вимогам.

Із такими висновками не погодився суд першої інстанції зважаючи на таке.

За змістом положень пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8№ цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з п. 1.32 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», господарська діяльність - це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Зміст наведених норм Закону передбачає, що однією з умов віднесення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту при придбанні товарів є їх використання у межах господарської діяльності платника податку.

Встановлені судами попередніх інстанцій обставини щодо придбання позивачем у ТОВ «Компані Стріт»товарно-матеріальних цінностей та використання їх як комплектуючих при створенні власної продукції, а саме - програмно-технічної системи керування М11 млином тонкого зелення, що згідно довідки з єдиного державного реєстру підприємств та організацій України від 29.09.2009 р. є одним із видів діяльності позивача, дозволяють погодитись із висновком суду першої інстанції про відповідність такої діяльності позивача визначенню господарської діяльності, наведеному у п. 1.32 ст. 1 згаданого Закону.

Крім того, згідно з пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Під час розгляду справи встановлено, що на момент здійснення перевірки податковий кредит позивача по господарським операціям з ТОВ «Компані Стріт»був підтверджений податковими накладними від 30.09.2008 р. №64819 та від 29.09.2008 р. № 64819, які мали всі необхідні реквізити, передбачені приписами пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Законом України «Про податок на додану вартість».

Обставини щодо фактичності здійснення господарських операцій з придбання у ТОВ «Компані Стріт»товару, на які платник податку посилається як на підставу виникнення у нього права на включення нарахованого (сплаченого) податку на додану вартість до податкового кредиту, відповідачем спростовані не були.

Зважаючи на наявність належно оформлених податкових накладних, а також той факт, що придбані товарно-матеріальні цінності використовувались позивачем у його господарській діяльності, суми податку на додану вартість за наслідками такого придбання були правомірно включені ним до складу податкового кредиту, що спростовує висновок податкового органу про порушення вимог Закону України «Про податок на додану вартість», відтак висновок суду першої інстанції про наявність підстав для скасування спірних податкових повідомлень-рішень відповідає правильному застосуванню норм матеріального права.

Зазначене судом апеляційної інстанції при постановленні оскаржуваного судового рішення взято до уваги не було, що призвело до безпідставного скасування рішення суду першої інстанції.

Відповідно до ст.226 КАС України, суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210 - 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Аріадна»задовольнити частково.

2. Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 16.02.2010 р. у справі №2а-39960/09/2070 скасувати.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 29.10.2009 р. у справі №2а-39960/09/2070 залишити в силі.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: Нечитайло О.М. Судді:Ланченко Л.В. Пилипчук Н.Г.