Постанова № 27457617, 06.11.2012, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

"06" листопада 2012 р. № 2а- 10153/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Шляхова О.М.,

за участі секретаря - Чмутової К.А.,

за участі : представника позивача - Чумаченко А.В. (довіреність б/н від 31.07.12р.),

представника відповідача - Голован Я.І. (довіреність №7734/9/10-014 від 01.10.2012р.),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Демос-Агро" до Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом та просив суд скасувати повністю податкове повідомлення - рішення Харківської об'єднаної Державної податкової інспекції № 0011402340 від 03.03.2012 року; податкове повідомлення - рішення Харківської об'єднаної Державної податкової інспекції № 0011412340 від 03.03.2012 року .

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив наступне, що висновки податкового органу про порушення позивачем податкового законодавства є необґрунтованим, спростовуються наявними первинними документами, безпідставно ґрунтуються на висновках акту про не можливість проведення зустрічної звірки контрагента позивача, яким встановлена відсутність реального здійснення правочинів . також позивач зазначив, що не може нести відповідальність за свого контрагента . Посилаючись на вказані обставини, позивач у судовому засіданні підтримав позов та просив суд ухвалити рішення про задоволення позову.

Протокольно ухвалою суду було замінено первинного позивача - Директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Демос-Агро" Рязанової Олени Едуардівни на належного позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Демос-Агро" , оскільки у спірні правовідносини стосуються саме Товариства з обмеженою відповідальністю "Демос-Агро".

Протокольно ухвалою суду було замінено первинного відповідача - Харківську об'єднану державну податкову інспекцію Харківської області на відповідача - Харківську об'єднану державну податкову інспекцію Харківської області Державної податкової служби у зв"язку з ліквідацією первинного відповідача та правонаступництвом до нового відповідача.

Представник відповідача у судовому засіданні адміністративний позов не визнав, проти задоволення позовних вимог заперечував у повному обсязі, посилаючись на обставини викладені у запереченнях на адміністративний позов.

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи та обґрунтування представників позивача та відповідача, встановив наступне

Судом встановлено, що позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Демос-Агро" , пройшов встановлену законодавством процедуру державної реєстрації юридичної особи , що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи Серія А01 №415596 та перебуває на обліку, як платник податків, в ХОДПІ Харківської області , що не заперечується сторонами у справі. Товариство з обмеженою відповідальністю "Демос-Агро" є платником податку на додану вартість відповідно до свідоцтва від 25.08.2010 р. НБ № 450451 № 100299009.

Позивач здійснює свою господарську діяльність на підставі ліцензій на роздрібну торгівлю тютюновими виробами та алкогольними напоями (а.с. 157 - 163).

Матеріали справи свідчать, що відповідачем, ХОДПІ Харківської області Державної податкової служби 20.02.2012 р. проведено документальну невиїзну позапланову перевірку ТОВ "Демос-Агро" з питань правильності обчислення та нарахування податку на додану вартість та податку на прибуток за серпень, жовтень 2011 р. по операціям з ПП "Баварія -Ф".

Результати позапланової документальної невиїзної перевірки позивача оформлені актом № 320/234/37131555 від 20.02.2012 року (а.с.91-99).

На підставі висновків акту перевірки № 320/234/37131555 від 20.02.2012 року та згідно з п.п. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України відповідачем 03.03.2012 р. прийнято :

-податкове повідомлення-рішення № 0011402340 від 03.03.2012 року відносно ПАТ "ЗАВОД "ПІВДЕНКАБЕЛЬ" про збільшення суми грошового зобов"язання з ПДВ у розмірі 12282 грн. за основним платежем та 3070,5 грн. за штрафними санкціями за встановлене порушення п. 198.1 , п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України (а.с.22).

_ податкове повідомлення - рішення № 0011412340 від 03.03.2012 року (а.с.21) відносно ПАТ "ЗАВОД "ПІВДЕНКАБЕЛЬ" про збільшення суми грошового зобов"язання з податку на прибуток у розмірі 14125 грн. за встановлене порушення п.п. 138. 1. 1 п. 138.1 ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 зі змінами та доповненнями .

Судом встановлено, що підставами для прийняття спірних податкових повідомлень - рішень стали висновки податкового органу про неможливості реального вчинення господарських операцій між позивачем та його контрагентом - ПП „Баварія - Ф", який має стан "9" (відсутність за місцезнаходженням) .

Між позивачем та ПП „Баварія - Ф" укладено договір поставки №1005-2 від 10.05.2011 року.

На підтвердження дійсності господарської операції позивачем до суду надано податкову накладну №389 від29.08.2011р., податкову накладну № 332 від 25.10.2011р., податкову накладну № 386 від 27.10.2011р., податкову накладну №44100 від29.07.2011р., податкову накладну №472 від30.09.2011р., податкову накладну №471 від30.09.2011р., видаткову накладну №РН-29/08 від 29.08.2011р., видаткову накладну № РН-2510-14 від 25.10.2011р., видаткову накладну № РН-2710-11 від 27.10.2011р., видаткову накладну №РН-2907-30 від 29.07.2011р., видаткову накладну №РН-3009-38 від 30.09.2011р., видаткову накладну №РН-3009-39 від 30.09.2011р.

В актах перевірок податковий орган посилається на відсутність у ТОВ "Демос-Агро" документів, підтверджуючих перевезення товару постачальником на підтвердження виконання договору, укладеного між позивачем та ПП „Баварія - Ф" щодо фактичного переміщення товару.

До перевірки позивачем надані документи на перевезення товару, отриманого у ПП „Баварія - Ф", а саме: товарно-транспортні накладні від 29.07.2011р., від 29.08.2011р., від 30.09.2011р., від 30.09.2011р., від 25.10.2011р., від 27.10.2011р., які містяться в матеріалах справи.

За товари позивачем було перераховано на поточний рахунок ПП „Баварія - Ф" грошові кошти, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями №2448 від 26.09.2011 р., №2742 від 21.11.2011 р., №2743 від21.11.2011 р.

Як пояснив представник позивача у судовому засідання товар (тара і пакувальні матеріали) метою отримання товару позивачем є збільшення собівартості товару , який позивач у подальшому реалізує іншим покупцям.

Частина товару, придбана ТОВ «Демос-Агро»за договором поставки від 10.05.2011 р. № 1005-2 року використовувалась у власній господарській діяльності та в процесі використання стала непридатною, про що свідчать акти списання матеріалів (упаковки) від 30.08.201] р., 29.09.2011р., 31.10.2011р., 14.11.2010 р., 30.11.2011р.

ТОВ "Демос-Агро»орендує приміщення у Харківського обласного союзу споживчих товариств за адресою: Харківська обл.. Харківський р-н.. смт Безлюдовка, вул. Зміївська, б. 63-Б відповідно до Договору оренди № 82 від 01.06.2011р.; Харківська обл.. Харківський р-н.. с.Комуніст. вул. Докучаєва. буд. 2Ж відповідно до Договору оренди № 84 від 01.08.2011р. , що підтверджує наявність приміщень для зберігання товару.

Судом встановлено, що копії долучених до матеріалів справи податкових накладних та інших первинних документів не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704, спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.

У зв"язку з чим , оцінивши перелічені вище документи за правилами ст.86 КАС України, суд не знаходить підстав для невизнання первинних документів належними і допустимими доказами фактичного проведення господарських операцій .

Суд не приймає до уваги посилання відповідача в акті перевірки стосовно відсутності контрагенту позивача - за місцезнаходженням , оскільки відповідачем не надано жодних доказів на підтвердження цього та в ході судового розгляду судом не виявлено зазначеного. .

Спір по справі виник з приводу формування платником податків податкового кредиту з ПДВ, а тому суд при розгляді справи вважає за необхідне керуватись п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України , згідно якої право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг (п.п."а"п.198.1 ст.198).

Згідно з п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

За правилами п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Позивачем до матеріалів справи було надано належні накладні та інші первинні документи, які підтверджують здійснення господарської операції позивача з ПП „Баварія - Ф" .

Що стосується порядку формування валових витрат , суд вважає за необхідне керуватись ст. 138 ПКУ.

Стаття 138 Податкового Кодексу України містить у собі склад витрат та порядок їх визнання, так, відповідно п.138.1 витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, 138.11 цієї статті; інших витрат, визначених згідно з пунктами 138.5, 138.10-138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Відповідно п. 138.2 ст.138 Податкового Кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПКУ не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Суд зазначає, що під час складання акту перевірки відносно позивача та прийняття спірних податкових повідомлень -рішень у позивача були в наявності всі документи, які підтверджують факт здійснення господарської операції.

Суд також зауважує, що чинним законодавством України на учасників цивільно-правових відносин, які є платниками податків, не покладено обов'язку та не визначено право перевірки відповідності законодавству статусу контрагентів, в т.ч. перебування за місцезнаходженням, та дотримання ними вимог податкового законодавства. Кожен платник податку несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів. Статтею 198 ПК України не встановлено обмежень по включенню до складу податкового кредиту сум ПДВ по товарах, послугах отриманих від продавця, в разі порушення ним умов податкового законодавства, за умови, що такий продавець зареєстрований платником податку на додану вартість, за наявності належним чином оформлених податкових накладних, та за наявності фактичного здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг).

Дослідивши усі надані позивачем первинні документи , суд дійшов висновку, що ДПІ не доведено факту вчинення порушень позивачем, виявлених в акті перевірки позивача, а судом не виявлено в ході судового розгляду доказів на підтвердження встановлених відповідачем порушень під час перевірки позивача .

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Суд зазначає, що наявні в матеріалах судової справи та досліджені в ході судового розгляду первинні документи за змістом відповідають вимогам законодавства, що пред'являються до первинних документів, доказів недостовірності даних в цих документах відповідачем не надано.

Оскільки відповідач правомірність своїх дій щодо винесення спірних податкових повідомлень-рішеннь належним чином не довів, а висновки перевіряючих осіб, що викладені у акті перевірки, не підкріплені належними доказами , суд приходить до висновку, що вимоги позивача є правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 2, 8-14, 71, 72, 94, 160-163, 167, 186 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Демос-Агро" до Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень -задовольнити у повному обсязі.

Скасувати податкові повідомлення - рішення Харківської об'єднаної Державної податкової інспекції № 0011402340 від 03.03.2012 року та № 0011412340 від 03.03.2012 року.

Стягнути з Державного бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Демос-Агро" (адреса:смт. Високий, вул. Миру, буд.58, Харківська область ; код ЄДРПОУ 37131555 ) витрати зі сплати судового збору у розмірі 295 грн. (двісті дев"яносто п"ять гривень).

Постанова може бути оскаржена.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлено 12 листопада 2012 року.

Суддя Шляхова О.М.