Постанова № 27457644, 08.11.2012, Харківський окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м.Харків

08 листопада 2012 р. №2а-11415/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бідонька А.В,

при секретарі судового засідання Загребельному В.І.

за участю: представника позивача Дородних С.В.,

представника відповідача Голован Я.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства "Комплекс Безлюдівський м"ясокомбінат" до Харківської об"єднаної Державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Приватне акціонерне товариство "Комплекс Безлюдівський м"ясокомбінат", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Харківської об'єднаної Державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби, в якому просить суд визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення від 28.09.2012 року №0000730221, яким визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 321411,00 грн. та від 28.09.2012 року №0000720221, яким визначено податкове зобов'язання по податку на прибуток на загальну суму 369622,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що висновки акту перевірки, на підставі яких винесені оскаржувані податкові повідомлення-рішення, є необґрунтованими та помилковими, оскільки судження податкового органу про порушення вимог податкового законодавства Приватне акціонерне товариство "Комплекс Безлюдівський м"ясокомбінат" виходить виключно з мотивів наявності у відношенні контрагента позивача певних висновків, викладених у акті перевірки від 03.07.2012 року №2051/23-309/34987599 про результати позапланової виїзної перевірки Споживчого товариства "Агропромм'ясо". Позиція відповідача спростовується наявністю первинної документації щодо угоди між позивачем та його контрагентом.

Відповідач проти позову заперечував, від представника відповідача Голован Я.І. до суду надійшли письмові заперечення, в яких представник просив відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на висновки актів перевірки від 12.09.2012 року №1329/220/22722461, від 03.07.2012 року №2051/23-309/34987599 та п.44.1 ст.4, п.138.2 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139, п.198.3 ст.198 ПК України, ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Представник позивача Дородних С.В. в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просив їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Представник відповідача Голован Я.І. у судовому засіданні заперечував проти позову, просив відмовити у його задоволенні, посилаючись на наведені у письмових запереченнях обставини.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

Приватне акціонерне товариство "Комплекс Безлюдівський м"ясокомбінат" (далі - ПрАТ "Комплекс Безлюдівський м"ясокомбінат") зареєстроване Харківської районною державною адміністрацією Харківської області 27.12.1994 року (а.с.153), перебуває на обліку в Харківській ОДПІ Харківської області ДПС, є платником податку на додану вартість (а.с.154).

Відповідно до довідки Головного управління статистики у Харківській області №672035 (а.с.153), видами діяльності ПрАТ "Комплекс Безлюдівський м"ясокомбінат" за КВЕД-2010 є виробництво м"ясних продуктів, виробництво м'яса, оптова торгівля м'ясом і м'ясними продуктами, неспеціалізована оптова торгівля, роздрібна торгівля м'ясом і м'ясними продуктами в спеціалізованих магазинах.

Фахівцями Харківської ОДПІ Харківської області ДПС проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ПрАТ "Комплекс Безлюдівський м"ясокомбінат" з питань правильності обчислення та нарахування податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств по операціям з СТ "Агромм'ясо" за період квітень-червень 2011 року, за результатами, якої складено акт від 12.09.2012 року №1329/220/22722461 (а.с.26-39).

Зі змісту вказаного акту перевірки судом встановлено, що за твердженням перевіряючих в діяльності підприємства позивача встановлено порушення вимог: ст.138, п.п.139.1.9 п.139 ст.139 розділу ІІІ ПК України, що призвело до заниження суми податку на прибуток у розмірі 369622,00 грн. за ІІ квартал 2011 року; п.198.6 ст.198 та розділу V ПК України, в результаті чого зменшено рядок 24 у сумі 321411,00 грн. за період червень 2011 р. 321411,0 грн.

За результатами висновків, викладених в акті перевірки, Харківською ОДПІ Харківської області ДПС винесені податкові повідомлення-рішення: від 28.09.2012 року №0000730221, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму 321411,00 грн.; від 28.09.2012 року №0000720221, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 369622,00 грн.

З акту перевірки від 12.09.2012 року №1329/220/22722461 вбачається, що підставою для висновку щодо заниження суми податку на прибуток у розмірі 369622,00 грн. та заниження суми податку на додану вартість на суму 321411,00 грн., став акт перевірки щодо контрагента позивача, господарські операції з яким мали безпосередній вплив на вищевказані порушення, а саме акт перевірки Кременчуцької ОДПІ від 03.07.2012 року №2051/23-309/34987599 про результати позапланової виїзної перевірки Споживчого товариства "Агропромм'ясо" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 16.02.2010 року по 31.03.2012 рік.

Стосовно Споживчого товариства "Агропромм'ясо" відповідач у акті перевірки від 12.09.2012 року №1329/220/22722461 зазначив, що у контрагента позивача відсутні необхідні умови - трудові та виробничі ресурси, що унеможливлює здійснення господарських операцій.

Таким чином, відповідачем зроблено висновок, з посиланням на нереальність господарських операцій з Споживчого товариства "Агропромм'ясо", про заниження суми податку на прибуток у розмірі 369622,00 грн. за ІІ квартал 2011 року та завищення податкового кредиту у сумі 321411,00 грн.

Проте суд не погоджується з висновками, зазначеними в акті перевірки від 12.09.2012 року №1329/220/22722461, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що між Споживчим товариством "Агропромм'ясо" (продавець) та ПрАТ "Комплекс Безлюдівський м"ясокомбінат" (покупець) укладено договір купівлі-продажу від 14.04.2011 року №2-04 (а.с.17), згідно якого продавець зобов'язується передати у власність продавцю заморожене м'ясо яловичини. Пунктом 3.1 передбачено, що умови відвантаження здійснюються транспортом продавця. Загальна сума договору складає 1928464,00 грн., строк дії договору до 31.12.2011 року.

На виконання умов вказаного договору ПрАТ "Комплекс Безлюдівський м"ясокомбінат" прийняло товар, що підтверджується видатковими накладними (а.с.85, 88, 91, 94, 97, 100, 103, 106), сплативши його вартість, що підтверджується платіжними дорученнями та квитанціями прибуткового касового ордера (а.с.40-84), а СТ "Агропромм'ясо" виписало податкові накладні (а.с. 87, 90, 99, 96, 99, 102, 105, 108), що підтверджують сплату позивачем податку на додану вартість у ціні придбаних ним за вказаним договором купівлі-продажу ТМЦ.

Транспортування та реальність наявності ТМЦ підтверджується копіями товарно-транспортних накладних, ветеринарними свідоцтвами, якісними посвідченнями (а.с. 86, 89, 92, 95, 98, 101, 104, 107, 109- 124).

Судом встановлено, що податкові накладні, виписані СТ "Агропромм'ясо", відповідають вимогам ст.201 Податкового кодексу України.

На час укладання та виконання договору СТ "Агропромм'ясо" було зареєстровано як юридична особа та було платникам податку на додану вартість, що не заперечувалось сторонами.

Таким чином, СТ "Агропромм'ясо" виконав свої зобов'язання за договором купівлі-продажу, а ПрАТ "Комплекс Безлюдівський м"ясокомбінат" прийняло товар за цими договорами, що відображено у податковому та бухгалтерському обліку позивача.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем включено до складу податкового кредиту суми ПДВ з придбання товару у СТ "Агропромм'ясо" в розмірі 321411,00 грн.

Порядок формування податкового кредиту здійснюється відповідно до ст. 198 ПК України.

Згідно п. 198.3. ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню) та строки проведення розрахунків визначені ст. 200 Податкового кодексу України. Відповідно до п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду. Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то відповідно до п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду. Положеннями п. 200.7, п. 200.8 ст. 200 Податкового кодексу України передбачено, що платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

За замістом п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту є податкова накладна, яка видається платником податку, що здійснює операції з постачання товарів/послуг.

У відповідності до п. 198.2. ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.6. ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Таким чином, факт придбання товарів з дотримання вимог ст. 198 ПК України є достатньою підставою для виникнення права платника податків на податковий кредит із податку на додану вартість. Отже, у позивача право на податковий кредит виникло на дату отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання товару.

Платник податку на додану вартість -покупець товару на час здійснення господарської операції з придбання товару не має обов'язку та повноважень здійснювати контроль за дотриманням продавцем, який зареєстрований платником ПДВ, вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльністю, дотримання вимог податкового законодавства щодо декларування податкових зобов'язань, тощо, і в подальшому зазнавати певних негативних наслідків за можливу неправомірну діяльність вказаного суб'єкту господарювання. Лише встановлення в ході судового розгляду факту узгодженості дій платника податків з недобросовісними постачальниками з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями постачальників чи сприяння ухиленню постачальниками товару від виконання податкових зобов'язань може слугувати підставою для відмови у праві на податковий кредит, яке виникає за першою із законодавчо визначеної події, у даному випадку на дату отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів.

Зазначена правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 09.04.2012 року по справі за позовом ТОВ "Арго-Лізинг" до ДПІ у Київському районі м. Харкова про скасування податкових повідомлень-рішень.

Відповідачем не надано доказів щодо наявності в діях позивача ознак таких неправомірних дій.

В матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази фактичного нездійснення ПрАТ "Комплекс Безлюдівський м"ясокомбінат" господарських операцій або докази невідповідності вимогам законодавства первинних документів позивача за взаємовідносинами з особами, що не мають правоздатності або статусу платників ПДВ, за нікчемними правочинами або господарськими операціями, що не відповідають закону, докази придбання позивачем товарів (робіт, послуг), які несумісні з господарською діяльністю або не використовувались в господарській діяльності.

Матеріали справи не містять доказів наявності між позивачем та його контрагентом при укладанні і виконанні договору дій, спрямованих на порушення існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад. Таких доказів суду позивачем не надано, а судом при виконанні вимог ст. 11 КАС України не виявлено.

Таким чином, позивачем було повністю дотримано всіх вимог ПК України з реалізації права на податковий кредит, ним були подані декларації з ПДВ, розрахунки податку на додану вартість та суми бюджетного відшкодування, що зазначено у акті перевірки.

Вказані позивачем суми підтверджені наявними у матеріалах справи первинними бухгалтерськими документами.

Суд зазначає, що склад валових витрат та порядок їх визначення встановлено у ст.ст.138, 139 ПК України.

Згідно п.138.2 ПК України - витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.

Пунктом 138.8 статті 138 ПК України встановлено, що собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

Згідно п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України - не включаються до складу витрат, витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Суд зазначає, що угода, укладена між позивачем та СТ "Агропромм'ясо" є чинною та не визнана в установленому порядку недійсною.

Суд, аналізуючи вищезазначені положення нормативно-правових актів, приходить до висновку, що необхідною умовою для включення понесених витрат на придбання товарів (робіт, послуг) до складу валових витрат є наявність зв'язку товарів (робіт, послуг) з господарською діяльністю підприємства. Придбання таких товарів (робіт, послуг) повинно бути складовою частиною діяльності особи, що направлена на отримання доходу.

Як зазначалося судом вище, видами діяльності ПрАТ "Комплекс Безлюдівський м"ясокомбінат" за КВЕД-2010 є виробництво м"ясних продуктів, виробництво м'яса, оптова торгівля м'ясом і м'ясними продуктами, неспеціалізована оптова торгівля, роздрібна торгівля м'ясом і м'ясними продуктами в спеціалізованих магазинах.

Судом встановлено, що придбання позивачем за договором купівлі-продажу від 14.04.2011 року №2-04, укладеного з контрагентом СТ "Агропромм'ясо", замороженого м'яса яловичини - безпосередньо пов'язано з господарською діяльністю підприємства, оскільки є складовою частиною діяльності ПрАТ "Комплекс Безлюдівський м"ясокомбінат", що направлена на отримання доходу.

Позивачем надані всі належні первинні документи, що підтверджують реальність та факт придбання ТМЦ, які призначені для використання у господарській діяльності ПрАТ "Комплекс Безлюдівський м"ясокомбінат".

Таким чином, позивачем було повністю дотримано всіх вимог ПК України з реалізації права на податковий кредит та відображення валових витрат по операціях з СТ "Агропромм'ясо". Задекларовані позивачем суми підтверджені наявними у матеріалах справи первинними бухгалтерськими документами.

Згідно з вимогами ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справа про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не доведено факт порушення позивачем ст.138, п.п.139.1.9 п.139 ст.139 розділу ІІІ ПК України, п.198.6 ст.198 та розділу V Податкового кодексу України при формуванні податкового кредиту та валових витрат по взаємовідносинах з Споживчого товариства "Агропромм'ясо".

Посилання відповідача на висновки акту перевірки від 03.07.2012 року №2051/23-309/34987599 про результати позапланової виїзної перевірки Споживчого товариства "Агропромм'ясо", суд не бере до уваги, оскільки Податковий кодекс України не ставить право платника ПДВ на податковий кредит в залежність від дій або бездіяльності його контрагентів. Якщо контрагенти не виконали свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи.

Також суд зазначає, що в силу положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" позивач та контрагенти позивача є окремими суб'єктами права зі статусом юридичної особи, а відтак позивач та контрагенти позивача є окремими платниками податку на додану вартість та податку на прибуток. За таких обставин, межі юридичної відповідальності кожного платника податків, яка (слід розуміти - відповідальність) відповідно до ст. 61 Конституції України має індивідуальний характер, поширюються на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником. Притягнення суб'єкта права до відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, є неможливим, за винятком встановлених ст. 228 Цивільного кодексу України та ст.ст. 207 і 208 Господарського кодексу України випадків свідомого укладення таким суб'єктом права нікчемного правочину з метою відображення певних первинних документів в податковому обліку без фактичного проведення господарських операцій.

Саме така правова позиція викладена Європейським Судом з прав людини (рішення від 22.01.2009 у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03), а також Верховним Судом України (постанова від 09.09.2008 у справі №21-500во08, постанова від 01.06.2010 у справі № 21-573во10, постанова від 31.01.2011 у справі за позовом ЗАТ "Мукачівський лісокомбінат" до Мукачівської ОДПІ про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, постанова від 31.01.2011 у справі за позовом ТОВ "Фірма "ВІК" до ДПІ у м. Херсоні про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень).

Згідно з ч.1 ст.244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Також суд не бере до уваги висновки податкового органу щодо відсутності у СТ "Агропромм'ясо" трудових та виробничих активів, необхідних для здійснення господарської діяльності, оскільки дані висновки не враховують нічим не обмеженого права підприємства укладати цивільно-правові угоди оренди приміщень, устаткування та автотранспорту та використання залучених за такими цивільно-правовими угодами трудових та інших ресурсів у власній господарській діяльності.

Виходячи з наведеного, фактичні обставини справи об'єктивно засвідчують здійснення господарських операцій між ПрАТ "Комплекс Безлюдівський м"ясокомбінат" та СТ "Агропромм'ясо" та правомірність віднесення позивачем до податкового кредиту з податку на додану вартість суми витрат та сум валових витрат, відповідно до первинних бухгалтерських документів та по податковим накладним, які виписані на виконання умов договірних відносин.

Відповідно до п.п. 1, 3 ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень, суди перевіряють, зокрема, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 28.09.2012 року №0000730221, від 28.09.2012 року №0000720221 прийняті Харківською ОДПІ Харківської області ДПС необґрунтовано, не у відповідності до чинного законодавства, через що позовні вимоги про скасування податкового повідомлення-рішення підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 9, 11, 71, 72, 94, 160-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства "Комплекс Безлюдівський м"ясокомбінат" до Харківської об"єднаної Державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Харківської об"єднаної Державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби від 28 вересня 2012 року №0000730221.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Харківської об"єднаної Державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби від 28 вересня 2012 року №0000720221.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного акціонерного товариства "Комплекс Безлюдівський м"ясокомбінат" (код 22722461) судовий збір у розмірі 2146.00 грн. (дві тисячі сто сорок шість гривень 00 копійок).

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

Суддя Бідонько А.В.

Постанова виготовлена у повному обсязі 12.11.2012 року.