Постанова № 27457180, 11.10.2012, Житомирський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа № 0670/4378/12

категорія 11.5

11 жовтня 2012 р. м. Житомир

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Чернової Г.В. ,

при секретарях - Лукач В.Ю., Проценко Л.Й.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 до Відділу державної виконавчої служби Бердичівського міськрайонного управління юстиції про визнання незаконними та скасування постанов від 14.06.2012 р. та від 20.06.2012 р.,-

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати незаконними та скасувати постанови, винесені державним виконавцем 14.06.2012 року та 20.06.2012 року щодо притягнення до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу генерального директора ТОВ "Бердичівська солодова компанія" ОСОБА_1 відповідно у розмірах 340,00 грн. та 680,00 грн. за невиконання законних вимог державного виконавця.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що на виконанні у відповідача знаходиться наказ Господарського суду Житомирської області № 5/5007/62/11 про витребування у ТОВ "Бердичівська солодова компанія" на користь ТОВ СП "Нібулон" 251,656 тон зерна кукурудзи, на підставі якого державним виконавцем 30.05.2012 року відкрито виконавче провадження та винесено оскаржувані постанови. Вказує, що товариство з об'єктивних та незалежних від нього підстав, тобто з поважних причин не могло виконати рішення суду у встановлений державним виконавцем строк (до 06.06.2012 року), у зв'язку з відсутністю відповідного зерна кукурудзи в кількості 251,656 тон. При цьому також посилається на рішення Вищого господарського суду України в частині правильного встановлення фактичних обставин справи судами першої та апеляційної інстанцій щодо відсутності зазначеного зерна на складах товариства. Крім того, вказує на наявність обставин, що перешкоджають провадженню виконавчих дій, у зв'язку з чим державний виконавець міг відкласти виконавчі дії або звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання. Тому постанови про накладання штрафу є передчасними та підлягають скасуванню.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, з підстав зазначених в позові. Також додав, що відповідно до наказу Господарського суду Житомирської області № 5/5007/62/11 про витребування у ТОВ "Бердичівська солодова компанія" на користь ТОВ СП "Нібулон" 251,656 тон зерна кукурудзи, боржником в даному випадку виступає юридична особа, а саме ТОВ "Бердичівська солодова компанія", тому безпідставним є накладення штрафу на керівника підприємства, до того ж притягнення його до адміністративної відповідальності, згідно оскаржуваних постанов. Вказав, що Законом України "Про виконавче провадження" такої відповідальності не передбачено, існує інша процедура притягнення до адміністративної відповідальності, передбачена Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Представник відповідача в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні позовних вимог, з підстав викладених в письмовому запереченні.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні докази у справі, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Встановлено, що постановою державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Бердичівського міськрайонного управління юстиції від 30.05.2012 року було відкрито виконавче провадження на підставі наказу, виданого Господарським судом Житомирської області № 5/5007/62/11 про витребування у ТОВ "Бердичівська солодова компанія" на користь ТОВ СП "Нібулон" зерна кукурудзи 3 класу для кормових потреб ДСТУ 4525:2006 вагою 251,656 тон.

В зазначеній постанові державним виконавцем надано строк для добровільного виконання рішення суду до 06.06.2012 року.

Копія постанови про відкриття виконавчого провадження отримана позивачем 05.06.2012 року. У зв"язку з неможливістю виконати рішення суду у встановлений строк ТОВ "Бердичівська солодова компанія" 06.06.2012року за вих № 539 звернулась до ВДВС Бердичівського МРУЮ щодо поновлення строку для добровільного виконання рішення.

Однак, відповідачем відмовлено в поновленні строку для добровільного виконання рішення, що підтверджується листом Відділу державної виконавчої служби Бердичівського міськрайонного управління юстиції ( б/н, дати), який отриманий позивачем 26.06.2012 року.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем 11.06.2012 року складено акт про те, що зі слів генерального директора ТОВ "Бердичівська солодова компанія" ОСОБА_1 на підприємстві кукурудза 3-го класу кормових потреб якістю ДСТУ 4525:2006 відсутня. Крім того, зазначеним актом зобов'язано генерального директора ТОВ "Бердичівська солодова компанія" виконати рішення суду до 14.06.2012 року та надати до відділу ДВС Бердичівського МРУЮ документи щодо його виконання.

14.06.2012 року державним виконавцем складено акт про те, що рішення суду не виконано та генерального директора ТОВ "Бердичівська солодова компанія" повторно зобов'язано виконати рішення суду до 18.06.2012 року та надати до відділу ДВС Бердичівського МРУЮ документи про його виконання.

Також, 14.06.2012 року державним виконавцем винесено оскаржувану постанову про накладення штрафу за невиконання законних вимог державного виконавця та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу генерального директора ТОВ "Бердичівська солодова компанія" ОСОБА_1 в розмірі 340,00 грн.

В подальшому 19.06.2012 року державним виконавцем складено акт про те, що згідно книги вихідної кореспонденції документів щодо виконання вищезазначеного рішення суду до відділу ДВС Бердичівського МРУЮ не надходило.

Таким чином, 20.06.2012 року державним виконавцем винесено оскаржувану постанову про накладення штрафу за невиконання законних вимог державного виконавця та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу генерального директора ТОВ "Бердичівська солодова компанія" ОСОБА_1 в розмірі 680,00 грн.

Разом з тим, судом встановлено, що 06.08.2012 року товариство звернулось до господарського суду Житомирської області з заявою про відстрочку виконання рішення суду, за наслідками розгляду якої судом винесено ухвалу від 15 серпня 2012 року про задоволення заяви ТОВ "Бердичівська солодова компанія" про відстрочку виконання рішення суду, зважаючи на наявність обставин, що ускладнюють виконання рішення суду. У вказаній ухвалі, зокрема, зазначено, що ТОВ "Бердичівська солодова компанія" як суб'єкт господарської діяльності здійснило необхідні дії для забезпечення виконання рішення суду в майбутньому та неможливість негайного виконання даного рішення боржником на момент його звернення до суду із заявою про відстрочку виконання рішення.

Також встановлено, що на момент винесення оскаржуваної постанови від 14.06.2012 року ТОВ "Бердичівська солодова компанія", звернулося до відповідача з аналогічною заявою про відстрочку виконання рішення, з посиланням на об'єктивні причини неможливості його виконання, а саме: рішення судів першої, апеляційної інстанцій та Вищого господарського суду України про те, що відповідне зерно кукурудзи в кількості 251,656 тон у товариства фактично відсутнє.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи ТОВ "Бердичівська солодова компанія" 12.06.2012 року зверталось до Господарського суду Житомирського суду про роз'яснення рішення, в якому 14.06.2012 року за вих. № 4745 було надано відповідь та роз'яснено, що заявнику із зазначеною заявою слід звернутися до Вищого господарського суду України. З урахуванням зазначеного, ТОВ "Бердичівська солодова компанія" звернулось 20.06.2012 року за вих. №587 до Вищого Господарського суду України з заявою про роз'яснення рішення, результати розгляду якої на час розгляду даної справи в суді невідомі.

Таким чином, ТОВ "Бердичівська солодова компанія" вживало всіх передбачених законом заходів щодо можливості забезпечення виконання рішення суду в майбутньому, з огляду на поважність причин його невиконання.

Спірні правовідносини регулюються Законом України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999, № 606-XIV ( з наступними змінами та доповненнями, далі -Закон).

Так, у відповідності до ч.1 ст. 11 Закону державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Статтею 35 Закону передбачено порядок відкладення виконавчих дій, у відповідності до ч.1 якої встановлено, що за наявності обставин, що перешкоджають провадженню виконавчих дій, або у разі несвоєчасного одержання сторонами документів виконавчого провадження, внаслідок чого вони були позбавлені можливості скористатися правами, наданими їм цим Законом, державний виконавець може відкласти виконавчі дії за заявою стягувача чи боржника або з власної ініціативи на строк до десяти робочих днів. Про відкладання провадження виконавчих дій державний виконавець виносить відповідну постанову, про що повідомляє сторонам.

За приписами ч. 1 ст. 36 Закону, за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, державний виконавець за власною ініціативою чи за заявою сторін, а також самі сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення або зміну способу і порядку виконання.

З досліджених обставин справи в їх сукупності вбачається, що винесенню оскаржуваних постанов передували об'єктивні підстави, які зумовлювали неможливість виконання судового рішення. Проте, не зважаючи на те, що відкладення виконавчих дій, відстрочка або розстрочка виконання рішення суду є лише правом, а не обов'язком державного виконавця, останній діяв всупереч вимог чинного законодавства, оскільки вживаючи примусові заходи виконання рішення, у вигляді накладення штрафів, не взяв до уваги поважність причин такого невиконання рішення.

При цьому слід звернути увагу на зміст ст. 89 Закону, яка передбачає відповідальність за невиконання рішення, що зобов'язує боржника вчинити певні дії, та рішення про поновлення на роботі

Так, згідно ч.ч.1,2 ст. 89 Закону, у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на посадових осіб - від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на боржника - юридичну особу - від сорока до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин державний виконавець у тому ж порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до правоохоронних органів з поданням (повідомленням) про притягнення боржника до кримінальної відповідальності відповідно до закону.

Отже, підставою для накладення на боржника штрафу є невиконання ним рішення саме без поважних причин, що в свою чергу державним виконавцем не було враховано.

Крім того, в судовому засіданні представник відповідача не пояснив, чим керувався при винесенні оскаржуваних постанов, накладаючи штраф саме на посадову особу - керівника підприємства ОСОБА_1, тоді як вище зазначеною статтею передбачено накладення штрафу на боржника - юридичну особу. В даному випадку боржником по справі являється ТОВ "Бердичівська солодова компанія". Представник відповідача не надав належних доказів щодо обґрунтованості оскаржуваних постанов в частині притягнення позивача до адміністративної відповідальності у вигляді штрафів.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Разом з тим, ч.1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема, з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних справах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення (ч.1 ст. 71 КАС України), за згідно із ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відділом державної виконавчої служби Бердичівського міськрайонного управління юстиції, всупереч вимог ч. 2 ст. 71 КАС України, не надано суду доказів щодо правомірності винесених постанов.

Таким чином, суд оцінивши докази, наявні у справі, приходить до висновку, що державний виконавець при винесенні оскаржуваних постанов про накладання штрафу на генерального директора ТОВ "Бердичівська солодова компанія" ОСОБА_1, діяв всупереч вимог чинного законодавства, а тому суд визнає нечинними та скасовує постанови Відділу державної виконавчої служби Бердичівського міськрайонного управління юстиції про накладення штрафних санкцій на ОСОБА_1 від 14.06.2012 року та від 20.06.2012 року.

На підставі викладеного, керуючись Законом України "Про виконавче провадження", ст.ст. 71,86, 158-163, 167, 186,254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

постановив:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати нечинними та скасувати постанови Відділу державної виконавчої служби Бердичівського міськрайонного управління юстиції про накладення штрафних санкцій на ОСОБА_1 від 14.06.2012 року та від 20.06.2012 року.

Постанова суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення.

У разі застосування судом ч.3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий суддя Г.В. Чернова

Повний текст постанови виготовлено: 18 жовтня 2012 р.