Постанова № 27456713, 06.11.2012, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №8.1.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

06 листопада 2012 року Справа № 2а/1270/7878/2012

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Коршикова С.К.,

при секретарі судового засідання Майбороді С.Г.,

за участю представників сторін:

від позивача - не з'явився,

від відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Луганську справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у місті Сєвєродонецьку Луганської області Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інститут підвищення кваліфікації, перепідготовки і підготовки кадрів» про стягнення коштів за податковим боргом перед бюджетом з орендної плати за землю в сумі 22981,59 грн. з рахунків у банках, обслуговуючих платника податків,

ВСТАНОВИВ:

10 жовтня 2012 року, позивач, Державна податкова інспекція у місті Сєвєродонецьку Луганської області ДПС (надалі-позивач), звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інститут підвищення кваліфікації, перепідготовки і підготовки кадрів» про стягнення коштів за податковим боргом перед бюджетом з орендної плати за землю в сумі 22981,59 грн. з рахунків у банках, обслуговуючих платника податків, в обґрунтування якого зазначив наступне.

Відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Інститут підвищення кваліфікації, перепідготовки і підготовки кадрів» (код ЄДРПОУ 00208717) (надалі-відповідач) зареєстровано в якості юридичної особи виконавчим комітетом Сєвєродонецької міської ради Луганської області 15.11.2004 року за реєстраційним номером №1 383 120 0000 000204. Відповідач взятий на податковий облік у ДПІ у м.Сєвєродонецьку Луганської області ДПС в якості платника податків і на цей час є боржником по сплаті податків до бюджету.

Податковий борг відповідача з орендної плати за землю утворився в червні 2012 року згідно декларації №1645 від 20.02.2012 (податковий період: червень 2012 -7660,53 грн., липень 2012 - 7660,53 грн., серпень 2012 року - 7660,53 грн.) та становить 22981,59 грн.

Підприємству відповідача вручено податкову вимогу форми «Ю» №135 від 04.07.2012 з повідомленням про податковий борг. У Державному реєстрі обтяжень рухомого майна 20.08.2012 внесено запис про реєстрацію податкової застави ТОВ «Інститут підвищення кваліфікації, перепідготовки і підготовки кадрів» під номером №12891608 (витяг №37446658 від 20.08.2012), з терміном дії податкової застави до 20.08.2017 року.

Однак, незважаючи на вжиті заходи, податковий борг відповідача залишається несплаченим. Несплата податків, фінансових санкцій порушує інтереси держави, загрожує невиконанню загальнодержавних програм, які фінансуються з бюджету, підриває основні принципи існуючого суспільного ладу. На підставі викладеного, позивач просив суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інститут підвищення кваліфікації, перепідготовки і підготовки кадрів» кошти за податковим боргом перед бюджетом з орендної плати за землю в сумі 22981,59 грн. з рахунків у банках, обслуговуючих платника податків у судовому порядку на користь Держави.

У судове засідання представник позивача не з'явився, надав клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, про місце, дату та час розгляду справи був належним чином повідомлений, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, яке міститься в матеріалах справи (а.с.26). Правом надання заперечень проти позову у встановлений судом строк та доказів на підтвердження своїх доводів не скористався, заяви про визнання позовних вимог або про розгляд справи за його відсутності суду не надавав.

З огляду на вищезазначене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином для реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів.

Відповідно до частини 6 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних в матеріалах справи доказів.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає вимоги адміністративного позову такими, що підлягають повному задоволенню з таких підстав.

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України від 02.12.2010 №2755-VI (який набув чинності з 01.01.2011).

Відповідно до статті 6 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

У відповідності із статтею 14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI:

- грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.39 пункту 14.1);

- податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (підпункт 14.1.156 пункту 14.1);

- податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (підпункту 14.1.175 пункту 14.1).

Згідно зі статтею 16 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI платник податків зобов'язаний: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів (підпункт 16.1.2 пункту 16.1 статті 16); подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (підпункт 16.1.3 пункту 16.1 статті 16); сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4 пункту 16.1 статті 16).

Пунктом 31.1. статті 31 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно. Момент виникнення податкового обов'язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою.

У відповідності із пунктом 49.18 статті 49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (підпункт 49.18.1); календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя) (підпункт 49.18.2); календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (підпункт 49.18.3); календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним (підпункт 49.18.4); календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - підприємців - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (підпункт 49.18.5).

Відповідно до п.54.1 ст.54 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Розділом XIII Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI врегульовані питання, пов'язані з обчисленням та сплатою орендної плати за землю.

Відповідно до п.286.2 ст.286 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Відповідно до ст.287 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою (п.287.1. ст.287 ПКУ від 02.12.2010 №2755-VI).

Податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (п.287.3. ст.287 ПКУ від 02.12.2010 №2755-VI).

Податкове зобов'язання з плати за землю, визначене у новій звітній податковій декларації, у тому числі за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (п.287.4. ст.287 ПКУ від 02.12.2010 №2755-VI).

У судовому засіданні встановлено та підтверджується матеріалами справи, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Інститут підвищення кваліфікації, перепідготовки і підготовки кадрів» (код ЄДРПОУ 00208717) (надалі-відповідач) зареєстровано в якості юридичної особи виконавчим комітетом Сєвєродонецької міської ради Луганської області 15.11.2004 року за реєстраційним номером №1 383 120 0000 000204 (а.с.6-8) та взято на податковий облік у ДПІ у м.Сєвєродонецьку Луганської області в якості платника податків (а.с.9).

На виконання п.54.1 ст.54 та ст.286 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI відповідач, зокрема, 20.02.2012 подав податкову декларацію з плати землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2012 рік №1645 (а.с.12-13).

В порушення вимог п.57.1 ст.57 та п.287.3 ст.287 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI відповідач самостійно суму податкових зобов'язань орендної плати за землю з юридичних осіб, визначену платником податків у поданій позивачу податковій декларації з плати землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2012 рік №1645 від 20.02.2012, за червень-серпень місяці 2012 року не сплатив, внаслідок чого станом на 28.09.2012 за ним утворився податковий борг перед бюджетом у сумі 22981,59 грн., що також підтверджується розрахунком ціни позову станом на 28.09.2012 (а.с.5). зворотнім боком облікової картки платника станом на 28.09.2012 (а.с.15), довідкою «Борг» станом на 28.09.2012 (а.с.14).

Крім того, матеріалами справи підтверджено, що 20.08.2012 до Державного реєстру обтяжень рухомого майна внесено запис за №37446658 про реєстрацію податкової застави відповідача з терміном дії податкової застави до 20.08.2017 року (а.с.11).

Даних про добровільну сплату відповідачем суми податкового боргу у суду на час розгляду справи немає.

Пунктом 59.1. ст.59 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI встановлено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Пунктом 59.3 ст.59 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI встановлено, що податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання. Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Так, через несплату ТОВ «Інститут підвищення кваліфікації, перепідготовки і підготовки кадрів» сум узгоджених податкових зобов'язань в установлені законодавством строки, ДПІ у м.Сєвєродонецьку Луганської області ДПС відповідачу було направлено податкову вимогу форми «Ю» від 04.07.2012 №135 на суму 7660,53 грн. (а.с.10), яка була отримана бухгалтером відповідача 05.07.2012.

Даних про оскарження відповідачем зазначеної податкової вимоги або про її відкликання податковим органом судом не встановлено, а тому, вона вважається узгодженою та чинною на час розгляду справи.

Однак, зазначені заходи не призвели до позитивних результатів, сума боргу в добровільному порядку відповідачем до цього часу залишається не сплаченою.

Відповідно до п.20.1.18 ст.20 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Підпунктами 87.1 та 87.2 статті 87 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI регламентовано, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги та здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини (підпункти 95.2 та 95.3 статті 95 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI).

Оскільки відповідач за час судового розгляду справи у добровільному порядку податковий борг перед бюджетом з орендної плати за землю в сумі 22981,59 грн. не сплатив, повідомлений про його наявність, суд дійшов висновку, що позивачем при зверненні до суду з вказаним адміністративним позовом щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інститут підвищення кваліфікації, перепідготовки і підготовки кадрів» коштів на суму податкового боргу з усіх наявних рахунків у банках платника податків, дотримані вимоги пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, підстави для відмови у задоволенні позову відсутні, тому адміністративний позов підлягає задоволенню.

Питання про розподіл судових витрат судом не вирішується, оскільки позивач згідно із пунктом 21 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року №3674-VI (який набув чинності з 01.11.2011) від сплати судового збору звільнений, а ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні 06 листопада 2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено до 12 листопада 2012 року, про що згідно вимог частини 2 статті 167 КАС України повідомлено сторонам після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 71, 87, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у місті Сєвєродонецьку Луганської області Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інститут підвищення кваліфікації, перепідготовки і підготовки кадрів» про стягнення коштів за податковим боргом перед бюджетом з орендної плати за землю в сумі 22981,59 грн. з рахунків у банках, обслуговуючих платника податків, задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інститут підвищення кваліфікації, перепідготовки і підготовки кадрів» (код ЄДРПОУ 00208717, місцезнаходження: 93400, Луганська область, м.Сєвєродонецьк, пр.-т.Космонавтів,18) кошти на суму податкового боргу перед бюджетом з орендної плати за землю в сумі 22981 грн. 59 коп. (двадцять дві тисячі дев'ятсот вісімдесят одна гривня 59 копійок) з усіх наявних розрахункових рахунків, відкритих у банках, обслуговуючих платника податків, на користь Держави на розрахунковий рахунок №33218812700080, код платежу 13050200, банк ГУДКСУ в Луганській області, МФО 804013, отримувач УДКСУ в м.Сєвєродонецьку, код 37944909.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

У зв'язку із хворобою судді повний текст постанови складено в повному обсязі та підписано 14 листопада 2012 року.

СуддяС.К. Коршиков