Категорія №6.3
ПОСТАНОВА
Іменем України
09 листопада 2012 року Справа № 2а/1270/7046/2012
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
судді: Пляшкової К.О.,
при секретарі: Колесніковій Я.А.,
за участю представників
позивача: ОСОБА_1 (керівник),
Грібанова А.В. (довіреність б/н від 02.07.2012),
відповідача: не з'явився,
третьої особи: ОСОБА_3 (довіреність б/н від 20.07.2012),
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Фермерського господарства «ОСОБА_2» до Міського комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації», третя особа - ОСОБА_4, про визнання відмови протиправною, зобов'язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
13 вересня 2012 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов Фермерського господарства «ОСОБА_2» до Міського комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації», у якому позивачем заявлені такі позовні вимоги:
- визнати відмову МКП «БТІ» м. Луганська в проведенні реєстраційних дій, що викладені у листі відповідача від 26.07.2012 незаконною;
- зобов'язати МКП «БТІ» м. Луганська скасувати реєстрацію права власності ОСОБА_4 на об'єкт нерухомості за адресою: АДРЕСА_1, та зареєструвати право власності за ФГ «ОСОБА_2».
В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено таке.
На підставі рішення Арбітражного суду Луганської області від 14.10.1999 за ФГ «ОСОБА_2» визнано право власності об'єкти нерухомості за адресою: АДРЕСА_1. В МКП «БТІ» на підставі вказаного рішення Арбітражного суду було зареєстровано право власності за ФГ «ОСОБА_2» на ставок для вирощування риби № 1, насосну № 3, господарський блок № 4 загальною площею 175,7 кв. м., водойму № 5, накопичувач басейнів - лотків № 6. За цією ж адресою й зареєстрована юридична особа ФГ «ОСОБА_2».
ФГ «ОСОБА_2» є юридичною особою, утворене та зареєстроване у встановленому законом порядку та на законних підставах володіє вказаними об'єктами нерухомості.
На підставі свідоцтва про придбання з прилюдних торгів, посвідченого приватним нотаріусом Луганського міського округу ОСОБА_5 від 20.06.2006 вказані об'єкти нерухомості зареєстровані на праві приватної власності за ОСОБА_4
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 25.04.2012 встановлено, що приватний нотаріус не мав повноважень видавати таке свідоцтво 20.06.2012 без проведення публічних торгів.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Луганська від 18.04.2012, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Луганської області від 07.06.2012, витребувано з чужого незаконного володіння ОСОБА_4 на користь ФГ «ОСОБА_2» об'єкти нерухомості за адресою: АДРЕСА_1.
Позивач звернувся до МКП «БТІ» із заявою про скасування права власності за ОСОБА_4 на підставі рішення суду, однак відповіддю відповідача від 26.07.2012 за № 15/43-812 позивачу відмовлено в реєстрації його майнових прав з підстави накладених арештів на вказане нерухоме майно.
На думку позивача, відмова в реєстрації не є законною, та порушує його права, оскільки позивачем повністю дотримано визначений законом порядок звернення для реєстрації права власності та подані для цього всі необхідні документи, до яких у відповідача не було зауважень, а тому не було й підстав для відмови в проведенні реєстрації.
Відмова у скасуванні реєстрації права власності, на думку позивача, є перешкодою для поновлення ФГ «ОСОБА_2» в реєстрації майнових прав. Арешт не є підставою для ухилення від виконання рішення суду.
На підставі вищевикладеного позивач просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Після усунення недоліків позовної заяви, ухвалою суду від 01.10.2012 відкрито провадження у справі за вказаним позовом та справу призначено до судового розгляду у відкритому судовому засіданні.
Ухвалою суду від 10.10.2012 залучено до участі у справі ОСОБА_4 як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.
У судовому засіданні представники позивача підтримали заявлені позовні вимоги у повному обсязі, надали пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, подав до суду заяву про розгляд адміністративної справи за його відсутності (а.с.66).
У судовому засіданні 10.10.2012 представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував, про що надав письмові заперечення на позов (а.с.39-40), у яких зазначив таке.
02 липня 2012 року ФГ «ОСОБА_2» звернулося до МКП БТІ із замовленням на скасування права власності за ОСОБА_4 відносно об'єкта нерухомості за адресою: АДРЕСА_1, пред'явивши при цьому у якості підстави рішення Жовтневого районного суду м. Луганська від 18.04.2012 у справі за № 2-38/2011р. та ухвалу апеляційного суду Луганської області від 07.06.2012 у справі за № 22ц-3158/2012.
Однак із тієї підстави, що ухвалою Жовтневого районного суду м. Луганська від 19.06.2012 справа № 2/1207/5792/12 (суддя Чаркіна І.Є.) та постановою Жовтневого ВДВС Луганського МУЮ від 23.07.2012 (ВП № 33534826) на частину форелевого господарства, що складається з виростного пруду риби № 1, насосної, господарського блоку пл. 175,7 кв.м., водойма-накопичувача, басейнів-лотків у кількості шість штук, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 - було накладено арешт - ФГ «ОСОБА_2» було відмовлено у задоволенні його замовлення та скасуванні державної реєстрації.
У своїй діяльності, відносно здійснення державної реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна, державний реєстратор керується безпосередньо «Тимчасовим положенням про порядок державної реєстрації прав власності та інших речових прав на нерухоме майно», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 18.02.2002 за № 157/6445, затвердженим Наказом Міністерства юстиції України 07.02.2002 № 7/5, п.3.4 якого передбачено, що за результатом розгляду заяви про державну реєстрацію прав власності БТІ приймає рішення про державну реєстрацію прав або відмову в ній. Тим же пунктом 3.4. Тимчасового положення передбачено, що у своїй діяльності реєстратор БТІ керується законодавством України.
Так ст.14 ЦПК України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Статтею 5 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що вимоги державного виконавця щодо виконання рішень обов'язкові для всіх органів, організацій, посадових осіб, фізичних і юридичних осіб на території України. Невиконання законних вимог державного виконавця тягне за собою відповідальність згідно із законом.
Таким чином виходячи із вищенаведеного відповідач вважає, що ним при прийнятті рішення про відмову ФГ «ОСОБА_2» було лише виконано приписи визначені діючим законодавством, а відмова БТІ від 26.07.2012 за №15/43-812 є законною та обґрунтованою.
Представник третьої особи проти задоволення позовних вимог заперечував, зазначивши, що відповідач при прийнятті рішення про відмову у скасуванні державної реєстрації на нерухоме майно за ОСОБА_4 діяв правомірно, на підставі діючого законодавства України.
З огляду на положення ст.ст.122, 128 КАС України, суд ухвалив розгляд адміністративної справи здійснити за відсутності представника відповідача.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 КАС України, суд прийшов до такого.
Згідно із ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди відповідно до вимог ч.3 ст.2 КАС України перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Під справою адміністративної юрисдикції відповідно до ст.3 КАС України розуміється переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією з сторін є суб'єкт, що здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Суб'єктом владних повноважень, відповідно до п.7 ст.3 КАС України, визнається орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ним владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно п.5 роз.5 Прикінцевих положень Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» до створення єдиної системи органів реєстрації прав, а також до формування Державного реєстру прав у складі державного земельного кадастру реєстрація об'єктів нерухомості проводиться комунальними підприємствами бюро технічної інвентаризації.
Отже, на даний час вчинення вказаних дій делеговано державою комунальним підприємствам бюро технічної інвентаризації.
Вказане свідчить, що БТІ на основі законодавства виконує делеговані владні повноваження у сфері суспільних правовідносин, пов'язаних зі здійсненням від імені держави дій щодо реєстрації прав власності на нерухоме майно, та у цих відносинах виступає суб'єктом владних повноважень.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України та застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідно до ч.2 ст.71 КАС України покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
У судовому засіданні встановлено, підтверджено матеріалами справи, що Фермерське господарство «ОСОБА_2», ідентифікаційний код НОМЕР_1 зареєстроване в якості юридичної особи, дата проведення державної реєстрації - 01.02.1995, керівник - ОСОБА_1 (а.с.20-22).
Рішенням Арбітражного суду Луганської області від 14 жовтня 1999 року визнано право власності ФГ «ОСОБА_2» на об'єкт нерухомості - форелеве господарство по вирощуванню товарної у складі: виростного пруду рослинноядної риби - 1, виростного пруду рослинноядної риби - 2, насосної - 3, хозблоку - 4 загальною площею 175,7 кв.м., водоймища-накопичувача - 5, басейнів-лотків - 6 (а.с.37-38).
Відповідно до свідоцтва про придбання майна від 20 червня 2006 року ОСОБА_4 належить право власності на майно, яке складається з: частини форелевого господарства, що складається з виростного пруду риби, насосної, господарського блоку площею 175,7 кв.м., водойма - накопичувача, басейнів - лотків у кількості 6 штук, що розташовано за адресою АДРЕСА_1, яке передано ОСОБА_4 у рахунок погашення боргу на суму 36500,00 грн., що раніше належало ОСОБА_2 на підставі рішення арбітражного суду Луганської області від 14.10.1999, ухвали арбітражного суду Луганської області від 26.10.1999 (а.с.53).
На підставі вказаного свідоцтва 26.06.2006 МКП «БТІ» було зареєстровано за ОСОБА_4 право власності на тип об'єкта: виростной пруд риби №1, насосна, господарський блок, водойом - накопичувач, басейнів - лотків за адресою: АДРЕСА_1, номер запису 543 в книзі 3 (а.с.54).
Рішенням Жовтневого районного суду м. Луганська від 15 червня 2011 року у справі № 2-5243/2011 позов ФГ «ОСОБА_2» задоволено частково: визнано дії приватного нотаріуса Луганського міського нотаріального округу ОСОБА_5 незаконними, а видане ним свідоцтво про придбання майна від 20 червня 2006 року недійсним; визнано за ФГ «ОСОБА_2» право власності на об'єкти нерухомості, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1, а саме на частину форелевого господарства, що складається з виростного пруду риби № 1, насосної № 3, господарського блоку площею 175,5 кв.м. № 4, водойма- накопичувача № 5, шести басейнів - лотків № 6 та припинено право власності ОСОБА_4 на вказані об'єкти нерухомості; стягнуто з ОСОБА_5 на користь ФГ «ОСОБА_2» 7 тис. грн. на відшкодування моральної шкоди (а.с.75-79).
Рішенням апеляційного суду Луганської області від 06 грудня 2011 року рішення Жовтневого районного суду м. Луганська від 15 червня 2011 року у справі № 2-5243/2011 змінено, скасувавши в частині задоволення позовних вимог та стягнення судових витрат ФГ «ОСОБА_2» до ОСОБА_4, приватного нотаріуса Луганського міського нотаріального округу ОСОБА_5 про визнання за ФГ «ОСОБА_2» права власності на об'єкт нерухомості, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, а саме на частину форелевого господарства, що складається з виростного пруду риби № 1, насосної № 3, господарського блоку площею 175,5 кв.м. № 4, водойма- накопичувача № 5, шести басейнів - лотків № 6, припинення права власності ОСОБА_4 на об'єкти нерухомості, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1, а саме на частину форелевого господарства, що складається з виростного пруду риби № 1, насосної № 3, господарського блоку площею 175,5 кв.м. № 4, водойма- накопичувача № 5, шести басейнів - лотків № 6, стягнення з ОСОБА_5 на користь ФГ «ОСОБА_2» моральної шкоди у сумі 7000 грн. та стягнення з ОСОБА_4 на користь ФГ «ОСОБА_2» судових витрат. Ухвалено в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено (а.с.80-82).
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25.04.2012 рішення апеляційного суду Луганської області від 06 грудня 2011 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції (а.с.7-10).
Рішенням апеляційного суду Луганської області від 26 вересня 2012 року рішення Жовтневого районного суду м. Луганська від 15 червня 2011 року у справі № 2-5243/2011 змінено, скасувавши в частині задоволення позовних вимог та стягнення судових витрат ФГ «ОСОБА_2» до ОСОБА_4, приватного нотаріуса Луганського міського нотаріального округу ОСОБА_5 про визнання за ФГ «ОСОБА_2» права власності на об'єкт нерухомості, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, а саме на частину форелевого господарства, що складається з виростного пруду риби № 1, насосної № 3, господарського блоку площею 175,5 кв.м. № 4, водойма- накопичувача № 5, шести басейнів - лотків № 6, припинення права власності ОСОБА_4 на об'єкти нерухомості, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1, а саме на частину форелевого господарства, що складається з виростного пруду риби № 1, насосної № 3, господарського блоку площею 175,5 кв.м. № 4, водойма- накопичувача № 5, шести басейнів - лотків № 6, стягнення з ОСОБА_5 на користь ФГ «ОСОБА_2» моральної шкоди у сумі 7000 грн. та стягнення з ОСОБА_4 на користь ФГ «ОСОБА_2» судових витрат. Ухвалено в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено (а.с.80-82).
Рішенням Жовтневого районного суду м. Луганську від 18 квітня 2012 року у справі № 2-38/2011р., залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Луганської області від 07 червня 2012 року, адміністративний позов ФГ «ОСОБА_2» до ОСОБА_4, ОСОБА_2, Жовтневого ВДВС Луганського МУЮ про витребування майна з чужого незаконного володіння, задоволено частково. Витребувано у ОСОБА_4 на користь позивача ФГ «ОСОБА_2» об'єкт нерухомості: ставок для вирощування риби № 1, насосну № 3, господарський блок № 4 загальною площею 175,7 кв.м., водойму № 5, накопичувач басейнів - лотків № 6, розташованих у АДРЕСА_1, скасувавши державну реєстрацію його права власності на це майно. Зобов'язано відповідача ОСОБА_4 повернути позивачеві ФГ «ОСОБА_2» об'єкт нерухомості: ставок для вирощування риби № 1, насосну № 3, господарський блок № 4 загальною площею 175,7 кв.м., водойму № 5, накопичувач басейнів - лотків № 6, розташованих у АДРЕСА_1, поновивши державну реєстрацію права власності на це майно за позивачем ФГ «ОСОБА_2» (а.с.12-14, 15-19).
Позивача 02.07.2012 звернувся із заявою до МКП «БТІ» про державну реєстрацію анулювання права власності згідно рішення суду від 18 квітня 2012 року на об'єкт нерухомості, що знаходиться АДРЕСА_1 і належить ОСОБА_4 (а.с.44).
До заяви ФГ «ОСОБА_2» було додано копії рішення Жовтневого районного суду м. Луганську від 18 квітня 2012 року у справі № 2-38/2011р. та ухвали апеляційного суду Луганської області від 07 червня 2012 року.
Також, 02 липня 2012 року між МКП «БТІ» та ФГ «ОСОБА_2» укладено договір № 309/260915 на виконання послуг по реєстрації прав власності на об'єкти нерухомості, згідно замовлення від 02.07.2012 № 260915 (а.с.45).
Листом від 26 липня 2012 року за № 15/43-812 на замовлення від 02.07.2012 № 260915 відповідачем ФГ «ОСОБА_2» відмовлено у скасуванні права власності за ОСОБА_4, згідно з рішенням Жовтневого районного суду м. Луганська від 18.04.2012 у справі № 2-38/2011р., у зв'язку з тим, що ухвалою Жовтневого районного суду м. Луганська від 19.06.2012, постановою Жовтневого ВДВС Луганського МУЮ від 23.07.2012 ВП № 33543826 накладені арешти на частину форелевого господарства, що складається з виростного пруду риби № 1, насосної, господарського блоку, водойма-накопичувача, басейнів-лотків, що розташовано за адресою: АДРЕСА_1 та належить ОСОБА_4 (а.с.6).
Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог та оцінюючи обґрунтованість заперечень відповідачів, суд виходить з такого.
Згідно зі ст.182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.
Державна реєстрація прав на нерухомість і правочинів щодо нерухомості є публічною, здійснюється відповідним органом, порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом.
Здійснення державної реєстрації права на нерухоме майно врегульовано Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень», у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, та Тимчасовим положенням про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 за № 7/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18.02.2002 за № 157/6445 (далі - Тимчасове положення).
Підпунктом 1.3. пункту 1 Тимчасового положення визначено, що державну реєстрацію прав власності на нерухоме майно здійснюють підприємства бюро технічної інвентаризації (далі - БТІ) у межах визначених адміністративно-територіальних одиниць.
Згідно п.1.6 Тимчасового положення, державній реєстрації підлягає право власності на закінчене будівництвом нерухоме майно, яке прийняте в експлуатацію у встановленому законодавством порядку.
Державна реєстрація прав проводиться реєстратором БТІ за наявності матеріалів технічної інвентаризації, підготовлених тим БТІ, реєстратор якого проводить державну реєстрацію прав на цей об'єкт (пункт 1.7 Тимчасового положення).
Відповідно до п.2.1 Тимчасового положення, для проведення державної реєстрації виникнення, переходу або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно власник (власники), інший правонабувач (правонабувачі) або уповноважена ним (ними) особа подає реєстратору БТІ заяву про державну реєстрацію прав за формою, визначеною у додатку 1.
Пунктом 2.2 Тимчасового положення визначено, що заява про державну реєстрацію прав подається реєстратору того БТІ, яке здійснює свою діяльність відповідно до договору з Адміністратором Реєстру прав на території адміністративно-територіальної одиниці, на якій розташований об'єкт, права щодо якого підлягають державній реєстрації.
До заяви про державну реєстрацію прав додаються правовстановлювальні документи (додаток 2), їх нотаріально засвідчені копії, документи, що підтверджують оплату за проведення державної реєстрації прав та видачу витягу про державну реєстрацію прав, а також інші документи, визначені Положенням.
Відповідальність за достовірність та повноту інформації у заяві про державну реєстрацію прав та доданих документах несе(уть) заявник (заявники).
Статтею 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» передбачено, що у державній реєстрації права може бути відмовлено в разі, якщо: заявлене право не підлягає державній реєстрації відповідно до цього Закону; нерухоме майно або більша за площею його частина перебуває в іншому реєстраційному (кадастровому) окрузі; із заявою про державну реєстрацію звернулася особа, яка відповідно до цього Закону не може бути суб'єктом права власності на даний об'єкт нерухомого майна або представником такого суб'єкта; подані документи не відповідають вимогам, установленим цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, або не дають змоги установити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують; заяву про державну реєстрацію права власності відповідно до правочину про відчуження нерухомого майна було подано після державної реєстрації обмежень, вчинених щодо цього майна; заявлене право власності або інше речове право вже зареєстроване.
Згідно ч.1 ст.2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень», державна реєстрація речових прав на нерухоме майно (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; обтяження - заборона розпоряджатися та/або користуватися нерухомим майном, яка встановлена або законом, або актами уповноважених на це органів державної влади, їх посадових осіб або яка виникає на підставі договорів.
Відповідно до п.4 ч.1 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права на нерухоме майно, що знаходиться на території України, фізичних та юридичних осіб, держави, територіальних громад, іноземців та осіб без громадянства, іноземних юридичних осіб, міжнародних організацій, іноземних держав, зокрема податкова застава, предметом якої є нерухоме майно, та інші обтяження.
У п.п.3.5. Тимчасового положення вказано що у реєстрації прав на нерухоме майно може бути відмовлено, якщо заявлене право не є таким, що підлягає реєстрації відповідно до цього Положення; об'єкт нерухомого майна розташований на території, реєстрацію прав власності на якій здійснює інше БТІ; із заявою про реєстрацію прав власності на нерухоме майно звернулась особа, яка не може бути заявником відповідно до цього Положення; подані документи не відповідають вимогам, установленим цим Положенням та іншими актами чинного законодавства України, або не дають змоги установити відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства; заявлене право вже зареєстроване; не проведено інвентаризаційних робіт або вони проведені не тим БТІ, яке здійснює реєстрацію прав власності на нерухоме майно; право власності на нерухоме майно виникло на підставі договорів відчуження, за наявності інформації про накладення заборони та/або арешту нерухомого майна з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна; право власності на нерухоме майно, що перебуває у податковій заставі, виникло без дотримання встановленого порядку відчуження; відчуження нерухомого майна відбулося без отримання витягу з Реєстру прав або строк його дії закінчився; при укладені договорів між юридичними особами, які нотаріально не посвідчені, не надано правовстановлювальний документ попереднього власника.
Згідно п.1 ч.2 ст.9 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень», державний реєстратор: встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно, зокрема: відповідність даних про наявність (або відсутність) інформації та/або відповідних документів, що свідчать про накладення (зняття) заборони (арешту) або інших обтяжень, що перешкоджають державній реєстрації прав, у тому числі відсутність встановлених законом заборон на відчуження нерухомого майна.
Судом встановлено, що 22 червня 2012 року за № 2308 до МКП «БТІ» для виконання надійшла ухвала Жовтневого районного суду м. Луганська від 19.06.2012, якою для забезпечення позовних вимог ОСОБА_4 накладено арешт на частину форелевого господарства, що складається з: виростного пруду риби № 1, насосної, господарського блоку, водойма-накопичувача, басейнів-лотків, що розташовано за адресою: АДРЕСА_1 та належить ОСОБА_4 (а.с.42-43).
Крім того, 23 липня 2012 року за № 2783 до МКП «БТІ» надійшла постанова Жовтневого ВДВС Луганського МУЮ про відкриття виконавчого провадження від 23.07.2012 ВП № 33534826, з примусового виконання ухвали виданої 18.07.2012 Жовтневим районним судом м. Луганська про накладення арешту на частину форелевого господарства, що складається з: виростного пруду риби № 1, насосної, господарського блоку, водойма-накопичувача, басейнів-лотків, що розташовано за адресою: АДРЕСА_1 та належить ОСОБА_4 (а.с.41).
Таким чином, судом встановлено, що на час звернення позивача до МКП «БТІ» із заявою про скасування державної реєстрації права власності ОСОБА_4 на об'єкт нерухомості за адресою: АДРЕСА_1 - 02.07.2012, а також прийняття відповідачем рішення про відмову у проведенні вказаної реєстраційної дії - 26.07.2012, в МКП «БТІ» були відомості щодо існування обмежень - арешт майна, вчинених рішенням суду та постановою державного виконавця щодо цього майна.
За таких обставин, судом встановлено, що відповідачем правомірно було відмовлено позивачу у скасуванні реєстрації права власності ОСОБА_4 на частину форелевого господарства, що складається з: виростного пруду риби № 1, насосної, господарського блоку, водойма-накопичувача, басейнів-лотків, що розташовано за адресою: АДРЕСА_1, та у задоволенні позовних вимог щодо визнання відмови МКП «БТІ» м. Луганська в проведенні реєстраційних дій, що викладені у листі відповідача від 26.07.2012 незаконною, слід відмовити.
Позовна вимога щодо зобов'язання МКП «БТІ» м. Луганська скасувати реєстрацію права власності ОСОБА_4 на об'єкт нерухомості за адресою: АДРЕСА_1, та зареєструвати право власності за ФГ «ОСОБА_2», є похідною від вимоги про визнання незаконним рішення відповідача від 26.07.2012 про відмову у скасуванні реєстрації права власності за ОСОБА_4, а відтак у її задоволенні слід також відмовити.
Згідно ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України у випадку відмови у задоволенні позову судові витрати позивачу, який не є субєктом владних повноважень, у справі не повертаються.
На підставі ч.3 ст.160 КАС України у судовому засіданні 09 листопада 2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено до 14 листопада 2012 року, про що згідно вимог ч.2 ст.167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.
Керуючись ст.ст.2, 9, 10, 11, 17, 18, 23, 69-72, 87, 94, 158-163, 167 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні адміністративного позову Фермерського господарства «ОСОБА_2» до Міського комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації», третя особа - ОСОБА_4, про визнання відмови протиправною, зобов'язання вчинити певні дії, - відмовити повністю.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Повний текст постанови складено та підписано 14 листопада 2012 року.
Суддя К.О. Пляшкова
Судове рішення № 27457066, Луганський окружний адміністративний суд було прийнято 09.11.2012. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2а/1270/7046/2012. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: