Ухвала суду № 27447572, 07.11.2012, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2а/0270/4097/12

Головуючий у 1-й інстанції: Томчук А.В.

Суддя-доповідач: Білоус О.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2012 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Білоуса О.В.

суддів: Мельник-Томенко Ж. М. Залімського І. Г.

при секретарі: Ковальчук О.В.

за участю представників сторін:

позивача: Спесивцева В.В.

відповідача: Корноухової О.І., Орищука С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Тростянецької об'єднаної державної податкової інспекції на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 24 вересня 2012 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства "Агропромислова фірма "Іззія" до Тростянецької об'єднаної державної податкової інспекції про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення , -

В С Т А Н О В И В :

ПП «Іззія» звернулося до Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Тростянецької ОДПІ про скасування податкового повідомлення-рішення. Позовні вимоги мотивовано тим, що податковим органом була проведена позапланова невиїзна документальна перевірка ПП «Іззія» з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.07.2011 року по 31.07.2011 року при проведенні взаєморозрахунків з ТОВ «Чарівна Нива». За результатами проведення перевірки складено акт №135/22-32743603 від 16.05.2012 року, на підставі висновків якого Тростянецькою ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення форми "Р" №0000102320 від 05.07.2012 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання позивача по податку на додану вартість на суму 196387,00 грн., з них: 87283,00 грн. - за основним платежем та 109104,00 грн. - за штрафними санкціями. Вважаючи висновки податкового органу безпідставними, а рішення - неправомірним, просили визнати податкове повідомлення-рішення протиправним та скасувати.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 24.09.2012 року позов задоволено. Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 24.09.2012 року, та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись при цьому на неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи та порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору.

В судовому засіданні представники відповідача (апелянта) апеляційну скаргу підтримали у повному обсязі за обставин, викладених у ній, просили постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 24.09.2012 року скасувати, а у задоволенні позову - відмовити, дали пояснення, аналогічні доводам, викладеним в апеляційній скарзі.

Представник позивача в судовому засіданні апеляційну скаргу не визнав у повному обсязі, проти її задоволення заперечив, вважаючи рішення суду першої інстанції законним, обґрунтованим і таким, що відповідає фактичним обставинам справи. Просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції необхідно залишити без змін, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Частиною 3 статті 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку. При цьому в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 КАС).

Частиною 1 ст. 195 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ПП «Іззія» зареєстроване в Державній податковій адміністрації України як суб'єкт спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість від 01.01.2009 року. Відповідно до Свідоцтва №100194251 НБ №040124, позивач займається вирощуванням зернових та технічних культур (КВЕД 01.11.0) та наданням послуг у рослинництві; облаштування ландшафту (КВЕД 01.41.0).

Податковим органом була проведена позапланова невиїзна документальна перевірка ПП «Іззія» з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.07.2011 року по 31.07.2011 року при проведенні взаєморозрахунків з ТОВ «Чарівна Нива». За результатами проведення перевірки складено акт №135/22-32743603 від 16.05.2012 року (а.с. 17-22).

Висновками вказаного акту зафіксовано порушення ПП «Іззія» п.209.7 ст.209 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством за липень місяць 2011 року занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету в сумі 87283,00 грн. та зайво скористувалося пільгою з податку на додану вартість в сумі 87283,00 грн. Зокрема, висновки акту мотивовані тим, що ПП «Іззія» продало незавершене виробництво (озимий ячмінь) ТОВ «Чарівна Нива». Податковим органом зазначено, що зернові культури розташовані в однойменній групі 10 УКТ ЗЕД. Але посіви зернових на корені до неї не потрапляють, адже процес виробництва зерна ще не завершено, а тому їх не можна вважати сільськогосподарською продукцією. Таким чином, на думку податкового органу, реалізація незавершеного виробництва сільськогосподарської продукції, а в даному випадку посіви озимого ячменю повинні відображатися в Декларації з ПДВ (загальній) по якій ведуться розрахунки з бюджетом, а не відобразити в Декларації з ПДВ (скороченій), як зроблено позивачем.

На підставі акту перевірки, Тростянецькою ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення форми "Р" №0000102320 від 05.07.2012 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання позивача по податку на додану вартість на суму 196387,00 грн., з них: 87283,00 грн. - за основним платежем та 109104,00 грн. - за штрафними санкціями (а.с. 23).

Вирішуючи по суті існуючий спір, суд першої інстанції виходив із того, що Відповідно до п. 209.7 ст. 209 Податкового кодексу України, сільськогосподарськими вважаються товари, зазначені у товарних групах 1-24, товарних позиціях 4101, 4102, 4103, 4301 згідно з УКТ ЗЕД ( 2371б-14 ), та послуги, які отримані в результаті здійснення діяльності, на яку відповідно до пункту 209.17 цієї статті поширюється дія спеціального режиму оподаткування у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства, якщо такі товари вирощуються, відгодовуються, виловлюються або збираються (заготовляються), а послуги надаються, безпосередньо платником податку - суб'єктом спеціального режиму оподаткування (крім придбання таких товарів/послуг у інших осіб), які поставляються зазначеним платником податку - їх виробником.

Відповідно до п.п.209.17.1 Податкового кодексу України, дія спеціального режиму оподаткування діяльності у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства поширюється на вирощування зернових та технічних культур (01.11.0 КВЕД): вирощування зернових культур на зерно для продовольчого споживання, на корм, на насіння; вирощування зернових і зернобобових, а також їх сумішей на зелений корм, випас, сіно, сінаж, силос. Згідно української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, а саме групи 10 - «ячмінь» відноситься до зернових культур сільськогосподарської продукції.

Судом першої інстанції встановлено, що ПП «Іззія» згідно договору купівлі-продажу від 25.05.2011 року реалізувало ТОВ «Чарівна Нива» по акту приймання-передачі незавершеного виробництва від 18.07.2011 року озимий ячмінь на посівній площі 256,53 га по ціні 1701,22 грн. за 1 га на суму 523696,68 грн. в т.ч. ПДВ 87282,78 грн. та виписано податкову накладну №6 від 18.07.2011 року на відповідну суму (а.с. 24-25). Судом першої інстанції встановлено, і сторонами в ході судового розгляду не заперечувалось, що продукція, про яку йдеться у акті перевірки, є продукцією власного виробництва позивача.

Враховуючи вищезазначене, озимий ячмінь може бути проданий позивачем іншим контрагентам як на зелений корм, так і випас, сіно, сінаж, силос, при цьому не відокремлюючи зерно від стебла, а отже операція, яка відбулася між позивачем та ТОВ «Чарівна Нива» 18.07.2011 року підпадає під дію спеціального режиму оподаткування діяльності у сфері сільського господарства. Таким чином, колегія суддів апеляційного суду погоджується із висновком суду першої інстанції щодо відсутності в діях позивача порушення вимог п.209.7 ст.209 Податкового кодексу України.

Доводи апеляційної скарги спростовуються вищенаведеним, матеріалами справи, а тому колегією суддів відхиляються, оскільки не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм права, які призвели до неправильного вирішення справи, тобто прийнята постанова відповідає матеріалам справи та вимогам закону, і підстав для її скасування не вбачається.

Відповідно до статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті рішення суду з одних лише формальних підстав.

На підставі наведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо задоволення заявлених вимог у спосіб та межах, визначених законом.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Тростянецької об'єднаної державної податкової інспекції, - залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 24 вересня 2012 року, - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 12 листопада 2012 року .

Головуючий Білоус О.В.

Судді Мельник-Томенко Ж. М.

Залімський І. Г.