Ухвала суду № 27446657, 05.07.2012, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2а/0270/1478/12

Головуючий у 1-й інстанції: Вільчинський О.В.

Суддя-доповідач: Ватаманюк Р.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 липня 2012 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Ватаманюка Р.В.

суддів: Смілянця Е. С. Сторчака В. Ю.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 18 квітня 2012 року у справі за адміністративним позовом Жмеринського транспортного прокурора Вінницької області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 про стягнення штрафних санкцій , -

В С Т А Н О В И В :

Жмеринський транспортний прокурор Вінницької області в інтересах держави в особі Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Вінницькій області (далі-позивач) звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (далі - відповідач) про стягнення штрафних санкцій.

Позов мотивований тим, що постанова про застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про автомобільний транспорт у встановлений строк відповідачем не виконана, а оскільки Закон України "Про автомобільний транспорт" не передбачає примусового виконання органами державної виконавчої служби вказаних постанов, позивач звернувся до суду.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 18.04.2012 року позов задоволено: стягнуто з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, м. Вінниця, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) в дохід Державного бюджету України (р/р 31111106700002, код ЄДРПОУ 34701167, Держбюджет м. Вінниці 21081100, ГУДКУ у Вінницькій області м. Вінниця МФО 802015) фінансові санкції в сумі 510 (п'ятсот десять) грн.

Не погоджуючись із рішенням суду І інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 18.04.2012 року, з підстав викладених в апеляційній скарзі, та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, проте надіслав до суду заяву, в якій просить розглянути апеляційну скаргу без його участі, вимог апеляційної скарги не визнає.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час та дату слухання справи повідомлений належним чином. Причин неявки до суду не повідомив.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 197 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Під час проведення державними інспекторами перевірки додержання водієм автотранспортного засобу "ВАЗ 21112" д.н.з. НОМЕР_2, що належить ОСОБА_3, вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, було виявлено порушення ст.39 Закону України "Про автомобільний транспорт", зокрема, експлуатація легкового автомобіля, в якості таксі без наявності ліцензійної картки, про що складено акт від 14.12.2011р. (а.с.6).

На підставі вказаного акту начальником Територіального управління Головавтотрансінспекції у Вінницькій області, з огляду на норми ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", 23 січня 2012 року винесена постанова № 135711 про застосування фінансових санкцій в сумі 510 грн. за порушення законодавства про автомобільний транспорт, відповідальність за яке передбачена ст.60 Закону України "Про автомобільний транспорт" .

Питання законності притягнення ОСОБА_3, до відповідальності за порушення вимог Закону України "Про автомобільний транспорт" в апеляційній скарзі не ставиться, тому колегія суддів в цій частині рішення суду І інстанції не переглядає.

Щодо доводів апелянта про неврахування судом І інстанції факту сплати фінансових санкцій у сумі 510 грн. 04.02.2012 року, колегія суддів зазначає наступне.

30.03.2012 року на адресу відповідача Вінницьким окружним адміністративним судом направлено копію ухвали про відкриття скороченого провадження в адміністративній справі (а.с.20), яку ним було одержано 04.04.2012 року, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.21). Таким чином, судом вжито усіх передбачених КАС України заходів з метою надання відповідачу можливості подати заперечення на адміністративний позов. Однак, ОСОБА_3 заперечень та доказів сплати фінансових санкцій суду не надав, в результаті чого 18.04.2012 року в порядку скороченого провадження було прийнято оскаржуване рішення Вінницького окружного адміністративного суду.

Оскаржуючи рішення суду І інстанції, відповідач разом з апеляційною скаргою надав суду ксерокопію квитанції 101862.83.1 від 04.02.2012 року (а.с.34), з якої вбачається, що ОСОБА_3 сплатив адміністративний штраф 510 грн.

Визначаючись щодо належності та допустимості даного доказу, колегія суддів приходить до висновку, про неможливість прийняття його до уваги, так як зазначена копія квитанції належним чином завірена не була, а відтак не може свідчити про сплату застосованого до ОСОБА_3 штрафу. Також із її змісту неможливо встановити за яке саме порушення чи згідно якого рішення сплачено відповідачем штраф.

З тих же підстав, суд не приймає до уваги незавірену копію довідки Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Вінницькій області про відсутність заборгованості по сплаті штрафних санкцій (а.с.35), так як встановити її походження та достовірність не можливо. Крім того дана довідка видана станом на 26.04.2012 року, а оскаржувана постанова ухвалена 16.04.2012 року, тому також не може слугувати доказом сплати відповідачем штрафної санкції до моменту прийняті рішення судом першої інстанції.

При цьому, відповідачу була надана можливість довести відсутність заборгованості по сплаті штрафних санкцій шляхом надання суду належних та допустимих доказів, як у суді І інстанції, так і у суді апеляційної інстанції, однак він користуючись своїми правами, передбаченим ст.ст.49, 51 КАС України, на слухання справи до суду свідомо не з'явився.

Відповідно до ст.11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Таким правом користуються й особи, в інтересах яких подано адміністративний позов, за винятком тих, які не мають адміністративної процесуальної дієздатності. Суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

Враховуючи, що відповідачем не надано доказів на підтвердження доводів апеляційної скарги, а підстав для скасування рішення суду, передбачені ст.202 КАС України, не встановлено, колегія суддів вирішила відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити постанову суду І інстанції без змін.

При цьому, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що питання про сплату застосованих штрафних санкцій може бути вирішено на стадії виконання рішення суду, шляхом надання ОСОБА_3 державному виконавцю належно завіреної копії платіжного документу, в разі дійсної наявності такого.

Отже, доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, тобто прийнята постанова відповідає матеріалам справи та вимогам закону і підстав для її скасування не вбачається.

Відповідно до статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті рішення суду з одних лише формальних підстав.

На підставі наведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, щодо задоволення заявлених вимог у спосіб та межах визначених законом.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3, - залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 18 квітня 2012 року, - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.

Головуючий Ватаманюк Р.В.

Судді Смілянець Е. С.

Сторчак В. Ю.